Почуєш – забудеш.
Побачиш – запам’ятаєш.
Зробиш сам – зрозумієш…
Головним завданням сучасної школи є підготовка компетентних людей – таких, які були б здатними застосувати свої знання в умовах, що часто змінюються, і чия компетентність засновувалася б на умінні продовжувати постійну самоосвіту протягом усього життя.
У Державному стандарті заявлено, що основним результатом діяльності навчального закладу повинна стати не система знань, умінь і навиків сама по собі, а набір заявлених державою ключових компетентностей.
Одним із способів формування ключових компетентностей є компетентнісно зорієнтовані завдання. Таких завдань у підручниках обмаль, їх складання достатньо трудомісткий процес і потребує від учителя знань особливостей КЗЗ.
Перш ніж розробити і застосовувати на уроках української літератури компетентнісні завдання, я із відзнакою закінчила роботу у практично орієнтованій дистанційній майстерні з теми «Розробка компетентісно зорієнтованих завдань із навчальних предметів» (м. Єкатеринбург, 2010 р.) Також на прохання керівників майстерні склала завдання із зарубіжної літератури для слухачів дистанційної майстерні. Зробила для себе висновки, що такі завдання розширюють можливості учителя в організації самостійної роботи учнів, допомагають детальніше виявити проблеми учнів у вивченій темі, допомагають формувати ключові компетентності.
Компетентнісно зорієнтоване завдання складається із:
- стимулу;
- задачного формулювання;
- джерела інформації;
- бланка для виконання завдання (не обов’язково). (Тільки тоді, коли воно вимагає структуровану відповідь).
- інструмента перевірки.
Ознаки компетентісно зорієнтованого завдання:
- Моделювання життєвої ситуації.
- Навчаючий характер, адаптація до вікового рівня учнів.
- Вихід за рамки однієї освітньої галузі.
- Наявність більшого, в порівнянні із звичайними завданнями, набору даних, серед яких можуть бути і зайві.
- Частина необхідних даних відсутня, передбачається, що учні повинні самостійно знайти їх у довідковій літературі.
Вимоги до КЗЗ
- Завдання вимагає поступового просування від сприйняття відомого зразка до самостійного поповнення знань.
- Завдання вимагає пошуку і розробки нових, не вивчених раніше підходів до аналізу невідомої проблеми чи ситуації, яка потребує прийняття рішення в ситуації невизначеності, при цьому вирішення проблеми чи ситуації може мати практичне значення, чи особистісну, соціальну і /чи пізнавальну зацікавленість.
- Завдання передбачає створення письмової або усної зв’язної розповіді, наприклад, текст-опис чи текст-роздум, усного чи письмового висновку, коментаря, пояснення, опису, звіту, формулювання і пояснення гіпотези, повідомлення, оцінного судження, аргументованої думки, заклику, інструкції тощо; із заданими параметрами: тематикою, комунікативним завданням, об’ємом, форматом.
- Завдання передбачає розумне і виправдане використання ІТ із метою підвищення ефективності процесу формування всіх ключових навиків.
Об’єктом уваги на уроках літератури я обрала три ключових компетентності: інформаційну, комунікативну та самоорганізаційну (самоменеджменту). Вважаю, що саме вони школярам найбільше знадобляться для життя і діяльності в різних сферах суспільства, допоможуть практично застосовувати набуті знання, вирішувати різні проблеми, діяти продуктивно.
Що ж включають у себе ці ключові компетентності?
- Інформаційна:
- планування інформаційного пошуку (учень повинен виявити і знайти інформацію, якої не вистачає, використовуючи додаткові джерела);
- витяг первинної інформації (робота з джерелами інформації: текст, довідкова література, усне мовлення, інше (у відповідності із завданням);
- витяг вторинної інформації (робота із інформацією, якщо вона: заявлена декількома джерелами, надана не в прямому вигляді, надлишкова або суперечлива);
- первинну обробка інформації (робота з інформацією, заявленою в різних форматах: текст, графіки, схеми, таблиці та інше);
- вторинну обробку інформації (створення нової інформації на основі аналізу наявної, формулювання власних висновків).
2. Комунікативна компетентність:
- письмову комунікацію (уміння створити письмовий документ заявленої структури: заява, оголошення, твір, есе, інше);
- публічний виступ (уміння адаптувати інформацію для конкретної аудиторії, дотримуватися жанру виступу і його регламенту: доповідь, реферат, проектна робота, створення електронних матеріалів);
- діалог (дотримання правил спілкування, уміння утриматися від провокаційних висловлювань);
- продуктивну групову комунікацію (уміння досягти поставленої мети, працюючи в групі).
- Самоменеджменту (компетентність розв’язання проблеми):
- ідентифікацію (виявлення) проблеми ─ це фактично формулювання завдання: виявити, що дано, що потрібно отримати, який є ризик і як його можна уникнути;
- цілевизначення і планування діяльності ─ одна справа, якщо учень готує матеріал, щоб отримати хорошу оцінку, інша ─ якщо предмет йому цікавий, третя ─ якщо це суть його майбутньої професії. Правильно побудована проектна діяльність ─ гарна можливість для формування даного аспекту;
- застосування технологій ─ уміння коректно використати наявну технологію, вибрати для виконання завдання найвдаліший алгоритм діяльності (сюжетні і рольові ігри), будь-яка продуктивна діяльність за зразком;
- планування ресурсів ─ уміння виявити ресурс, який найбільше підходить для вирішення завдання;
- оцінювання результату діяльності;
- оцінювання власного просування (рефлексію) ─ дуже важливе рефлексивне уміння: спланувати і виконати ( при необхідності скорегувати) поточний контроль власної діяльності, уміння порівняти за поданими критеріями еталонний і отриманий продукт, свідоме розуміння мотивів власної діяльності, виникнення труднощів і шляхів їх подолання. Самоконтроль, взаємоконтроль, рефлексія ─ та діяльність, яка дозволяє формувати даний аспект.
Складання і використання завдань на уроках української літератури
1. Складність завдань залежить від рівнів. Кожен аспект має три рівні (від простого до складнішого). Складаючи завдання, я розподілила їх таким чином: завдання І рівня виконують учні 5-7 класів; ІІ рівень – призначений для учнів 8-9 класів; ІІІ рівень – 10-11 класів.
2. Спочатку визначаю, яку компетентність формує завдання, яке я хочу скласти, потім у таблиці дивлюся аспект, який найбільше підходить до обраного завдання (якщо комунікативна, то що це буде: письмова відповідь, публічний виступ, діалог, продуктивна групова комунікація), потім – рівень, і наостанок –читаю, що вимагає завдання цього рівня (ця інформація є надрукована і постійно перед очима).
Виходячи зі змісту завдання, складаю інструмент перевірки. Якщо завдання вимагає вибрати правильну відповідь серед поданих, – то ключ, якщо моделювання відповіді, – моделюю її, якщо завдання потребує розгорнутої відповіді, − розробляю аналітичну шкалу.
Всі завдання поділяються на формувальні (навчальні) та контрольні.
Формувальні завдання використовую на різних етапах уроку. Дітям даю завдання, у якому є стимул, задачне формулювання та назва інструмента перевірки. Критерії оцінювання необхідні тільки для вчителя, щоб об’єктивно оцінити всіх учнів. Якщо виконання завдання потребує багато часу, то їх учні виконують удома (друкую завдання кожному учню, пояснюю, якщо щось незрозуміло).
Якщо інструментом перевірки завдання є ключ або модельна відповідь, то не оцінюю завдання відразу, а в кінці уроку аргументую оцінки, наголошуючи ще й на результат виконання компетентнісних завдань.
Наприклад:
Характеристика завдання: 5 клас. Народні казки. Особливості побудови та виразне читання казок.
Ключова компетентність: інформаційна.
Аспект: планування інформаційного пошуку.
Рівень 1.
Ви готуєтеся до конкурсу на кращого знавця народної творчості «Ерудит». Випишіть із запропонованих джерел ті, у яких можна знайти необхідну інформацію.
- Орфографічний словник.
- Закувала зозуленька.(Антологія української народної творчості).
- Підручник з математики для 5-го класу.
- З живого джерела. (Українські народні казки в записах, переказах та публікаціях українських письменників).
Інструмент перевірки: модельна відповідь.
Правильна відповідь: Закувала зозуленька. (Антологія української народної творчості). З живого джерела. (Українські народні казки в записах, переказах та публікаціях українських письменників).
6. Якщо інструментом перевірки є аналітична шкала, то завдання оцінюється після перевірки учителем (письмові роботи). Усна ж відповідь оцінюється відразу за складеною учителем аналітичною шкалою.
Характеристика завдання: 5 клас. Міфи й легенди українців. «Чому пес живе коло людини?». Реальні та фантастичні елементи людської поведінки, добро і зло.
Ключова компетентність: комунікативна.
Аспект: діалог.
Рівень 1.
Оксана вважає, що завжди добре жити із найсильнішим. Катя ж їй заперечує. Допоможіть дівчаткам розв’язати цю суперечку. Для цього складіть і запишіть діалог (6-7 реплік). Починайте і завершуйте діалог у відповідності до норм спілкування.
Інструмент перевірки: аналітична шкала.
- Учень складає глибокий за змістом діалог відповідно до обраної теми.
- Чітко висловлює думку, дотримуючись об’єму заявлених реплік.
- Добирає цікаві, влучні, дотепні, переконливі аргументи на захист своєї позиції.
- Вміло формулює питання і відповідає на них.
- Додержується правил поведінки і мовленнєвого етикету в розмові.
- Записує діалог у відповідності до пунктуаційних правил.
Критерії оцінювання: так – 2 бали; іноді -1 бал; ні – 0 балів.
7. Контрольні завдання проводжу один раз у семестр. Оскільки державна програма не передбачає подібного контролю, то роблю це на уроці, ущільнюючи матеріал(20-25 хвилин). Контрольні завдання складаю за рівнями, так, щоб учень міг отримати від трьох балів до дванадцяти. Учні самі обирають, які завдання можуть зробити.
Учні виконують будь-який рівень за бажанням (можна і два рівні, якщо це початковий і середній чи достатній і початковий):
- Початковий рівень (3 бали)
- Середній рівень (6 балів)
- Достатній рівень. (9 балів)
- Високий рівень (12 балів)
У контрольних завданнях теж подаю стимул, задачне формулювання та інструмент перевірки (лише назва: ключ, модельна відповідь чи аналітична шкала).
Переваги компетентнісно зорієнтованих завдань:
- Формують ключові компетенції.
- Розвивають мотивацію: із пасивного слухача учень перетворюється в активного, цілеспрямованого учасника.
- Активізують творчі і пізнавальні здібності.
- Змінюють емоційну тональність спілкування із учителем: на уроці виникає атмосфера взаємної поваги, доброзичливості, зацікавленості у спільній діяльності.
- Зберігають стійкий інтерес до предмета протягом усіх років його навчання.
Яка ж роль учителя у процесі виконання таких завдань?
Учитель виконує функції організатора діяльності, консультанта, який супроводжує самостійну діяльність учня по формуванню і розвитку ключових компетентностей.
Висновок.
Виконання подібних завдань допомагає не тільки більш глибокого осмислення програмового матеріалу, але й дає можливість розширити рамки навчальної програми, що стимулює самоосвіту і саморозвиток учнів. Результативне виконання завдань дозволить випускнику успішно реалізувати себе в умовах сучасної економіки, де затребуваними і успішними стають люди, здатні мислити і діяти самостійно.
Підтвердження висловленим думкам у відгуках учнів:
«Компетентнісно зорієнтовані завдання дуже цікаво виконувати, вони навчають діяти у незнайомих ситуаціях… Це перший крок до самовираження… Дякую Софії В’ячеславівні…» (Роман. Н., 11-А клас).
«Компетентнісні завдання цікаві чітким формулюванням вимог і умов, усе, що вчитель вимагає зробити, потім оцінюється. Мені подобається, що є критерії оцінювання, тому відповідь будується відповідно до заданого критерію. А ще цікаво побудовано стимул. Ти ніби комусь даєш відповідь чи допомагаєш» (Олена В.,11-А клас).
«Мені подобається виконувати такі завдання, бо вони про нас, там є наші імена, і саме цим учням ми допомагаємо вирішувати різні проблеми. Особливо легко робити завдання із ключем. Я радий, що моя вчителька складає такі завдання для нас» (Дмитро Ч., 5-А клас).
Софія Ревчук,
учитель Гощанської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Рівненської області