У 1991 році Генеральна конференція ЮНЕСКО запропонувала створити міжнародну комісію для розробки питань освіти і навчання в XXI ст. У підсумковій доповіді «Освіта: прихований скарб» були сформульовані чотири основні принципи, чотири «стовпи» навчання в XXI ст. Для того, щоб бути сучасним, потрібно навчитися: існувати, навчатися, працювати, жити.
Ми навчаємо для життя. Не просто дати знання, а навчити вчитися самостійно ─ ось завдання сучасної школи. Пам’ятаймо слова Чарльза Дарвіна: «Виживає не найсильніший і не найрозумніший, а той, хто краще за всіх відгукується на зміни, що відбуваються».
Зміни в замовленні суспільства на освіту пов’язуються із необхідністю освоєння способів діяльності, зумовлених вимогами для життя і діяльності в різних сферах цього суспільства. Сьогодні вважаються актуальними вміння випускника школи практично застосовувати набуті знання, вирішувати різні проблеми, діяти продуктивно.
Важливо відрізняти компетентності як результат освіти від інших результатів освіти, в тому числі, від традиційних знань, умінь і навичок.
Компетентність:
- на відміну від предметної грамотності дозволяє вирішувати цілий комплекс завдань;
- на відміну від навичок ─ усвідомлена;
- на відміну від уміння − вдосконалюється не шляхом автоматизації і перетворення в навички, а шляхом інтеграції з іншими компетентностями;
- на відміну від знання ─ існує у формі діяльності (реальної чи розумової), а не інформації про неї.
Один із головних моментів при розробці компетентнісно зорієнтованих завдань ─ розуміти, що саме ми хочемо перевірити даним завданням. Це можуть бути знання ─ і тоді завдання виправдано знаннєві. Це можуть бути компетентності ─ і тоді завдання повинно бути зорієнтоване на перевірку конкретної компетентності. Якщо ж учитель хоче перевірити і знання, і компетентності, то дуже велика вірогідність недостовірності результату.
Структура компетентісно зорієнтованого завдання
Компетентнісно зорієнтоване завдання складається зі:
- стимулу;
- задачного формулювання;
- джерела інформації;
- бланку для виконання завдання (Не обов’язково. Тільки тоді, коли вимагається структурована відповідь).
- інструмента перевірки.
Іншими словами, його структура не відрізняється від структури завдання, яке призначене для роботи над формуванням знань та вмінь учнів. Різняться вимоги до кожної складової. Вони обумовлені тим, що компетентнісно зорієнтоване завдання організовує діяльність учня не на відтворення ним інформації чи окремих дій, а на самостійне вирішення проблем.
Стимул у компетентнісно зорієнтованому завданні виконує такі функції:
- мотивує учня на виконання завдання;
- включає учня в контекст ситуативного завдання.
Стимул повинен бути настільки коротким, наскільки це можливо (не більше трьох речень). Він ні в якому разі не може містити інформації, яка відволікала б учня від виконання завдання.
Задачне формулювання точно вказує на ту діяльність, яку він повинен здійснити, і не може допускати різних тлумачень. Вимоги до способу представлення результатів роботи також повинні бути в задачному формулюванні і однозначно трактуватися учасниками навчального процесу.
Порівняймо такі формулювання:
а) Прочитайте текст і зробіть висновок про…
Це формулювання не передбачає, що учень повинен усно чи письмово з кимось поділитися своїми висновками. Пропонуючи таке завдання, учитель не має права вимагати від учня нічого, крім 1-2 речень, які містять власний висновок.
б) Прочитайте текст. Підготуйте коротке повідомлення для своєї групи, яке містить ваш висновок про… і не менше п’яти аргументів на його підтримку. Виступіть з повідомленням для групи.
Задачне формулювання повинно точно співпадати з інструментом перевірки (модельною відповіддю чи специфічною шкалою оцінки). Все, що учневі в задачному формулюванні записано зробити, повинно бути оцінено. Все, що належить оцінити, повинно бути передбачене.
І ще одна вимога до задачного формулювання, яка організовує діяльність учня в рамках виконання компетентнісно зорієнтованого завдання, ─ воно повинно бути цікавим.
Насамкінець, загальною вимогою є відповідність задачного формулювання віку учнів.
Призначення джерела інформації: воно несе інформацію, необхідну для успішного виконання завдання. Іншими словами, це є ресурс для діяльності учня. Тому головна вимога до джерела ─ щоб воно було достатнім для виконання заданої діяльності. Щоб компетентнісно зорієнтоване завдання було валідним, учитель повинен бути впевненим, що успішність учня не залежить від того, чи володіє він тими чи іншими знаннями. В окремих випадках учитель може пропонувати завдання, які засновані не тільки на зовнішніх інформаційних ресурсах, а й на внутрішніх ─ вивченому матеріалі. Пропонуючи таке завдання, учитель повинен, по-перше, попередньо переконатися, що знання учнями засвоєні (наприклад, за допомогою тестів), по-друге, перерахувати, на які предметні знання учень повинен спиратися при виконанні завдання.
Щоб воно було надійним, учитель повинен відбирати такі джерела, які, на його думку, до моменту роботи над завданням не були відомі учневі. Більше того, тексти, запропоновані для опрацювання, не повинні містити фактичного програмового матеріалу з предметів, бо в цьому випадку дитина звернеться до власних знань, а не до джерел інформації, і текст стане невалідним, тобто не буде перевіряти те, що повинен перевіряти: як учень засвоїв, наприклад, діяльність із первинної переробки, систематизації і обробки інформації.
Перевірка завдання.
У якості інструмента перевірки компетентнісно зорієнтованого завдання можуть використовуватися:
- ключ;
- модельна відповідь, перерахунок можливих правильних і частково правильних відповідей для завдання відкритого типу із заданою структурою відповіді;
- аналітична шкала.
Аналітична шкала включає в себе:
─ параметри єдиної шкали, у яких викладені загальні вимоги до відповіді: письмової (мовленнєве оформлення; орфографія і пунктуація); усної (мовленнєве оформлення, інтонація, вимова);
- конкретизацію параметрів єдиної шкали:
- зміст;
- організацію;
- бланк нагляду за груповою роботою.
Модельна відповідь включає в себе:
- приклад формулювання правильної відповіді;
- (інші формулювання правильної відповіді);
- (приклади частково правильних відповідей);
- містить вказівку на кількість балів за правильну чи частково правильну відповідь.
Кожна дія учня повинна знайти відображення в оцінці. Дії, які повторюються, можуть бути позитивно оцінені як при повному, так і при неповному виконанні.
Загальні вимоги до інструмента перевірки:
─ Інструмент перевірки повинен дати можливість оцінити виконання всіх дій, які були записані в задачному формулюванні. Складність тестових завдань залежить від:
1) Складності джерела.
Воно може бути простим, тобто містити інформацію одного виду ─ тільки текст, тільки картинку чи таблицю, а може бути складним, містити аудіовізуальну (музика – картина) чи вербально-графічну (текст – графік/діаграма) інформацію.
2) Характеру взаємовідносин джерел інформації.
Ці взаємовідносини закладаються формулюванням завдання по первинній обробці і систематизації інформації, яка міститься в джерелі.
3) Типу інформації.
Інформація може бути прямою і непрямою. Пряма інформація витягується із джерела без додаткових роздумів, а непряма вимагає роздумів. Учневі дається завдання: «Опрацюй запропонований текст і дай відповідь на запитання: «До чого мав хист Олекса Стороженко?» Якщо джерело містить пряму інформацію, то дитина знайде відповідь на запитання в такій формі: «Олекса Стороженко мав хист до розкриття заплутаних карних справ». Якщо ж джерело має непряму інформацію, то вона може мати такий вигляд: «Олекса Стороженко довгий час був чиновником з особливих доручень при київському генерал-губернаторі Бібікові. А потім ─ при Міністерстві внутрішніх справ. А вийшов він у відставку в чині дійсного статського радника».
Ключові компетентності
- Інформаційна:
- планування інформаційного пошуку (учень повинен виявити і знайти інформацію, якої не вистачає, використовуючи додаткові джерела);
- витяг первинної інформації (робота з джерелами інформації: текст, довідкова література, усне мовлення, інше (у відповідності із завданням);
- витяг вторинної інформації (робота із інформацією, якщо вона: заявлена декількома джерелами, надана не в прямому вигляді, надлишкова або суперечлива);
- первинна обробка інформації (робота з інформацією, заявленою в різних форматах: текст, графіки, схеми, таблиці та інше);
- обробка інформації (створення нової інформації на основі аналізу наявної, формулювання власних висновків).
2. Комунікативна компетентність:
- письмова комунікація (уміння створити письмовий документ заявленої структури: заява, оголошення, твір, есе, інше);
- публічний виступ (уміння адаптувати інформацію для конкретної аудиторії, дотримуватися жанру виступу і його регламенту: доповідь, реферат, проектна робота, створення електронних матеріалів);
- діалог (дотримання правил спілкування, уміння утриматися від провокаційних висловлювань);
- продуктивна групова комунікація (уміння досягти поставленої мети, працюючи в групі).
- Самоменеджменту (компетентність розв’язання проблеми):
- ідентифікація (виявлення) проблеми ─ це фактично формулювання завдання: виявити, що дано, що потрібно отримати, який є ризик і як його можна уникнути;
- цілевизначення і планування діяльності ─ одна справа, якщо учень готує матеріал, щоб отримати хорошу оцінку, інша ─ якщо предмет йому цікавий, третя ─ якщо це суть його майбутньої професії. Правильно побудована проектна діяльність ─ гарна можливість для формування даного аспекту;
- застосування технологій ─ уміння коректно використати наявну технологію, вибрати для виконання завдання найвдаліший алгоритм діяльності (сюжетні і рольові ігри), будь-яка продуктивна діяльність за зразком;
- планування ресурсів ─ уміння виявити ресурс, який найбільше підходить для вирішення завдання;
- оцінка діяльності;
- оцінка результату діяльності;
- оцінка власного просування (рефлексія) ─ дуже важливе рефлексивне уміння: спланувати і виконати ( при необхідності скорегувати) поточний контроль власної діяльності, уміння порівняти за поданими критеріями еталонний і отриманий продукт, свідоме розуміння мотивів власної діяльності, виникнення труднощів і шляхів їх подолання. Самоконтроль, взаємоконтроль, рефлексія ─ та діяльність, яка дозволяє формувати даний аспект.
Покажемо, як складаються компетентнісно зорієнтовні завдання на прикладах.
У процесі формування компетентностей виділяємо певні аспекти і рівні (для цього є певні таблиці).
Інформаційна компетентність
Завдання 1.
Характеристика завдання: 7 клас. Богдан Лепкий. Розповідь про письменника.
Ключова компетентність: інформаційна.
Аспект: планування інформаційного пошуку.
Рівень: 1
Ви готуєтеся до конкурсу «Ерудит». Виберіть із вказаних джерела, у яких можна знайти цікаві матеріали про Богдана Лепкого. Підкресліть вибрані рядки.
- Шевченківський словник.
- Словник іншомовних слів.
- Дорошенко В. Наукова діяльність Б. Лепкого.
- Погребенник Ф. Богдан Лепкий.
Інструмент перевірки ─ модельна відповідь.
2 бали ─ Дорошенко В. Наукова діяльність Б. Лепкого.
Погребенник Ф. Богдан Лепкий.
1 бал ─ названо одне з двох джерел.
0 балів ─ названо інші джерела.
Критерії оцінювання: 2 бали ─ правильна відповідь; 1бал ─ частково правильна відповідь; 0 балів ─ відповідь неправильна.
Завдання 2.
Характеристика завдання: 7 клас. Василь Голобородько. «Наша мова». Наскрізний патріотизм, філософічність його поезій.
Ключова компетентність: інформаційна.
Аспект: планування інформаційного пошуку.
Рівень: 3
Вам потрібно на заняття літературного гуртка підготувати усне повідомлення на тему: «Мово рідна, слово рідне!..» (до 5 хвилин). Сплануйте, яка інформація вам необхідна, і доведіть, що саме ця інформація вам потрібна.
Інструмент перевірки ─ аналітична шкала.
- Учень планує інформаційний пошук у відповідності до завдань діяльності.
- Самостійно й аргументовано вирішує про завершення інформаційного пошуку.
- Відзначає ті питання, відповіді на які для вирішення поставленого завдання необхідно отримати із різних джерел.
- Доводить необхідність використання джерел інформації того чи іншого типу, виходячи із мети діяльності.
Критерії оцінювання: так (3 бали), не завжди (2 бали), частково (1 бал).
Характеристика завдання: 6 клас. Леонід Глібов. Байка « Щука». Викривальна і повчальна спрямованість байки.
Завдання 4.
Ключова компетентність: інформаційна.
Аспект: витяг первинної інформації.
Рівень: 1
Текст.
Чи справді так було, чи, може, хто збрехав
( Хто ворогів не мав!), ─
А все-таки катюзі,
Як кажуть, буде по заслузі.
Зійшлися судді, стали розбирать:
Коли, і як воно, і що їй присудити?
Як не мудруй, а правди ніде діти.
Кінців не можна поховать…
Не довго думали ─ рішили
І Щуку на вербі повісити звеліли.
Ніна мила посуд і ненароком розбила улюблений мамин кухлик. Тато зловив розгублений погляд доньки і запропонував розказати все мамі, адже «кінців не можна поховать». Ніна не зрозуміла татових слів. Допоможіть дівчинці зрозуміти, що означають ці слова. Для цього прочитайте уривок із байки Леоніда Глібова «Щука» і підкресліть варіант відповіді, який розкриває зміст даного висловлювання.
- Спійматися на гарячому.
- Не говорити правди.
- Брехня завжди розкриється.
- Мовчання ─ золото.
Інструмент перевірки ─ ключ.
Відповідь 3 ─ 1 бал.
Інший варіант відповіді ─ 0 балів.
Комунікативна компетентність.
Завдання 5.
Характеристика завдання: 7 клас. А. Дімаров. «Блакитна дитина». Внутрішня гідність і повага до людей ─ риси характеру юного героя, стимули його поведінки.
Ключова компетентність: комунікативна.
Аспект: діалог.
Рівень: 3
Ми часто фантазуємо, про що б запитали, зустрівши відомих людей. А тепер уявимо, що ви зустрілися із головним героєм повісті ─ Толею. Що б ви хотіли у нього запитати? Сформулюйте запитання і можливі відповіді, у яких повинні бути висловлені дві різні точки зору. Запишіть питання і відповіді (не менше 15 реплік) і зачитайте перед класом. Уникайте провокаційних висловлювань. Починайте і завершуйте діалог у відповідності до норм спілкування.
Інструмент перевірки ─ аналітична шкала.
- Учень починає і завершує діалог відповідно до норм спілкування.
- Самостійно обирає тему бесіди, складає глибокий за змістом і досконалий за формою діалог.
- Демонструє вміння висловлювати дві різні точки зору на одне запитання, коротко, виразно формулювати свою думку.
- Може змінювати свою думку, уникаючи провокаційних висловлювань.
- Додержується правил поведінки і мовленнєвого етикету в розмові.
- Дотримується норм літературної мови.
Критерії оцінювання: так (2 бали), не завжди (1 бал), ні (0 балів).
Завдання 6.
Характеристика завдання: 11 клас. Василь Симоненко. Творча біографія митця.
Ключова компетентність: комунікативна.
Аспект: публічний виступ.
Рівень: 2
Текст завдання:
Ви працюєте екскурсоводом у Черкаському літературно-меморіальному музеї В.Симоненка. Підготуйте виступ для учнів 10-11 класів від 5 до 8 хвилин про один із життєвих періодів Василя Симоненка. У своєму виступі ви повинні схарактеризувати поета як неординарну особистість і справжнього патріота. Виступом ви повинні зацікавити слухачів, щоб їм захотілося взяти вірші поета і прочитати їх. Використовуйте додаткову літературу (3-4 джерела) і поезію В.Симоненка.
Інструмент перевірки ─ аналітична шкала.
Використання джерел :
- Кількість джерел, їх зміст.
- Наявність цікавих фактів із життя письменника.
- Достатня кількість матеріалу.
Організація виступу:
- Грамотність, виразність мови.
- Логічність і послідовність. Регламент.
Оцінювання за трьома рівнями: так (2 бали), не завжди (1 бал), ні ( 0 балів).
Самоорганізаційна компетентність (самоменеджмент).
Завдання 7.
Характеристика завдання: 6 клас. Леся Українка. Розповідь про письменницю.
Ключова компетентність: самоменеджмент.
Аспект: оцінка діяльності.
Рівень: 1.
Ліля стверджує, що потрібно жити так, як виходить, не плануючи нічого. Мама заперечує дівчинці, пояснюючи, що коли людина ставить цілі і досягає їх, вона отримує насолоду. Допоможіть Лілі зрозуміти мамині слова. Ви гарно працювали на уроці і, я впевнена, з нетерпінням чекаєте на оцінювання своєї праці. Пропоную вам самим оцінити досягнення вами визначених цілей. У вас на парті є картки з надрукованими цілями уроку. Поставте оцінку напроти кожної цілі (2 бали – ви повністю реалізували визначену ціль: можете навести 2-3 аргументи її досягнення); 1 бал – ціль досягнути частково: можете навести 1 аргумент; 0 балів – ціль не досягнута).
| Цілі уроку | 2 бали | 1 бал | 0 балів |
| Познайомитися з життям поетеси, її талановитою родиною. | |||
| Розкрити секрет популярності творів письменниці. | |||
| Ставити питання до Лесі Українки і до себе. | |||
| Висловити власне ставлення до письменниці. | |||
| Визначити мотиви глибокого родинного зв’язку. | |||
| Робити висновки і узагальнення. |
Після заповнення таблиці опишіть одним-двома реченнями свої відчуття від досягнення чи недосягнення цілей, поясніть їх і сформулюйте пораду Лілі.
Інструмент перевірки: модельна відповідь.
− Учні виконують поточний контроль своєї діяльності за поданим алгоритмом, описують і пояснюють свої відчуття, дають пораду дівчинці.
Критерії оцінювання:
2 бали − учні описують одним-двома реченнями свої відчуття і обґрунтовують їх, порада дівчинці логічно випливає з описаного.
1 бал − учні описують свої відчуття, однак відчувають труднощі в їх обґрунтуванні, логіка між описаним і порадою дівчинці порушена.
0 балів − робота не виконана зовсім.
Завдання 8.
Характеристика завдання: 10 клас. І. Франко. Значення творчості письменника.
Ключова компетентність: самоменеджмент.
Аспект: цілевизначення і планування діяльності.
Рівень: 3
Учитель літератури Ірина Сергіївна запропонувала вашому класу провести учнівську конференцію, присвячену творчості Івана Франка. Виберіть із запропонованих мету заходу; самостійно складіть і запишіть план проведення конференції відповідно до поставленої вами мети; вкажіть ризики, які можуть виникнути під час підготовки, і зазначте, яким чином ви будете їх уникати.
Інструмент перевірки ─ модельна відповідь.
- Учні самостійно обирають мету.
- Самостійно складають план відповідно до поставленої мети.
- Вказують ризики, які можуть виникнути під час досягнення мети, пояснюють, яким чином будуть їх уникати.
Критерії оцінювання:
4 бали – план відзначається повнотою і логічністю, зазначено 2-3 ризики.
3 бали – план відзначається повнотою і логічністю, зазначено 1 ризик; план повний, але нелогічний, зазначено 2-3 ризики; план логічний, але неповний, зазначено 2-3 ризики.
2 бали – план відзначається повнотою і логічністю, зазначено 1-2 ризики; план повний, але нелогічний, зазначено 1-2 ризики; план логічний, але неповний, зазначено 1-2 ризики.
1 бал – план неповний і нелогічний, зазначено 1 ризик.
0 балів – робота не виконана.
Наприклад:
Мета: 1) поглибити знання про життєвий і творчий шлях І. Франка; 2) показати багатогранність творчості письменника.
Учні обрали мету № 2.
План.
- Вступне слово про життя І.Франка.
- Аналіз поетичної творчості.
- Презентація поем митця.
- Віртуальна екскурсія у художню прозу.
- Інсценізація уривків із драматичних творів.
- Міні-проект: Літературознавча діяльність.
Можливі ризики: група учнів не зробила міні-проект про літературознавчу діяльність. Виходимо із ситуації: показуємо слайди із назвами літературознавчих праць.
Учні не вивчили вірші напам’ять: прочитаємо визначені твори зі збірки.
Відгуки учнів про компетентнісно зорієнтовані завдання:
«Ці завдання дають нам можливість зрозуміти, що саме з нас вимагають. Починаєш задумуватися над значенням певного слова чи виразу. На мою думку, такі завдання цікавіше розв’язувати, бо вони пов’язані із життєвими ситуаціями, які можуть виникати у кожної людини» (Сергій Х. 11-Б кл.).
«Особисто мені такі завдання подобаються більше тому, що я краще розумію суть запитання, одразу виникає бажання його виконати завдання. Добре й те, що одразу є інструмент оцінювання, а це спонукає робити краще». (Володимир В. 11-Б кл.).
«Компетентнісні завдання набагато цікавіші для учнів. У них є стимул, що спонукає до розв’язання. Крім того, створена ситуація додає завданню практичності. Такі завдання хочеться робити». (Денис С. 11-Б кл.)
«Такі завдання є ефективнішими. Вони дають змогу запам’ятати твір та його автора, а також краще зрозуміти та засвоїти матеріал». (Марія С. 11-Б кл.).
«Завдяки таким завданням ми не просто вчимо матеріал для оцінки, а й розуміємо, для чого він потрібен у житті, де ми можемо його використати. Такі завдання, як на мене, розвивають нашу уяву та покращують мислення» (Ігор Ш. 11-Б кл.).
«Ці завдання відрізняються від традиційних тим, що у них наведені приклади, які можуть трапитися у реальному житті. А ще, що є найголовнішим, їх склала моя вчителька. Я б хотіла, щоб уроків літератури було більше, бо вони цікаві і розвивальні». (Олександра Ч. 6-Б кл.).
«Мені подобаються такі завдання, бо вони нас навчають, як потрібно діяти у тій чи іншій ситуації. Вони не тільки навчають, але й виховують. Я думаю, що навіть якщо я не буду знати всього, що вчили у школі, я просто зможу стати хорошою людиною». (Денис в. 6-Б кл.).
«Такі завдання дуже корисні для нас, бо вони навчають користуватися книгою, довідковою літературою, вони вчать нас вчитися самостійно». (Євгенія Г. 6-б кл.).
Висновки вчителя
- Компетентнісні завдання дають можливість учню ефективно самоорганізовувати внутрішні і зовнішні ресурси для досягнення поставленої мети.
- У процесі засвоєння нових технологій, ролей учні оволодівають новою діяльністю.
- Оволодіваючи діяльністю, учень починає керувати нею, і, відповідно, в основі діяльності лежить самоуправління (самоменеджмент).
- Успішність учня, який намагається опанувати нову роль (діяльність), більшою мірою залежить від його бажання задіяти власні та чужі ресурси на шляху досягнення цілі.
- Компетентнісні завдання готують учнів до успішної професійної і соціальної кар’єри, вчать опановувати нові технології, адаптуватися до нових умов праці, вирішувати нові професійні завдання.
- Дають можливість впевнено почувати себе у мінливому світі, не пасувати перед проблемами, готовність (уміння) постійно вчитися, щоб бути успішним.
Використана література
- Андреев А. Знания или компетенция? // Высшее образование в России. – 2005. – №2.
- Василишин О. Школа життєвої компетентності // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник / Наук. ред. І. Єрмаков. – К.: Контекст, 2000.
- Глинянюк Н.В. Підвищення психологічної компетентності педагогів у системі післядипломної освіти // Тенденції розвитку методичної роботи в системі післядипломної освіти: М-ли Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: ОІППО, 2003.
- Державна Національна программа «Освіта: Україна ХХІ століття». – К.: ІСД, 1997.
- Компетентісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека освітньої політики / Під загальною редакцією О.В.Овчарук. ─ К.: «КІС», 2004.
- Пинженина С. Материалы дистанционной мастерской по теме: «Разработка компетеностно ориентированных заданий по учебным предметам» / Центр развития молодежи. – Екатеринбург, 2010.
- Фишман Л.И. Модели образовательного менеджмента: обзорный анализ // Школьные технологии. – 1999. – № 1-2.
- Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования // Народное образование. – 2003. – № 2.
Софія Ревчук,
учитель української мови та літератури
Гощанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Рівненської області