Пропоноване читачам сайту календарно-тематичне планування уроків для ІІ семестру 5 класу розроблене на основі нової програми з української літератури.

Урахування вимог особистісно зорієнтованого навчання обумовило необхідність:

1. Внесення змін до змісту освіти (п’ятикласники знайомляться з поняттями “читач”, “читацька діяльність”, “діалог із текстом”, видами читання, типами читачів; переліком читацьких якостей; вчаться усвідомлювати свої читацькі здібності, потреби, нахили тощо (формують образ “Я-читач реальний”, “Я-читач ідеальний”, “Я-читач бажаний”); оволодівають здатністю до саморегуляції читацької діяльності, проектування себе як читача).

2. Розширення типології уроків (у ній виокремлюються, окрім звичних для вчителя типів, – засвоєння нових знань, формування умінь; застосування знань і вмінь; узагальнення і систематизації знань, закріплення умінь; контролю знань, умінь і навичок – урок ціле- і смислевизначення щодо виучуваного матеріалу та урок оцінювання і корекції навчальної діяльності).

Дидактична мета уроків ціле- і смислевизначення щодо виучуваного матеріалу – орієнтаційно-мотиваційна. На основі ознайомлення зі змістом виучуваного матеріалу на рік/семестр/тему (подається блочно), пропонованими цілями, учні визначають власні пріоритети, смисли, бажаний рівень навчальних досягнень щодо розвитку читацьких умінь, освоєння матеріалу тощо.

Дидактична мета уроків “оцінювання і корекції навчальної діяльності” – рефлексивно-оцінювальна. Цей тип нагадує уроки контролю знань, умінь і навичок. Однак є суттєва різниця. Відрефлексовуються й оцінюються не лише предметні, а й надпредметні, зокрема оргдіяльнісні, уміння. Учитель упродовж вивчення теми (семестру, навчального року) відслідковує формування здатності учня до самоорганізації, самонавчання, формує необхідні рефлексивні й оцінні вміння. Відтак необхідним є зіставлення запланованого і досягнутого, визначення причин неуспіху чи запоруки успіху, що стане «відправною точкою” для планування наступного етапу навчання. Наголосимо, що в системі особистісно зорієнтованого навчання уроки цього типу відіграють особливу роль, адже вироблення рефлексивно-оцінювальних умінь є однією з умов розвитку суб’єктності учня-читача.

З огляду на перевантаження навчальної програми, виділити окремий урок на роботу з цілями чи проведення рефлексії і оцінки досягнення цілей можна хіба що на початку і в кінці навчального року на вступному і заключному занятті. На вступному/завершальному уроці з вивчення теми (першому/останньому уроці в семестрі) на це відводимо від 15 до 20 хвилин. Таким чином, ці уроки також стають комбінованими, оскільки мають дві дидактичні цілі: засвоєння нових знань, формування умінь + ціле- і смислевизначення щодо виучуваного матеріалу; контроль знань, умінь і навичок + оцінювання і корекція навчальної діяльності.

3. Перерозподілу годин: у межах визначеної кількості за рахунок резерву забезпечуємо час для оволодіння загальнонавчальними уміннями.

Досвід реалізації цих підходів членами лабораторії особистісно зорієнтованого навчання української літератури Рівненського ОІППО представлено у посібнику “Формування суб’єктності учня-читача в умовах особистісно зорієнтованого навчання. Планування та моделювання уроків української літератури у 5 класі. ІІ семестр” (Рівне, 2013). Моделі занять, розроблені словесниками, також з’являться на сайті.

Анатолій Фасоля,
кандидат педагогічних наук,
науковий керівник лабораторії
особистісно зорієнтованого навчання
української літератури Рівненського ОІППО


КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
5 КЛАС
ІІ семестр

№ за

/

п

Зміст

К-сть год. Дата

Цілі уроку

Методи, прийоми, форми, види роботи
33 Ціле- і смислевизначення з теми  «Загадки. Прислів’я та приказки. Історичне минуле нашого народу».Загадка як вид усної народної творчості. Зміст і форма загадок.

ТЛ:  загадка.

1 Учні знатимуть: імена письменників, назви творів, які будуть вивчати в темі; зміст і форми загадок, особливості виразного читання їх, логіку відгадування; зміст поняття загадка.
Учні вмітимуть: відгадувати загадки; аналізувати їхню будову; виразно читати загадки напам’ять;
сформулювати власні цілі вивчення теми з огляду на зацікавлення та рівень навчальних досягнень.

Слово вчителя, бесіда, робота з підручником (у парах), виразне читання, «мікрофон».

34 Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу, рослин, тварин).Художні засоби в загадках.Розвиток мовлення.Складання загадок (усно і письмово).  1

Учні знатимуть: види загадок, художні засоби, які вживаються в них;
алгоритм рефлексії власної діяльності на уроці.
Учні вмітимуть: розрізняти види загадок; розкривати роль метафори у загадці; виразно читати напам’ять, складати загадки;
усно відрефлексовувати власну діяльність у кінці уроку.

Обмін усмішками, побажаннями, колективне планування діяльності, робота у групах, колективна робота, незакінчене речення, творче моделювання.
3536 Прислів’я та приказки. Їхня краса й мудрість. Народне уявлення про довколишній світ. Види прислів’їв і приказок.

ТЛ: прислів’я, приказка.

2 Учні знатимуть: зміст прислів’їв та приказок, що вивчаються, їх види; суть понять прислів’я і приказка; особливості виразного читання прислів’їв та приказок;алгоритм цілевизначення та планування навчальної діяльності на уроці.
Учні вмітимуть: розрізняти прислів’я і приказки, пояснювати зміст; уживати прислів’я і приказки стосовно конкретних життєвих ситуацій; виразно читати напам’ять;
визначати власні цілі уроку та обговорювати їх із сусідом по парті; спланувати власну та спільну навчальну діяльність.
Бесіда, робота з підручником, словникова робота,  робота в парах, робота в групах, виразне читання, слово вчителя, програмований диктант, літературний аукціон, творче конструювання, інтелектуальна розминка.
37 Позакласне читання. Конкурс на кращого знавця творів фольклору. 1 Учні знатимуть: вивчені жанри фольклору, їхні особливості, зміст вивчених творів.
Учні вмітимуть: виразно читати та переказувати твори, давати оцінку прочитаному; самостійно (і з допомогою вчителя) добирати необхідний до уроку матеріал; працювати у групі для досягнення спільної мети;
відрефлексовувати власну і спільну діяльність на уроці.
Слово вчителя, випереджувальне завдання, «розминка», робота в групах, «хто найбільше», «фант за оплески», «публічна самотність», «сховані слова», «рюкзак».
38

Леонід Глібов – відомий український байкар і поет. Фольклорна основа його віршованих загадок. «Химерний, маленький».

1 Учні знатимуть: окремі факти з життя Л. Глібова; зміст поетичної загадки; особливості її виразного читання;
алгоритм цілевизначення та планування.
Учні вмітимуть: виразно читати загадки Л. Глібова; пояснювати спосіб їх відгадування; коментувати особливості поетичної загадки;
оцінювати власну діяльність і роботу однокласників на уроці; визначати цілі уроку.
Слово вчителя, гра «Бджілки», виразне читання, інформаційне гронування, бесіда, «мікрофон», робота в парах, метод ПРЕС.
39 Леонід Глібов. Акровірші. «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?».  Життєствердний пафос віршів Л. Глібова. Особливості поетичної мови.ТЛ: акровірш, порівняння. 1 Учні знатимуть: окремі факти з життя Л. Глібова; зміст поетичних загадок; особливості їх виразного читання; зміст понять акровірш, порівняння;
алгоритм цілевизначення та планування роботи на уроці.
Учні вмітимуть: виразно читати загадки Л. Глібова; пояснювати спосіб їх відгадування; коментувати особливості поетичних загадок; визначати роль художніх засобів;
сформулювати цілі уроку, колективно планувати роботу на уроці.

Гра «Вірю – не вірю», «Ти мені – я тобі», робота в групах, «чарівна скринька», «мікрофон».

40 ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ   Історичне минуле українського народу. «Повість минулих літ» – найдавніший літопис нашого народу. Літописна оповідь «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь».ТЛ: літопис.

1 Учні знатимуть: зміст поняття літопис; історію створення літопису «Повість минулих літ»; зміст виучуваної оповіді;
алгоритм цілевизначення та планування діяльності упродовж вивчення теми.
Учні вмітимуть:  пояснити значення давнього літописання; розповідати про легендарного Нестора Літописця; виразно читати й переповідати літописну оповідь «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»; вирізняти з-поміж інших жанр літописної оповіді;
спланувати шлях досягнення власних цілей під час вивчення теми; сформулювати власні цілі вивчення теми.
«Графік настрою», створення словесного портрета, бесіда, словникова робота, взаємні запитання до тексту (робота в парах), слово вчителя, коментоване читання, метод ПРЕС. 
41 Літописні оповіді: «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам». Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів. Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність. 1 Учні знатимуть: зміст виучуваних літописних оповідей, значення давнього літописання для нащадків;
алгоритм цілевизначення й оцінювання роботи на уроці.
Учні вмітимуть: усвідомлено переказувати оповіді; аналізувати риси характеру руських (українських) князів; розрізняти казкові та історичні мотиви  літописних сюжетів;
сформулювати цілі уроку, оцінити свою діяльність на уроці. 
Робота в групах, гра  «Хто швидше», «мікрофон-2», «незакінчене речення», бесіда. 
42 Олександр Олесь. «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна»). Поезії з книги «Княжа Україна», їх зв’язок із літописами. Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Київської Русі, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі.

1 Учні знатимуть: стислі відомості про Олександра Олеся; зміст виучуваних поезій із книжки «Княжа Україна»; особливості виразного читання віршів; зміст заповіту Ярослава Мудрого;
алгоритм планування  і рефлексії власної діяльності.
Учні вмітимуть:  виразно читати поезії Олександра Олеся; визначати теми творів, засоби поетичної мови; розповідати про давньоруських князів; висловлювати свої міркування про зміст заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність сьогодні;
спланувати і відрефлексувати шлях досягнення власних цілей уроку.
Презентація випереджувальних завдань, перегляд слайдової презентації, словникова робота, бесіда, виразне читання, «перевтілення», «незакінчене речення», робота в парах.

43 Олександр Олесь. «Микита Кожум’яка» – драматичний твір на тему народної казки.

ТЛ: драматичний твір і його побудова.

1 Учні знатимуть: зміст драми-казки «Микита Кожум’яка»; особливості побудови драматичного твору.
Учні вмітимуть: виразно читати драму-казку в особах; виділяти в ній найнапруженіші епізоди; визначити тему, розкрити своєрідність побудови твору;
ідрефлексувати й оцінити групову і власну діяльність.

Бесіда, читання із зупинками, робота з підручником (у групах), «незакінчене речення».

44 Олександр Олесь. «Микита Кожум’яка». Уславлення народного героя-богатиря. Зв’язок історичного минулого з сучасністю.ТЛ: поняття про гіперболу.  1 Учні знатимуть: зміст поняття гіпербола; риси характеру головного героя;
алгоритм рефлексії власної діяльності.
Учні вмітимуть: характеризувати героїв драми; пояснити роль гіперболи в казці; простежити зв’язок історичного минулого із сучасністю;
відрефлексувати шлях досягнення власних цілей уроку.
бесіда, робота з підручником, робота в четвірках (обговорення запитань до персонажів твору), «перевтілення» «незакінчене речення», «займи позицію», метод ПРЕС.
Література рідного краю. Героїчні сторінки історії нашого народу в поемі-легенді Люби Пшеничної «Ірва». 1 Учні знатимуть: відомості про поетесу Л.Пшеничну, зміст поеми-легенди «Ірва».
Учні вмітимуть: самостійно і за допомогою вчителя добирати необхідний до уроку матеріал; виразно читати і переказувати прочитане; давати власну оцінку подіям і вчинкам персонажів; ставити запитання до  тексту;
доповнити запропонований вчителем перелік цілей уроку власними.
Робота в парах (вибір цілей), розповідь учителя, виразне читання, обмін думками, «незакінчене речення», змагання «Хто більше складе запитань».
46 Розвиток мовлення. Усний твір-розповідь про вигадані події на основі прочитаних творів.

1 Учні знатимуть: вимоги до складання твору-розповіді про вигадані події, критерії оцінювання творчої роботи.
Учні вмітимуть:
колективно і самостійно складати розповідь;
планувати роботу; аналізувати досягнення цілей, відрефлексовувати власну роботу на уроці.

Слово вчителя, бесіда, словникова робота, самостійна робота (складання твору-розповіді).

47 Оцінювання реалізації і корекція навчальних цілей з теми «Загадки. Прислівя та приказки. Історичне минуле нашого народу». Учні знатимуть:алгоритм рефлексії і оцінювання результатів вивчення теми; рівень готовності до контрольної роботи, прогалини у знаннях і вміннях.
Учні вмітимуть: відрефлексувати й оцінити ступінь досягнення визначених на тему цілей (загальних і індивідуальних), відкоригувати їх з урахуванням бажаного рівня навчальних досягнень; визначити причини невдач (якщо такі були), запоруку успіху
Робота у групах, бесіда, вікторина.

48 Контрольна робота № 3. Світ фантазії, мудрості (Загадки, прислів’я, приказки. Віршовані загадки Л. Глібова). Історичне минуле нашого народу (Літописні оповіді, О.Олесь). Тест. 1 Учні знатимуть: власний рівень засвоєння вивченого, причину невдач (якщо такі були).
Учні вмітимуть: робити узагальнення, виконувати тестові завдання різних видів; сформулювати значення ролі вивченого для особистого розвитку; написати власне висловлювання на основі вивченого.

Виконання тестових завдань.

49 Ціле- і смислевизначення з теми «Рідна Україна. Світ природи». С.Васильченко. «В бур’янах». Україна часів Т. Г. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті С. Васильченка). 1 Учні знатимуть: факти про дитячі роки Т. Шевченка; зміст уривків повісті С. Васильченка «В бур’янах»;
коло проблем, які будуть вирішуватися впродовж вивчення теми, на уроці.
Учні вмітимуть: розповідати про Україну часів Т. Г. Шевченка, про дитинство поета, його родину;
визначати цілі діяльності на тему, урок.
Створення колажу,  робота із заголовком, словникова робота, бесіда, виразне читання, випереджувальні завдання, «мікрофон».

50  Тарас Шевченко. «За сонцем хмаронька пливе…» – художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.ТЛ: персоніфікація, ліричний твір.  1 Учні знатимуть: зміст вірша «За сонцем хмаронька пливе…», історію написання цієї поезії; особливості виразного читання пейзажних віршів; сутність понять ліричний твір, персоніфікація; родовід Шевченка;
алгоритм цілевизначення та планування уроку.
Учні вмітимуть: характеризувати духовний світ автора;  виразно читати вірш «За сонцем хмаронька пливе…»; знаходити в ньому художні засоби та пояснювати їхню роль; «оживлювати» текст; описувати власні відчуття, викликані художнім словом;
формулювати власні цілі уроку.
Розповідь учителя, бесіда, виразне читання, робота з підручником, вільне письмо, «мікрофон»,  «мікрофон – 2», робота в парах, словесне малювання, робота з ілюстраціями.

51 Картини довколишнього світу, природи в поезії Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати».  1 Учні знатимуть: історію написання вірша; зміст поезії;
алгоритм цілевизначення.
Учні вмітимуть:  характеризувати духовний світ автора; виразно читати поезію; засобами виразного читання передавати настрій твору;
самостійно визначати цілі уроку.
Розповідь учителя, бесіда, виразне читання, робота в парах, уявне малювання, робота з ілюстраціями, метод ПРЕС.
52 Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова в поезії «Не бував ти у наших краях!».ТЛ: метафора, епітет. 1 Учні знатимуть: цікаві факти з життя поета; ідейно-художній зміст поезії; художні засоби, що допомагають відтворити красу природи; зміст понять епітет, метафора;
алгоритм цілевизначення та планування роботи в трійках.
Учні вмітимуть: виразно читати поезію; знаходити художні засоби, розкривати їхню роль; «оживлювати» текст; розповідати про свої відчуття під час читання; проводити аналогії між зображеним і баченим у реальному житті; висловлювати міркування про способи вираження любові до рідної землі, дискутувати про це; пояснити роль кольору у змалюванні настрою вірша;
визначити власні цілі та обговорити їх у трійках.
Робота в трійках, «незакінчене речення», прийом «намисто», «аукціон творчих ідей», гронування, асоціювання, розповідь учителя, виразне читання поезії та бесіда за прочитаним, ілюстрування.

53 Павло Тичина. «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…». Мелодійність віршів П. Тичини.  1 Учні знатимуть: зміст виучуваних поезій, назви і зміст художніх засобів, що допомагають відтворити красу природи; особливості виразного читання пейзажних віршів; один із віршів (на вибір) напам’ять;
алгоритм цілевизначення та планування роботи в трійках.
Учні вмітимуть: виразно читати поезії (одну з них напам’ять); знаходити художні засоби, розкривати їхню роль; «оживлювати» текст; розповідати про свої відчуття під час читання; проводити аналогії між зображеним і баченим у реальному житті; пояснити роль кольору у змалюванні настрою віршів;
визначати власні цілі та обговорити їх у трійках.
Робота в трійках, вікторина, створення ілюстрацій, «оживлення» тексту, самостійна робота, виразне читання, бесіда.

54 Розвиток мовлення. Письмовий твір (художній етюд про природу).  1 Учні знатимуть:  зміст поняття «етюд», його особливості, алгоритм написання етюду.
Учні вмітимуть: складати художні етюди про природу; зв’язно, образно, в логічній послідовності викладати у письмовій формі свої почуття, думки, самостійно вдосконалювати написане.
Слово вчителя, робота в парах, робота в групах, самостійна робота учнів (написання етюду).

55

Євген Гуцало. «Лось».

Основні відомості про письменника.

Вічне протистояння добра і зла – наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні «Лось».

 

 

1 Учні знатимуть: короткі біографічні відомості про письменника; зміст, тему оповідання «Лось», його жанрові особливості; засоби виразного читання прозових творів;
алгоритм цілевизначення та планування теми.
Учні вмітимуть: виразно читати й переказувати оповідання; визначати тему твору, його жанрові особливості; розповісти про епізод, який найбільше вразив, пояснити  свій вибір;
сформулювати власні цілі вивчення теми.
«Літературна торбинка», «незакінчене речення», коментоване читання, бесіда, «гронування», дослідження кардіограми почуттів, відповідь на проблемне запитання.
56 Євген Гуцало. «Лось».Співчуття, милосердя − шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань.ТЛ: оповідання. 1 Учні знатимуть: риси характеру героїв; особливості опису картин природи, їхнє значення для розкриття ідейного задуму автора; особливості читання опису зовнішності;
алгоритм рефлексії й оцінювання результатів роботи на уроці.
Учні вмітимуть: характеризувати героїв оповідання, давати оцінку їхнім учинкам, рисам характеру; через відповідні інтонації емоційно відтворювати під час читання прекрасне і потворне, добро і зло; «оживлювати» текст; висловлювати власне судження про місце людини у світі природи; довести жанрову приналежність твору, визначати його тему й ідею;
відрефлексувати й оцінити результати роботи на уроці.
Гра «Пароль»,  бесіда, заповнення таблиці «Персонажі оповідання», слово вчителя, словесне малювання.

57 Євген Гуцало. «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають…».

Дивовижний світ рідної природи в поезіях митця.

1 Учні знатимуть: зміст виучуваних поезій; одну з них (за бажанням) напам’ять;
алгоритм цілевизначення.
Учні вмітимуть: вдумливо читати поезії, відтворювати словесно зображені картини; пояснювати роль вжитих художніх засобів; розповідати про свої емоції і почуття від прочитаного;
визначити власні цілі уроку.

Робота з підручником, слово вчителя, бесіда, діаграма Вена, літературознавче дослідження (робота в парах), читання із зупинками, читання з передбаченням, «незакінчене речення», «мікрофон», «мікрофон-2».
58 Позакласне читання. Євген Гуцало. «Сім’я дикої качки». Світ людина і світ природи в оповіданні. 1 Учні знатимуть: зміст оповідання; основну думку твору.
Учні вмітимуть: «повільно читати» та переказувати твір, «доповнювати» його зміст; створювати словесні портрети персонажів, давати власну оцінку їхнім учинкам.
«Повільне читання», словесне малювання, переказування, бесіда, слово вчителя, складання плану оповідання, складання порівняльної характеристики персонажів (гронування), «незакінчене речення».
59 Максим Рильський.  «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…», «Люби природу не як символ…»Основні відомості про поета. Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям. Уміння бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови. 1 Учні знатимуть: цікаві відомості з життя письменника, зміст виучуваних поезій; одну з них (на вибір) напам’ять; художні засоби, завдяки яким митець яскраво відтворив красу природи; про роль образного бачення світу як важливого чинника розвитку творчих здібностей;
алгоритм цілевизначення та планування роботи на уроці.
Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати поезію; знаходити художні засоби, розкривати їхню роль; «оживлювати» текст (усно малювати); розповідати про свої відчуття під час читання; проводити аналогії між зображеним і баченим у реальному житті;
визначати власні цілі роботи на уроці.
Обмін компліментами, робота у парах, читання мовчки, «незакінчене речення», виразне читання, бесіда, самостійна робота з підручником, сенкан, формулювання запитань до тексту, «щоденник подвійних нотаток», взаємооцінювання 
61 Урок пейзажної лірики (виразне читання пейзажної лірики). Конкурс на кращого декламатора поезії.

1 Учні знатимуть: основні засоби виразного читання поетичних творів; власні труднощі, проблеми, що потребують уваги, шляхи їх розв’язання; зміст 2 – 3 пейзажних поезій та відомості про їхніх авторів; алгоритм письмової рефлексії та оцінювання роботи в трійках.
Учні вмітимуть: виразно читати напам’ять 1 – 2 пейзажні поезії; називати засоби виразності та обґрунтовувати їх уживання;
відрефлексувати та оцінити роботу в трійках.
Мелодекламація, робота в групах, «мозковий штурм», «мікрофон», конкурс декламаторів, бесіда.

61 Григір Тютюнник.

«Дивак».

Коротко про письменника. Зміст твору «Дивак».

Ідея неповторності і багатства внутрішнього світу людини.

1 Учні знатимуть: цікаві відомості з життя Гр.Тютюнника, зміст оповідання «Дивак», ідею твору, особливості виразного читання прозових творів;
алгоритм цілевизначення, рефлексії й оцінювання досягнень.
Учні вмітимуть:  наводити цікаві відомості з життя письменника; виразно читати оповідання; висловлювати власну думку з приводу прочитаного; аналізувати деталі у творі;
визначати цілі вивчення творчості письменника; відрефлексовувати та оцінювати свої досягнення.
Гронування, рольова гра «Я письменник», виразне читання, порушена послідовність, робота зі словником, бесіда, робота у парах і групах.

62 Григір Тютюнник.

«Дивак».

Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, вміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.

1 Учні знатимуть: засоби характеристики героїв твору, риси характеру Олеся; алгоритм складання плану характеристики образу;
алгоритм планування і рефлексії власної діяльності.
Учні вмітимуть: характеризувати образ Олеся; висловлювати власні судження про характер хлопчика і його незвичну поведінку; скласти план характеристики цього образу; обґрунтувати думку про сутність життєвого призначення кожної людини; порівняти риси героя твору з власними;
спланувати і відрефлексувати шлях досягнення власних цілей уроку.
Вибіркове читання, бесіда, інформаційне гроно, метод «ПРЕС», рольова гра, евристична бесіда, «незакінчене речення».

63 Розвиток мовлення. Письмовий контрольний твір-розповідь з елементами роздуму за творами, вивченими в розділі «Рідна Україна. Світ природи». 1 Учні знатимуть: особливості твору-розповіді з елементами роздуму в публіцистичному стилі; вимоги до написання твору та критерії оцінювання.
Учні вмітимуть:  добирати матеріал до твору; продумувати композицію; логічно й образно висловлювати думки; самостійно удосконалювати написане.
Удосконалення написаних удома творів; самостійна робота учнів.
64 Микола Вінграновський. Любов до дитини, батьківський заповіт  у вірші  «Перша колискова».

1 Учні знатимуть: окремі факти з життя поета; зміст поезії та особливості осмислення в ній любові до дитини, турботи про неї, батьківського заповіту;
власний рівень оволодіння діяльнісними уміннями.
Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати поезію; ілюструвати образність мови твору, багатство інтонаційних відтінків у ньому; пояснити зміст поняття «патріотизм»; висловлювати думки з приводу власного розуміння поняття «батьківщина»;
визначати цілі вивчення творчості окремого письменника, відрефлексовувати та оцінювати досягнення їх.
«Оживлення» тексту, сенкан, виразне читання, аналіз поезії, асоціювання.

65 Микола Вінграновський. Вияв патріотичних почуттів автора через художні описи природи у творах «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече…».  1 Учні знатимуть: зміст поезій; засоби виразності, які потрібно застосовувати при читанні пейзажних віршів;
власний рівень оволодіння діяльнісними уміннями.
Учні вмітимуть: виразно читати поезії, пояснювати образотворчу й оцінювальну роль епітетів і порівнянь у творах; аналізувати поезії за запитаннями підручника, ілюструвати образність мови творів, багатство інтонаційних відтінків у них; коментувати художні описи природи. 
«Гроно очікувань», таблиця «Що відчуваю? Що уявляю?», «неперервна шкала думок», розповідь від імені героя, робота в групах, робота в парах, створення ілюстрації до вірша в парах, асоціативне малювання, виразне читання, аналіз поезії.
66 Микола Вінграновський. «Сіроманець».

Захоплююча і драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи.

1 Учні знатимуть: зміст окремих фрагментів повісті, тему та ідею твору.
Учні вмітимуть: переказувати найцікавіші епізоди, уявляти прочитане, розповідати про враження від художнього твору;
узгоджувати план роботи на уроці.

«Словесний настрій», розповідь учителя, виразне читання та переказ окремих епізодів, обговорення учнівських запитань, бесіда, «незакінчене речення».
67 Микола Вінграновський. «Сіроманець».Гуманізм повісті. Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції. 1 Учні знатимуть: алгоритм характеристики образу, риси характеру головного героя.
Учні вмітимуть: схарактеризувати головного героя твору;
відрефлексувати власну діяльність на уроці; проводити самоаналіз навчальної діяльності впродовж вивчення теми.
Бесіда, укладання алгоритму характеристики образу, самостійна робота учнів (характеристика  персонажа), самоаналіз «папки успіху».
68 Контрольна робота № 4. Рідна Україна. Світ природи  (Т. Шевченко, П.Тичина, Є. Гуцало, М. Рильський, Г. Тютюнник, М. Вінграновський). Тест. 1 Учні знатимуть: власний рівень засвоєння вивченого, причину невдач (якщо такі були).
Учні вмітимуть: робити узагальнення, виконувати тестові завдання різних видів; сформулювати значення ролі вивченого для особистого розвитку; написати власне висловлювання на основі вивченого.

Виконання тестових завдань.

 

69 Література рідного краю. Пейзажна лірика поетів-земляків. Микола Пшеничний. «Прожити – й не принизити найнижчої трави», «Світає гречка по вершечках». 1 Учні знатимуть: факти із життя поета-земляка; назви і зміст виучуваних поезій; художні засоби, завдяки яким митець відтворив красу природи.
Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати вірші; знаходити художні засоби, розкривати їхню роль; висловлювати власні міркування з приводу прочитаного;
відрефлексовувати та оцінювати рівень володіння діяльнісними уміннями.
Словесне малювання, виразне читання, бесіда, сенкан, «незакінчене речення».

70 Урок-підсумок. Бесіда про твори, що вивчалися упродовж року: «Гортаючи сторінки підручника». 1 Учні знатимуть: авторів та назви прочитаних у 5 класі творів; основні події, героїв та найважливіші описи у їх взаємозв’язках; жанрові особливості вивчених творів;
прогалини у знаннях і вміннях; причини невдач (якщо такі були).
Учні вмітимуть: відтворювати в уяві картини з художніх творів, що вивчалися у 5 класі; розповідати про улюбленого письменника, літературного героя; відображати в малюнках події та героїв вивчених творів; робити висновки й узагальнення;
відрефлексувати й оцінити ступінь досягнення визначених на початку року цілей (загальних і індивідуальних); визначити причини невдач (якщо такі були), запоруку успіху, робити висновки, вносити корективи у план роботи.
«Я тобі – ти мені», гра «Швидше, швидше, швидше…», «літературна мозаїка» (робота в парах), «поетична хвилинка» (робота у групах), гра «Я – поет», «скринька побажань».

 Цілі для учнів

Тема

Дата і форма
контролю

Основні вимоги до знань та вмінь

 Загадки. Прислів’я та приказки. Історичне минуле нашого народу 

Тест

Знати: зміст, види, загадок, прислів’їв та приказок, особливості виразного читання їх; напам’ять кілька загадок, прислів’я і приказки (на вибір); зміст поетичних загадок Л. Глібова «Химерний, маленький», «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?»; стислі відомості про Нестора Літописця, історію створення літопису «Повість минулих літ»; зміст літописних оповідей: «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам»; риси характеру руських князів; зміст поезії «Ярослав Мудрий» (із кн. Олександра Олеся «Княжа Україна», драми-казки «Микита Кожум’яка», риси характеру головного героя; своєрідність побудови драматичного твору; зміст понять загадка, прислів’я, приказка, акровірш, порівняння, літопис, драматичний твір і його побудова, гіпербола; алгоритм цілевизначення, планування та рефлексії власної діяльності на уроці та  упродовж вивчення теми; прогалини у знаннях і вміннях.Уміти: відгадувати загадки, розрізняти їхні види, аналізувати будову; складати загадки; називати види прислів’їв та приказок, розрізняти їх, пояснювати зміст, уживати прислів’я і приказки стосовно конкретних життєвих ситуацій; пояснити, у чому полягає краса і мудрість прислів’їв і приказок; пояснити особливості поетичних загадок Л. Глібова та способи їх відгадування; розповідати про легендарного Нестора Літописця; письменника Олександра Олеся; виразно читати й переказувати вивчені твори; аналізувати риси характерів руських (українських) князів; розглядати своєрідність побудови драматичного твору; розуміти зв’язок історичного минулого з сучасністю; висловлювати власні думки з приводу прочитаного; пояснити зв’язок історичного минулого із сучасністю;сформулювати власні цілі уроку і вивчення теми; відкоригувати їх з урахуванням бажаного рівня навчальних досягнень; рефлексувати й оцінювати групову і власну навчальну діяльність; колективно планувати роботу на уроці; спланувати шлях досягнення власних цілей під час вивчення теми; зіставляти досягнутий рівень знань і вмінь із запланованим; визначати причини невдач (якщо такі були); запоруку успіху.

 

 Цілі вивчення теми «Рідна Україна. Світ природи»

Тема

Дата і форма
контролю

Основні вимоги до знань та вмінь

 Рідна Україна. Світ природи

Твір

Тест

Знати: факти про дитячі роки Т. Шевченка; основні біографічні відомості про П. Тичину, Є. Гуцала, М. Рильського, Гр. Тютюнника, М. Вінграновського;  зміст вивчених творів: «В бур’янах» С. Васильченка; «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…» Т. Шевченка; «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…» П. Тичини; «Лось», «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають…» Є. Гуцала; «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…», «Люби природу не як символ…» М. Рильського; «Дивак» Гр. Тютюнника; «Перша колискова», «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече…», «Сіроманець» М. Вінграновського; напам’ять вірші: «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…» Т. Шевченка, по одній поезії П. Тичини та М. Рильського;  особливості виразного читання пейзажних віршів; алгоритм характеристики персонажа; риси характеру Олеся («Дивак» Гр. Тютюнника), Сашка («Сіроманець» М. Вінграновського); особливості твору-розповіді з елементами роздуму; зміст та сутність понять: метафора, персоніфікація, епітет, ліричний твір, оповідання, етюд;алгоритм цілевизначення та планування роботи на уроці; види рефлексії та алгоритм її проведення; власний рівень оволодіння діяльнісними уміннями.Уміти: розповідати про Україну часів Т. Шевченка, дитинство поета, його родину; виразно читати (у т.ч. напам’ять) пейзажні поезії; знаходити вивчені художні засоби у віршах, розкривати їхню роль; відтворювати настрій пейзажної поезії, «оживлювати» текст; описувати почуття, викликані прочитаним; виразно читати й детально переказувати вивчені прозові твори; давати власну оцінку зображуваному; міркувати про великий світ природи і місце людини в ньому, про добро і зло, любов і милосердя;  пояснювати власне розуміння поняття «батьківщина»; складати план характеристики персонажа, розказувати про героя твору за планом; придумати власне закінчення оповідання Гр. Тютюнника «Дивак» та повісті М. Вінграновського «Сіроманець»; пояснювати назви вивчених творів; написати твір-розповідь з елементами роздуму;сформулювати власні цілі уроку і вивчення теми; відкоригувати їх з урахуванням бажаного рівня навчальних досягнень; узгоджувати план роботи на уроці; відрефлексувати та оцінити групову і власну навчальну діяльність; сформулювати значення ролі вивченого для особистого розвитку; узагальнювати вивчене, робити висновки; визначити причини невдач (якщо такі були), запоруку успіху.

 А. Фасоля,
канд. пед. наук,
м. Київ

 

 

 

Поділитися у соцмережах:

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki