Кожне повідомлення існує не ізольовано,
усі вони складають єдине складно організоване
знакове середовище – семіосферу.
Юрій Герчук
У сучасному суспільстві відбувається багато різноманітних заходів, спрямованих на популяризацію книжки та читання, Але водночас слід констатувати, що активних читачів стає все менше. Сьогодні процес формування читача ускладнюється в силу певних чинників суб’єктивного і об’єктивного характеру (стрімкий ритм життя соціуму, прагматичність сучасної людини, брак вільного часу, великий обсяг щоденної інформації, що отримує кожен із нас тощо). Це підтверджують і результати останнього соціологічного дослідження, що проводилося компанією Research & Branding Group у лютому-березні 2013 року серед дорослого населення України (за матеріалами сайту http://thekievtimes.ua/society/220426-bolshe-poloviny-ukraincev-voobshhe-ne-chitayut-knig.html).
Якщо ж говорити про сучасних школярів, то дослідники вказують, що у них основний мотив читання художніх творів носить прагматичний характер і пов’язаний з необхідністю реалізації навчальних програм. Учені наголошують на серйозних суперечностях між власним читацьким досвідом учнів і нормативним читанням, пропонованим шкільними програмами з літератури.
Сьогоднішній читач – це людина, що живе в сучасному медіасвіті, свідомо чи несвідомо користується різними медіа, зокрема Інтернетом, комп’ютером, телебаченням та відео, і знаходиться під їхнім впливом. Дослідники констатують, що сьогодні навіть можна говорити про формування так званого «медійного» покоління.
Представник «медійного покоління» – сучасний школяр живе у стрімкому прагматичному світі, у якому сьогодні немає браку інформації. Для нього, зазвичай, характерні дві крайнощі: гіперактивність чи пасивність, пригніченість і навіть байдужість. Йому, як і всім нам, сьогодні не вистачає часу. Прагнучи все встигнути, підключаючи всі канали сприйняття інформації, врешті решт людина сьогодні знає багато чого, але поверхово, почасти не здатна до самостійного аналізу і нерідко втрачає бажання пізнавати щось нове. Така розірваність сприйняття впливає на формування «мозаїчного» мислення.
Отже, сьогодні можна говорити про такі негативні тенденції розвитку сучасного суспільства:
– пріоритет комунікації у віртуальному світі замість «живого» спілкування;
– занадто глибоке занурення у кіберпростір і як наслідок цього почасти байдужість та інфантилізм;
– формування «кліпової» свідомості, коли неможливо встановити взаємозв’язки між інформацією, що з’являється у різних джерелах.
Як бачимо, існують серйозні проблеми, що виникають під впливом засобів масової комунікації, які, безумовно, потрібно обговорювати і вирішувати. Одна з них – це відсутність у більшості сучасних школярів інтересу до читання художньої літератури.
Це покоління, що зростало і продовжує зростати паралельно зі стрімким злетом Інтернеттехнологій. Тому його називають ще поколінням Інтернету. Безперечно, що стрімкий розвиток комп’ютерних та інформаційних технологій суттєво змінює якість сучасного життя. Прослідкуємо, що ж характерно саме для покоління сучасних школярів:
– головними джерелами отримання інформації у сучасної людини є Інтернет та телебачення, натомість тільки невеликий відсоток школярів дізнаються про нове з газет та радіо;
– сучасні учні активно користуються мобільним та кабельним зв’язком; дуже часто різноманітні тексти (від смс-повідомлень до творів художньої літератури) вони сприймають за допомогою гаджетів, а не паперових джерел. За даними соціологів, 83% міленіалів (представники покоління, що народилися в 2000 –х роках і пізніше) навіть сплять з гаджетами біля ліжка;
– школярі сьогодні активно спілкуються у соціальних мережах, іноді навіть віддають перевагу віртуальному спілкуванню порівняно з опосередкованим, живим;
– за даними соціологів, вони сьогодні віддають перевагу відеоіграм, ніж спортивним заняттям;
– вони є переважно візуалами за типом сприйняття інформації, а отже, бачать світ через призму різноманітних «картинок», відеозображень.
Зважаючи на це, сьогодні, на мій погляд, слід звернути увагу на креолізований текст як засіб активізації читацької діяльності учнів.
Що ж таке креолізований текст?
Це складне текстове утворення, у якому поєднуються вербальні (тобто словесні) та невербальні (що належать до інших знакових систем) елементи. Вони створюють певне візуальну смислову єдність, що комплексно впливає на реципієнта.
Тобто це структура змішаного типу, у якому з метою створити якомога кращі вимоги для розуміння тексту представлені вербальні та візуальні засоби передачі інформації [1,2].
Серед видів креолізованих текстів, що можна запропонувати учням під час вивчення ЗЛ, звернімо увагу на такі:
– комікси (як відомо, цей жанр, що об’єднує літературу та образотворче мистецтво, представляє собою історії в малюнках. Комікси користуються інтересом у школярів різного віку. Популярним різновидом коміксу є японські комікси – манги. Відомо, що в Японії манги читають представники різних поколінь. За допомогою такого креолізованого тексту, що є синтезом як образотворчого мистецтва, так і літературного явища, представлено різноманітні твори художньої літератури (пригоди і романтика, фантастика і твори на історичну тематику);
– буктрейлер (відеоролик рекламного характеру про книгу, метою якого є популяризація певного твору);
– мотиватор на літературну тему – зображення позитивного змісту, спрямоване на створеня мотивації у прочитанні певного художнього твору;
– постер на літературну тему – художньо оформлений плакат, що рекламує певний твір чи письменника;
– буклет або брошура, що містить текстову та графічну інформацію про певну книгу або творчість письменника;
– фотоколаж на літературну тему з метою популяризації конкретного художнього твору або творчості певного письменника;
– логотип (оригінальне графічне зображення, що пов’язується з конкретною темою або явищем) на літературну тему;
– «дуддл» (заставка для ГУГЛа), присвячена художньому твору або письменнику;
– скрапбукінг (від англ. scraps – дрібні папірчики, записочки, білетики та book – книжка) – це оформлення фотографій, різноматніних вирізок у сторінки та альбоми. Як відомо, укладання таких альбомів на різноманітні теми притаманне багатьом сучасним дівчатам-підліткам. А отже, це може використати і учитель літератури, запропонувавши школярам створити скрапбукінг, присвячений якомусь літературному твору або творчості письменника;
– кардмейкінг (від англ. card – листівка та making – робити) – це створення листівок ручної роботи. Останнім часом цей вид творчої діяльності дизайнерського характеру став хобі достатньо великої кількості молодих людей (переважно дівчат). Тематика таких листівок може бути різноманітною, зокрема і літературною.
Отже, сьогодні сучасне життя посилає вчителю літератури різні виклики, і він має реагувати на них, бути конкурентноздатним у сучасному інформаційному просторі. Для цього вчителю не треба цуратися тих нових видів діяльності, які здатні шляхом переносу інтересу з одного предмету на інший, враховуючи індивідуальні уподобання школярів, залучити сьогоднішнє інтернет-покоління учнів-візуалів до читання.
Список використаних джерел
1. Анисимова Е. Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизованных текстов): учеб. пособие для студ. фак. иностр. яз. вузов. – М.: Academia, 2003. – 128 с.
2. Ворошилова М. Б. Креолизованный текст: аспекты изучения// Политическая лингвистика. – Вып. 20. – Екатеринбург, 2006. – С. 180-189.
3. Дуров П. 7 элементов системы образования ХХІ века [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://slon.ru/ipad/7_elementov_sistemy_obrazovaniya_xxi_veka-786760.xhtml
Олена Ісаєва, доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри методики викладання
російської мови та світової літератури
НПУ ім. М.П. Драгоманова (м. Київ)