Тема: дума “Буря на Чорному морі”. Символ гріхопадіння і порятунку через усвідомлення покаяння.
Мета: вчити восьмикласників аналізувати текст думи; розвивати естетичне чуття; спонукати до осмислення морально-етичних проблем, зокрема на основі змісту художнього твору.
Цілі.
Учні знатимуть: зміст думи; сутність піднятих у ній морально-етичних проблем.
Учні вмітимуть: виразно читати думу; дискутувати про поняття гріха і покаяння; розкрити зміст узагальненого образу „бурі на морі”; висловлювати власне судження з приводу прочитаного.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, репродукції картин М.Дерегуса, аудіозаписи думи.
Методи, прийоми, форми роботи: асоціювання, робота з підручником, зі словником, бесіда, постановка і розв’язання проблемного питання, написання есе.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (Обмін побажаннями).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.
а) створення асоціативного грона зі словом „Гріх”;
б) робота зі словником:
„Гріх – 1. Порушення релігійно-моральних настанов. 2. Поганий, непорядний вчинок” (Словник української мови. В 11 тт. – Т. ІІ. – К.: Наукова думка, 1971. – С. 171); „Спокута – відбування покарання за вчинення злочину, провини і т. ін.; каяття”; „Сповідь – 1. У православній і католицькій церкві – обряд покаяння в гріхах перед священиком і відпущення ним цих гріхів. 2. Відверте признання в чому-небудь, розповідь про щось. Як на сповіді – відверто, щиросердно, нічого не приховуючи” (Словник української мови. В 11 тт. – Т. ІХ. – К.: Наукова думка, 1978. – С. 551, 564).
в) бесіда:
– Маруся Богуславка – героїня чи грішниця?
– Чому людину, яка зрадила віру, народ прославив у думі?
– Чому її називають Марусею, а не, скажімо, Марією?
ІІ. Цілевизначення та планування.
1. Представлення вчителем концепту теми.
2. Узгодження цілей та плану уроку.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. З’ясування емоційних вражень від думи “Буря на Чорному морі”.
2. З’ясування змісту незнайомих слів.
3. Укладання списку запитань, що виникли під час прочитання думи.
4. Формулювання учнями в парах теми й ідеї думи (Незакінчене речення: „Це твір про…”; „Ним народ…”.
5. Обґрунтування висловленого.
6. Характеристика братів (завдання 12 на с. 44 підручника).
7. Характеристика мовно-стилістичних засобів думи. Групова робота (завдання на с. 44 підручника):
1 група – знайти в тексті повтори: фраз, періодів, пояснити їх значення в композиції думи. На чому вони акцентують увагу? Дібрати по кілька прикладів дієслівних рим, з’ясувати їхню типовість для думи.
2 група – пояснити роль тавтології в тексті: сокіл-білозірець, квилить-проквиляє, чужий-чужениця, штити- поважати, отець-мати, пани-молодці.
3 група – знайти в тексті використання символічного числа “три” . пояснити його роль.
4 група – пояснити символіку образу птаха – ясного сокола-білозірця в заспіві. Як розкривається роль молитви, просьби, звернених до Бога, висловлена в останній репліці братів, „панів-молодців”?
IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
Есе „Дума говорить до нас. Ми її чуємо?…”
Домашнє завдання.
Обов’язкове. 1. Прочитати „Слово про похід Ігорів”. 2. Зафіксувати враження і почуття. 3. Записати запитання, які виникнуть у процесі читання. 4. Відзначити незнайомі слова.
За бажанням. 1. Створити ілюстрацію до тексту вивчених дум. 2. Підготувати тести з вивченої теми.