Тема: Анатолій Дімаров. „Блакитна дитина”. Доброта і любов, розуміння, взаємопідтримка в українській родині. Внутрішня гідність і повага до людей — риси характеру юного героя, стимули його поведінки.
Мета: допомогти семикласникам, аналізуючи останній розділ повісті, збагнути проблеми, порушені автором; удосконалювати вміння давати оцінку людським якостям, характеризувати персонажів твору; формувати вміння порівнювати твори на одну тему різних авторів; сприяти вихованню любові та поваги до батьків.
Цілі .
Учні знатимуть:
тему, проблематику повісті; риси характеру головного персонажа.
Учні вмітимуть:
коментувати морально-етичні проблеми людського співжиття, родинних стосунків, порушені в повісті; характеризувати образ головного героя.
Тип уроку. Урок закріплення знань, умінь, навичок.
Обладнання:
Методи, прийоми, форми роботи:
Х і д у р о к у
І. Мотиваційний етап.
- Забезпечення емоційної готовності до уроку (Обмін компліментами).
- Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.
- Літературний диктант
- Вона схожа на злющого шершня: така ж маленька голівка, таке ж велике, хижо націлене черевце з гострим жалом на кінці.
- Кому хлопці 5 – Б класу виявляли такі знаки уваги: штовхали, щипали, смикали за коси?
- Це єдиний на селі документ, що засвідчує особу господаря.
- Найкращі ліки від ревматизму.
- Микита, великий приятель Василя.
- Воно стало причиною слави Толі у всій школі.
- Він спонукав Толю поприбирати в хаті.
- Він примусив Толю принести в жертву і річку, і ліс і повагом простувати по вулиці, точнісінько так, як це роблять дорослі.
- І в найпохмуріший день до класу разом із нею наче входило сонце!
- Він розповідав про далекі заморські краї так, наче сам оце нещодавно повернувся звідтіль і все те бачив на власні очі.
- Високий, ставний, він мовчки проходив шкільним подвір’ям, строго поблискуючи скельцями окулярів.
- Ніхто у селі, крім нього, не мав таких блискучих, із рипом чобіт, такого синющого галіфе, таких червоних сорочок.
- Взаємооцінювання у парах.
ІІ. Цілевизначення та планування.
- Аналіз досягнення цілей вивчення теми, формулювання цілей уроку.
- Колективне планування роботи.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1.Робота над змістом 11 частини.
- Виразне читання за особами від початку частини до слів „А от хай прийде весна, отоді й ти підеш у новому костюмі!”
- Бесіда.
– Прокоментуйте слова: „Прийшла весна, зодягла ліси і поля у нові одежини, а я все ще доношував тісні на мене штани…”
– Пригадайте, як чекав Толя обновки! (Чекати вже набридло не тільки мені, а й старенькому моєму піджаку), як ціле літо працював. І ось нарешті …
- Виразне читання за особами розмови Толі з мамою від слів „Дивися, що я тобі купила” до Ох, і мама ж!. Ну, й мама ж!.. Ні в кого нема такої мами, як у мене!..
– Подивіться на Толю: який він зараз? А мама? Що почувають вони? Якими словами можна схарактеризувати стосунки у сім’ї?
– Чи звернули ви увагу, як автор передає захоплення, радість?
– Чому „осоружні” старі штани „ображено згорнулись під лавкою”?
– І ось нарешті Перше травня. Розкажіть, як реагували вчителі, однокласники, брат на обновку. А що почував Толя? (Розповідь від першої особи).
– Які прикрощі сталися з хлопцем у новому костюмі? Що ви відчували у ці моменти? (Запитання подано за: Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література. Книжка для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 7 клас. – К.: Грамота, 2007. – С. 326).
– Як пояснює Толя поведінку хлопців? А ви?
– Як, на вашу думку, зреагувала мама? Спробуйте відтворити розмову матері із сином (Пам’ятайте про ту атмосферу, яка панує у сім’ї!).
– „Оце поки що все про блакитну дитину”, – каже автор. А що ми можемо сказати про Толю?
2. Характеристика образу Толі (самостійно, у парах).
– Схарактеризуйте образ Толі за самостійно дібраними цитатами. Запишіть риси характеру персонажа, розмістивши у центрі найважливіші, далі – менш важливі. Підкресліть ті риси, які спільні у вас із героєм.
– Автор не подає портрета героя. А яким ви уявляєте Толю? Опишіть.
– Чи сподобався вам Толя? Вмотивуйте. А його пригоди?
– Пригадайте, які твори про пригоди дітей ми вивчали у 6 класі. Назвіть їхніх авторів. Кого з героїв запам’ятали? Чому?
– Познайомте Толю з героями повісті Всеволода Нестайка „Тореадори з Васюківки”.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
– Чи потоваришували б ви з Толею, якби він учився у вашому класі?
– Поясніть назву повісті.
– Чи захотілося дізнатися про інші пригоди Толі та його друзів?
Домашнє завдання.
Обов’язкове: скласти тестові завдання (щонайменше 6) до тематичної контрольної роботи за повістю А. Дімарова „Блакитна дитина”.
За бажанням: а) прочитати повість А. Дімарова „На коні й під конем”; б) дібрати матеріал про орнамент українських писанок; в) ознайомитися з поезіями В.Голобородька, створити до них ілюстрації або “кольорові портрети”.
Додаток
Писанка (розмальоване великоднє куряче або декоративне яйце) – символ Сонця, життя, безсмертя, любові й краси, добра, щастя, радості. У міфах багатьох народів саме яйце є світотворним началом. Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Кривулька символізувала нитку життя, вічність сонячного руху. Кривулька або безкінечник – це символ початку і кінця. Тригер або триніг символізував, на думку, одних, небо, землю і повітря, на думку інших – повітря, вогонь і воду, треті вважали його символом життя людини. Четверті трактували як символ неба, землі й пекла.
Символічне навантаження мала і кольорова гама писанок. Червоний колір символізував радість життя, любов; жовтий – місяць і зорі, урожай; зелений – багатство, буяння рослинного світу, його воскресіння; блакитний – чисте ; бронзовий – матінку-землю; чорний з білим – пошану до померлих родичів, їхніх душ та ін. (Словник символів України. – К.: Міленім, 202. – С. 158).
Спіраль на писанці символізує зародження нового життя, родючість. Грабельки – символ дощу, води; пташка – символ єднання земного й небесного, охоронець душ предків. Сорок клинців символізують успіх у господарстві, добробут і чесноти людини. Квіти означають радість, красу, дітей.
За традицією писанки пишуть жінки і дівчата. На Великдень писанками вітають один одного родичі і друзі. Писанок, на відміну від крашанок, у їжу не вживають, адже це обереги. Подаровані писанки тримають в оселі на почесному місці до наступного Великодня, а то й протягом багатьох років (100 найвідоміших образів української міфології. – К.: Орфей, 2002. – С. 378 – 380).