Анатолій Дімаров. „Блакитна дитина”. Взаємини Толі з друзями та з братом. Іронічність оповіді. (Робота над змістом 4 – 6 частин). Особистісно зорієнтований урок у 7 класі

Тема:Анатолій Дімаров. „Блакитна дитина”. Взаємини Толі з друзями та з братом.  Іронічність оповіді. (Робота над змістом 4 – 6 частин).

Мета: допомогти семикласникам засвоїти зміст 4 – 6 частин повісті; удосконалювати вміння виразно читати, переказувати прочитане; розвивати зв’язне мовлення  учнів; сприяти вихованню поваги до друзів, рідних.

Цілі .

Учні знатимуть:

зміст виучуваних частин; тлумачення поняття іронія.

Учні вмітимуть:

переказувати і коментувати зміст  опрацьованих частин повісті; простежити за текстом  іронічність оповіді, роль гумору; визначати ключові ознаки авторського стилю А.Дімарова, складати власну розповідь на основі встановлених ознак.

Тип уроку. Урок закріплення знань, умінь, навичок.

Обладнання: портрет письменника, дидактичні  мультимедійні матеріали.

Методи, прийоми, форми роботи: обмін побажаннями, класний диспут, бесіда, виразне читання, написання твору-мініатюри.

Х і д   у р о к у

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (Обмін побажаннями).

2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.

Перевірка домашнього завдання:

а) класний диспут: висловити свою думку щодо питання „Яким був би світ, якби всі діти мали сніжно-білі крильця, сяяли рожевими щічками і докірливо дивилися на забіяк повними всіх на світі чеснот голубими очима?” (Завдання 12 на с. 256 підручника);

б) розповідь про дитячі пригоди батьків.

Оцінювання найбільш вдалих робіт.

ІІ. Цілевизначення та планування.

  1. Оголошення теми уроку та запис епіграфа.
  2. Вибір цілей із запропонованих учителем.
  3. Колективне планування роботи на уроці.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Робота над змістом 4 і 5 частин. Бесіда.

– Чи зацікавили вас прочитані вдома частини? Чим саме?

– Прочитайте, які назви ви придумали до цих частин. Прокоментуйте.

– Чому в класі не було хлопця, який би потай не заздрив Василеві Кологойді?

Що змусило хлопців журитися і як Василь, добра душа, вирішив їх утішити?

– Перекажіть, зберігаючи художні особливості тексту, епізод про те, як Толя на кілька днів став героєм усієї школи.

– Як ви думаєте, хто ж надихнув Толю на цей героїчний вчинок? Знайдіть підтвердження своїм міркуванням у тексті.

– Чому, на думку Толі, підліткам жилося тяжко?

– Що, на думку хлопця, було причиною непорозуміння з батьками? А як вважали дорослі? А яка ваша думка?

– Виразно прочитайте слова: „Жодні воїни світу не несли з такою гордістю бойові нагороди, як ми синці та подряпини, здобуті в чеснім бою з супротивником”. Яку інтонацію ви оберете? Чому автор використав такі піднесені слова?

– А з якою інтонацією ви прочитаєте розповідь про вчительку української мови Галину Іванівну? Чому? Прочитайте, спробуйте передати почуття оповідача.

– Як Толик допомагав мамі по господарству? Про що це свідчить?

– Як ви думаєте, чому Толя не захотів писати у творі про роботу на городі влітку? Яким у цій ситуації постає хлопчик? (Запитання подано за: Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література. Книжка для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 7 клас. – К.: Грамота, 2007. – С. 319)

– Отже, Толі трапилася нагода „здійснити цей замір” – „написати щось особливе, про що ніхто в класі написати не зможе”. Спробуємо уявити, що зараз відчуває хлопець: розкажіть про це від його імені.

– Що ми дізнаємося про стосунки між братами? Як зрозуміти слова Толі: „Отаке золото – мій молодший брат!” У якому значенні вжито тут слово „золото”?

– Прокоментуйте епізод: Толя дістає шматки цукру, твердого, як камінь і  „дуже солодкого” (про що свідчить слово „дуже”?), і хлопці влаштовують бенкет: п’ють у прикуску з отим цукром по три кухлі води. „Сергійко, так той пив у приглядку: поклав цукор перед собою, дивився і пив. Со-олодке!”

Виразне читання ланцюжком уривку від слів „Другого дня, повернувшись зі школи, я вирішив прибрати в хаті” до „постелю на порозі, щоб не наносити грязі до хати”.

– Що почуває зараз Толя? Чому ви так думаєте?

-Чим же закінчилися добрі наміри? Що б ви порадили Толі?

– У шостій частині (її немає у підручнику) Толя розповідає про свої захоплення: і про те, як намагався зробити парашут зі старого простирадла і стрибнути з ним, і про те, як одного разу знайшов… скарб!

Учитель виразно читає уривок  із 6 частини:

Я часто мріяв про скарби. Важкі золоті дукати і драхми. Персні із смарагдами і діамантами, кубки і чаші, всіяні коштовним камінням… Але тільки зараз я зрозумів, що може відчути шукач скарбів, коли наткнеться лопатою на залізну посудину… Тремтячими пальцями перегортав пожовклі, читані-перечитані сторінки, – неждане казкове багатство, що звалилось на мене .

Увесь верхній ящик був набитий книжками. Обережно, одну по одній, діставав я їх протягом літа й осені…

Та… приїхав отой учитель і забрав обидва ящики із собою.

…Цілий світ поїхав од мене, запакований в оті грубі ящики, і я стояв, жорстоко пограбований, без шеляга в кишені.

-Яка роль цього епізоду у творі?

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

– Доберіть 3 слова, щоб описати стиль автора (цікаво, іронічно, динамічно).

– Спробуйте розповісти про пригоду, яка трапилася із вами.

Взаємооцінювання.

Домашнє завдання.

Обов’язкове: дочитати повість, придумати заголовок і скласти план 7 частини; дібрати по 3 запитання для конкурсу „Найкращий знавець тексту повісті „Блакитна дитина”, запитання написати на окремих аркушах.

За бажанням: напишіть лист до Толі, у якому розкажіть про свої захоплення, пригоди; намагайтеся дотримуватися особливостей стилю А.Дімарова.