Мета: окреслити коло проблем, які будуть вирішуватися на уроках української літератури протягом року, семестру; з’ясувати роль мистецтва і художньої літератури як мистецтва слова у житті людини; розвивати логічне та образне мислення; виховувати інтерес до літератури.
Цілі.
Учні знатимуть:
функції літератури як мистецтва слова; зміст літературознавчого поняття художній образ;
коло проблем, які вирішуватимуться на уроках протягом року, семестру.
Учні вмітимуть:
визначати особливості створення художніх образів у різних видах мистецтва; знаходити в тексті художні образи; за допомогою слова створювати елементарні образи; висловлювати міркування з приводу функцій мистецтва, його місця в житті людини;
планувати навчальну діяльність на семестр.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: репродукції картин К.Білокур „Колгоспне поле”, І.Марчука „Пробудження”, фонозапис „Мелодії” М.Скорика, виставка книг, таблиця „Мова художнього твору”.
Методи, прийоми, форми роботи: „реклама” прочитаних улітку творів, робота у групах, ілюстрування, програвання, виразне читання, „деталізація”, формування „папки успіху”, робота з підручником.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (Привітання з новим навчальним роком. Обмін побажаннями).
2. Ознайомлення з підручником (Чи подобається книжка? Чим саме? А чим не подобається?)
3. Виступ учнів із випереджувальним завданням.
Підготовлені семикласники „рекламують” прочитані влітку твори: інсценують найяскравіші уривки, демонструють „відеоролики”, плакати.
Учитель звертає увагу школярів на виставку книг, у якій представлені твори, що вивчатимуться у 7 класі.
ІІ. Цілевизначення та планування.
1. Окреслення кола проблем, які будуть вирішуватися протягом року, семестру.
Учні отримують картки, за якими визначають основні цілі вивчення літератури упродовж І семестру, дізнаються про дати і форми проведення контрольних робіт.
Семикласники заповнюють анкети з метою визначення найважливіших цілей роботи упродовж навчального року, вкладають анкети у „папку успіху”. Папка поступово наповнюється матеріалами, які свідчать про успіх школярів: творчі роботи, малюнки, кросворди, рефлексивні роботи тощо.
2. Повідомлення теми уроку, визначення його цілей.
– Чи всі слова у записі теми зрозумілі? Хочу звернути вашу увагу на словосполучення „ірреальний світ”. Що воно означає?
– Для чого ж створює письменник цей ірреальний світ і як? З’ясувати це – наше сьогоднішнє завдання.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Організація роботи у групах.
– Чи задумувалися ви коли-небудь, для чого людям потрібне мистецтво? Я пропоную вам поміркувати про це.
Учні об’єднуються у четвірки й обговорюють запитання. Через 3 хвилини представники від груп доповідають класові про результати. Відповіді фіксуються на дошці у вигляді схеми:
- Робота з підручником.
– Результати своєї роботи звірте з матеріалом підручника.
- Бесіда із актуалізацією суб’єктного досвіду.
– Назвіть види мистецтва. Які з них найбільше вам подобаються? Чому?
– А що ж об’єднує усі види мистецтва?
– Розгляньте репродукції картин. Чи знаєте ви, хто автори цих творів?
– Як ви думаєте, що хотіли донести до нас художники? Спробуйте сказати про це від їхнього імені.
– Послухайте мелодію. Що міг відчувати композитор, коли складав її?
– Чим художня література відрізняється від інших видів мистецтв, зокрема живопису, музики?
– Пригадайте, за допомогою яких художніх засобів творяться художні образи в літературі.
Учні порівнюють сказане із матеріалом таблиці „Мова художнього твору”
Лексичні засоби Тропи Елементи словника |
Фонетичні засоби |
Морфологічні засоби |
Поетичний синтаксис |
|
ЕпітетПорівнянняПерсоніфікація
Метафора Гіпербола Алегорія |
СинонімиАнтонімиОмоніми
Неологізми Архаїзми Діалектизми
|
ЗвуконаслідуванняЗвукові повтори:– асонанс (повтор голосних);
– алітерація (повтор приголосних) |
Слова із пестливо-зменшувальними суфіксами чи із суфіксами згрубілості | РефренАнафораІнверсія |
4. Виразне читання поезій учнями та вчителем.
– Пригадайте і розкажіть свою улюблену поезію. Спробуйте інтонацією передати почуття автора (і власні). Визначте найяскравіші, на вашу думку, художні образи і з’ясуйте, за допомогою яких художніх засобів вони утворені.
5. Творча робота.
Напишіть твір-мініатюру (під музику), в якому за допомогою образного слова розкажіть про найяскравіше літнє враження.
Для написання твору можна використати технологію „деталізація”. Учитель пропонує школярам уявно перенестися у картину К.Білокур „Колгоспне поле”, роздивитися усе навколо, пройтися „полем”, послухати звуки, наблизитися до квітів і відчути їхній аромат, після чого повернутися у клас і написати твір-мініатюру.
Озвучення та коментар напрацювань.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1.Усна саморефлексія за запитаннями.
– Що нового я дізнався на уроці? Для чого це мені?
– Чи сподобалося працювати?
– Чи задоволений я своєю роботою (класу, вчителя)?
2. Визначення найактивніших учасників уроку. Оцінювання їхньої роботи.
Домашнє завдання.
Обов’язкове: підготуватися до виразного читання напам’ять (виконання –соло, дуетом, гуртом – на вибір) улюбленої народної пісні; запитати у батьків, чи люблять вони народні пісні; якщо так, то чому.
За бажанням: дібрати і записати висловлювання відомих людей про українські пісні, прокоментувати їх; принести фонозаписи улюблених народних пісень.