Тема: Усна народна творчість. Українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими загарбниками: „Зажурилась Україна…”, „Та, ой, як крикнув же козак Сірко”
Мета: поглибити знання восьмикласників про усну народну творчість, зокрема про історичні пісні як вид народного епосу; домогтися засвоєння учнями змісту пісень, їх провідних мотивів; удосконалювати вміння виразно читати народні пісні, характеризувати образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі; виховувати в учнів патріотичні почуття героїчним змістом виучуваних творів.
Цілі
Учні знатимуть: назви і зміст визначених програмою пісень; історичні відомості про часи, змальовані в цих творах, імена національних героїв-захисників рідної землі, створених народною уявою; основну думку, провідні мотиви, художні особливості опрацьованих пісень;
відведений час та коло проблем, які будуть розв’язуватися впродовж вивчення теми; послідовність її висвітлення; дату й орієнтовні завдання для тематичної контрольної роботи; алгоритм вибору цілей із запропонованого вчителем переліку.
Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати тексти, розповідати про національних героїв, які змальовані в них; висловлювати власні судження про те, за що народ увіковічнив їхні імена; створювати уявні словесні картини; визначати основну думку пісень; знаходити художні засоби та пояснювати їхню роль у народних творах;
аналізувати та обговорювати запропоновані вчителем цілі; працювати у групах; проводити рефлексію та взаємооцінювання в кінці уроку.
Тип уроку. Комбінований.
Обладнання: тексти пісень, фонозапис пісні „Розлилися круті бережечки”; репродукції картин: М.Самокиш, „Запорожець”; С.Васильківський, „Козаки в степу”; таблиця „Роди і жанри усної народної творчості; підготовлені учнями картки з епіграфами до теми, роздавальний матеріал із завданнями для роботи у групах.
Методи, прийоми, форми роботи: випереджувальні завдання; розповідь учителя; виразне читання; робота в парах і групах; „Незакінчене речення”.
Випереджувальне завдання: підготувати коротку розповідь про кошового отамана І. Сірка.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Звучить українська народна історична пісня „Розлилися круті бережечки”. Учні передають викликані сприйняттям пісні почуття, прикріплюють на дошці підготовлені вдома як епіграф до теми висловлювання про українську народну пісню:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Т.Шевченко.
Українська пісня – геніальна поетична біографія українського народу (О.Довженко).
В піснях і труд, і даль походу,
І жаль, і усміх, і любов,
І гнів великого народу,
І за народ пролита кров.
М.Рильський.
Українська народна пісня – це жива, яскрава сповнена барв історія народу. Весь запал, всесильне буття виливається в його піснях… У тих піснях побут людей, їх характер, найтонші відтінки почуттів, хвилювань, страждань, радощів, дух минулого (М.Гоголь).
У жодній країні дерево народної поезії не дало таких великих плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так живо і правдиво, як в українців… (Ф.Боденштедт, перекладач українських пісень німецькою мовою).
Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
Піснями і невільницьким плачем (Л.Костенко).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань учнів.
1) Учитель читає спроектовані на екран (мультимедійну дошку) слова М.Стельмаха:
„Українська народна пісня, увібравши в себе і грозовий, і барвінковий ласкавий світ, історію й побут, болючі роздуми і найніжніші почуття, воістину геніально поєднала пристрасне й емоційне слово з незбагненним чаром. Нема такої значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотом грому”.
– Справді, впродовж багатьох віків нашим народом створено величезну пісенну спадщину, що є свідченням його талановитості, виявом його співучої вдачі, багатства почуттів.
– А які почуття пробуджує народна пісня у ваших душах?
2) Бесіда.
– Що таке народна пісня?
– Назвіть відомі вам жанри народних пісень.
– Які роди фольклору ви знаєте?
– До якого роду належать названі жанри?
– У чому особливість народної лірики?
– До якого жанру, на вашу думку, належить пісня „Розлилися круті бережечки”?
ІІ. Цілевизначення та планування.
1. Оголошення концепту теми; окреслення кола проблем, які будуть розв’язуватися. (Учні заносять до папок успіху цілі з теми „Усна народна творчість: історичні пісні та думи”).
2. Оголошення теми уроку, колективний вибір епіграфа із запропонованих учнями висловлювань про народну пісню. Запис теми та епіграфа у зошити.
3. Колективне планування діяльності на уроці.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Робота з таблицею „Роди і жанри усної народної творчості” і статтею підручника.
Роди і жанри усної народної творчості
Жа
н
р
и
|
Роди |
|
Народна лірика | Народний епос | |
трудові пісні | перекази | |
календарно-обрядові | легенди | |
родинно-побутові | казки | |
соціально-побутові | байки | |
Роди |
||
Народна драма | Народний ліро-епос | |
ігри | балади | |
вертеп | думи | |
весілля | історичні пісні |
2. Бесіда:
– Що таке народний епос?
– Які жанри його складають?
3. Вступне слово вчителя про історичні пісні.
– З глибокої давнини дійшли до нас історичні пісні. Вони складають значну групу українського фольклору. Історичними називають пісні про важливі історичні події та конкретних історичних осіб. „Який боєць, – писав видатний письменник О.Довженко, – не знаходив для себе в українській пісні сили й завзяття, любові до народу, презирства до ворога і смерті? Виринають і проходять гордою ходою перед нашими воїнами славні прадіди – Байда-Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун, Богдан Хмельницький і славний Морозенко… і кличуть до бою за Батьківщину… Народ, якого позбавляли багатьох можливостей, у кривавій боротьбі вилив свою душу, свій поетичний геній в єдине, в що міг, – у пісню”.
Українська історична пісня була для нашого народу своєрідним, єдиним правдивим підручником з історії.
„Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
Піснями і невільницьким плачем”, –
стверджує наша геніальна сучасниця Ліна Костенко.
Тематика історичних пісень дуже широка: розповідається в них і про татарські напади, і про турецьку неволю, і про запорозьких козаків, і про визвольну боротьбу в часи Хмельниччини, і про відважних ватажків, і про героїв нашого століття – січових стрільців та вояків УПА.
Саме з історичної пісні цілі покоління українців, що виростали в неволі, дізнавалися про своїх славних предків, усвідомлювали себе народом великим, багатожильним, спроможним вибороти свободу і незалежність.
4. Заповнення таблиці „Групи історичних пісень за тематикою”.
Робота в парах.
Використавши матеріал статті підручника і розповідь учителя, заповнити таблицю:
Групи історичних пісень за тематикою |
|||
(Упродовж двох уроків і вдома учні доповнюють таблицю назвами пісень відповідних тематичних груп).
5. Озвучення учнівського повідомлення „Пісні про напади турків і татар”.
Україна була багатим і щедрим краєм. Тому з давніх-давен на неї зазіхали вороги. Український народ відстоював свої права на вільне існування.
Чимало історичних пісень присвячено боротьбі проти турецько-татарських завойовників. У піснях відтворені картини руйнування міст і сіл, страшні пожарища, убивства й пограбування людей, неймовірні муки полонених, яких татари гнали на чужину, а потім продавали на невільницьких ринках Європи, Азії, Африки. Ось як цей час відображений у пісні „За річкою вогні горять”:
За річкою вогні горять,
Там татари полон ділять.
Село наше запалили
І багатство розграбили.
Стару неньку зарубали,
А миленьку в полон взяли.
А в долині бубни гудуть,
Мов на заріз людей ведуть:
Коло шиї аркан в’ється,
А по ногах ланцюг б’ється…
Тому люди рятувалися як могли, при появі ворогів навіть лягали на дно річок або озер і дихали через очеретини. Але часто цікаві чайки кружляли над нещасними, видавали схованку. Ось чому з такою розпукою у цій же пісні звучать слова: „Ось-ось чайка надо мною…”
У піснях цієї групи йдеться не лише про страждання народу, а й про відчайдушну боротьбу за волю, розправу над гнобителями, висловлюється правота і сила захисників Вітчизни від ординців. Такі пісні переконливо доводять, що Україна була не лише землею страху, а й землею опору і звитяги.
6. Виразне читання та ідейно-художній аналіз народних пісень (Робота в групах).
Учні об’єднуються у 4 групи: перші дві готують виразне читання пісень, дві наступних аналізують їх. Групи отримують завдання на картках:
Група 1. Група 2.
Виразно прочитайте пісню Виразно прочитайте пісню
„Зажурилась Україна”. „Та, ой, як крикнув же та козак Сірко”.
Яке виконавське завдання ви ставите перед собою? (Учням роздається пам’ятка „Постановка виконавського завдання”:
1. Щоб підготовка твору до виразного читання була успішною, ви маєте ясно уявити, з якою метою будете читати цей твір слухачам, тобто яке виконавське завдання ставите перед собою.
2. Пам’ятайте, що це завдання передбачає необхідність з’ясувати:
а) що потрібно сповістити слухачам, які думки і почуття, висловлені у творі, передати їм;
б) які роздуми та переживання викликати;
в) у чому переконати.
3. Відповідно до виконавського завдання доберіть потрібні інтонації, темп читання, жести, мімічні рухи; виділіть паузи, поставте логічний наголос на важливих словах).
Група 3.
Підготуйте ідейно-художній аналіз пісні „Зажурилась Україна” за таким планом:
1. На які дві частини можна поділити пісню за змістом?
2. Як, залежно від змісту, змінюється настрій пісні?
3. Які образи протиставляються у пісні? Охарактеризуйте їх, вдаючись до тексту.
4. Які художні засоби вжито в пісні? Як ви розумієте значення фразеологізму „ґринджоли малювати”?
5. Вчитайтесь уважно в останні дві строфи. Якими змальовані козаки? А якими показаний „вражий турок”?
6. Сформулюйте ідею твору. В яких рядках вона звучить?
(Подаємо можливий зразок аналізу пісні.
„Зажурилась Україна…” – одна з найдавніших історичних пісень, у якій говориться про боротьбу українського народу проти грабіжницьких нападів турків і татар. Тема пісні – захист Вітчизни, її теперішнього і майбутнього. У пісні протиставляються Україна і орда, яка хоче її знищити. Україну народ змальовує „журливими” фарбами, бо орда чинить ганебний розбій: „витоптала кіньми маленькії діти”, забрала до полону українців, повиганяла з хат селян. Таку картину ми бачимо у перших двох строфах. Наступні рядки пісні звучать урочисто, піднесено. Народ закликає своїх синів боронити волю, радить взяти до рук шаблю та йти воювати. Успіх у боротьбі буде забезпечений, якщо козаки і бурлаки об’єднаються:
Ой козак до ружини,
Бурлака до дрюка:
Оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука.
У цих рядках виражена ідея пісні. Початок пісні – мінорне звучання, яке забезпечується спеціально підібраною лексикою. Друга частина розпочинається вигуком „Гей…”, що надає співу мажорності, піднесеності, підкреслює козацьку хвацькість, бойовий гумор, впевненість у єдності козаків.
В останніх двох строфах народ показує „вражого турка” зломленим, побореним, натомість козаки змальовуються відважними, рішучими, впевненими у тому, що слава між козаками буде жити вічно).
Словникова робота. Коментар учителя.
Побутує думка, що фразеологізм „ґринджоли малювати” означає „займатися непотрібними справами”. А тим часом ще в Київській Русі у „Повчанні дітям” Володимира Мономаха є вираз „сидіти на санях” у значенні „чекати смерті”. Мабуть, і в пісні фразеологізм має таке значення.
Група 4.
Ідейно-художній аналіз пісні „Та, ой, як крикнув же козак Сірко”.
1. Розкажіть, хто такий Іван Сірко.
2. Створіть уявну словесну картину, відтворену в пісні.
3. Яким змальований Сірко у народній пісні? А яким – запорозьке військо?
4. Які художні засоби вжиті для їх характеристики?
5. За що народ увіковічив хороброго ватажка? Знайдіть відповідні рядки у творі.
6. Чим захопив вас герой народної пісні? Чи важливі властиві йому якості у наш час?
7. Яка основна думка пісенного твору?
(Розповідь учня „Хоробрий воїн кошовий Іван Сірко”).
Про Івана Сірка – багаторічного кошового отамана Запорозької Січі – складено чимало легенд, переказів, пісень. Він справді був легендарною людиною, визначним військовим діячем, уславленим мудрим полководцем, якого страшенно боялися турки і татари.
Іван Сірко брав участь у Визвольній війні під керівництвом Богдана Хмельницького. Все своє життя Сірко боровся за волю України. На Переяславській раді він дуже гостро виступив проти того, щоб козаки присягали Росії. Коли після смерті Хмельницького російські воєводи кинулись грабувати українські землі, заводити свої порядки, Сірко очолив повстання проти воєвод. Та у нерівному бою козаки зазнали поразки, загинів і син отамана. Цар заслав Сірка в Сибір, до Тобольська. Проте коли триста тисяч турків перейшли Дунай і посунули на Україну, цар зрозумів, що порятувати Російську імперію може тільки Сірко, який уже своєю появою нажене жах на ворогів. Перед звільненням Сірка цар зажадав від нього присяги на вірність. Хоч і не хотів гордий козацький отаман присягати російському монархові, та мусив, адже прагнув порятувати рідну землю. Запорозький улюбленець здійснив кілька походів на причорноморські турецькі фортеці і визволив сотні полонених.
У народних піснях кошовий завжди зображений переможцем над ворогами. Переважно над турками й татарами. І це не художня вигадка: з 55 битв, у яких брав участь, Сірко програв лише одну).
7. Звіти груп.
Виразне читання та аналіз пісень.
IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. „Незакінчене речення”: „Пісні „Зажурилась Україна…” і „Та, ой, як крикнув же козак Сірко” є зразками народного епосу, тому що…”; „Після ознайомлення з ними я відчуваю…”
2. Заповнення карток оцінювання роботи в групі:
Прізвище, ім’я членів групи |
Самооцінка |
Оцінка членів групи |
Загальна оцінка |
||||
Домашнє завдання.
Обов’язкове загальне. 1. Опрацювати в підручнику статтю “Фольклор” (с. 8). 2. Дати відповідь на запитання “У чому таємниця живучості фольклорних творів?”. 3. Створити ОК на основі матеріалу підручника про історичні пісні (с. 9 – 10). 4. Підготувати 2 – 3 запитання за змістом прочитаного. Обов’язкове на вибір. Підготувати виразне читання пісень „Ой Морозе, Морозенку”, „Максим козак Залізняк”, „Чи не той то хміль”, „За Сибіром сонце сходить” (групове завдання: кожна з чотирьох груп готує виразне читання однієї пісні); доповнити таблицю „Групи історичних пісень за тематикою” назвами пісень.
За бажанням. 1. Знайти в бібліотеці, Інтернеті, спеціальних альбомах (наприклад, „З української старовини”) репродукції картин, присвячених гетьману Богдану Хмельницькому, Максиму Залізняку, Устиму Кармалюку. 2. Підготувати повідомлення про героя Коліївщини Максима Залізняка і народного месника Устима Кармалюка.