Тема: Любов Пономаренко. „Гер переможений”. Наскрізний гуманістичний пафос новели. Художні засоби його втілення (деталь, поєднання часових площин тощо).
ТЛ: новела.
Мета: ознайомити учнів з фактами життя і творчості Л.Пономаренко; розвивати уміння аналізувати зміст художнього твору, його проблематику; вчити семикласників висловлювати власне судження з приводу прочитаного.
Цілі.
Учні знатимуть:
цікаві факти з життя Л.Пономаренко; зміст оповідання “Гер переможений”; зміст літературознавчого поняття “новела”.
Учні вмітимуть:
довести жанрову приналежність твору Л.Пономаренко; з’ясувати його ідейно-тематичне спрямування; пояснити провідну думку в кожному епізоді; назвати підняті морально-етичні проблеми і висловити власне судження про них; прокоментувати розуміння закінчення твору; висловити думку про роль і значення гуманізму в розвитку людства і духовності людини.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет письменниці, мультимедійні матеріали.
Методи, прийоми, форми роботи: кольоровий настрій, передбачення, характеристика образів, незакінчене речення, аналіз твору, складання плану, робота з підручником, діаграма Вена, бесіда.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (кольоровий настрій).
ІІ. Цілевизначення та планування.
1. Перевірка виконання домашнього завдання (у групах): рефлексія в групах досягнення визначених цілей (власних та представлених на с. 229). Керівники групи доповідають про результати аналізу.
2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань (Есе “Чи важко бути людиною?).
3. Озвучення напрацювань.
4. Представлення концепту теми.
Учитель. Ми не випадково розпочали розмову на сьогоднішньому уроці з цього запитання – “Чи важко бути людиною?” Бо якщо відповідати на нього не абстрактно, а згадуючи реальні ситуації, то, виявляється, екзамен на право називатися цим високим іменем ми здаємо досить часто, здебільшого навіть не задумуючись, а інколи й не усвідомлюючи цього. Кажемо: гуманізм. І ось Юрко, герой твору Є.Гуцала… А в реальному житті хіба так не буває?
Ось і сьогоднішня наша зустріч розкриває ще одну грань цієї проблеми – бути людиною, коли тобі важко, коли ти зазнав поразки, коли тебе принижують, коли, здається, про це і думати зайве.
На сьогоднішньому уроці знайомимося з новим іменем – Любов Пономаренко” і з новим твором – “Гер переможений”.
Учитель. З огляду на назву нашої теми – “Ти знаєш, що ти людина”, які цілі ви поставили перед знайомством з новим твором?
5. Визначення цілей вивчення теми на основі оцінних суджень, представлених на с. 234. Вибір із них найбільш значущих для себе.
(Важливо націлити семикласників, що, починаючи вивчення нової теми, важливо ставити цілі не тільки щодо отримання знань про письменника і твір, а й про те, що нового додає знайомство з твором до вже засвоєного, що можна взяти для себе особисто з вивченого і т.п.).
6. Узгодження плану роботи.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Робота із заголовком новели (Передбачення: Про що може йтися у творі з такою назвою? У ході бесіди з’ясовується значення слова “гер” (нім. пан, висловлюються міркування про можливий зв’язок змісту з цим словом).
2. Читання новели учителем (Завдання учням: уважно прослухавши твір, дати відповідь на запитання, про що він).
3. Відповіді учнів (“Незакінчене речення” : “Я думаю, це твір про…”).
4. З’ясування емоційного враження від твору (Відповідь на запитання: “Що найбільше вразило у новелі?)*
5. Бесіда за змістом твору:
– Де відбуваються описані події?
– Хто про них розповідає?
– Змальовані картини подані очима дівчинки чи дорослої жінки? (Очима дорослої жінки і в її розповіді є елемент оцінки того, що тоді відбувалося).
– Що спонукало героїню твору розповісти цю історію?
– Охарактеризуйте сприйняття дівчинкою полонених німців.
– Чи були у неї для цього підстави?
(Перегляд ілюстрацій повоєнного міста з мультимедійних матеріалів).
– А як ставилося до полонених німців місто? Як можна це пояснити?
– Як ви гадаєте: чому полонені німці зводили квартал “з любов’ю і розпачем”? Коли був розпач, а коли з’явилася любов?
– Що стало причиною змін?
– Розкажіть про полоненого Фрідріха, яким його бачила дівчинка і яким його сприймає доросла жінка;
– Що стало спонукою для Фрідріха садити квіти? Що він відчував, що думав при цьому?
– Як ви гадаєте: чому авторка говорить не “маленька грядка” (чого достатньо для означення її розміру), а саме “маленька грядочка“?
– Що має на увазі письменниця, стверджуючи, що грядка була для Фрідріха “маленькою державою”? Може, це так тільки здається авторці?
– Як ставилися діти до Фрідріха? Чому кидалися у нього камінцями й водночас любили, коли він саджав їх на коліна і співав німецьких пісеньок? Любили, коли співав німецьких пісеньок, і називали їх “дурними”?
– Чому Фрідріх прощав дітям їх образи?
– Фрідріх покінчив життя самогубством. “Його поховали за містом, укинувши в яму і навіть не насипавши горба”. Як ви гадаєте, ця фраза лише вказує на факт чи містить і його оцінку? Чому ви так думаєте?
– Розгляньте вміщену на с. 232 підручника ілюстрацію до твору. Який епізод на ній відтворено?
– Як ви думаєте: зірвала дівчинка квітку чи ні?
6. З’ясування побудови новели (визначення логічно завершених частин твору, їх озаглавлення і з’ясування головної думки).
План.
1) Полонені німці зводять житловий квартал.
2) Грядочка Фрідріха.
3) Жителі простили полонених.
4) Нищення “маленької державки”.
5) Прикраси з кусочків цегли на стінах.
6) Самогубство Фрідріха.
7) Квітка під вікном.
8) Через півстоліття.
7. З’ясування функціональної ролі останньої частини твору.
8. Аналіз назви новели.
9. З’ясування ідейного задуму письменниці:
а) “Незакінчене речення”: “Я думаю це твір про…”;
б) озвучення міркувань.
10. Опрацювання матеріалу підручника про новелу (с. 233).
11. Відповідь на запитання 5 підручника (с. 234).
12. Встановлення спільних і відмінних рис оповідання й новели (Діаграма Вена).
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
Відповідь на оцінні запитання (с. 234 підручника).
Домашнє завдання.
Обов’язкове: підготуватися до тематичної атестації.
За бажанням: а) намалювати ілюстрацію до епізоду новели, що найбільше вразив; б) прочитати інші твори Л.Пономаренко, підготувати про них повідомлення (презентацію, рекламний плакат).
Додаток
“Характерна риса творчості Любові Пономаренко — загадковість сюжету…
Її талант людинознавця, вміння поєднати психологічний аналіз та емоційний підтекст спонукають читача не просто до прочитання, а справді співпереживання. Причому — все це відбувається без прямого втручання автора.
…Письменниця користується для реалізації зображення стану душі монологами — звичайними й внутрішніми, які найкраще підходять для такої мети, адже читач ніби розмовляє з героєм, точніше, — герой сповідається читачеві, що викликає довіру в останнього. Важливу роль у створенні належного рівня довіри (який граничить із “примірянням” ролі героя читачем) у Пономаренко відіграє художня деталь, яка залишає читачеві можливість відчути й домалювати все не висловлене автором, а ще — ця деталь дає змогу передбачити фінал твору.
…Любов Пономаренко — музикант у літературі. Музикант, який грає на струнах читацьких уяви й душі. Вона робить це так віртуозно, що потім струни ще довго вібрують, не можуть знайти спокою. Фрази, сюжети, відчуття переповнюють вас, ховаються, щоб потім виникнути — ніби нізвідки (Марія Криштопа).
“На Україні є кілька жінок-прозаїків, які дають фору й чоловікам, зокрема, суперновелістки Любов Пономаренко, Валентина Мастєрова…” (В.Ведмідь).