Мета: продовжити знайомство учнів з поетичною творчістю і біографією Лесі Українки, з’ясувати ідейно-тематичне спрямування поезії «Тиша морська»; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, вміння учнів виразно читати поетичні твори; виховувати почуття пошани до творчості Лесі Українки, здатність бачити красу природи і захоплюватися нею.
Цілі.
Після цього уроку учні
знатимуть: окремі факти з життя Лесі Українки; тему, основну думку, риси характеру героїні поезії «Тиша морська»; особливості читання пейзажної лірики;
умітимуть: виразно читати пейзажну поезію, уявляти прочитане; визначати художні засоби і пояснювати їх роль у творі; висловлювати власне ставлення до прочитаного.
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Лесі Українки, бібліотечка творів письменниці, ілюстрації до творів Лесі Українки, картини із зображенням моря, фонозаписи.
Методи, прийоми, форми роботи: словесний настрій, виразне читання, робота в парах, усне малювання, асоціювання, мікрофон.
Оформлення дошки: портрет Лесі Українки, ілюстрації до творів, ім’я уроку: “Природа – це казка, яку треба читати серцем”.
ХІД УРОКУ
I. Мотиваційний етап.
1.З’ясування емоційної готовності учнів до уроку («Словесний настрій»).
2.Актуалізація суб’єктного досвіду (Асоціювання: ключове слово − море).
Учнівські асоціації: широчінь, вода, хвилі, небезпека,безмежжя, воля, штиль, радість, відпочинок, чайки, кораблі, сонце, тепло).
3.Актуалізація опорних знань.
Учитель. На попередньому уроці ми говорили про життя Лесі Українки, читали її поезії. Якою постала поетеса у нашій уяві? Чому вона змушена була так часто і надовго покидати рідну домівку? (Відповіді учнів).
− Так. Теплий клімат, морське повітря були ліками для Лесі. Те, що поетеса переживала, перебуваючи на морі, ми з вами відчуємо, прочитавши вірш «Тиша морська».
ІІ. Цілевизначення та планування. (Цілі надруковані для кожного учня. Учитель пропонує прочитати їх).
Учитель. Чи ознайомилися ви з цілями уроку? Чи є якісь доповнення, пропозиції, чи дописав хтось власні цілі? Прочитайте їх (Учні зачитують власні цілі).
− Пропоную такий план сьогоднішнього уроку:
Ми з вами:
1. Прослухаємо поезію «Тиша морська» (вчитель і учні).
2. Поміркуємо над тим, як змальована героїня у творі і чому саме так.
3. Спробуємо розкрити поетичні «секрети» автора (художні засоби поезії).
4. З’ясуємо, з чим ми виходимо з уроку.
5. Познайомимося з домашнім завданням.
− Чи є доповнення, зміни до плану? Ні? Тоді розпочинаємо роботу.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
- Аналіз імені уроку.
Учитель. Уважно прочитайте, про що ми будемо говорити на уроці. Як ви розумієте ім’я уроку? (Учні відповідають і записують ім’я уроку в зошити).
− На мою думку, природа – це жива істота, казкова, незвичайна, красива. І лише людина з ніжною душею може побачити справжню красу і зрозуміти її (Ірина М.).
− Кожна пора року красива по – своєму. Літо дарує нам море, сонце, зелень. Хтось бачить красу в засніженій ялинці, хтось у золотистій берізці під вікном чи перших проталинах на пагорбах. Але тільки той може побачити все це, хто має добре серце, тобто є хорошою людиною (Павло Л.).
− Все, що нас оточує, створене природою. Я іноді дивуюся, які незвичайні кольори мають квіти, які ніжні аромати дарують нам вони. А люди кудись поспішають і не бачать всього цього. Я думаю, що тільки ті, хто в душі залишаються дітьми чи мають щиру душу, можуть побачити і відчути цю красу (Євгенія Г.).
2. Виразне читання вірша учителем.
Учні попередньо одержують завдання: слухаючи поезію, зафіксувати свої враження і передати їх в одній із систем: я чув… я бачив… я відчував….
3. Емоційна пауза.
4. Озвучення учнівських вражень.
− Я чув тихий плескіт хвиль, які підкочувалися до берега, легенько відштовхувалися від нього і знову поспішали в обійми моря ( Микола П.).
− Я побачила широчінь моря, спокійного, тихого. Вгорі легенько махали крилами чайки і щось тихенько покрикували. А посередині – маленький човен, у якому сидить якась людина (Олександра Ч.).
−Я відчула, ніби сонце освітило наш клас. І хоч за вікном похмуро, на душі стало світло, тепло, спокійно (Юлія І.).
− Я уявила картину, яку спостерігала, відпочиваючи з мамою на морі. Це було під вечір. Починало темніти, море було спокійне, тихе, а сонце розкидало своє проміння на потемнілу поверхню води. Здавалося, що золоті краплинки спадають на море і переливаються яскравими самоцвітами (Ірина М.).
5. Усне малювання.
Учитель. А яку картину ви намалювали б за змістом цього вірша? Який колір там переважав би?
− Я намалював би море, по якому пливе невеличкий кораблик. Оскільки це відбувається вдень, то яскраве сонце залило його своїми золотавими барвами. І тому кольори на моїй картині жовті, сонячні. Навіть вода виграє вогняним сяйвом. Але щоб все це не злилося в одну пляму, я поєднаю різні відтінки. (Денис В.) .
Учитель. Дякую. Я впевнена – це буде гарна картина. А тепер подивимося, який малюнок зображено у нашому підручнику (О.М. Авраменко, Л.П. Шабельникова. Українська література. Підручник для 6 класу. – К., 2006. – С. 67). Вам подобається? А чи подібний він до того, що намалював Денис? (Відповідь учнів).
6. Бесіда :
− Які рядки у творі вам найбільше сподобалися? Зачитайте.
− Особисто мене захопили такі слова: «країна світла та злотистої блакиті». Як ви розумієте цей вираз? А як би сказали ви? Запишіть.
− Це така прекрасна країна, у якій ніколи не буває темряви, зла, жорстокості. Там завжди світить яскраве сонце, і від його жовтизни небо здається теж золотаво – блакитним. Я теж хотіла б потрапити у таку країну. Можливо, вона змінила б у дечому й мене (Катерина. Л.).
Учитель. Перекажіть, як у поезії описано рух човника з білими вітрилами по морю, осяяному сонцем?
− Поясніть вираз: «І здається, що з весельця щире золото спадає». Опишіть цю картину своїми словами.
− Про що свідчить бажання поетеси вирушати в морську подорож? Як це її характеризує? Чи любите ви подорожувати? Чому?
− Діти, хочу вам сказати, що я дуже люблю море. Але впевнено почуваюся лише тоді, коли відчуваю ґрунт під ногами. Відкрите море мене страшить. Я б хотіла від вас дізнатися, чому ж героїня не боїться труднощів під час мандрівки? Як це її характеризує?
− За допомогою яких слів замальовується краса природи, її чарівність і казковість?
− А як би ви сказали? (Відповіді учнів і вчителя).
− Як називаються ці художні засоби?
− Які ще художні засоби є у цьому вірші?
− Прочитайте останню строфу. Як ви її розумієте?
− Про що цей вірш?
− Яка ідея твору?
− Доведіть, що поезія «Тиша морська» Лесі Українки − зразок пейзажної лірики.
− Як ви вважаєте, пейзаж у поезії відіграє головну чи другорядну роль? (Запитання 7 із підручника Р. Мовчан, с.59).
− Що відчуває поетеса? А що відчуваєте ви? Спробуйте відтворити ці почуття за допомогою виразного читання.
7. Виразне читання вірша учнями (Робота в парах. Учитель прослуховує учнів у кількох парах, коригує, виправляє, підказує. Кращі читці з пари озвучують поезію).
8. Прослуховування мелодій, визначення, яка з них найточніше передає настрій прочитаного.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1.Бесіда.
Учитель. Урок закінчується. Спробуйте відрефлексувати його хід і результати. Що нового ви дізналися про Лесю Українку, проаналізувавши цей твір?
Відповіді учнів:
− Я дізнався, що Леся Українка була чуйною людиною, бо могла побачити красу моря і так гарно її описати (Микола К.).
− Я дізналася, що поетеса була сміливою,сильною жінкою, яку не лякали труднощі. (Тетяна Л.).
− Я дізнався, що Леся Українка, незважаючи на хворобу, любила подорожувати, мріяти і сміливо долати перешкоди. (Юрій Р.).
− Я дізналася, що Леся Українка була дуже талановитою. Словами вона змогла передати те, що відчувала серцем.(Катерина Л.).
Учитель. Що ви зрозуміли на уроці про себе? Чим збагатилися, у чому змінилися?
Відповіді учнів:
− Після цього уроку я зрозуміла, що природа – найталановитіший митець, що не завжди бачила красу природи, яка мене оточує скрізь. Відтепер, де б я не була, буду уважною, щоб нічого не пропустити. (Оксана В.).
− Мені ця поезія допомогла зрозуміти, що красу природи можна побачити лише тоді, коли в тебе добре серце. (Олександр Я.).
− Цей твір змінив мене. Я думала, що лише хлопці нічого не бояться. Я ж дуже боюся темряви. Але тепер я зможу перебороти свій страх, бо знаю, що Лесі було неймовірно тяжко, але вона долала всі перешкоди до омріяної мети (Ілона Г.).
−А якщо звернутися до визначених цілей – ми досягли їх? Кожен з вас? А що робити, якщо цілі не досягнуті?
Відповіді учнів:
− Цілей досягли. І тепер я знаю, що коли захочу більше дізнатися про Лесю Українку або прочитати інші її твори, то звернуся до збірок поезії Лесі Українки, що є у шкільній бібліотеці (Олександра Ч.).
Учитель. А що вам найбільше сподобалося сьогодні? Що здивувало? («Мікрофон»).
2.Самооцінювання і взаємооцінювання роботи на уроці і виразного читання (Письмово. Критерії оцінювання надруковано для кожного учня).
| Клас. Прізвище та ім’я. | Оцінка (собі) | Оцінка (однокласнику) Ім’я |
| Критерії оцінювання. | ||
| Я вмію пояснювати назву твору. | ||
| Я вмію уважно працювати з текстом,Уявляти прочитане і усно переказувати зміст твору. | ||
| Я можу коментувати окремі рядкивірша, перефразовувати їх. | ||
| Я вмію знаходити художні засобиу поезії і добирати власні. | ||
| Я можу сформулювати тему таОсновну думку твору. | ||
| Я можу визначати жанрову особливість тексту. | ||
| Я вмію визначати основні риси характеру героїні вірша. | ||
| Я вмію виразно читати поезію, передаючи думки і почуття автора і власні. | ||
| Я вмію висловлювати особисте ставлення до прочитаного. |
Домашнє завдання.
Обов’язкове загальне:
- Навчитися виразно читати вірш «Тиша морська».
- Прочитати оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник».
Обов’язкове на вибір:
1. Намалювати ілюстрації до вірша «Тиша морська».
2. Написати твір-мініатюру «Тиша на морі».
За бажанням: Вивчити вірш напам’ять.
Ревчук С.В.,
учитель української мови і літератури
Гощанської ЗОШ
Рівненської області
Від учителя: Шлях до цього уроку розпочався у 2007 році, коли на курсах підвищення кваліфікації при Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти я дізналася про технологію ОЗОН. У 2009 році мені пощастило стати членом науково-дослідної лабораторії особистісно зорієнтованого навчання української літератури інституту (науковий керівник – А.М. Фасоля, керівник-координатор – М.А. Піддубний). Те, що я почула, захопило. Почала впроваджувати елементи ОЗОН на уроках у 5 класі. Переконалася, що технологія діє, учням цікаво. Ми працюємо з «папками успіху», вчимося читати: задумуватися над кожним словом, формулювати запитання до тексту, однокласників, учителя, уявляти прочитане, висловлювати власну думку. Спершу діти говорили несміливо, але коли зрозуміли, що я підтримую їх, поважаю і приймаю кожну відповідь, розкрилися, стали впевненішими, почали відстоювати свої твердження.
У 6 класі працюємо над цілевизначенням та плануванням власної діяльності. Вчимося рефлексувати, оцінювати власну роботу на уроці та працю своїх однокласників.
Готуючись до уроку, я ретельно продумала кожен етап, хоча у процесі діяльності, звичайно ж, доводилося дещо змінювати. Хвилювалася. З нетерпінням чекала, що скажуть діти під час рефлексії. Ось деякі міркування моїх шестикласників (частину учнівських висловлювань подано в тексті конспекту):
− Найбільше сподобалося, що всі учні говорили. Особливо вразило виразне читання вірша Денисом та Іриною (Катя Л.).
− Мене здивувало, що музика може так точно передати те відчуття, яке переживала і я (Оксана В.).
− Мені сподобалося, як ми добирали власні епітети до слів. Виявляється, що зміна слова створює інший настрій ( Павло Л.).
− А мені захотілося намалювати картину, на якій буде море. І хоч я ніколи не бачив моря, та мрію про нього. Вірю, що мрії збуваються. Хочу відчути його, як відчула Леся Українка (Микола П.).
А ще мої шестикласники сказали, що хочуть, щоб усі наші уроки літератури були такими. Це, звичайно, найвища оцінка.