Особистісно зорієнтований урок української літератури у 6 – Б класі
Ознайомлення з проектом уроку
Доброго дня усім! Сьогодні ви відвідаєте урок української літератури у 6 класі. За системою ОЗОНу в цьому класі працюю другий рік. Тема уроку: . Ім’я уроку: «Добрий чоловік – надійніше кам’яного мосту». В основу уроку покладені принципи особистісно зорієнтованого навчання. Звичайно, не всі уроки проводяться за озонівською структурою. Це може бути 1 – 2 уроки на семестр, але на кожному уроці намагаюся використовувати елементи озону. Як особистісно зорієнтований урок я визначила урок з розділу «Я і світ». Надзавданням свого уроку обрала прислів’я «Не одяг прикрашає людину, а добра справа». Хочу довести до учнів істину, що в людині головне її внутрішній світ. На даному уроці використовуватиму такі методи, форми та прийоми роботи: бесіда, слово вчителя, робота зі змістом тексту, складання схеми, робота в парах, прийом «незакінчене речення», літературний диктант, словникова робота.
Вибір зумовлений тим, що переважаючим каналом сприйняття є слуховий аналізатор і частина дітей є візуалами та аудіалами, а тому робота буде спрямована на роботу з текстом, ілюстраціями, проговорення усіх етапів уроку.
На своїх уроках намагаюся формувати учня – читача, розвивати такі рушійні сили читання як уяву, емпатію, почуття. Вчу бути читачем. Я ставлюся до твору як читач і вчу учнів думати про себе як про читача.
Спрогнозувати на перед, яким буде урок я не можу, але надіюсь, що все буде добре, що діти будуть впевнені в собі і досягнуть цілей, поставлених на початку уроку.
Із дзвінком особистісно зорієнтований урок не закінчується.
В. Винниченко «Федько-халамидник». Образ Федька.
Щедрість головного героя твору на добро
Мета: продовжити опрацьовувати ідейно-художній зміст оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник», вчити дітей характеризувати героїв; розвивати культуру зв’язного мовлення, висловлювати власні міркування щодо прочитаного.
Цілі:
Учні знатимуть:
– зміст прочитаного оповідання;
– основні риси характеру дійових осіб
Учні вмітимуть:
– характеризувати життєві позиції героїв оповідання, визначати основні риси дійових осіб твору;
– висловлювати особисте ставлення до зображуваного, проводити аналогію з сучасним життям.
Тип уроку: урок закріплення та застосування знань, умінь та навичок
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал
Методи, форми, прийоми роботи: бесіда, слово вчителя, робота зі змістом тексту, складання схеми, робота в парах, прийом «незакінчене речення», літературний диктант, словникова робота.
Ім’я уроку: «Добрий чоловік – надійніше кам’яного мосту»
Методичне надзавдання уроку: допомогти учням усвідомити справедливість народного прислів’я
« Не одяг прикрашає людину, а добра справа».
Хід уроку
І. Мотиваційний етап уроку
1. Забезпечення емоційної готовості до уроку
Учитель. Доброго дня усім! Сьогодні у нас незвичайний урок, бо й день неповторний – теплий, осінній, з гостями у класі. Діти, а з яким настроєм ви прийшли на урок, що ви відчуваєте? (відповіді дітей)
– Знаєте, а я теж хвилююся. Давайте подаруємо один одному усмішку. Вона додасть настрою та надії, що все буде добре.
2. Вступне слово вчителя
– Ваша усмішка не схожа на інші, вона індивідуальна, властива тільки вам, бо кожен з вас – окрема людина, неповторна. А ви вважаєте себе особистістю? (відповіді дітей). Ви неповторні? Що відрізняє вас від інших? Чим ви неповторні?
– А герой твору, який ми вивчаємо, також неповторний? (відповіді дітей). А хто автор?
3. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань
Учитель:
– На минулому уроці ми ознайомилися з біографією Володимира Винниченка, а вдома ви повинні були прочитати оповідання. Підніміть руку, хто прочитав? Молодці! Є над чим працювати.
– А зараз перевіримо те, що ви засвоїли. Проведемо літературний диктант. Пишемо в зошитах:
Число
Класна робота
а)Літературний диктант
– Пропоную вам доповнити речення. Я читаю речення, а ви лише записуєте його продовження, нумеруючи послідовність речень.
- Батьківщиною для Винниченка є …. (Кіровоградщина).
- Письменник навчався в гімназії… (місцева класична)
- Потому вступив на юридичний факультет… (Київського університету )
- Емігрував за кордон у …(1921)
- За кордоном проживав у … (Франції)
- Винниченко був не лише письменником, а й … (громадським діячем)
- За радянських часів творчість митця була … (заборонена)
- Федько є героєм оповідання… («Федько – халамидник»)
- Батько карав Федька за провини, а потім – давав… (гроші за правду)
- Федько не любив … (товаришів видавати )
– У вас є правильне продовження кожного речення, за три хвилини ви повинні обмінятися зошитами і перевірити літ. диктант.
(Обмін зошитами, взаємоперевірка)
– Підніміть руку, хто дав 10 правильних відповідей; а хто – 9,8,7 ; а хто – 6.5,4; а хто – 3,2.1?
– Молодці! (Декому ще є над чим працювати)
ІІ. Цілевизначення та планування
- 1. Окреслення кола проблем, які розв’язуватимуться
– Ми маємо зрозуміти, який є Федько і довести, що він багатий на добро.
– Я хочу, щоб вийшовши з уроку, ви усвідомили, що красить людину.
– Сьогодні на уроці ми продовжуємо роботу зі змістом оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник».
а). Словникова робота
– А хто нам нагадає, що ми називаємо оповіданням?
– Оповідання – це епічний твір. Хто нагадає визначення епічного твору?
(Твір, у якому послідовно про щось розповідається, описується побут, історія життя, пригоди, вчинки героїв.)
Слово вчителя
– Молодці! Ви знаєте, коли я прочитала цей твір, то пригадала народне прислів’я «Добрий чоловік – надійніше кам’яного мосту», бо я вважаю, що Федько хоч і розбишака, проте добра людина. А як думаєте ви? Я пропоную це прислів’я взяти за ім’я нашого уроку. Чи погоджуєтесь ви зі мною? (Відповіді учнів).
Тож пишемо у зошитах ім’я уроку.
2. Повідомлення теми і мети уроку
Тема нашого уроку «В. Винниченко «Федько-халамидник». Щедрість головного героя твору на добро.
Чи зрозуміла вам тема уроку?
Запишіть її у зошити. Подумайте, чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? («Незакінчене речення»)
На дошці Я хочу дізнатися…
зрозуміти…
відчути…
(Узгодження індивідуальних і загальних цілей)
– У мене є і загальні цілі. Вони у кожного на парті. Що б ви хотіли змінити, доповнити? (визначення учнями власних цілей у зошитах, зачитування окремими учнями)
ІІІ. Опрацювання нового матеріалу
- 1. Бесіда.
– А що означає прочитати твір?
– Ви прочитали оповідання. Скажіть, чи всі слова зрозумілі у назві твору, що означає слово «халамидник» – (бешкетник, розбишака).
– А чому автор назвав твір не просто Федько, а Федько-халамидник?
– Як ви думаєте, чому? Невже він такий поганий – ми ж хочемо з’ясувати доброту хлопчика?
– Скажіть, які враження викликав цей твір?
– Що ви думали, читаючи оповідання?
– Що відчули після прочитання твору?
– Чи обурилися, що уявили?
- 2. Робота зі схемою
– Хто в центрі розповіді?
– А хто оточує Федька?
(Робота на дошці та в зошитах, використовуючи матеріал тексту, складаємо схему)
батько Федька Толя батькоТолі
мати Федька ФЕДЬКО мати Толі
Стьопа Грицик
Спірка Васько
Ми отримали схему головних та другорядних героїв оповідання. Федько знаходиться в центрі розповіді, його характер розвивається у стосунках із другорядними героями.
Отже, Федько є головним героєм твору.
- Евристична бесіда.
– Хто є Федько?
– А хто – Толя?
– Що їх різнить, а що об’єднує?
– Знайдіть у творі портретну характеристику Федька.
– А як описано зовнішність Толика?
(Діти відповідають, зачитуючи уривки)
– Скажіть, як автор характеризує поведінку і риси характеру Федька?
(Відповіді із зачитуванням уривків із твору)
– Які риси характеру Федька проявляються в історії зі змієм?
– Чи є у хлопця доброта? В чому вона виявляється?
– Охарактеризуйте поведінку хлопця під час сварки з батьками.
– За що батько давав гроші Федьку?
– У зв’язку з чим Федько повсякчас отримував тумаки від батька?
– Як ви думаєте, чому Толя дружить із Федьком?
– Як відносяться хлопці до Федька?
– Які риси характеру притаманні Толі і яка поведінка героя?
(Діти відповідають, зачитуючи уривки)
– На вашу думку, на чиєму боці автор твору?
– А, може, ви хочете мене щось запитати стосовно твору?
- 4. Слово вчителя
У творі автор називає Федька: мужиченя, паршивець, одурілий хлопець, шибеник, мурло репане, не щастячко, сибіряка, халамидо, ідоляко, люципере. Про яке ставлення автора до героя свідчать ці слова? Як автор ставиться до Толі?
– Пригадайте епізод, коли Федько зняв Толю з крижини і як повівся Толя у цій ситуації?
– Як би повівся кожен з вас на місці Федька після зізнань Толі?
Учитель.
– Отже, Федько – дитячий отаман. У ньому відвага, життєвий азарт, винахідливість, надійність – це малий бешкетник. У нього безліч вад і недоліків. Та в нього є чому вчитися не лише дітям, а й дорослим. Автор не тільки показав Федька як розбишаку, а й зумів показати честь, совість, велич душі хлопчика. Натура Федька повна суперечностей і протиріч, у яких загартовується людське Я. Такі люди як Федько – велика рідкість. Це люди особливі, спонукати їх до вчинку може щось дуже важливе, наприклад, велика сердечна доброта, вроджений потяг захищати слабшого і безпомічного.
Толя – «Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка» (народна мудрість про героя)
– Скажіть мені, то Федько добрий хлопчик? А надійний? На нього можна розраховувати у скрутну хвилину?
- 5. Словникова робота.
- Автор у творі представляє двох героїв, постійно їх порівнюючи, протиставляючи – такий художній засіб у творі називається контраст.
- Контраст = антитеза = протиставлення – стилістична фігура, авторський прийом.
(запис у зошитах)
- Робота з ілюстраціями до твору
ІY. Рефлексивно-оцінювальний етап
1. Бесіда.
– Cкажіть, то Федько добра людина? А надійна? Він підтримає у скрутну хвилину?
– Чи досягли ви цілей, поставлених на початку уроку?
– Що хотів автор донести до нас, читачів, цим твором, яку думку?
Народне прислів’я («Не одяг прикрашає людину, а добра справа»)
– Що уявили, що пережили?
2. Рефлексія почуттів.
Незакінчене речення: «Урок допоміг мені…», «Оповідання змусило мене задуматись над тим, що …»
3. Само-, і взаємооцінювання.
Закінчити речення.
«Я сьогодні молодець, бо….». «Найкраще на уроці працювали…, тому що….».
«Їм допомагали….»
Урок закінчується, а розмова – ні. Ми ще повернемося до неї на наступному уроці.
Y. Домашнє завдання:
Обов’язкове загальне: написати лист улюбленому герою. З яким питанням ви б хотіли до нього звернутися?
Обов’язкове на вибір: Уявити щасливу розв’язку твору. Записати її як коротку епічну оповідь
За бажанням: намалювати ілюстрацію до твору.
Классович Світлана Павлівна
учитель української мови та літератури
І кваліфікаційної категорії, «старший учитель»
Новоград-Волинської ЗОШ І – ІІІ ступенів № 3