Мета: простежити, як у випробуваннях розкриваються характери персонажів; учити семикласників осмислювати вчинки героїв, розвивати уміння давати оцінку людським якостям; сприяти вихованню патріотичного почуття, поваги до батьків, вірності у дружбі й коханні як загальнолюдських морально-етичних цінностей.

Цілі.

Учні знатимуть:

систему образів повісті; риси характеру Захара Беркута, Максима, Мирослави.

Учні вмітимуть:

колективно характеризувати образ Захара Беркута; самостійно визначати риси характеру персонажів; пояснювати, які ідеї втілює автор у кожному образі; виразно читати уривки з твору;

організувати роботу в малих групах; проводити рефлексію та взаємооцінку роботи у групах.

Тип уроку. Урок закріплення знань, умінь, навичок.

Обладнання: ілюстрації, картки із завданнями для роботи у групах.

Методи, прийоми, форми роботи: бесіда, вибіркове читання, переказування, „акваріум”.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. З’ясування емоційної готовності до уроку.

Визначити настрій за допомогою дієслів.

  1. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.

– Що нового про сюжет ви довідалися, виконуючи домашнє завдання?

– А якою частиною твору, на вашу думку, є розповідь про богиню смерті Морану та царя велетнів? Виразно прочитайте легенду (ІІ розділ). Поясніть значення незрозумілих слів. Для чого автор вводить у повість цю легенду?

– Чи погоджуєтеся ви з думкою, що персонажі твору належать до двох таборів: діти Морани і діти Сторожа? Згрупуйте образи. Учитель на дошці, учні у зошитах записують: діти Сторожа: тухольці, Захар Беркут, Максим, Мирослава; Діти Морани:    монголи, Тугар Вовк, Бурунда, Пета.

Учитель звертає увагу на підготовлені учнями малюнки.

ІІ. Цілевизначення та планування.

Учні записують тему уроку, визначають цілі, обирають форму роботи: колективну чи групову.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Бесіда з метою характеристики образу.

Образ Захара Беркута пропонуємо проаналізувати детально, залучивши до роботи усіх учнів. У ході бесіди семикласники самостійно визначають головні риси характеру героя, записують їх у зошити.

– Центральним персонажем повісті є тухольська громада. Хоча, звичайно, є герої, які особливо вирізняються у цій громаді. Назвіть їх.

– Уже самою назвою твору автор ставить Захара Беркута на чільне місце. Спробуємо схарактеризувати образ ватажка тухольців. Спочатку з’ясуємо, що означає „схарактеризувати образ”. (Визначити місце героя у творі; описати зовнішність, розказати про його вчинки та риси вдачі, визначити особливості мови, пояснити ставлення інших персонажів та автора твору, дати власну оцінку).

– Як змальовано зовнішність Захара Беркута (розділ ІІІ)?

– Виразно прочитайте і прокоментуйте слова, у яких ідеться про „золоту нитку в житті Захара Беркута” (розділ ІІІ).

– Доведіть, що „громада – то була ціль його (Захарового) життя”.

– Чому Захар Беркут поставив перед тухольцями завдання не відбити, а розбити ворогів (розділVІ)? У чому виявилися мудрість і мужність ватажка громади?

– Прокоментуйте слова Захара Беркута: „Сонце, я поклоняюсь тобі… і молюсь до тебе всім серцем: дай нам побідити!”

– Про що свідчить відмова Захара Беркута обміняти Максима на право виходу монголів із кітловини (розділVІІ)?

– Як ви поясните таку деталь: Захар Беркут, досі такий сильний і незломний, пославши власною рукою величезний камінь на купку ворогів, „тепер тремтів, мов мала дитина” (розділ ІХ)?

– Виразно прочитайте останнє звернення Захара Беркута до громади (розділ ІХ). Зверніть увагу на мову героя – переконливу, мудру, сердечну. У яких словах виражена основна думка твору?

2. Організація роботи у групах.

Для характеристики образів Максима та Мирослави можна використати технологію „акваріум”. Група учнів сідає в коло у центрі класу і впродовж 3 – 5 хвилин виконує завдання, запропоноване учителем. Інші учні слухають, не втручаючись у перебіг обговорення. Після закінчення відведеного для роботи часу група повертається на свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:

–       Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

–       Чи була ця думка достатньо аргументованою?

На аналіз відводиться до 2-3 хвилин. Після цього місце в „акваріумі” займає інша група й виконує наступне завдання.

Завдання для груп:

1. Схарактеризуйте образ Максима за поданими цитатами. Запишіть риси характеру персонажа, розмістивши у центрі найважливіші, далі – менш важливі.

Цитати для характеристики образу Максима

Все в нього виходило в свій час і на своїм місці, без сумішки й сутолоки; всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок. Чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між їх слугами, Максим Беркут усюди був однаковий – спокійний, свобідний у рухах і словах, мов рівний серед рівних.

– Се наша Тухольщина, наш рай! – сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад з такими гордощами, з якими мало котрий цар обзирає своє царство.

– Великої сили великого Чингісхана ми не лякаємось. Вона може зробити нас трупами, але не зробить нас рабами.

– Їй-Богу, славний молодець! – сказав він (Тугар Вовк) сам до себе. – Не дивуюся, що він очарував мою доньку. І мене самого він міг би очарувати своєю рицарською вдачею!

– Хоч і в путах , я все буду вольний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе на душі!

– Життя в неволі нічого не варте… краще смерть!

– Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого, ніж смерть.

Мов мертвий, глядів Максим на пожежу: йому здавалось, що в його грудях щось обривається, щось палахкоче й ниє, а коли грянуло пожарище, повалилася покрівля, розсілися угла його рідної хати і бухнуло з розжеврілої огняної маси ціле море іскор під небо, – Максим скрикнув болісно і зірвався на рівні ноги, щоб бігти кудись, рятувати щось, – але, поступившись усього один крок, безсильний, мов підкошений, упав на землю й зомлів.

  1. 2.     Схарактеризуйте образ Мирослави, даючи відповіді на запитання та виконуючи завдання.

1. Доведіть, що описуючи зовнішність Мирослави, Іван Франко вдається до поетичної творчості народу.

2. Які риси характеру дівчини виявляються у її двобої з ведмедицею?

3. Яким військовим хитрощам навчила тухольців Мирослава? Про що це свідчить?

4. Чому, на вашу думку, Мирослава, любляча дочка, мусила виступити проти батька? Чи лише любов до Максима керувала її вчинками?

3. Бесіда з метою узагальнення вивченого.

– Чи погоджуєтеся ви з думкою, що в образах Захара Беркута, Максима, Мирослави Іван Франко втілив свій ідеал людини?

– Яким же є цей ідеал?

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

-   Чи сподобалося працювати на уроці?

-   Яке завдання було найцікавіше виконувати?

-   Чи досягли ми поставлених цілей?

Домашнє завдання.

Обовязкове: дібрати цитати для характеристики образу Тугара Вовка, поставити запитання до персонажа.

За бажанням: а) підготувати ребуси, кросворди за повістю І.Франка „Захар Беркут”; б) підготувати повідомлення про використання діалектизмів та архаїзмів у творі .

Поділитися у соцмережах:

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki