Тема уроку: Література рідного краю. Проблеми екології у творах письменників Рівненщини
Ім’я уроку: «Подумаймо: для чого ми і хто ми!..»
Мета: на матеріалі творів М.Пшеничного, Є.Шморгуна і М.Дубова допомогти учням усвідомити суть поставлених письменниками проблем екології; розвивати уміння висловлювати власні судження з приводу почутого; удосконалювати навички аналізу поетичних і прозових творів; формувати в учнів почуття господаря своєї Землі, відповідальності за навколишній світ.
Цілі.
Учні знатимуть: основні відомості про життя і творчість рівненських письменників; назви, зміст, тему, основну думку творів; вивчені художні засоби; особливості виразного читання віршованих і прозових творів.
Учні вмітимуть: визначати тему й ідею творів; виразно читати твори письменників Рівненщини; знаходити в текстах художні засоби, розкривати їхню роль; висловлювати власну думку з приводу прочитаного; „оживлювати” текст; проводити аналогії між зображеним у творі і баченим у реальному житті; працювати у групах, брати участь у бесіді; рефлексувати й оцінювати досягнення; презентувати результати своєї роботи.
Тип уроку. Урок літератури рідного краю.
Форма уроку. Урок-проект (презентація).
Обладнання: виставка творів М.Пшеничного, Є.Шморгуна, М.Дубова; роздавальний матеріал (цілі уроку, проектний путівник із завданнями для індивідуальної роботи та роботи в групах (Див. Додаток), картки оцінювання; ТЗН (комп’ютер, телевізор); проекти учнів, створені в Power Point (Микола Пшеничний. Літературний портрет (група 1); В гостях у Євгена Шморгуна (група 2); Незабутні імена. Михайло Дубов (група 3); рольовий проект «Як живеш, річечко?»; творчі проекти: «Варіації на екологічні теми» (діафільм), «На вернісажі»; літературно-народознавчий проект «Від рослини до людини»; туристсько-краєзнавчий «Бережіте, землю, бережіте!»; міжпредметні проекти групи «Зелена планета»; малюнок Землі-пустелі.
Випереджувальне завдання: учні за власним вибором об’єднуються у групи, кожна з яких обирає письменника, творчість якого аналізуватиметься. Готуються колективні проекти “Микола Пшеничний. Літературний портрет”; “В гостях у Євгена Шморгуна”; “Незабутні імена. Михайло Дубов” (розповідь про автора; виразне читання творів; аналіз прочитаного твору; ілюстрації, асоціативні малюнки до твору); міжпредметні «Зелена планета»; завдання для груп).
Методи, прийоми, форми роботи: випереджувальне завдання, технологія «Обмін побажаннями», «Мікрофон», коментування епіграфа («Незакінчене речення»), асоціативні вправи, словникова робота, «Мікрофон – 2», екологічний колаж (динамічна група), захист проектів (робота в групах), технологія «Обмін думками», спільний проект «Будь природі другом!», «вузлики в дорогу», само- та взаємооцінювання.
Епіграф:
«Я зірвав квітку, і вона загинула. Я спіймав метелика, і він помер у мене на долоні. І тоді я зрозумів, що торкатися Краси можна тільки Серцем»…
(П. Твердослав)
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності («Обмін побажаннями»).
– Настрій Ви взяли з собою? Усміхніться! Подумки скажіть добрі, красиві слова один одному, побажайте успіху!
- Учитель бажає всім успіху на уроці.
2. Озвучення очікувань від уроку (“Незакінчене речення” + “Мікрофон”: “Я думаю, що урок буде цікавим, тому що…”).
3. Актуалізація суб’єктного досвіду.
– «Ми – жителі однієї планети, пасажири одного корабля», – з такими словами звернувся до земляків французький письменник Антуан де Сент- Екзюпері. Що хотів сказати нам письменник? Може, те, що й відповідальність у нас також спільна? За наш корабель – нашу планету. Яка ж вона?
Відповісти на ці запитання допоможе відеосюжет Міжнародної організації «Грінпіс» (“Зелений світ”), яка присвятила себе охороні навколишнього середовища. Подумайте над тим, що побачите, і проговоріть свої міркування у групах. А також визначте, хто озвучить ваші висновки.
- Перегляд відеосюжету «Екологічна катастрофа. Діяльність «Грінпіс».
– Що ж ви побачили? Почули? Подумали? Розкажіть. (Відповіді учнів).
- Учитель вивішує малюнок Землі-пустелі.
– Ось якою може стати Земля, якщо людина не захистить її. Про екологічне лихо написані поезії, повісті, романи, нариси, знято документальні фільми. І в багатьох творах рівненських митців чуємо біль душі людської, спричинений екологічною бідою.
Ми визначилися з вами щодо теми спільного проекту і дійшли думки, що це буде …
- Учні озвучують тему, яка висвітлюється на моніторі комп’ютера.
– На сьогоднішньому уроці ви познайомите нас зі своїми проектами, прочитаєте окремі твори рівненських письменників і всі разом подумаємо: для чого ми і хто ми!
Протягом уроку ви будете виконувати різні завдання у проектному путівнику (див. додаток). Наша мета – послідовно рухатися ним, заповнюючи пропущені місця.
Отож почнемо з епіграфа уроку.
Учні пропонують свої міркування щодо закінчення вислову:
«Я зірвав квітку, і вона загинула. Я спіймав метелика, і він помер у мене на долоні. І тоді я зрозумів, що …» (П. Твердослав).
ІІ. Цілевизначення та планування.
– Відповідно до теми проекту ви “виростили” “дерево цілей” і спланували свою роботу.
- Учні формулюють цілі уроку, за бажанням дописують нові і озвучують їх.
– Перегляньте проект плану роботи? Чи є у вас пропозиції, доповнення до нього?
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Асоціативні вправи зі словом „екологія”.
– У путівнику фломастером (олівцем) напишіть слово „екологія”. Чому ви обрали саме цей колір? Які асоціації викликає це слово? („Мікрофон-1”).
2. Словникова робота.
- Учні із групи «Довідкове бюро. Зелена планета» пояснюють значення слова «екологія».
(Екологія – це наука про домівку, місце перебування людини. Вперше цей термін вжив у 1966 році німецький природознавець Е.Генкель, який і сформулював його визначення.)
3. Створення динамічної групи.
– Поглянути на дану проблему через художнє слово, а саме, якими засобами письменники створюють яскраві поетичні картинки, нам допоможе динамічна група, яку я й пропоную створити.
- Кожна група делегує в новостворену по 1 представникові.
– Крім того, ви маєте нагоду відновити пейзаж Землі-пустелі через художнє слово, яке до вас будуть промовляти письменники Рівненщини.
- Протягом уроку члени динамічної групи складають екологічний колаж.
4. Захист проектів.
- Кожна група представляє обраного письменника, захищає дослідницько-пошукові, ознайомлювально-інформаційні, ігрові, творчі та прикладні проекти. Інші групи виконують різні завдання у проектному путівнику і за бажанням готують запитання за змістом почутого.
Група 1. Микола Пшеничний. Літературний портрет.
Група 2. В гостях у Євгена Шморгуна.
Група 3. Незабутні імена. Михайло Дубов (телепроект).
5. Технологія «Обмін думками».
- Учитель ставить запитання щодо почутого, на які можуть відповідати учні всіх груп і стежить за тим, щоб кожна група висловилася про творчість кожного письменника.
6. Захист екологічного колажу динамічною групою.
– Ми перегорнули з вами сторінки творів наших земляків, присвячених екологічній темі. Про що говорили з вами письменники? Який висновок робите ви із почутого?
- Учні представляють результати роботи.
– Ну як, діти, подобається вам оновлений пейзаж? А чи знаєте ви про те, що природа, навколишній світ мають відчуття, розуміють добро людське і жахаються від людської жорстокості?
- Група «Зелена планета» представляє міжпредметний проект.
7. Створення спільного проекту «Будь природі другом!».
– Дехто вважає: «Нічого не трапиться, якщо я зламаю лише одну гілочку, зірву одну квіточку, роздушу метелика». Ви згідні з таким міркуванням? А відповіддю будуть створені вами знаки поводження людини у природі.
- Представники груп, демонструючи проекти, розповідають про стосунки з навколишнім світом.
IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
– Пригадайте епіграф уроку. Хто хоче ще запропонувати свій варіант закінчення вислову або змінити попередній? А ось як у П.Твердослава: «Я зірвав квітку, і вона загинула. Я спіймав метелика, і він помер у мене на долоні. І тоді я зрозумів, що торкатися Краси можна тільки Серцем». (Записують у путівники). Чи згодні ви з думкою автора?
– На завершення – „вузлики в дорогу” (висловити одним реченням те повчальне, що взяли ви в життя із цього уроку).
– Чи збулися ваші сподівання щодо сьогоднішнього уроку?
– Чи досягли ви поставлених цілей? Якщо ні, то чому?
– Що найбільше вдалося вашій групі сьогодні, а що – ні? Чому?
– Як оцінюєте власну роботу на уроці? Роботу групи? Інших груп? Заповніть картки оцінювання.
– Кому хотіли б подякувати сьогодні?
Домашнє завдання.
- Прочитати поезії С. Бабія із збірки «Відкриваю себе» (вірші «Ще й досі їй жахливі сняться сни», «Пішла в небуття війна», «Стежиною крізь ліщину»).
- Розробити завдання-проекти для кожної з груп і помістити ці завдання на стенді «Сьогодні на уроці».