Мета: поглибити знання учнів про життєвий шлях Т. Шевченка; вдосконалювати вміння аналізувати поетичні твори.
Цілі.
Учні знатимуть: цікаві факти біографії Кобзаря; тему, ідею вірша “Думи мої, думи мої…”.
Учні вмітимуть: виразно читати поезію, визначати роль художніх засобів; висловити власне ставлення до прочитаного; оцінювати спільну навчальну діяльність.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: автопортрет Шевченка; збірки творів, ілюстративний матеріал, аудіозапис.
Методи, прийоми, форми роботи: бесіда, ідейно-художній аналіз поезії, прослуховування аудіозаписів, незакінчене речення, розповідь учителя, з’ясування значснь незнайомих слів, виразне читання, робота з підручником, заслуховування учнівських повідомлень, робота в групах.
Оформлення дошки: портрет Т. Шевченка, ілюстрації.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. З’ясування емоційної готовності до уроку (Словесний настрій).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань (а) “Незакінчене речення”: “Тарас Шевченко для мене – це…”; “Від нової зустрічі з ним я очікую…” б) цитування з коментарем улюблених рядків Шевченка (Сутність коментаря: чим саме сподобалися ці рядки).
ІІ. Цілевизначення та планування.
- Представлення вчителем концепту теми.
- Вибір цілей із загального переліку, визначення особистісно значущих.
- Узгодження плану роботи.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Розповідь учителя про викуп поета з кріпацтва, перші роки на волі. Аналіз автопортрета 1840 р. (Див Додаток).
2. Озвучення виконаних випереджувальних завдань (повідомлення учнів про цікаві факти з життя Кобзаря цього періоду).
3. Розповідь учителя про початок поетичної творчості Шевченка.
– Шевченко почав писати ще кріпаком. 18 квітня 1840 р. з’являється перша збірка — “Кобзар”. Це була подія величезного значення не тільки в історії української літератури, а й для всього українського народу. Такої непідробної природності, щирого ліризму й художньої майстерності українська поезія ще не знала. Пізніше І. Франко назве появу цієї невеличкої (всього вісім творів) збірочки другою після “Енеїди” І.Котляревського епохальною подією в розвитку української літератури. “Кобзарем” та історичною поемою “Гайдамаки” (1841 р.) захоплювалися Г.Квітка-Основ’яненко, М.Костомаров, П. Гулак-Артемовський, студентська молодь. Критичні відгуки, за окремими винятками, були позитивними. У пресі розпочалося жваве обговорення питання про право на існування української (“малоросійської”) мови, яку більшість рецензентів визнавали тільки за діалект російської.
Відкривала “Кобзар” поезія “Думи мої, думи мої…”.
3. Прослуховування запису пісні “Думи мої, думи мої…”. Завдання: зафіксувати емоційне враження, спробувати побачити “внутрішнім зором” зображені картини.
4. Усне відтворення побаченого і зафіксованих вражень.
5. З’ясування значення незрозумілих слів (якщо такі були).
6. Ідейно-художній аналіз поезії:
1) фронтально: аналіз строфічної будови вірша (“На скільки змістових частин поділено вірш? За яким принципом поет це робить?”*);
2) у парах: виписування з кожної частини головних за змістом рядків*, обмін думками з приводу напрацювань;
3) аналіз змісту поезії:
а) І частина:
– Чому поетові лихо з його творами? Який зміст вкладено у ці слова?
– Яке лихо породило на світ думи (вірші) Т.Шевченка?
– Чому люди вважають, що поет хворий?
– Як характеризує оточуючих їх реакція на появу віршів: “Нічого робить”, – не казали б на сміх…”?
б) ІІ частина:
– Чому саме з квітами порівнює поет свої вірші?
– Як ви розумієте зміст рядків: “Чи заплаче серце одно на всім світі, // Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав…”? Що саме сподівається вгадати поет?
в) ІІІ частина:
– Що стало поштовхом до творчості Т.Шевченка?
г) ІV частина:
– Чому в поета “серце мліло, не хотіло // співать на чужині…”?
– Розкрийте смисл образу могили й орла: козацька воля “лягла спочить… А тим часом // виросла могила, // А над нею орел чорний // сторожем літає…”. Чому це саме орел? Що він стереже?
– Яку “змію люту” збирається заховати поет? Чому саме коло свого серця?
– Чому поетові так важливо, “щоб вороги не бачили, // Як лихо сміється”?
– Розкрийте смисл слів “лихо сміється”;
– Чому поетова думка повинна літати і крякати, “як той ворон”, а серце щебетати і плакати соловейком?
– Про який “чужий пісок” йдеться у рядках: “…Поки, поки… не засиплють // чужим піском очі”?
д) V частина:
– Чому поет вважає, що його думи в Україні підуть “попідтинню сиротами”?
– Як узгоджується зміст цих і наступних рядків: “Там найдете щире серце // І слово ласкаве, // Там найдете щиру правду, // А ще, може, й славу…”?
е) VІ частина:
– Якими емоціями сповнені рядки: “Привітай же, моя ненько! // Моя Україно! // Моїх діток нерозумних, // Як свою дитину”?
– Чому поет називає свої думи дітьми нерозумними?
4) створення в парах емоційної палітри вірша (визначити настрій окремих рядків, частин);
5) озвучення напрацювань;
6) формулювання тематики кожної з частин;
7) визначення загального настрою вірша;
8) відповідь на запитання “Чому автор звертається до такої тематики у відносно спокійну і щасливу для нього пору після викупу з кріпацтва?”*
9) з’ясування ролі мовностилістичних засобів:
– Яку роль відіграють у вірші риторичні запитання?*
– Чому автор у кінці й середині речень так часто вживає три крапки?*
– Чи можна вважати образи степу, вітру, ворона символами? Які ще є символи у творі?*
7. Самостійне читання поезії «Думи мої, думи мої…», підготовка до виразного читання.
8. Виразне читання поезії у парах; кількома учнями – представниками пар – уголос.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Фронтальна бесіда: “Чи справдились ваші очікування щодо нової зустрічі з поезією Т.Шевченка?”
2. Взаємооцінювання діяльності учнів у групі (визначити, хто працював найкраще, а також виставити оцінку собі за критеріями, визначеними колективно: виразність читання, робота з довідковою літературою, емоційність висловлювання тощо).
Домашнє завдання.
Обов’язкове. 1. Опрацювати матеріал підручника (с. 74 – 76, “Читання з позначками”). 2. Вивчити напам’ять фрагмент поезії «Думи мої, думи мої…» (не менше третини)*.
За бажанням. 1. Написати твір-роздум «Я читаю Шевченка…». 2. Скласти кросворд за біографією Т. Шевченка. 3. намалювати ілюстрацію до однієї з поезій Т.Шевченка.