Тема: Маруся Чурай – легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні Марусі Чурай, що стали народними: „Засвіт встали козаченьки”, „Віють вітри, віють буйні”, „Ой не ходи, Грицю…” Їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи
Мета: ввести восьмикласників у пісенний світ Марусі Чурай – легендарної української піснетворки, допомогти зрозуміти велич і трагізм її життя, усвідомити, що добра слава про обдаровану людину живе у віках, що поет – активний творець духовності; вдосконалювати вміння виразно читати пісенні твори, визначати роль народнопоетичних образів, збагачувати духовний світ учнів красою пісенної творчості дівчини з легенди Марусі Чурай.
Цілі
Учні знатимуть: зміст легенди про Марусю Чурай; назви і зміст пісень, що їй приписуються; основні думки та художні особливості виучуваних творів піснярки.
Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати тексти пісень Марусі Чурай, аналізувати їхній зміст, образи, настрої; пояснювати роль художніх засобів; висловлювати власне ставлення до легендарної піснярки та її творів; створювати її уявний словесний портрет;
працювати в групах; проводити рефлексію та взаємооцінювання в кінці уроку.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: фонозапис пісень; репродукція картини В.Маковського „Українська дівчина”; картки із завданнями для роботи в групах; картки взаємооцінювання.
Методи, прийоми, форми роботи: випереджувальні завдання, розповідь учителя, виразне читання, робота в групах; „Коло думок”, „Незакінчене речення”, дискусія.
Епіграфи уроку:
Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це – голос наш, це – пісня, це – душа.
***
Її пісні – як перло многоцінне,
Як дивен скарб серед земних марнот…
Ліна Костенко
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Учитель читає уривок із роману Л.Костенко „Маруся Чурай” (розділ 5 „Страта”).
…Стояв поміст. Рябі отари
Далеко паслись на горбі.
Гойдався зашморг…
…………………………………..
І покотилось натовпом строкатим:
„Ведуть!”
Тітки – біліші наміток.
Проноза швець шепочеться із катом,
Щоб потім дав мотузочки шматок.
Замовкли всі, ніхто й не ворухнеться.
Лиш дві куми, сусідки Вишняка:
– Диви яка, іде і не споткнеться!
Іде на зашморг, а диви яка!
На матір схожа, тільки трохи вища,
Ті ж самі очі і така ж коса.
– Ну, от скажіте, людоньки, навіщо
Такій убивці та така краса?
-А це як хто. Я маю іншу гадку.
Якась вона не схожа на убивць.
Злочинниця, – а так би й зняв би шапку.
На смерть іде, – а так би й поклонивсь.
…Вона ішла. А хмари як подерті.
І сизий степ ще звечора в росі.
І з кожним кроком до своєї смерті
Була усім видніша звідусіль.
……………………………………………………..
І тільки якось страшно, не до речі,
На тлі тих хмар і зашморгу була
Ота голівка точена, ті плечі,
Той гордий обрис чистого чола.
(У цей час на екрані проектується портрет Марусі Чурай роботи невідомого автора або репродукція картини В.Маковського „Українська дівчина”).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду.
– Якою постала перед вами Маруся Чурай, легендарна українська піснетворка, із однойменного роману у віршах Ліни Костенко?
– Зверніть увагу на портрет піснярки. Про що говорять її очі, вираз обличчя?
– Що ви хотіли б дізнатися про неї на сьогоднішньому уроці?
ІІ. Цілевизначення та планування.
1. Оголошення теми уроку (учні записують її у зошити).
2. Вибір цілей із запропонованих учителем, узгодження з власними.
3. Колективне планування роботи на уроці.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Вступне слово вчителя про легендарну піснярку.
Учитель читає думу про Гордія Чурая (збірка М. Максимовича) „Орлику, сизий орлику, молодий Чураю”.
– Як могла вплинути ця дума на формування світогляду Марусі?
(Ще малою дівчинкою Маруся, почувши думу про батька, зрозуміла, що слово і пам’ять сильніші за смерть. Народ пестливо (любовно) називає Гордія Чурая „сизим орликом” – символом незламної волі й людської гідності. Ці риси успадкувала від батька й донька).
2. Заслуховування учнівських повідомлень “Народні легенди і перекази про Марусю Чурай”.
Учень 1. Чи справді існувала Маруся Чурай? Достеменно стверджувати не можливо, бо не зберігся про неї жоден документ. Але ми віримо народним переказам, що був хоробрий полтавський козак Гордій Чурай, побратим славного гетьмана Павлюка, була в нього дружина Горпина і була в них дочка Маруся, дівчина незвичайної вроди і поетично-музикального хисту. Вона навіть у щоденних стосунках з людьми часто висловлювалася віршем. Разом зі словами народжувалася і мелодія.
Учень 2. Найбільше пісень Маруся склала про своє нещасливе кохання: „Ішов милий горонькою”, „Болить моя голівонька”, „Нема мого миленького” та інші. За легендою, Маруся покохала свого молочного брата, козака Григорія Бобренка. Але він, піддавшись материним умовлянням, кидає Марусю й одружується з багачкою Галею Вишняківною. У розпачі Чураївна хоче втопитися, але її рятує Іван Іскра, який палко любить дівчину. Маруся мстить за зраду, отруївши Гриця настоєм із зілля. Суд виносить дівчині смертну кару, але Іван Іскра встигає доставити універсал гетьмана Богдана Хмельницького про помилування.
3. Дискусія:
– Чи вважаєте ви реальним той факт, що від страти Марусю Чурай врятував сам Богдан Хмельницький?
(Це цілком вірогідне пояснення того, чому страту було скасовано. Мабуть, слава про Марусю-піснярку набула вже такого розголосу, а пам’ять про героїчну смерть її батька мала таку вагу, що наказ Полтавського магістрату було визнано несправедливим. Цей факт зайвий раз свідчить про високий морально-політичний рівень українського суспільства у XVII столітті).
Учитель. Саме пісня-балада „Ой не ходи, Грицю…” та легенда, з нею пов’язана, зацікавили в ХІХ столітті дослідників фольклору. Так постала в українській літературі проблема авторства ряду пісень, також приписуваних Марусі Чурай.
4. Ідейно-художній аналіз пісень, приписуваних Марусі Чурай, з елементами дослідження „Доля Марусі в її піснях”.
Дослідження (у групах).
Завдання: простежити, як розкривається в піснях душа дівчини, її горда вдача, історія безкорисливого відданого кохання і як відбувається творче становлення поетеси.
Група 1.
1. Виразно прочитайте текст пісні „Засвіт встали козаченьки”.
2. Зробіть ідейно-художній аналіз твору:
– У який час жила Маруся? Чи знайшов він відображення у піснях Чураївни?
– Історія створення пісні. З яким періодом у житті Марусі пов’язаний цей твір?
– Настрої (почуття), відтворені у пісні.
– Народнопісенні засоби, використані авторкою у пісні, їхня роль.
– Почуття і думки, які викликала у вас пісня.
Група 2.
1. Виразно прочитайте текст пісні „Віють вітри, віють буйні”.
2. Зробіть ідейно-художній аналіз твору:
– З якою подією у житті Марусі пов’язана пісня?
– Які почуття дівчини передані в ній? Прочитайте відповідні рядки.
– Назвіть образи, що передають настрої (почуття) особливо виразно.
– Чи поодинокий образ „буйних вітрів” у пісенній творчості Чураївни? (Простежте це за збіркою пісень, приписуваних Марусі Чурай).
– Чому, на вашу думку, Маруся часто звертається до цього образу? (Це данина фольклорній традиції символів. Діти помітять, скільки особистого вкладається в це узагальнення: гине надія на щасливе життя, бо жодної звістки про коханого немає. Однак ця туга світла, не розпачлива, як у пізніших творах, що сповнені справжньою безнадією через зраду Гриця).
Група 3.
1. Виразно прочитайте текст пісні „Ой не ходи, Грицю…”
2. Зробіть ідейно-художній аналіз твору:
– Прокоментуйте зміст пісні і художнє втілення його.
– Чи згодні ви з тим, що пісня автобіографічна?
– Доведіть, що „Ой не ходи, Грицю…” – балада.
– Знайдіть у творі аргументи, які:
а) звинувачували б Марусю Чурай;
б) виправдовували б її вчинок.
– Порівняйте останні рядки пісні:
Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата –
Із чотирьох дощок дубовая хата
із авторською позицією Ліни Костенко, висловленою в романі у віршах „Маруся Чурай”:
Не всяка ж кара має буть незбожна.
Що ж це виходить? Зрадити в житті
Державу – злочин, а людину можна?
5. Звіт груп.
6. Коло думок.
У людської моралі два одвічних бастіони: життя для людей і життя для себе. Як ви гадаєте: на якому з бастіонів Маруся, а на якому – Гриць? Обґрунтуйте.
IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Відповідь на проблемне запитання: „Чому Марусю Чурай називають „малоросійською Сафо”?”
2. З’ясування особистісної значущості вивченого (Незакінчене речення: „Сьогодні на уроці я зрозумів, що…”).
Домашнє завдання.
Обов’язкове. 1. Перевірити рівень знань на основі представлених на с. 30 підручника оцінних суджень. 2. Вивчити напам’ять текст пісні „Засвіт встали козаченьки”.
Випереджувальні завдання: у групах (створюються за бажанням) опрацювати матеріал підручника: 1 група – зародження дум (с. 31); 2 група – тематика українських народних дум (С. 32); 3 група – історія українського кобзарства (с. 32 – 33); 4 група – кобзар Остап Вересай (с. 33); 5 група – кобзарство сьогодні (с. 33 – 34). (Можна використати аудіозаписи народних дум).
Радимо скористатися матеріалами сайту, де можна знайти записи українських пісень та інформацію про їх авторів і виконавців. http://www.pisni.org.ua/