Михайло Стельмах. „Гуси-лебеді летять”. Автобіографічна повість про дитинство (модель особистісно зорієнтованого уроку в 7 класі)

ТЛ: автобіографічна повість.

Мета: зацікавити семикласників особою письменника, його творчістю; поглибити знання про жанри епосу, зокрема дати поняття „автобіографічна повість”; формувати вміння добирати цитати для підтвердження власної думки; виховувати любов до батьків.

Цілі.

Учні знатимуть:

цікаві факти з біографії М.Стельмаха; зміст виучуваного твору.

Учні вмітимуть:

розказувати, що вразило в біографії письменника; переказувати уривки з повісті; відтворювати сюжетну канву твору; розкрити зміст літературознавчого поняття автобіографічна повість;

письмово відрефлексувати роботу на уроці.

Обладнання: портрет письменника.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.

Методи, прийоми, форми роботи: випереджувальне завдання (підготувати на основі спогадів повідомлення про життя М.Стельмаха), усне малювання, створення психологічного портрета письменника, бесіда.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1.  З’ясування емоційної готовності (Кольоровий настрій).

2. Актуалізація суб’єктного досвіду. („Незакінчене речення”: “Моє дитинство – це…”).

ІІ. Цілевизначення та планування.

1. Представлення концепту теми, ознайомлення з переліком цілей.

2. Оголошення теми уроку.

3. Вибір цілей із переліку, запропонованого вчителем та доповнення їх власними.

4. Колективне планування діяльності.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Заслуховування учнівських повідомлень про цікаві епізоди з життя М.Стельмаха.

2. Створення психологічного портрета письменника:

– Яким бачили М. Стельмаха оточуючі?

– Яким ви уявляєте його?

– Які риси характеру потрібно мати, щоб написати таку повість, як “Гуси-лебеді летять”?

2. Бесіда за змістом твору.

– Чи сподобався вам твір? Чим саме?

– Які слова з тексту виявилися незрозумілими?

– Які запитання виникли під час читання? (Учні озвучують запитання;, аркуші, на яких вони записані, віддають учителеві).

3. Зачитування вступного епізоду повісті (від початку повісті й закінчуючи словами “І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі…”) та бесіда за його змістом:

–         Чому повість починається саме цим спомином?

–         Що відчуває Михайлик?

–         Чому його огортають і радість, і смуток?

–         Опишіть усе, що оточує хлопчика: і на небі, і на землі.

–         Доберіть синонім до слова “загачене”: “небо, загачене хмарами…”

–         Михайлик роздумує: “Аби я був чародієм, то хіба не повернув би їх? Сказав би таке таємниче слово! Я замислююсь над ним…” У тексті немає цього слова, але є підказка. Хто назве його?

4. Робота зі змістом повісті (Відтворення сюжетної канви твору).

– Які епізоди найбільше вразили? Чим?

5. Усне малювання (у парах): переказати епізод, який найбільше схвилював, від імені самого хлопця, когось із дорослих.

6. З’ясування поняття „автобіографічна повість” (робота з підручником).

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

  1. З’ясування змісту і функціональної ролі заголовка повісті (усно).
  2. Самооцінка роботи на уроці (Незакінчене речення: “Вважаю, на цьому уроці…”).

Домашнє завдання.

Обов’язкове: а) знайти в тексті повісті пейзажі, визначити їх функціональну роль; б) пригадати зміст повісті “Зачарована Десна” О.Довженка:

Одне із завдань на вибір: а) дати відповідь на одне з учнівських запитань; б) написати автобіографію у художньому стилі; г) розказати письменнику про власне дитинство; г) розказати про все бачене від імені Михайлика; д) намалювати “ключі сонця”.