У книзі поміщено узагальнену інформацію про форми, методи і прийоми інтерактивного навчання шляхом постійної активної взаємодії учасників навчального процесу на різних етапах уроку, а також пам’ятки-поради щодо організації навчальної діяльності учнів на уроках та в позаурочний час з метою забезпечення її ефективності та результативності.
Учителям, які прагнуть творчо та ефективно організувати практичну діяльність школярів, зробити легкою і природною їхню співпрацю і комунікацію, та учням для полегшення навчальної діяльності шляхом використання різноманітних можливостей у виборі її форм і методів, засвоєння алгоритмів успішної роботи.
Укладачі:
Фасоля А.М., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України, науковий керівник лабораторії особистісно зорієнтованого навчання української літератури Рівненського ОІППО.
Піддубний М.А., магістр філології, завідувач кабінету рідної мови, української і зарубіжної літератури Рівненського ОІППО, керівник-координатор лабораторії особистісно зорієнтованого навчання української літератури.
ЗМІСТ
| Пам’ятки для успішної організації навчальної діяльності учнів |
| Десять умов успішної роботи |
| Організація робочого місця |
| Мистецтво красномовства |
| Як виконувати домашнє завдання |
| Як виконувати завдання з української мови |
| Як самостійно вивчити матеріал параграфа з української мови |
| Як виконувати завдання з української літератури |
| Як працювати на уроці |
| План відповіді учня на уроці літератури |
| Як читати книгу |
| Як учити вірш напам’ять |
| Основні вимоги до читця |
| Відгук про книжку |
| Як переказати прочитане |
| Як складати простий план |
| Як складати складний план |
| Правила конспектування |
| Як конспектувати книжку, статтю |
| Як складати конспект розповіді вчителя |
| Вимоги до учнівського твору |
| 1. Як писати твір |
| 2. Основні вимоги до учнівського твору |
| 3. Вимоги до мови і стилю учнівського твору |
| Як підготувати доповідь |
| Рецензія твору (доповіді, усного виступу) |
| Як виробити увагу |
| Як розвивати пам’ять |
План характеристики літературного персонажа |
| 5 – 8 класи |
| 9 – 11 класи |
| Схема аналізу поетичного твору |
| 5 – 6 класи |
| 7 – 8 класи |
| 9 – 11 класи |
| Схема аналізу прозового твору |
| Оповідання |
| Новела |
| Повість |
| Роман |
| Схема аналізу драматичного твору |
| Інтерактивні форми, методи і прийоми навчання |
| Форми роботи |
| Робота в парах |
| Робота в групах |
| Методи і прийоми створення позитивної атмосфери навчання й комунікації учнів |
| Комплімент |
| Фігурки |
| Очікування |
| Активне слухання |
| Парафразування |
| Методи і прийоми мотивації навчальної діяльності й актуалізації опорних знань |
| Незакінчене речення |
| Мікрофон |
| Два – чотири – всі разом |
| Мозковий штурм |
| Рольова гра |
| Методи і прийоми засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок, формування емоційно-ціннісних орієнтацій і ставлень |
| Взаємне навчання |
| Діалог |
| Коло ідей |
| Навчаючи – вчуся |
| Ручки – на середину |
| Круговий огляд |
| Триступеневе інтерв’ю |
| Мозаїка |
| Метод “прес” |
| Рольова гра |
| Методи і прийоми узагальнення, систематизації знань, рефлексії пізнавальної діяльності |
| Акваріум |
| Дискусія |
| Листок самооцінювання |
| а) Листок оцінювання вміння висловлюватися |
| б) Колективна оцінка учнями діяльності малої групи |
| в) Оцінка учнем власної участі в роботі малої групи |
| Незакінчене речення |
| Вільне письмо |
| Займи позицію |
Скачати файлом DOCX
Десять умов успішної роботи
- Будь упевненим у собі, май бажання вчитися. Немає нічого гіршого в людини, як невпевненість у своїх силах.
- Будь уважним. Не відволікайся під час занять, а то пропустиш щось важливе, без чого наступний матеріал буде незрозумілим, нецікавим.
- Люби трудитися. Роби все ретельно, не поспішай. Пам’ятай слова відомого американського винахідника: «В науці все вирішують 1% таланту і 99% потіння».
- Дотримуйся чіткого режиму в навчанні. Правильно чергуй працю і відпочинок. Продумай режим дня. Умій швидко включатися в роботу. Чергуй легкі і важкі завдання.
- Не заучуй все напам’ять. Навчися самостійно мислити: це дасть тобі можливість правильно оцінити матеріал, що вивчається, і знайти йому застосування в житті.
- Використовуй таких своїх спільників, як уява і почуття. Коли слухаєш учителя, намагайся уявити все сказане ним.
- Будь самостійним у навчанні. Не жди, коли знання тобі покладуть у голову. Читай, шукай, задумуйся. Пам’ятай слова поета Решетникова: «Дорога, яку сам знайшов, ніколи не забудеться».
- Май удома свій куточок, де мають бути режим дня, розклад, необхідне приладдя, полички з літературою.
- Частіше застосовуй свої знання на практиці: виконуй вправи, розв’язуй проблеми, зіставляй прочитане з реальним життям і роби відповідні висновки, складай план, тези, готуй повідомлення і виступай із ними. Працюй не тільки головою, а й руками.
- Оволодівай мистецтвом праці. Намагайся розумно організувати свою роботу, з найменшими затратами.
Організація робочого місця
- Подбай, щоб робочий стіл відповідав зросту. Залежність висоти стола від зросту: зріст: 120 – 129 см, висота стола: 56 см, 130 – 139 см – 62 см, 140 – 149 см – 88 см. Різниця між висотою стола і стільця – від 21 до 27 см.
- Відстань від очей до поверхні стола має дорівнювати 35 см, між грудьми і столом – ширині долоні.
- Слідкуй, щоб ноги спиралися всією ступнею на підлогу або на підніжку стола, на спеціальну підставку для них. Не замінюй стілець табуреткою, оскільки сидіння без опори на спину швидко втомлює.
- Робочий стіл ставиться ближче до вікна, щоб світло падало зліва. Увечері використовується настільна лампа (теж зліва) з електролампочкою 60 вт, бажано з абажуром зеленого кольору.
- Під час читання книгу корисно покласти на підставку з нахилом 45 градусів.
- На письмовому столі не повинно бути нічого зайвого. Все має бути на своєму місці: підручники, зошити, ручка, олівець тощо.
- Завжди потрібно мати під рукою папір для заміток, щоб не виривати листки із зошитів.
- Біля столу бажано повісити (на відстані витягнутої руки) поличку з підручниками, словниками, довідниками, іншими потрібними книгами.
- Перед очима мають бути календар і розклад уроків.
- Не слід користуватися великими ручками, оскільки збільшена вага ручки навіть на один грам посилює втому.
- При розумовій праці кровообіг мозку збільшується у 8-10 разів. Відповідно збільшується потреба і в насиченні крові киснем. Тому перед тим, як сісти за робочий стіл, не забудь провітрити кімнату.
- Утома наступає набагато швидше, якщо працюєш у шумі, в тому числі й при музиці: це заважає сприйняттю і розумінню виучуваного.
- Після роботи знову приведи в порядок робоче місце.
Мистецтво красномовства
Основні вимоги до усного виступу:
- головне в усному виступі – зміст, тому перш за все потрібно знати, що саме ти хочеш сказати, донести до слухачів;
- важливу роль відіграє побудова виступу (послідовність, перехід від однієї думки до іншої, підкріплення висловлювань доказами, фактами, наявність висновків);
- мова має бути правильною і багатою (використання лексичного багатства, засобів образності, прислів’їв і приказок);
- велику увагу – емоційності виступу; впливати не тільки на розум слухачів, але й викликати відповідні почуття;
- важлива також і техніка мови (зміна звучання голосу, прискорення чи уповільнення темпу, підвищення чи пониження тону, правильність дикції – правильної вимови звуків і слів);
- вирішальне значення має контакт із слухачами; якщо бачиш, що тебе перестали слухати, перебудуй виступ: перейди до цікавішого матеріалу, залучай до розмови слухачів, посиль емоційність мовлення тощо.
Умій бесідувати і сперечатися:
- не говори про будь-що;
- уважно, з інтересом слухай співбесідника;
- не ображайся на жарт і сам жартуй;
- умій вчасно підтримати почату розмову або спрямувати її в інше русло;
- якщо при обговоренні якогось питання виникла полеміка:
а) з’ясуй предмет суперечки, чітко сформулюй свою точку зору;
б) доказуй свою правоту двома способами: заперечуй сказане опонентом і наводь переконливі докази;
в) не переходь від полеміки до взаємних образ, не принижуй свого співбесідника;
г) сперечайся не для того, щоб перемогти, а щоб встановити істину.
Щоб оволодіти мистецтвом красномовства:
- перемагай сором’язливість, частіше виступай перед ровесниками, бесідуй і сперечайся з ними;
- виступай під час уроків, на заняттях гуртка чи факультативу;
- записуй свої виступи на електронні носії і критично оцінюй їх;
- читай книжки, які допоможуть оволодіти культурою мови.
Як виконувати домашнє завдання
Приступаючи до виконання завдання:
- перевір за щоденником, які уроки потрібно підготувати;
- дістань необхідні підручники і посібники;
- розподіли час на кожен предмет;
- подумай, як краще і швидше виконати завдання (план в пам’яті).
Виконуючи завдання:
1) спочатку:
а) прочитай, що потрібно зробити;
б) пригадай:
- матеріал, що вивчався на уроці, повтори його за підручником (зошитом);
- інструктаж учителя щодо виконання завдання;
2) у ході роботи:
а) не відволікайся, слідкуй за своїми діями;
б) пиши красиво, грамотно, охайно;
в) перевір, чи те зробив, що вимагалося;
г) слідкуй за часом, відведеним на виконання завдання;
3) у кінці:
а) з’ясуй, чи все зробив;
б) перевір правильність виконання;
в) подумай, чи найкращий спосіб для виконання обрав;
г) встанови, чи вклався у відведений час.
4) Закінчуючи роботу:
- перевір повноту і якість виконання;
- якщо потрібно, доопрацюй;
- сплануй свою відповідь на уроці;
- уточни, що потрібно з’ясувати в товаришів, у вчителя;
- оціни свої успіхи і врахуй помилки на майбутнє.
Як виконувати завдання з української мови
- Приступаючи до виконання вправи, пригадай правила, які вивчалися на уроці і будуть потрібні при виконанні завдання; повтори (якщо не знаєш, завчи) їх за підручником.
- Читаючи матеріал параграфа, виділи в ньому головне і другорядне; продумай план, за яким відповідатимеш на уроці.
- Працюючи з підручником, зваж на різні шрифти і позначки.
- Уважно прочитай завдання до вправи, вдумайся у його зміст, осмисли, що потрібно зробити.
- Переписуй вправу в зошит окремими реченнями чи словами, виконуючи відразу завдання, яке пропонується.
- Тільки після завершення всієї роботи над одним реченням чи словом переходь до іншого.
- Виконуючи вправу, звертай увагу на орфограми та пунктограми; подумай, чи зможеш ти пояснити їх; користуйся словниками, довідниками.
- Виконавши завдання, уважно перевір його, при потребі акуратно зроби необхідні виправлення.
- Продумай свою відповідь на уроці.
- Не забудь перед уроком повторити теоретичний матеріал, що надасть твоїй відповіді чіткості і впевненості.
Як самостійно вивчити матеріал параграфа з української мови
Підготовчий етап.
- Перед читанням параграфа пригадай, що тобі відомо з цієї теми з минулих років.
- Віднови в пам’яті знання, отримані з даної теми на уроках інших предметів.
- Переглянь спочатку увесь матеріал; це дасть загальне уявлення про його зміст.
Розуміння.
- Читаючи, виділяй у тексті головні думки і факти (правила), що їх підтверджують.
- Звертай увагу на слова і речення, виділені іншим шрифтом, на спеціальні позначки.
- Зустрівши незнайоме слово, з’ясуй його значення за словником або запитай у товариша чи вчителя.
- Розумінню і запам’ятовуванню навчального матеріалу сприяє складання його плану, тез (не обов’язково в письмовому вигляді).
Запам’ятовування.
- Перекажи (вголос чи про себе) за раніше продуманим планом основний матеріал. Якщо не можеш пригадати щось, прочитай повторно і перекажи.
- Надрукований петитом матеріал не обов’язковий для запам’ятовування.
- Дослівно заучувати правила не слід, головне – їх розуміння.
Завершальний етап.
Для закріплення і поглиблення знань, для самоконтролю виконай вправи, що йдуть після параграфа.
Як виконувати завдання з української літератури
- Перед виконанням завдання подбай про літературу, необхідну для успішної роботи.
- Опрацюй спочатку першоджерело (текст твору, критичну статтю, підручник), а тоді вже берися до роботи.
- Із усіх тобі відомих способів виконання даного виду роботи обери найбільш раціональний.
- Твою роботу полегшить попереднє складання (продумування) плану або тез.
- Читаючи, не пропускай незрозумілих слів, невідомих імен, назв. Якщо не знайдеш їх тлумачення в словниках, звернися до товаришів, учителя.
- Перш ніж читати наукову книгу (літературознавчу, критичну), корисно ознайомитися з критичною статтею на неї; що ж до вступних статей до художнього твору – краще це робити після прочитання тексту.
- Завдання, яке ґрунтується на тексті художнього твору, дає найкращі результати після повторного читання (перегляду) цього твору.
- Багато важить попередня робота: виписування цитат, ведення рукописного словника тощо, бо моторна пам’ять зміцнює зорову й слухову.
- При виконанні письмового завдання – максимум самостійності, висловлюй власні думки з того чи іншого питання.
- Письмове завдання виконуй грамотно, дотримуйся структури даного виду роботи.
Як працювати на уроці
1. Готуйся до кожного уроку. З цією метою:
- внутрішньо налаштовуй себе на успішну роботу;
- приходь у школу за 10-15 хвилин до початку першого уроку;
- перед уроком продумай план відповіді, повтори складний матеріал;
- усе необхідне для уроку підготуй завчасно.
2. Подумки відповідай разом із викликаним учнем. При цьому:
- закріплюй у пам’яті вже відоме;
- думай, як би ти побудував цю відповідь;
- будь завжди готовим доповнити сказане, виправити помилки, дати рецензію.
3. Якщо тебе викликали для відповіді:
- зберися з думками, налаштуй себе на гарну відповідь;
- відповідай чітко, зв’язно, переконливо, за продуманим планом;
- не бійся додаткових запитань; подумай, що саме запитує вчитель, а тоді відповідай;
- після відповіді проаналізуй її, врахуй усі плюси й мінуси;
- правильно сприймай оцінки; метою має бути не оцінка, а знання.
4. Бери активну участь у вивченні нового матеріалу:
- уважно слухай та осмислюй сказане вчителем;
- виділяй та запам’ятовуй головне, порівнюй з уже відомим;
- зримо уявляй, про що говорить учитель;
- виучуваний матеріал легше запам’ятовується, якщо він викликає певні почуття (захоплення, радість, зневагу тощо);
- роби записи за ходом розповіді вчителя чи повідомленнями товаришів;
- залучай усі види пам’яті: слухову, зорову, моторну.
5. У кінці уроку уважно вислухай домашнє завдання, поради вчителя щодо його виконання; якщо щось не зрозумів із матеріалу уроку, звернися до вчителя.
План відповіді на уроці літератури
- Добре продумай питання, яке розкриватимеш; визнач мету й головну думку висловлення.
- Визнач у матеріалі головне й другорядне, не розпорошуй уваги на дрібницях.
- Продумай чіткий план відповіді, добери матеріал для розкриття кожного його пункту. Не виходь за межі питання, яке висвітлюєш.
- Як правило, кожне твоє твердження має бути ілюстроване. Найважливіше – напам’ять, все інше – з тексту або із зошита.
- Літературний матеріал пов’язуй із життям, з місцевими умовами.
- Оцінка літературного твору бажано самостійна.
- Будуй відповідь, дотримуючись особливостей стилю, типу мовлення.
- Читай виразно і з почуттям, враховуй при цьому виконавське завдання. Дотримуйся норм літературної мови.
- У кінці відповіді зроби обов’язково висновки, які випливають з усього сказаного.
- Завжди будь готовим до запитань, рецензування відповіді товариша і до взаємоопитування.
Як читати книгу
- Пам’ятай: читання – одне з найважливіших завдань у самоосвіті, і ставитися до нього треба серйозно.
- Внутрішньо налаштовуй себе на читання; не поспішай, не «ковтай» книгу, а читай уважно, вдумливо, запам’ятай прочитане точно і надовго.
- Зміст потрібно осмислити; не можна допускати механічного фіксування тексту.
- Учись читати швидко, не проговорюючи про себе, охоплюй поглядом цілі фрази, речення.
- Для свідомого сприйняття прочитай передмову, перелистай книгу, подумай над заголовком.
- Коли щось незрозуміло, не поспішай кликати на допомогу інших; спочатку сам спробуй розібратися.
- Роби помітки, виписки, при потребі склади план (тези, конспект).
- Найцікавіше запам’ятай; порівнюй прочитане з уже відомими фактами, уяви його місце в системі знань.
- Прочитавши книгу, обговори її з друзями, дай оцінку; згадай основні образи, події, думки.
- Маючи власну думку про книгу, ознайомся з відгуками і рецензіями на неї: один розум – добре, колективний – краще.
- Зроби відповідні записи про книгу у читацькому щоденнику.
Як учити вірш напам’ять
- Уважно прочитай два – три рази увесь вірш.
- Вдумайся у зміст твору, поділи його умовно на смислові частини.
- У кожній такій частині правильно визнач інтонацію, з якою будеш читати, розстав логічні наголоси, паузи, підбери темп читання.
- Навчися читати вголос, дотримуючись цих вимог, спочатку кожну частину, а потім увесь вірш.
- Закрий підручник, відтвори текст вірша в своїй уяві; проговори кожну частину по пам’яті.
- Розкрий текст; читаючи напам’ять, звіряй, чи правильно запам’ятав.
- Закрий підручник, продекламуй увесь вірш два – три рази.
- Пам’ятай: знання тексту вірша повинне наближатися до автоматизму; це дозволяє основну увагу зосереджувати на виразності читання.
- Перед уроком продекламуй уявно вірш ще раз; якщо не задоволений звучанням окремих рядків, ще є час усунути недолік.
Основні вимоги до читця
- Образно мислити, а відтак емоційно збуджуватися.
- Швидко переключатися з одного психічного стану на інший.
- Відчувати музику мови.
- Постійно вдосконалювати техніку мови: читати чітко, чутно і приємно.
- Захоплюватися, але не втрачати почуття міри.
- Бути переконаним у правоті виголошуваного.
- В одязі – акуратність, елегантність і простота.
- Поза – стримана і невимушена, без поганих звичок.
- У манерах – без метушні, відкашлювань, потирань рук, переступань з ноги на ногу.
- Мати здоровий контакт з аудиторією.
- Міміка природно народжується з почуттів читця.
- Жести – доречні, які підкреслюють значення виголошуваного.
- Після прочитання твору вислухати критичні зауваження вчителя, товаришів і врахувати їх на майбутнє.
Відгук про книжку
Відгук – це зв’язний текст, що виражає живу оцінку прочитаного, побаченого чи почутого з вираження свого ставлення до нього.
Схема відгуку
- Назва книжки, її автор.
- Про що розповідається в книжці?
- Чим вона цікава: змістом, характерами персонажів, їх вчинками і поведінкою, описами природи, формою викладу тощо? (Обгрунтовувати на основі конкретних прикладів і фактів).
- Як оформлений твір, яка його мова?
- Чи варто його читати? Кому і чому?
Як переказати прочитане
1.Уважно прочитай текст.
2. Визнач тему та головну думку його.
3. Дай відповіді на запитання, вміщені в кінці тексту. Якщо виникають труднощі, звернися до тексту.
4. За відсутності запитань:
- поділи умовно текст на закінчені частини;
- сформулюй головну думку кожної з них у формі питального речення;
- дай відповідь на кожне таке запитання.
5. Подбай, щоб твоє висловлення було зв’язним, правильним, слухалося із цікавістю.
6. Дотримуйся особливостей стилю.
Як складати простий план
- Уважно прочитай матеріал, що вивчається.
- Визнач головні думки і так само розділи матеріал на головні смислові частини.
- Озаглав кожну частину – це і будуть пункти плану.
Як складати складний план
- Уважно прочитай матеріал.
- Розділи його на головні смислові частини і озаглав їх – матимеш пункти плану.
- Розділи на смислові частини матеріал кожного пункту і теж озаглав – матимеш підпункти плану.
- Перевір, чи співпадають пункти і підпункти плану, чи повністю відображено в них основний зміст виучуваного матеріалу.
- Пам’ятай: у складному плані не завжди доцільно кожен пункт розчленовувати на підпункти.
Правила конспектування
1. Запиши автора і назву статті чи книжки, яку конспектуєш.
2. При конспектуванні статті вкажи, в якому журналі, збірнику або в якій газеті вона вміщена.
3. Складай конспект після того, як продумав план тексту.
4.Записуй тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже коротко) докази і приклади.
5.Намагайся, щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними. Для цього використовуй схеми, таблиці.
6.Для зручності користування конспектом підкреслюй найважливіші думки, навіть окремі фрази, словосполучення, слова, до розділів і підрозділів добирай заголовки.
7.Цитуй правильно і точно, зазначай сторінку, з якої взято цитату.
8. Роби помітки, які виражають твоє ставлення до того, що конспектуєш. Для цього використовуй умовні позначки, зокрема такі:
- знак оклику на полях – дуже добре;
- знак питання – здивування, незгода з автором, нерозуміння якоїсь думки.
9. Учись конспектувати відразу начисто, акуратно оформляй конспект.
Як конспектувати книжку, статтю
Конспект – це короткий виклад змісту статті чи книжки. Від тез конспект відрізняється тим, що поряд з основними положеннями тексту в ньому коротко наводяться докази цих положень і висновки.
Види конспектів:
- текстуальний – основні положення твору, докази і висновки передаються словами автора, тобто цитатами;
- вільний – це переказ основного змісту книги (статті) своїми словами;
- змішаний – найчастіший вид, за якого вільний переказ змісту поєднується з цитуванням.
Як складати конспект розповіді вчителя
1. Уважно слідкуй за думками вчителя під час викладу нового матеріалу (думай разом із ним).
2. Не намагайся записати все підряд, із великої кількості матеріалу вибирай тільки головне.
3. Звертай увагу на тон викладу, інтонацію (головне завжди виділяється голосом)
4. Конспектуючи, залишай у зошиті широкі поля для доповнень, уточнень під час самостійної роботи з літературою.
5. Записи роби швидко, чітко, короткими фразами. Культура запису має бути такою:
- чіткий розподіл матеріалу на сторінці;
- дотримання абзаців і полів;
- акуратність запису;
- підкреслення основних думок;
- використання римських і арабських цифр, букв алфавіту для поділу на пункти і підпункти;
- використання скорочень слів: л-ра (література), х-ка (характеристика) тощо.
6. Положення (визначення, схеми, таблиці), від яких залежить правильне розуміння основного або яких немає в додатковій літературі, запиши повніше.
7. Приклади, наведені вчителем для підтвердження думок, не записуй повністю, лише занотуй, про що був приклад. Це допоможе потім точніше згадати матеріал.
8. У той же день, після уроків, перечитай конспект, доповни пропущене, виділи головне.
9. Опрацьовуючи літературу з даної теми, цікаве, чого немає в конспекті, допиши.
Вимоги до учнівського твору
Як писати твір
- Із кількох запропонованих тем обирай не найлегшу, а ту, яка тебе цікавить і хвилює.
- Добре вдумайся в тему, зазнач, який обсяг матеріалу вона охоплює.
- Визнач головну думку майбутнього твору, намагайся провести її через усю роботу.
- Склади план, чітко й коротко формулюй думку кожного пункту. Не забувай, що назва головної частини в складному плані – це теза, яку потрібно довести.
- Добери епіграф, який виражає головну думку твого твору.
- Напиши вступ, який би підводив до теми.
- На початку основної частини твору вислови головну думку, потім розвивай її, доповнюй фактами із твору, при потребі наводь цитати.
- Слідкуй за послідовністю викладу думок.
- Дотримуйся пропорційності частин твору і стеж за зв’язком між ними.
- Висловлюй своє ставлення до того, про що пишеш, роби власні висновки, узагальнення.
- У кінці твору зроби загальний висновок, який випливає із змісту роботи.
- Правильно і грамотно висловлюй свої думки.
- Виконуй вимоги до зовнішнього оформлення (план, поля, абзаци).
Основні вимоги до учнівського твору
- Глибока змістовність.
- Самостійність викладу матеріалу і суджень.
- Критичний підхід до змісту і форми літературного твору.
- Повне розкриття теми.
- Емоційність.
- Стислість.
- Оригінальність структури.
- Образність вислову.
- Стилістична довершеність, лексичне багатство, граматична різноманітність.
- Орфографічна і пунктуаційна грамотність.
- Доречна ілюстративність.
- Логічні висновки.
- Охайність.
Вимоги до мови і стилю учнівського твору
Письмова робота має бути написана сучасною українською літературною мовою. Виклад – простим, зрозумілим, емоційним. При цьому слід дотримуватися й інших умов, а саме:
- Правильно вибирати тип мовлення (найчастіше це роздум з елементами опису і розповіді) і компонувати матеріал відповідно до його структурних особливостей.
- Дотримуватися особливостей стилю, в якому пишеться твір. Небажано поєднувати різні стилі, як це часто буває. Цей недолік найчастіше зустрічається у вступній частині, яка пишеться в художньому стилі, а далі, в основній частині, робиться раптовий перехід до публіцистичного стилю.
- Стежити за зв’язком між окремими частинами твору (вступом, основною частиною, висновком). Учні забувають, що кожне речення повинне пов’язуватися якимось елементом (засобом зв’язку) з попереднім і наступним. Недотримання цієї умови призводить до набору окремих речень, які можна безболісно вилучити з тексту.
- Використовувати різні види і типи речень, що свідчить не лише про синтаксичне багатство твору, а й дозволяє передати інформацію різного обсягу. Часто школярі намагаються обмежитися лише короткими простими реченнями, забуваючи при цьому про синтаксичну одноманітність, примітивізм у передачі думок, що негативно позначається на вартості роботи.
- Дбати про лексичне багатство, засоби виразності написаного (епітети, порівняння, метафори). Є роботи, де ототожнюються загальні поняття з конкретними, причому вони ставляться поруч. Це породжує сполучення слів типу “вірші і твори”, “поет і письменник”. Слід знати, що слова “твір” і “письменник” є узагальнювальними У першому випадку це може бути вірш, роман, оповідання, повість, а в другому – прозаїк, поет, драматург, критик та інші.
- Уникати здвоєння підметів. Наприклад: “Володька Лобода, він навіть…” Варто залишити щось одне (залежно від тексту) – або прізвище, або займенник.
- Правильно вживати особовий займенник, уникаючи цим самим двозначності, а то трапляються речення типу “Письменник був відданий народу, його (?) ніщо не спиняло й не лякало”.
- Доречно і грамотно наводити оцінні висловлювання з приводу зображуваного. Для цього необов’язково вживати “мені подобається”, “не подобається”, “я люблю”, “не люблю”. Є інші способи висловити своє ставлення: ”не можу погодитися”, “заслуговує схвалення”, “викликає зацікавлення” тощо.
Як підготувати доповідь
- Продумай тему роботи, в загальних рисах визнач її зміст, склади попередній план.
- Уклади список літератури, яку потрібно прочитати; читаючи її, позначай і виписуй усе те, що має бути включене в роботу.
- Розроби остаточний варіант плану і біля кожного з пунктів зазнач, із якої книги чи статті потрібно взяти необхідний матеріал.
- У вступі до роботи з’ясуй значення її теми.
- Послідовно розкрий усі передбачені планом питання, обґрунтуй, роз’ясни всі положення, підкріпи їх конкретними прикладами і фактами.
- Вислови своє особисте ставлення до теми.
- Пиши грамотно, точно, коротко; розділяй текст на абзаци; не допускай пустослів’я і повторень.
- У квадратних дужках після цитат і фактів зазначай джерело і сторінку відповідно цифрами, які відповідають джерелам у списку літератури, поданому в кінці роботи.
- У кінці роботи зроби загальний висновок, подай список використаної літератури.
- Самокритично прочитай написане, усунь усі побічні недоліки; перепиши роботу начисто.
- Якщо доповідь здається, правильно оформи титульну сторінку: вид роботи (доповідь), тема, хто підготував, клас, школа, рік.
Рецензія твору (доповіді, усного виступу)
Рецензія – це стаття, що аналізує й оцінює певний твір, спектакль, усний виступ тощо.
- Наскільки твір (доповідь, реферат чи усний виступ) розкриває тему.
- Наскільки робота самостійна і глибока за змістом.
- З інтересом читається (слухається) чи ні? Чому?
- Аналіз побудови письмової роботи (усного виступу): послідовність, логічність, пропорційність частин тощо.
- Як підібрано і використано ілюстративний матеріал.
- Культура мови роботи: помилки у змісті та мовному оформленні; орфографічні, граматичні та пунктуаційні помилки.
- Чи є висновки і чи випливають вони з написаного (сказаного)?
- Зовнішнє оформлення роботи.
- Доповнення рецензента.
- Загальний висновок про твір (усний виступ, доповідь) і побажання його авторові.
Як виробити увагу
1. Пам’ятай слова К. Ушинського: «Увага – це двері, через які проходить усе, що тільки входить у душу людини із зовнішнього світу».
2. Використовуй у своїй роботі всі види уваги:
- мимовільну (виникає сама собою, без будь-яких зусиль з боку людини);
- довільну (виникає в результаті вольових зусиль).
Зосередься на роботі, яку маєш виконувати:
- внутрішньо усвідом її необхідність і постав перед собою певну мету;
- зосередься і зовнішньо: дивися на вчителя, працюй за робочим столом тощо.
3. Не відволікайся від початої роботи. Для цього прояви силу волі, щоб не виникла ситуація, за якої очі читають, а думки далеко. Зберегти увагу дозволяють такі прийоми:
- складання плану матеріалу, що вивчається;
- постановка запитань, які вимагають обдумування;
- перехід від одного виду роботи до іншого, менш подібного до попереднього;
- переказ прочитаного тексту. «Можна, – зауважував К.Ушинський, – прочитати десять разів сторінку без уваги і не пам’ятати, але не можна жодного разу переказати цієї сторінки, не зосередивши увагу на тому, що говориш».
4. Не вимагай абсолютної тиші. Невеликий шум у квартирі змушує напружувати увагу.
5. Осмислюй виучуваний матеріал. Основа уваги – розуміння. Ніколи не запам’ятаєш того, чого не зрозумів.
6. Пам’ятай: чим з більшим інтересом ставишся до своєї роботи, тим стійкішою буде увага до неї.
Як розвивати пам’ять
1. Рівень розвитку пам’яті характеризується такими показниками:
- об’ємом – кількістю матеріалу, яку здатна запам’ятати людина;
- точністю – здатністю безпомилково його відтворити;
- довготривалістю – тривалістю збереження прочитаного в пам’яті;
- оперативністю – здатністю згадувати матеріал, коли в ньому є необхідність.
2. З’ясуй, для чого потрібно запам’ятовувати виучуваний матеріал. Головне запам’ятовуй надовго, другорядне – за потребою.
3. Перш ніж заучувати будь-який матеріал, вдумайся в нього і зрозумій. Осмислене запам’ятовування в 25 разів продуктивніше за механічне.
4. Чим більше попрацюєш із навчальним матеріалом, тим краще його запам’ятаєш. Для цього:
- виділяй у виучуваному матеріалі головне, порівнюй його з вивченим раніше, перевіряй знання на практиці;
- складай план, це покращує запам’ятовування удвічі;
- матеріал не заучуй напам’ять, а опрацьовуй так, щоб міг передати прочитане своїми словами.
5. Застосовуй у навчальній роботі різні види пам’яті: зорову, слухову рухову (механічну).
6. Закріплюй у пам’яті навчальний матеріал якнайшвидше. Чим раніше повториш вивчене, тим краще воно запам’ятається. Пам’ятай, що упродовж першої доби забувається 25 % матеріалу. Тому домашнє завдання виконуй у той день, у який воно задане.
7. Для кращого запам’ятовування не тільки читай, а й переказуй прочитане. Якщо забув певні відомості, не поспішай заглядати в книжку; спочатку постарайся згадати забуте.
8. Заучуй великий текст не відразу, а з перервами. Матеріал краще запам’ятовується, якщо його повторити перед сном.
9. Застосовуй прийоми мнемотехніки, які полегшують запам’ятовування. Наприклад, дату народження певної людини краще запам’ятати, якщо звернути увагу на те, що вона співпадає з якимось, наприклад, святом.
План характеристики літературного персонажа
5 – 8 класи
- Хто він.
- Портрет.
- У якій обстановці живе?
- Його поведінка, вчинки, ставлення до людей.
- Відтворення внутрішнього стану (думки, почуття, переживання).
- Що про нього говорять, як ставляться інші персонажі?
- Ставлення автора.
- Над чим змусив задуматись? (Чим схвилював? Чим близький? Чому не сприймаю?).
9 – 11 класи
- Соціальне становище, місце в житті.
- Портретна характеристика.
- Формування світогляду (минуле персонажа).
- Вчинки і поведінка:
- що він робить;
- у яких подіях бере участь;
- чи відповідають ці заняття його прагненням, меті життя;
- мотиви його поведінки.
- Внутрішній світ:
- що думає про себе і своє місце в житті, чи відповідають ці думки дійсності;
- наскільки погоджені його думки, діла, слова;
- чи має силу волі, як проявляє її в досягненні своїх цілей;
- чи вступає в боротьбу з самим собою; якими моральними нормами керується.
- Ставлення до Батьківщини, людей, подій.
- Як до нього ставляться люди, що оточують?
- Позиція автора.
- Індивідуальні особливості мови.
- Чи типовий даний образ для свого часу й середовища?
- Висновок (Над чим змусив задуматись? Чим схвилював? Чому навчив? Від чого застеріг? Чим близький? Чим збагатив? Чи підняв на вищий ступінь зрілості? Що мені в ньому огидне? ).
Схема аналізу поетичного твору
5 – 6 класи
- Автор, назва твору.
- Виразне читання поезії вчителем (прослуховування запису).
- Словникова робота.
- Читання вірша учнями (про себе).
- Враження від прочитаного.
- Про що ця поезія? Що є об’єктом зображення автора? (Людське почуття, пора року, пейзаж, роздуми про життя, спогад про подію, людину…).
- Настрої, почуття, що ними пройнятий твір, а відтак інтонація, з якою його слід читати.
- Читання твору учнями вголос з урахуванням сказаного у пункті № 7.
- Усне малювання картин, що постають в уяві в процесі читання вірша.
- Засоби образності (епітети, порівняння, гіперболи, уособлення, окличні речення, пестливі слова…), використані автором, їх роль.
- Слова (рядки), у яких виражена головна думка твору?
- Читання поезії учнями вголос з дотриманням засобів виразного читання.
- Висновок із вірша (сподобався, вразив, захопив, допоміг зрозуміти… чи навпаки).
7 – 8 класи
- Автор, назва твору.
- Виразне читання вчителем (прослуховування грамзапису).
- Враження від почутого.
- Словникова робота.
- Читання вірша учнями (про себе).
- Тема твору (природа, життя, людські почуття, мистецтво, кохання…).
- Вид лірики (пейзажна, громадянська, інтимна…).
- Який образ (образи) є провідними у вірші? Які засоби образності сприяють розкриттю цього образу?
- Ліричний герой. Хто він?
Ліричний герой – це образ тієї людини або групи людей, думки, почуття і переживання якої (яких) автор передає у ліричному творі. Ліричний герой є близьким авторові, оскільки вірші пишуться переважно від першої особи, але не тотожний.
- Яким настроєм пройнята поезія? Як віршовий розмір допомагає передати цей настрій?
- Читання вірша учнями вголос з умовою передачі його настрою.
- Авторська позиція стосовно зображуваного (ідея твору). У чому вона проявляється?
- Ваша думка з приводу вірша.
- Виразно-художнє читання поезії учнями.
9 – 11 класи
- Автор, назва поезії.
- Час написання, історія створення, місце у творчості автора і в літературному процесі того часу.
- Жанрово-видова характеристика (ліричний вірш, ода, послання, романс, монолог, гімн…; лірика пейзажна, інтимна, філософська, громадянська, політична).
- Виразне читання вірша (вчителем, підготовленим учнем, прослуховування грамзапису).
- Словникова робота.
- Тема твору.
- Головні образи поезії, засоби їх характеристики.
- Композиція і строфіка вірша (строфа, віршовий розмір, римування, ритм, рима), їх роль у розкритті теми.
- Ліричний герой, його думки, почуття; художні засоби вираження їх.
- Ідея твору, її значущість та актуальність у час написання вірша і для сьогодення.
- Ваші враження від поезії. Які рядки видалися вам найвагомішими і чому?
- Як потрібно читати такий твір (окремі його частини і в цілому)?
Схема аналізу прозового твору
Оповідання
- Назва.
- Події, епізоди, зображені у творі (кількість і які). Їх розуміння.
- Образи основних персонажів, прийоми їх творення.
- Тема та ідея.
- Цінність твору.
Новела
- Назва.
- Сюжет, його особливості та розуміння.
- Взаємозв’язок сюжету з позасюжетними елементами. Авторський підтекст.
- Образи (характери), засоби і прийоми їх творення.
- Проблема, своєрідність бачення її автором.
- Характер конфлікту.
- Композиція, її зумовленість.
- Тема та ідея.
- Мова твору.
- Суспільна, естетична та художня цінність.
Повість
- Назва.
- Розуміння сюжету, його особливостей. Основні сюжетні лінії.
- Позасюжетні елементи та їх роль у творі.
- Образи (характери), засоби і прийоми їх творення.
- Характер конфлікту.
- Композиція, її своєрідність.
- Тема і тематика.
- Проблема (проблематика), її авторське вирішення.
- Ідея, ідейне багатство.
- Особливості мови.
- Жанр.
- Суспільна, естетична та художня цінність твору.
Роман
- Назва, її розуміння.
- Сюжет і позасюжетні елементи.
- Система образів, засоби їх творення.
- Характер конфлікту.
- Тематика і проблематика.
- Композиція, її зумовленість та особливості.
- Ідея, способи її вирішення. Ідейне багатство.
- Авторська позиція.
- Мова, її самобутність.
- Цінність твору як витвору мистецтва: суспільна, художня, естетична…
Схема аналізу драматичного твору
- Назва.
- Авторське визначення жанру твору.
- Дійові особи.
- Особливості композиції.
- Тип, характер та етапи розвитку конфлікту.
- Система образів.
- Тема і тематика.
- Проблема та ідея твору.
- Проблематика та ідейний зміст.
- Цінність твору як витвору мистецтва.
Інтерактивне навчання
Форми роботи
Робота в парах
Виконуйте ролі по черзі. Визначтеся, хто починає обговорення, а хто його продовжує, яка кількість часу для цього відводиться. Отримавши спільне завдання (поставити спільні запитання, створити проект тощо), дбайте, аби висловився кожен із вас і думка була узгоджена.
Робота в групах
Робота у групі – це не лише виконання поставленого навчального завдання, а й набуття навичок спілкування та співпраці, можливість «повправлятися бути особистістю», спробувати свої сили у різних видах діяльності, різних «ролях» і відчути радість успіху.
Загальні правила групової роботи
- Ми поважаємо права власні й інших.
- Ми ніколи не сміємося з чужих помилок.
- Ми маємо право на помилку, бо ми вчимося за допомогою своїх помилок.
- Ми ділимося матеріалами та думками.
- Ми завжди допомагаємо членові групи, якщо він/вона попросить.
- Ми слухаємо, що нам хочуть сказати інші та, якщо треба, запитуємо.
- Ми цінуємо старання інших.
- Ми робимо свою частину роботи й намагаємося зробити її якнайкраще.
- Ми намагаємося не задавати вчителеві запитань, не запитавши інших членів групи.
Алгоритмом (послідовність дій) під час виконання завдання
- Після того, як вчитель об’єднав вас у групу і ви отримали завдання, швидко розподіліть ролі. Визначтесь, хто буде головуючим (спікером, керівником), секретарем, доповідачем, хранителем часу (хронометристом). Намагайтесь упродовж навчального року спробувати себе у різних ролях.
- Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.
- Дотримуйтесь правил активного слухання, головне – не перебивайте один одного.
- Обговорюйте ідеї, а не особу того, хто їх висловив.
- Утримуйтесь від оцінок та образ.
- Намагайтеся дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка, і вона має право на існування.
Обов’язки членів групи
Головуючий (керівник, спікер).
Успіх команди – значною мірою залежить від керівника групи, який:
- Зачитує завдання.
- Організовує виконання.
- Пропонує членам групи висловитись.
- Заохочує групу до роботи.
- Підсумовує зроблене.
- За згодою групи визначає доповідача.
Керівник.
- Розподіляє обов’язки між членами групи.
- Упевнюється, що кожен розуміє свою роль.
- Організовує виконання отриманого завдання:
а) читає завдання;
б) уточнює його розуміння і відведений час;
в) розподіляє час на обговорення, підведення підсумків, підготовку до озвучення результатів роботи;
г) інструктує «хранителя часу» (хронометриста).
- У процесі роботи слідкує за ходом обговорення, записом висловлених думок, дбає про те, щоб усі висловилися.
- Підводить підсумки.
- Переконується, що доповідач готовий до виступу.
Секретар.
- Коротко й розбірливо веде записи результатів роботи групи.
- Бере участь в обговоренні.
- При потребі допомагає доповідачеві озвучити думку групи.
«Хранитель часу» (хронометрист).
- Фіксує час, відведений на виконання завдання.
- Запам’ятовує, скільки часу відводиться на виконання певного етапу роботи.
- Проводить відповідні розрахунки.
- У процесі роботи слідкує за дотриманням регламенту, оголошуючи, скільки часу залишилося.
- У випадку, коли, за умовами, в обговоренні мають узяти участь усі члени групи (прийом «ручки на середину»), зупиняє мовця, якщо його час вичерпався.
- Підбадьорює членів групи.
Доповідач.
- Доповідає про результат роботи групи.
- Озвучує окремі думки, якщо такі були і це передбачено умовами завдання.
Зразок розподілу часу:
На виконання завдання відведено 10 хвилин. Рахувати розпочинаємо «з кінця»:
- упродовж 2 хвилин визначаємо обов’язки, зачитуємо завдання, уточнюємо його розуміння, розподіляємо час (10 – 2 = 8 хвилин);
- 2 хвилини виділяємо на узагальнення думок і оформлення виступу доповідачем (8 – 2 = 6 хвилин);
- 1 хвилину залишаємо резервну (6 – 1 = 5 хвилин);
їх і розподіляємо для загального обговорення чи озвучення міркувань кожним членом групи (якщо в групі 5 членів, 5 : 5 = 1 хвилина на виступ).
Методи і прийоми створення позитивної атмосфери
навчання й комунікації учнів
Комплімент
Сприяє створенню сприятливої атмосфери, організації комунікації між учнями, оперативному включенню їх у діяльність.
Учитель робить комплімент учню, що сидить за першою партою. Потім учні роблять комплімент сусідові по парті. Останній учень робить комплімент учителеві.
Фігурки
Дозволяє діагностувати емоційний стан учнів, сприяє позитивним змінам настрою.
На вчительському столі лежать різнокольорові фігурки звірів, домашніх тварин, рослин, квітів, побутових речей тощо. Учитель пояснює, як співвідносять колір і форма з тим чи іншим станом.
Кожному з учнів учитель пропонує обрати собі одну з фігурок, колір та форма якої відповідає його емоційному стану. Далі вчитель просить усіх показати обрані ними фігурки, щоб він міг орієнтуватися в емоційному стані класу. Якщо учнів небагато, він може попросити кожного пояснити свій вибір, якщо клас переповнений, то пояснюють кілька учнів – за бажанням.
Очікування
Сприяє розумінню учнями власної мети діяльності, мотивації та усвідомлення відповідальності за досягнення певних результатів.
Учитель зазначає, що навчання буде успішним тоді, коли кожен визначить для себе, чого очікує від роботи на уроці. Пропонує учням продовжити речення: «Від сьогоднішнього уроку я очікую…»
Результати можна оформити як пелюстки соняшника, заздалегідь намальованого на дошці – кожен прикріплює свою пелюстку.
Активне слухання
Співрозмовники сидять, трохи нахилившись один до одного; встановлено зоровий контакт. Перший розповідає, другий уважно слухає, намагаючись запам’ятати якомога більше інформації. Потім міняються ролями. Слухач обов’язково реагує на почуте (жестом, мімікою, інколи тихим вигуком). Здавалося б, нічого складного, але… Спробуй…
Парафразування
Алгоритм виконання:
- Прочитайте розділ підручника (параграф, уривок з тексту).
- По черзі переповідайте його (окремі абзаци, частини тощо) своєму сусідові.
- Прослухавши виклад змісту, перекажіть його своїми словами.
- Переказування розпочинайте словами: “Якщо я тебе правильно зрозумів, то…”, “Чи правильно я тебе зрозумів, що…”, “Ти маєш на увазі, що…”.
Методи і прийоми мотивації навчальної діяльності й актуалізації опорних знань
Незакінчене речення
Передбачає оперативне залучення учнів до діяльності, взаємодії, актуалізації опорних знань чи мотивації навчальної діяльності.
Визначивши тему, з якої будуть висловлюватися учні, вчитель формулює незакінчене речення (наприклад: «На сьогоднішньому уроці я хочу…»; «Від сьогоднішнього уроку я очікую…» тощо) і пропонує учням закінчити його (усно чи письмово).
Вислуховуються кілька бажаючих учнів. Наприкінці слово може взяти вчитель (якщо вважає за потрібне) і висловити свою думку чи підсумувати висловлювання учнів.
Мікрофон
“Мікрофон” надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:
- говорити має тільки той, у кого “символічний” мікрофон;
- подані відповіді не коментуються і не оцінюються;
- коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.
Якщо вчитель попередив, що буде застосовуватися «мікрофон-2», свою відповідь закінчуй словами: «А ще я хотів би почути думку…» Перед тим, як назвати прізвище когось з однокласників, скажи про нього щось гарне (відзнач успіх, рису характеру та м..). Наприклад: «А ще я хочу почути думку цікавого співрозмовника (дівчини з гарним смаком, мого найкращого друга, чуйного й турботливого товариша)…».
Два – чотири – всі разом
Обговорення певної проблеми, пошуки відповіді на запитання відбувається спочатку в парах, потім у четвірках і, зрештою, всім класом.
Мозковий штурм
Це – ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень. Він спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми, що досягається шляхом вільного вираження думок всіма учасниками.
Учитель на уроці називає проблему, яку треба розв’язати, і запрошує учнів взяти участь в її обговоренні шляхом колективного обдумування – мозкового штурму, який організовується за такими етапами:
- Обрана вами проблема або проблемне питання записується на дошці або папері, щоб під час роботи цей запис був перед очима.
- Всі учасники штурму висувають ідеї щодо розв’язання. Ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними. Вони (Увага!) не обговорюються, а лише фіксуються.
- Учень записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.
- Коли присутні вважатимуть кількість поданих ідей достатньою або вичерпався відведений час, висування припиняється.
- Після цього ідеї групують, аналізують, розвивають.
- Вибираються ті, що, на думку групи, допоможуть вирішенню поставленої проблеми.
Під час “мозкового штурму” найбільш ефективними правилами поведінки є такі:
- Намагайтеся зібрати якомога більше ідей щодо вирішення задачі або проблеми.
- Активізуйте уяву і фантазію: не відкидайте ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці.
- Можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників.
- Не обговорюйте, не критикуйте висловлення інших, не намагайтеся давати оцінку запропонованим ідеям.
Рольова гра (Розігрування ситуації за ролями)
На початку уроку з метою мотивації навчальної діяльності учнів і зосередження їхньої уваги на темі уроку можна провести розігрування короткої рольової ситуації, пов’язаної з темою. Наприклад, перед вивчення творчості І. Карпенка-Карого в 10 класі доцільно розіграти одну зі сценок комедії «Сто тисяч», яку вивчали в середніх класах і в такий спосіб актуалізувати знання учнів.
Методи і прийоми засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок, формування емоційно-ціннісних орієнтацій і ставлень
Взаємне навчання (Читання в парах)
Одержавши завдання прочитати статтю (уривок з твору тощо), з’ясувати її зміст і бути готовим (якщо працює група) переказати, об’єднайтеся в пари.
Один учень читає вголос перший абзац тексту, другий слухає (варіант: обидва читають мовчки).
Після прочитання той, хто читав, своїми словами переказує зміст прочитаного, його партнер – задає запитання до тексту, аби чіткіше з’ясувати зміст. При цьому використовуються фрази:
- Якщо я правильно зрозумів, ти говориш, що…
- Я не зовсім зрозумів, чому…
- Чи правильно я зрозумів, …
Варіант: той, хто читав текст, задає запитання слухачеві.
Поміняйтесь ролями й опрацюйте наступну частину тексту.
Перекажіть зміст уривка групі (можна із застосуванням схем, графіків тощо).
Діалог
Клас об’єднується в групи по 3 – 5 чоловік. Упродовж 5 – 10 хвилин кожна група виконує спільне завдання, яке оформляє на окремому аркуші або на дошці. Це ж робить група експертів із найсильніших учнів, яка одночасно стежить за часом та роботою груп. Після закінчення відведеного часу представник групи озвучує напрацювання. Експерти аналізують відповіді й пропонують узагальнену думку.
Коло ідей
Метою є залучити всіх учасників до обговорення проблеми. Порядок проведення:
- Учитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах.
- Після того, як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє лише один аспект проблеми, яку обговорювали;
- Групи висловлюються по черзі, поки не буде вичерпано всі відповіді;
- Під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей;
- Коли всі ідеї з вирішення проблеми озвучені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому і підбити підсумки роботи.
Навчаючи – вчуся
Такий вид навчальної діяльності надає можливість взяти активну участь у навчанні та передачі своїх знань однокласникам. Твоя робота буде організована так:
- Після того як вчитель назвав тему та мету уроку і роздав картки із завданням, потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на вашій картці.
- Якщо тобі щось незрозуміло, запитай про це та перевір у вчителя, чи правильно ти розумієш інформацію.
- Ознайом зі своєю інформацією однокласників. Підготуйтеся до її передачі у доступній формі.
- Ти маєш право говорити тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями та самому дізнатися про певну інформацію від них.
- Уважно слухай інформацію інших, намагайся запам’ятати якомога більше, за необхідності роби короткі нотатки.
- Коли всі поділилися та одержали інформацію, розкажи у класі, про що ти дізнався від інших.
Ручки – на середину
Під час обміну думками в групі учень, що висловив свою думку, кладе ручку на середину стола і після цього брати участь в дискусії вже не має права. Обговорення вважається завершеним, коли ручку покладе останній учень.
Круговий огляд
На аркушах паперу записано 6 – 8 запитань до виучуваного твору (аркуші можна розвісити в класі). Група, яка отримала одне запитання, протягом 4 – 5 хвилин обговорює його і записує на звороті відповідь.
Потім групи обмінюються аркушами і кожна, за бажанням, на іншому аркуші відзначає те, з чим згодна, а з чим – ні, пропонує свій варіант, вказує своє розуміння проблеми.
Процес закінчується, коли кожна група отримає “власний” аркуш і, обговоривши написане іншими групами, озвучить результати.
Триступеневе інтерв’ю
Перший і другий ступінь – робота в парах. У режимі «активного слухання» обміняйся враженнями від прочитаного (розкажи про зроблені висновки, прокоментуй певний факт, подію, оціни вчинок і т. м..). Третій ступінь – робота в четвірках: розкажи про враження (міркування, оцінку) свого товариша. Свою розповідь почни словами: «Для мого сусіда Петрика (Марійки, Оленки) найважливішим в оповіданні було…». На висловлювання дається до 30 секунд.
Мозаїка
Такий вид діяльності на уроці дає можливість працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує вас допомагати один одному вчитися навчаючи.
Під час роботи за допомогою методу “мозаїка” ти повинен бути готовими працювати в різних групах:
– Спочатку в “домашній” групі.
– Потім в іншій групі в ролі “експертів” з питання, над яким працював у домашній групі та з метою одержання інформації від представників інших груп.
– В останній частині заняття ти знову повертаєшся у “домашню” групу, щоб поділитися новою інформацією, яку надали учасники інших груп.
«Домашні» групи.
- Кожна група одержує завдання, вивчає його, обговорює і готується представити іншим групам.
- Бажано обрати в групі головуючого, хранителя часу та особу, яка ставить запитання, або переконатися, що кожний (кожна) розуміє зміст матеріалу.
Експертні групи.
- Після того, як учитель об’єднав вас у нові групи, ви стаєте експертами з тієї теми, що вивчалася в вашій “домашній” групі.
- По черзі кожний або кожна мають за визначений вчителем час якісно і в повному обсязі донести інформацію до членів інших груп та сприйняти нову інформацію від представників інших груп.
«Домашні» групи.
- Ти повертаєшся “додому”, де ділишся одержаною інформацією з членами “домашньої” групи.
- Виробляєте спільні висновки та рішення.
Таким чином, за допомогою методу “мозаїка” за короткий проміжок часу можна отримати велику кількість інформації.
Метод “ПРЕС”
Метод “прес” використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і тобі потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється, переконати інших у вашій правоті. Метод дасть можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку аргументовано, чітко, стисло, переконливо.
Для цього висловлювання повинно мати таку структуру:
- Почни зі слів “Я вважаю, що …” і поясни, у чому полягає твоя точка зору.
- Обґрунтуй висловлену тезу, поясни, на чому ґрунтуються докази на підтримку висловленої позиції. Вислів почни словами “…тому, що…”.
- Продовж висловлювання словом “… наприклад…” та наведи факти, дані, що підтверджують висловлену позицію.
- Узагальни свою думку і зроби висновки. Висловлювання закінчуй словами: “Отже (тому), я вважаю…”.
У виступі, якщо це можливо, використовуй:
- думку експертів;
- статистичні та наукові дані;
- закони України;
- інші допоміжні матеріали (речові докази, газетні статті, думки інших учнів, громадян тощо).
Рольова гра
Мета розігрування ситуації в ролях – визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом “гри”, виконання “ролі”, яка є близькою до реальної життєвої ситуації. Вона допомагає навчитися через досвід та почуття.
Ти можеш поводитись і розігрувати свою роль, моделюючи реальну поведінку, якщо це ситуації, у яких ти вже побував.
Беручи участь у рольовій грі, ти повинен:
- чітко дотримуватись своєї ролі;
- намагатись слухати партнерів та вчителя;
- не коментувати діяльність інших, перебуваючи в ролі;
- намагатись поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації, в яку ви потрапили;
- вийти з ролі після закінченні сценки;
- брати участь в її аналізі.
Для розбору певної ситуації тобі необхідно звертати увагу на таке:
- Якими є факти: Що відбулося? Де і коли? Хто учасники ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які другорядними? Що в описі є фактами, а що думками, оцінками тощо?
- У чому проблема ситуації: У чому полягає конфлікт? Яке питання нам треба вирішити, розв’язуючи ситуацію? У чому інтереси кожної зі сторін? Чому вони суперечливі?
- Якими можуть бути аргументи: Які аргументи можуть бути наведені на захист позиції кожної зі сторін? На які документи, інформацію ми можемо спиратися, захищаючи ту чи іншу позицію?
- У чому полягає рішення: Яким буде розв’язання ситуації? Чому саме таким? На що ми спираємось, обираючи таке рішення? Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи існують інші шляхи розв’язання?
Методи і прийоми узагальнення, систематизації знань, рефлексії пізнавальної діяльності
Акваріум
Цей метод допоможе вам вдосконалити навички роботи в малих групах.
Після того, як учитель об’єднав вас у дві-чотири групи і запропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти) та утворює своє маленьке коло.
Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:
- прочитати вголос завдання;
- обговорити його;
- за 3-5 хв. дійти спільного рішення.
Учні, що утворюють велике коло навколо групи, слухають, не втручаючись у хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами. Після закінчення 3-5 хвилин група займає свої місця, а клас обговорює питання:
- чи була висловлена думка достатньо аргументована;
- який із аргументів найбільш переконливий;
- чи були дотримані правила групової роботи.
Після цього місце в “акваріумі” займає інша група та обговорює наступну ситуацію. Усі групи по черзі мають побувати в “акваріумі”, і діяльність кожної з них мусить бути обговорена класом.
Можна запропонувати членам групи здійснити самоаналіз діяльності (спочатку висловлюється керівник, потім члени групи):
- Що керівник групи вважав головним у процесі роботи? Чи справився він зі своїми обов’язками? Чи задоволений своєю роботою?
- Як була організована робота групи? Як розподілялися обов’язки? Наскільки вдалим був цей розподіл? Як проходило виконання завдання? Яким був вклад кожного члена групи?
- Чи виконала група поставлене завдання?
- Чи задоволений керівник роботою групи?
- Чи задоволені члени групи роботою загалом і своєю зокрема?
- Що відчували у процесі роботи?
Дискусія
Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Для того, щоб вона була відвертою, необхідно створити в класі атмосферу довіри та взаємоповаги. Тому тобі бажано знати і дотримуватися правил ведення дискусії:
- Говоріть по черзі, а не всі одночасно.
- Не перебивайте того, хто говорить.
- Критикуйте ідеї, а не особу, що їх висловила.
- Поважайте всі висловлені думки (точки зору).
- Не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує.
- Не змінюйте тему дискусії.
- Намагайтеся заохочувати до участі в дискусії інших.
У своєму класі ви можете доповнити ці правила, прийняти їх після обговорення та дотримуватися під час проведення дискусій.
Листок самооцінювання
Наприкінці уроку учням пропонується оцінити свою діяльність, заповнивши листки само оцінювання. Учитель може попросити кількох учнів прочитати свої оцінки та прокоментувати їх.
а) Листок оцінювання вміння висловлюватися
Прізвище та ім’я –
Критерії оцінки: 0 – потребує вдосконалення; 1 – задовільно; 2 – прекрасно.
|
Критерії |
Бали |
| Я вмію добирати аргументи та чітко висловлювати їх | |
| Я вмію робити логічні висновки | |
| Я успішно застосовую парафразування | |
| Я вмію ставити запитання | |
| Я вмію сказати «ні» | |
| Я вмію аргументовано відповідати на критику |
б) Колективна оцінка учнями діяльності малої групи
|
Показники |
Завжди |
Звичайно |
Іноді |
Ніколи |
| 1. Ми перевіряли, чи всі учасники групи розуміють, що потрібно зробити | ||||
| 2. Ми відповідали на запитання, даючи пояснення, коли це було необхідно | ||||
| 3. Ми з’ясовували те, що було нам незрозуміло | ||||
| 4. Ми допомагали одне одному, щоб усі могли зрозуміти і застосувати на практиці отриману інформацію | ||||
| 5. Ми надавали всім можливість взяти участь в обговоренні, прийнятті рішення та представленні результатів роботи групи |
в) Оцінка учнем власної участі в роботі малої групи
|
Як добре я працював зі своїми товаришами? |
Завжди |
Звичайно |
Іноді |
Ніколи |
| 1. Я співробітничав з іншими, коли ми працювали на досягнення спільних цілей | ||||
| 2. Я ретельно працював над завданням | ||||
| 3. Я висловлював нові ідеї | ||||
| 4. Я вносив конструктивні пропозиції, коли мене просили допомогти | ||||
| 5. Я підбадьорював інших |
Незакінчене речення
Може бути усним і письмовим. Має пропонувати учням підсумкові рефлексивні формули, наприклад: «Для мене сьогодні важливим було…», «Сьогодні я навчився…»
Вільне письмо
Протягом 5 хвилин учні занотовують (не зупиняючись) усе, що спаде на думку з приводу теми, прочитаного твору (вивченого матеріалу). Якщо виникло утруднення, учень так і відзначає: “Я не знаю, що писати”, і/або пояснює, чому так трапилося, або припиняє роботу.
Займи позицію
Цей метод допоможе з’ясувати, які думки можуть існувати щодо розглядуваного спірного питання. Визначся зі своєю позицією і озвуч її (або приєднайся до групи однодумців, якщо такі утворюються). Оскільки кожному надається можливість висловитися, знайти найпереконливіші аргументи, зістав свої доводи з думками однокласників. Якщо тебе переконали, можеш перейти на іншу позицію в будь-який час та дати оцінку висловлюванням інших учнів.
Порядок проведення:
- Учитель пропонує висловити свою думку з досліджуваної теми.
- Потрібно стати біля того плаката (“так”, “ні”, “не знаю”), який відповідає твоїй позиції.
- Підготуйся до обґрунтування своєї позиції, чому саме її ти обрав: самостійно або в групі своїх однодумців добери кілька найбільш сильних аргументів, які можуть переконати інших у твоїй правоті, вислови свої аргументи класу, застосувавши метод “прес”.
- Уважно вислухай позиції та аргументи інших.
- Якщо після обговорення дискусійного питання ти змінив точку зору, то можеш перейти до іншого плаката і пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею чи аргумент протилежної сторони.