Мета: ознайомити учнів з оповіданням Григора Тютюнника; вчити визначати тему, основну думку; розвивати логічне й образне мислення, вміння аналізувати художнє слово; виховувати почуття співчуття, людяності.
Цілі.
Учні знатимуть:
- коло проблем, піднятих у творі; зміст, тему, основну думку оповідання;
- алгоритм цілевизначення та планування діяльності на урок.
Учні вмітимуть:
- аналізувати художнє слово письменника, характеризувати образ Ілька; висловлювати власні думки з приводу почутого;
- самостійно сформулювати цілі уроку.
Тип уроку. Урок позакласного читання.
Обладнання: портрет письменника, виставка книг.
Форми роботи: гронування, читання із зупинками, бесіда.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. З’ясування емоційної готовності до уроку (Графічне зображення настрою).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду (Гронування: ключове слово – “сито”).
ІІ. Цілевизначення та планування.
- Самостійне визначення цілей уроку.
- Колективне планування роботи на уроці.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Читання із зупинками.
– Про що може іти мова в оповіданні, яке має назву „Сито, сито…”?
Учитель або підготовлений учень читає частину оповідання від початку до слів „Сказано: чужа чужина…”
– Що можете сказати про героїв твору? Хто вони? Які?
– Охарактеризуйте трьома прикметниками (іменниками, дієсловами) стан Ілька, коли його тітка Олена назвала „зятиком”.
– Поясніть зміст слів: „а мороз мене – хльось по ногах: таки догнав!”
– Чому тітці кортило швидше поворожити?
– Як розвиватимуться події далі?
Підготовлений учень читає частину оповідання від слів „Тітка зраділи так, аж порожевіли” до слів „На фронті ж”.
– Як прореагували на слова Ілька жінки?
– Чому, коли тітка зраділа, в матері очі залишилися смутними?
– Поясніть зміст слів „жарок тріпочеться невеселий” (про очі матері).
Підготовлений учень читає частину оповідання від слів „А тітка…” до „Може б, ти мені, Одарко, й на сито прикинула?”
– Поясніть вигук Ілька „Знову куліш!”
– Прокоментуйте слова „… на шибках так і виграють, так і поводять блискучими дзьобами різьблені з криги та інею „селезні”. І сичать…”.
– Що буде далі?
Підготовлений учень читає частину оповідання від слів „Ну от, я ж так і знав!” до „Як живий – повернись ліворуч, як немає – праворуч”.
– Як поведе себе Ілько далі?
– Що вказує на гордість Ілька своєю почесною місією?
– Чому він вважає, що може сам вирішувати, що казати про долю людини?
– Як, на вашу думку, Ілько ставиться до тих, кому „ворожить”?
Підготовлений учень читає частину оповідання від слів „Потім ми всі принишкаємо і дивимося на підсито” до „Ну, що от мені з ними робити?”
– Як поведе себе Ілько?
Підготовлений учень читає частину оповідання від слів „Прикидаю собі…” до „… і гостинчика заробив”.
– Які емоції переповнили Ілька після того, як він отримав яблуко?
– Як ви думаєте, що хлопець зробить із гостинцем?
Підготовлений учень читає частину оповідання від слів „А мене – як обпекло” до „А чому ви ніколи на тата не ворожите?”
– Чи ворожила мати на тата?
– Поясніть значення слів „вітер хапає слова”, „крупа, як тертушкою, – по ногах”.
– Чому гостинчик тітки Олени „обпік” Ілька?
– Як закінчиться оповідання?
Учитель читає закінчення оповідання.
– Чому матері здається, що всі однаково ворожать?
– Прокоментуйте слова: „немає стелі”, „темрява – од полу й аж до неба”, „вікно осліпло”. Які відчуття викликають у вас ці образи?
– Чому саме „свята мука, свята правда”?
– Що символізує темрява?
– Що символізує сито? (доповнення гронування).
– Чому автор завершує оповідання словом „сніг”? Що він означає?
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
- Письмова рефлексія власної діяльності на уроці: “Чи задоволений результатами роботи? Що найкраще вдалося? Завдячуючи чому? Що – ні? Чому?”
- Самооцінка, оцінка роботи класу.
Домашнє завдання.
Обов’язкове: проаналізувати за картками досягнення цілей вивчення теми; підготуватися до тематичної контрольної роботи.