Тема: А. Чайковський. „За сестрою”. Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків
Мета: удосконалювати уміння характеризувати образи-персонажі; навчати узагальнювати, давати власну оцінку подіям та персонажам; виховувати почуття патріотизму.
ТЛ: композиція.
Цілі.
Учні знатимуть:
риси характеру козаків-запорожців; зміст літературознавчого поняття композиція; складові композиції повісті.
Учні вмітимуть:
визначати основні засоби змалювання образів козаків; розкривати риси характеру запорожців; обґрунтувати своє ставлення до персонажів, з’ясувати авторську оцінку; пояснити актуальність твору у наш час; визначати елементи композиції;
усно відрефлексувати роботу на уроці, проводити взаємооцінку діяльності на уроці (у парах).
Тип уроку. Урок закріплення знань, умінь, навичок.
Обладнання: репродукція картини С.Васильківського „Козак в степу. Тривожні ознаки”, малюнки учнів.
Методи, прийоми, форми роботи: бесіда, усне малювання, складання таблиці (робота у парах), мікрофон 2, творча робота.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. З’ясування емоційної готовності до уроку („Кольоровий настрій”).
2. Перевірка домашнього завдання (Розгадування запропонованих однокласниками кросвордів та ребусів; характеристика образу Павла, коментар підготовлених ілюстрацій та схем).
3. Актуалізація суб’єктного досвіду.
– Який із епізодів, на вашу думку, можна було б проілюструвати картиною С Васильківського „Козак в степу. Тривожні ознаки”?
С.Васильківський. Козак в степу. Тривожні ознаки.
„Незакінчене речення”: “Запорожці, на мою думку, — це…”.
ІІ. Цілевизначення та планування.
1. Вибір цілей уроку із загального переліку.
2. Колективне планування.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Бесіда.
– Чи доводилося вам бувати у степу? Що ви відчували там? Андрій Чайковський приводить свого героя і читача у степ. (Учитель виразно читає початок ІІ розділу від слів „Що це? Невже степ, про який у піснях співають?” до „… ні імені їх, ні відкіля вони взялися”).
– Символом чого у повісті є степ? А могили у степу?
– Саме тут, у степу, біля Свиридової могили, збірного місця козаків, Павлусь зустрічається із запорожцями. Познайомимося із ними.
– Пригадайте імена описаних у творі козаків. Якими ви уявляєте запорожців?
– Кого із січовиків автор описує найбільш детально? Що можна сказати на основі цих описів про ставлення письменника до своїх героїв?
– Розкажіть про бій козаків із татарами (розділ ІV). Чому татари були впевнені у своїй перемозі? Про що свідчить перемога козаків?
– Як ставилися запорожці до зрадників свого народу? За що і як було покарано харциза Карима?
2. Складання таблиці характеристики персонажів.
– Спробуємо „намалювати” портрет козаків. Для цього заповнимо таблицю цитатами з повісті. Робота у парах.
Звичаї козаків |
Здібності |
Духовні якості |
3. Озвучення напрацювань. Словесний портрет козаків.
Учитель допоможе семикласникам зробити висновок про те, що козаки уособлюють чесність, вірність, відвагу, силу, героїзм, віру в Бога, готовність обороняти свою віру та свій народ навіть ціною власного життя. Це справжні лицарі.
4. З’ясування змісту літературознавчого поняття композиція.
– Письменник, працюючи над літературним твором, продумує його композицію. З’ясуйте за підручником, що називається композицією.
5. Аналіз композиції повісті.
– Визначте елементи композиції повісті А.Чайковського „За сестрою”.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Усна рефлексія.
– На початку ХХ століття повість „За сестрою” була надзвичайно популярною серед читачів, особливо в юнацтва. Школярі у листах дякували письменникові і просили ще писати. Як ви думаєте, що ж так подобалося читачам? А чим сьогодні цікавий твір?
– Чи отримали ви відповіді на свої запитання?
2. Взаємооцінка (в парах) діяльності на уроці.
Домашнє завдання.
Обов’язкове: проаналізувати за картками досягнення цілей; підготуватися до тематичної контрольної роботи.