Тема: Григір Тютюнник. Розповідь про письменника. Повість “Климко”. Зміст І – ІІ розділів. Змалювання воєнного дитинства
Мета: ознайомити учнів з цікавими фактами з біографії Григора Тютюнника; провести паралель між життям автора та змістом повісті; окреслити коло проблем, піднятих у творі; розвивати вміння аналізувати прозовий твір; виховувати спостережливість, повагу до людей, доброту.
Цілі.
Учні знатимуть: цікаві факти із життя Григора Тютюнника; яким було життя дітей під час війни; зміст І – ІІ розділів повісті;
власний рівень оволодіння діяльнісними уміннями.
Учні вмітимуть: висловлювати власну думку з приводу прочитаного; порівняти життя автора із життям літературного героя;
визначати цілі вивчення творчості окремого письменника, відрефлексовувати та оцінювати їх досягнення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет письменника, виставка творів Гр. Тютюнника.
Форми, методи, прийоми роботи: незакінчене речення, учнівські повідомлення, аналіз змісту повісті, бесіда.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (Обмін побажаннями).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань:
а) представлення концепту теми;
б) з’ясування вражень від прочитаного твору (Незакінчене речення: “Читаючи повість “Климко”, я відчував… думав… був уражений…”);
ІІ. Цілевизначення й планування.
- Індивідуальне визначення цілей та узгодження їх із загальними.
- Колективне планування діяльності.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
- Ознайомлення з біографією письменника (озвучення повідомлень, слово вчителя).
- Озвучення вражень від почутого: Що вас найбільше вразило в біографії Гр.Тютюнника? Зацікавило? Чому?
- З’ясування вражень від прочитання повісті.
- Формулювання теми та ідеї повісті: “Це твір про…, автор хотів ним сказати… (довести… утвердити…).
- Визначення шляху аналізу твору (“услід за автором”) та порядку роботи (у ході аналізу добираються заголовки до окремих епізодів, цитати з пейзажними малюнками, для характеристики образу Климка, інших персонажів).
- Ознайомлення із сюжетною канвою повісті.
Розділ І
Климко прокинувся від холоду – він ночував під скиртою. Шлях до м. Слов’янська, куди йшов по сіль, був важким і небезпечним.
Хлопчина згадує довоєнне життя на залізничній станції, де він з дядьком Кирилом, машиністом паровоза ФД, мешкав у робітничому бараці і де після загибелі дядька залишився сам.
Спогади перериває чеський солдат, що, відставши від німецької валки, підійшов до скирти набрати соломи коням. Пересвідчившись, що Климко не партизан, чех залишає йому пачку сухих галет і коробочку солі.
Розділ ІІ
У важкій дорозі (Климко йшов уже восьму добу) перед очима знову і знову зринають картини довоєнного життя, бідного, але по-своєму цікавого.
Сухарі, що дала на дорогу дружина діда Бочонка, виявилися червивими, і тому справжнім подарунком долі стали знайдені на грядці 57 картоплин.
Проминувши містечко, дуже схоже на рідне, хлопець знову вийшов у степ.
Розділ ІІІ
Ніч у курені на баштанищі принесла нові спогади. Серпневого дня німці розбомбили станцію і барак, і Климко змушений перейти жити у невеличку кімнату на шахтній сортувальні.
Переніс туди скудні їстівні припаси: шестеро відер дрібної картоплі, два кусники старого сала і з десяток цибулин. Шкільний товариш Зульфат Гареєв допоміг у боротьбі з пацюками, разом вони встелили підлогу тирсою, щоб не тягло з підвалу, принесли з барачного сараю старе ліжко і зладнали постіль із сіна.
Сюди пізніше переселилася і їхня вчителька Наталя Миколаївна з маленькою донечкою. Почуття відповідальності за чуже життя змусило Климка вирушити до Слов’янська по сіль, яку можна було обміняти на одяг та харчі.
Розділ ІV
Вранці Климко відчув, що захворів. Але удома його чекали і зусиллям волі він змушує себе рухатися далі.
На базарі у місті сіль тільки обмінювали, продавати її за гроші ніхто не хотів.
Безногий інвалід-шахтар, земляк із Донбасу, пожалівши босого Климка, дарує йому прорезинені тапочки. Разом вони рятують під час облави дівчину.
Тут же Климко дізнається, що він проминув Слов’янськ.
Розділ V
У тітки Марини, з якою Климко повертався назад, він три дні пролежав у безпам’ятстві. Турботлива жінка підгодовує хлопця, відпоює молоком, просить залишитися у неї за сина. Але почуття обов’язку вимагає повертатися до додому, де чекають на нього і сіль, яку таки вдалося роздобути.
У товарному поїзді разом з іще кількома попутниками, хлопчина повертається на Донбас. І хоча на одній зі станцій німці виганяють їх з вагона, чималий шмат дороги позаду. Попереду всього шістдесят кілометрів.
Розділ VІ
Уже наступного дня Климко підходив до своєї станції. На плечі – мішок із сіллю та харчами, серед яких чудом вціліла плашка молока для донечки Наталі Миколаївни.
Він уже бачить висілок, уявляє, як постукає у двері кімнати… Спокій розітнув постріл, за ним – другий. Від переїзду стріляли по босому у солдатському галіфе з розв’язаними поворозками і в гімнастерці без ременя чоловікові. Той біг, щораз оглядаючись. Зрозумівши усе, хлопець закричав, указуючи напрям до балки: “Туди, дядю, біжіть!.. Туди!”
Довга автоматна черга пробила груди. Климко уже не бачив, як білою тоненькою цівкою потекла з мішка сіль, як біг, вигукуючи його ім’я, Зульфат.
7. Фронтальна бесіда.
Опрацювання змісту І – ІІ розділів на основі учительських та учнівських запитань (наведені заголовки епізодів подано як орієнтовні).
Розділ І
Під скиртою
– Опишіть перші враження Климка після пробудження.
– Розкрийте зміст епітета “скам’яніло-бузкове” небо. Як пояснює його автор?
– Чиїми очима “побачено” ранок і степ: “Сонце, мабуть, тільки що зійшло, бо від скирти через тік і ще далі на стернях лежала довга тінь у сизій росі, солодко пахло втоптаним у землю набубнявілим житом, що вже вкинулось у ключечки, та сухими мишачими гніздами…”; “У степу було тихо. Блищали від сонця стерні і ковила понад шляхом, сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина”.
– Що дає для зрозуміння переживань Климка опис: “Вдалині, між телеграфними стовпами й некритими пагорбами, мріли рожеві, мов спалахи багать, крейдяні гори. Десь там, біля тих гір, чув од людей Климко, було велике місто Слов’янськ, а поміж горами, просто на землі, лежала брилами сіль, – бери скільки здужаєш”.
– Прочитайте опис зовнішності хлопця. Чому, на вашу думку, автор не подає рис його обличчя?
Світлі і важкі спогади
(Означення, яке б відображало емоційний стан Климка під час спогадів, учитель обирає разом з учнями. Й оскільки згадується довоєнне життя і важкі враження днів війни, одним із можливих варіантів може стати вказаний).
– Що було радістю для Климка у довоєнному житті?
– Як можна схарактеризувати стосунки з дядьком Кирилом?
– Розкажіть про звуки, що “жили” на станції. Яке означення знаходить автор для характеристики цих ночей? Наскільки цей епітет, на вашу думку, виправданий?
– Чим різнилися довоєнні і воєнні ночі?
– Чи відповідає, на вашу думку, стан природи під час похорону дядька Кирила відчуттям героїв твору? Свою думку обґрунтуйте.
Несподіваний гість
– Для чого, на вашу думку, Григір Тютюнник вводить у текст повісті епізод зустрічі Климка з солдатом-чехом?
Розділ ІІ
Восьму добу в дорозі
– Поясніть роль початкового пейзажу розділу.
– Яку думку хотів донести до читача автор, змальовуючи подружжя Бочонків?
– Як характеризує Климка його реакція на “відмову” ніг? Зачитайте відповідні уривки.
На картопляній ділянці
– Чому автор вказує точну кількість знайдених картоплин?
– Прочитайте пейзажний опис від слів “По дну вибалка поміж камінням…” до слів “…а стояв і стояв”. Яка роль цього пейзажу? Як ви гадаєте, що відчував, про що думав Климко, стоячи біля струмка?
Нові спогади про “свою” станцію
– Про що свідчить той факт, що Климко згадував життя станції “кожен день і кожну годину”?
– Якими словами можна схарактеризувати настрій цих епізодів?
– Майже в усіх описах зовнішності Климка присутня торбинка. Як ви гадаєте, чому?
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Бесіда.
– Якою мірою повість “Климко” можна вважати автобіографічною?
2. Доповнення до зроблених на початку уроку записів про тему та ідею повісті.
3. Об’єднавшись у групи, дійти певного висновку з приводу оцінки проведеного уроку: “Ми вважаємо, що цей урок…”.
Домашнє завдання.
Обов’язкове:
Об’єднатись у 4 групи. Прочитати один з розділів повісті (ІІІ – УІ) і виконати одержані завдання (до вчительських додаються й учнівські запитання). Озаглавити епізоди, яких стосуються надані запитання (на аркушах, які отримують учні, назви епізодів не вказуються).
Розділ ІІІ
_________________________________
- Прочитайте пейзаж від слів “Він дивився на сонце, що саме заходило…” до кінця абзацу. Чиїми очима подано картину осіннього вечора? Наскільки настрій природи відповідає настрою Климка? З яких деталей це видно?
- Чи доводилося вам зустрічатися з висловом “линути думкою”? що він означає? Чи можна так сказати про стан Климка? Обґрунтуйте.
________________________________
- Розкажіть про життя Климка у колишній ваговій від першої особи. Увагу зосередьте на почуттях і переживаннях.
- Прочитайте уривок від слів “Климко на те лише всміхався…” до слів “…що розповів товариш”. Про які риси характеру Климка тут ідеться?
____________________________________
- Які риси характеру Климка і Зульфата виявилися в епізоді, коли вони кинулися захищати вчительку?
- Яка роль образу дядька-обмінщика у повісті? Як портрет і мова героя допомагають розкрити його внутрішній світ?
- Як зреагувала Наталя Миколаївна на пропозицію Климка перейти жити у вагову? Який зміст вона вкладає у слова: “Я рада за вас, мої хлопчики, я просто щаслива…”?
________________________________
- Що стало поштовхом до рішення Климка іти у Слов’янськ по сіль?
- Чи справді це рішення було несподіваним?
(Орієнтовні назви епізодів:
“На баштанищі”, “Перші дні “самостійного” життя”,
“На базарі”, “Несподіване рішення”)
Розділ ІV
__________________________________
Які риси характеру Климка проявилися у подіях початкового епізоду розділу?
________________________________________
- Перечитайте сцену зі старцями. Що хотів автор сказати нею?
- Доберіть синонім до епітета “вилинялі очі”. Чому, на вашу думку саме це означення дібрано для характеристики бабусиних очей? Чи можна так сказати про очі інших персонажів, наприклад ворожки?
- Як ви розцінюєте подання Климком милостині?
- Як портретні деталі образу ворожки допомагають розкрити її характер?
- Прокоментуйте “базарний” діалог:
– Ну й люди ж! Наче до війни таких не було.
– Біда наплодила…
- Прокоментуйте відповідь Климка на запитання шевця, чому він босий.
_______________________________
- Чи усвідомлював Климко, чим може закінчитися для нього заступництво за дівчину?
- Як розкривається у цьому епізоді характер хлопця?
(Орієнтовні назви епізодів:
“Ранок на баштанищі”, “На базарі”, “Облава”)
Розділ V
_____________________________
- Як розкривається характер тітки Марини у ставленні до Климка.
- Що спонукало Климка поратися біля будинку тітки Марини?
- Одна з портретних деталей образу Климка – сині очі – подана через спогади про нього Зульфата й Наталі Миколаївни. Як ви гадаєте, чому автор не зробив цього від свого імені?
- Чому Климко доливає води в молоко? Як це характеризує його?
_________________________________________
- Перечитайте сцену прощання тітки Марини і Климка. Якими мовними засобами автор передає схвильованість героїв?
- Чому Климко вирішив, що жінки у вагоні донбасівські?
- Перечитайте спогад Климка про дядьків паровоз. Що цей опис додає до характеристики образу головного героя?
- Яку роль відіграє прикінцевий пейзаж розділу?
(Орієнтовні назви епізодів:
“Неочікуване “гостювання”, “Дорога додому”)
Розділ VІ
__________________________________
- Чим обумовлений контраст між пейзажем, яким закінчується У розділ, і тим, що відкриває УІ?
- Йдучи додому, Климко у мріях уже бачить зустріч з Наталією Миколаївною. Опишіть, що відчуває хлопець у ці хвилини. Чому він “усміхнувся і, сам того не помічаючи, пішов швидше”?
- Що “керувало” Климком у епізоді з червоноармійцем-утікачем?
- Що ви відчули, прочитавши останні рядки провісті?
- Як її закінчили б ви?
(Орієнтовна назва епізоду “Удома”)