Мета: поглиблювати навички школярів характеризувати образи, добирати цитати з тексту твору на підтвердження власних думок; формувати вміння висловлювати власне судження про місце людини у світі краси; розвивати вміння виразно читати описи; виховувати естетичні почуття.
Цілі.
Учні знатимуть:
риси характеру героїв; особливості опису прекрасного у творі.
Учні вмітимуть:
характеризувати героїв повісті; давати оцінку їхнім учинкам, рисам характеру; через відповідні інтонації емоційно відтворювати під час читання прекрасне і потворне; добирати цитати для характеристики образів;
оцінювати власну діяльність на уроці.
Тип уроку: урок формування й удосконалення вмінь та навичок.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, репродукції картин О. Новаківського „Весняний теплий день”, П.Левченка „Край села”, К.Білокур „За селом”.
Методи, прийоми, форми роботи: гронування, “Світлофор”, робота у четвірках, бесіда, “щоденник подвійних нотаток”, сенкан, добір цитат.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку (“Світлофор”).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань:
а) перевірка домашнього завдання;
б) гронування: ключове слово – “краса”.
ІІ. Цілевизначення й планування.
1. Оголошення теми уроку.
2. Формування власних цілей уроку з подальшим обговоренням у трійках.
3. Планування діяльності у трійках з подальшим обговоренням у класі.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Розповідь учителя про суперечку, яка виникла вдома у Михайлика про “непотрібну красу” (М.Стельмах, “Щедрий вечір”).
2. Складання схеми:
– Учні малюють квітку, у пелюстки якої вписують, у чому Михайлик вбачає красу (стосунків, вчинків, характеру, праці, природи, зовнішності, почуттів, щастя (порівняти із жінкою з голодного краю) тощо; потім кожна четвірка обирає, красу чого вона буде характеризувати і добирає відповідні цитати.
3. Презентація результатів (по одному представнику від кожної четвірки).
4. Робота з текстом (у четвірках).
– Які художні засоби використовує автор для змалювання краси у наведених уривках? – Яким чином художні засоби допомагають розкрити зміст поняття “краси”?
1 четвірка.
“…Я дивлюсь на сизий вiд роси городець, на розпатланi дерева саду, на вiхтi туману, що плутається мiж їхнiми кронами i землею, на ледь-ледь окресленi стрiхи, прислухаюсь до всього, але чую тiльки вранiшню журбу роси.
– Не чуєш, як лiто пiшло нашим городом? – дивується мати.
– Нi, – кажу я з жалем, але враз уявляю собi, як десь неподалiк у квiтчастiй, кинутiй на плечi, хустцi широко бреде туманом лiто, i од мене зразу вiдлiтає сон”.
2 четвірка.
Коли ми обминаємо липовий шлях i опиняємось у долинцi, нас оточує воркування струмкiв. Спiваючи, вони заклопотано поспiшають собi i до ставкiв, i до левад, i на Ведмежу долину, де в’юниться рiчечка. Вона ще спить собi, а струмки вже б’ють у бубни i витанцьовують на її кризi. Веселi й забрьоханi, входимо в лiс. По ньому зараз у верховiттi i низом гуляють шуми. Це, видать, очiкуючи весну, гомонить душа лiсу.
3 четвірка.
Я і досі завжди з хвилюванням входжу в передосінню золотисту втому полів, я і досі не можу спокійно дивитися на останні, сизі від негоди, вітряки, на ці добрі душі українського степу, що віками вписували в сторінки хмар і неба нелегкий літопис хліборобської долі.
Мені іноді здається, що я теж схожий на вітряка, який основою, хрестовиною тримається чорної, репаної землі, а крилами жадає неба…
4. Укладання “щоденника подвійних нотаток”.
Учні виписують з твору найцікавішу, на їхній погляд, цитату і навпроти записують свій коментар до неї.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Створення сенкану “Краса”.
2. Порівняння сенкану із гронуванням, яке складалося на початку уроку.
3. Самооцінка та взаємооцінка в четвірках (письмово за листками самооцінки).
Домашнє завдання.
На вибір: а) підготувати розповідь про красу природи у творі; б) намалювати ілюстрації до твору (картини природи).