ТЛ: силабо-тонічне віршування (рими, стопи, віршовий розмір).
Мета: поглибити знання учнів про особливості віршованої мови; формувати уміння проводити аналіз поетичних творів з урахуванням отриманих знань; розвивати вміння групової роботи.
Цілі.
Учні знатимуть: зміст понять “рима”, “римування”, “віршування”, “віршовий розмір”, особливості віршованої мови Т.Шевченка.
Учні вмітимуть: визначати віршовий розмір поетичних творів, риму, вид римування; самостійно аналізувати поетичні твори.
Тип уроку. Урок формування умінь і навичок.
Обладнання: портрет Шевченка, збірки творів, виставка учнівських малюнків, підручник, “Словник рим”.
Методи, прийоми і форми роботи: прослуховування пісень на слова Т.Шевченка, розгляд і коментування учнівських ілюстрацій, виразне читання, мозаїка.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (Прослуховування дібраного музичного супроводу або аудіозапису пісень на слова Т.Шевченка).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань (Розгляд і коментування учнівських ілюстрацій).
ІІ. Цілевизначення та планування.
1. Представлення вчителем концепту уроку.
2. Визначення власних цілей уроку і узгодження їх із загальними.
2. Узгодження плану роботи.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Групова робота (Учні у групах за бажанням виконують одне із завдань): а) прослуховування у групах вірша Т.Шевченка “Мені однаково, чи буду…”; б) визначення народнопісенних образів й засобів художньої виразності у вірші “Ой три шляхи широкії…”. З’ясування символічного значення образів калини, тополі, явора, ясена, терну.
2. Виступи представників груп.
3. Опрацювання навчального матеріалу з допомогою технології “Мозаїка”:
а) утворення “первинних груп”;
б) робота з підручником: І група – “Рими в поетичному творі”; ІІ група – “Римування”; ІІІ група – “Віршовий розмір”. Завдання: підготуватися до навчання членів інших груп. Для цього продумати, як саме буде відбуватися навчання, які наочні засоби краще застосувати (опорні схеми, конспекти тощо);
в) переформатування груп (“вторинні групи” утворюються з таким розрахунком, щоб у кожній новоствореній були представники трьох “первинних”, які повинні “передати” свої знання з опрацьованої теми);
г) опрацювання навчального матеріалу у “вторинних групах”;
д) перевірка засвоєння навчального матеріалу (самостійне визначення рим, виду римування, віршового розміру однієї з поезій та її приналежності до певного виду лірики (на вибір): “Заповіт”, “Три літа”, “Чи ми ще зійдемося знову”, “В неволі тяжко, хоча й волі…”, “Садок вишневий коло хати…”.
е) повідомлення представників груп.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Письмова самооцінка й оцінка роботи учнів у групах:
Критерії |
Самооцінка |
Оцінки членів групи |
Загальна оцінка |
|||
Я висловлював нові ідеї | ||||||
Я допомагав членам своєї групи | ||||||
Я узагальнював думки інших |
2. Рефлексія діяльності на уроці:
– Чи сподобалася така форма роботи? Чим саме?
– Що сподобалося найбільше?
– Що, на вашу думку, можна було б зробити по-іншому?
– Які зміни ви внесли б у свою роботу, якби виконували її ще раз?
Домашнє завдання.
Обов’язкове. Підготуватися до тематичної контрольної роботи.
За бажанням. Підготувати тести для тематичного оцінювання.