(Урок проведено в рамках ІІ Всеукраїнського фестивалю педагогічних ідей «Мій особистісно зорієнтований урок)
Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю письменника, допомогти відчути ліричність віршів-пісень, удосконалювати мистецтво спілкування, поглибити знання з літературного краєзнавства; розвивати творчі здібності школярів, образно-художнє мислення, вміння сприймати написане автором і висловлювати власне розуміння почутого; виховувати почуття патріотизму, любові до рідної землі, захоплення красою природи і її гармонією.
Обладнання: дидактичні мультимедійні матеріали(краєвиди рідної землі в музичному оформленні, слайд-фільм фотокарток, тексти творів, виставка фотоальбомів героя уроку, його збірок творів та газетних матеріалів, паперові картки, роздатковий матеріал(анкети, загальні цілі уроку, домашнє завдання), ілюстрація веселки, вишита регіональна карта України.
Тип уроку: комбінований урок з літератури рідного краю.
Міжпредметні зв’язки: з географією, музикою, образотворчим мистецтвом, мовою.
Випереджувальні завдання: опрацювати біографію за газетною статтею, вивчити вірші напам’ять, зробити краєзнавче дослідження та ідейно-художній аналіз творів.
Методи і прийоми: “Гронування”, учнівські повідомлення, “Незакінчене речення”, робота в групах, бесіда, анкетування, розповідь.
Цілі:
Учні знатимуть: особисто письменника та цікаві невідомі зі статті факти з його життя, зміст поезій про рідну землю, їх тематику та художні особливості, як звучать вірші П.Фатенка у піснях, основні відомості про поліський регіон, пмсьменників Новоград – Волинського Полісся.
Учні вмітимуть: ставити цілі уроку, виразно читати самостійно обрані вірші перед гостями, висловлювати свою думку з приводу прочитаного, оприлюднювати досліджений і узагальнений матеріал, відрефлексовувати свої досягненя, оцінювати свою роботу.
Кожен долю створює руками,
Як хлібину теплу на столі.
Ми не обираєм тільки маму
І куточок рідної землі.
(Із пісні Т. Повалій “Рідна земля”)
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
1.Виразне зачитування епіграфа учителем.
– Діти, ви згодні із цими словами? Так, нам судилося жити “на тому клаптику землі, де блукали ніженьки малі Лесі в надслучанськім плесі”. Ми щодня милуємося клумбами нашого міста, споглядаємо його визначні місця, з відрадою поринаємо у таємні куточки природи, коли нам хочеться відпочити від суєти суєт, бо відомо, що природа – це небесний храм. А ще нам треба пам’ятати, що зберегли цю землю для нас батьки і діди, і ми маємо бути достойними їх жертовної праці та бути гідними творцями власної долі, про що ми не раз з Вами говорили. А щоб урок був успішною складовою Вашого життя, прошу мовчки прочитати записаний у слайді текст.
2. Психологічний тренінг.
МЕНІ ВСЕ ВДАСТЬСЯ НА УРОЦІ!
Я СПРАВЛЮСЬ З УСІМА ЗАВДАННЯМИ!
Я ВСЕ ЗМОЖУ!
“Гронування” (Після запису дати у зошит).
МОЯ ЗЕМЛЯ – МОЄ ПОЛІССЯ (записує учитель кольоровою крейдою)
ІІ. Цілевизначення і планування.
1.Ознайомлення з темою уроку та її концептом.
Діти, виділена фраза є темою нашого уроку, на якому ми повинні ближче познайомитися з людиною, якій вона належить. А ще…(оприлюднення навчальної мети).
2.Визначення власних цілей уроку на кольоровій картці(відповідно до настрою), узгодження їх із загальними.
Як завжди, прошу визначити свої цілі на урок, заповнити карточку такого кольору, який настрій маєте. А тепер співставте їх, будь ласка, із запропонованими мною ? Ознайомтесь із загальними цілями.
ІІІ.Опрацювання навчального матеріалу.
- 1. А тепер я прошу розслабитися і з любов’ю до рідного краю пригадати знайомі куточки(демонстрація слайдів з музичним обрамленням). А потім попрацюємо із групами та поспілкуємось із нашим гостем уроку.
- 2. Презентація робіт групи “Художників“. (Презентовані малюнки розвішую на дошці).
5.Заслуховування виступів членів групи “Краєзнавці”, які мали випереджувальні завдання:
– Показати на карті, яке місце займає Поліський регіон на території України.
– Які області входять до Полісся.
– Які письменники рідного краю живуть і творять у Новограді – Волинському.
– Коротко виступити від імені дослідниці творчості Петра Фатенка Тетяни Козлової.
Діти, всі великі села нашого уроку Петро Петрович оспівав у віршах.
Я вдумливо прочитала збірку Петра Фатенка “Пісні мого серця” і зрозуміла, що це – багатогранна особистість, виплекана рідною землею. Його вміння захоплюватися Поліссям так зворушило мене, що захотілося цю тему обрати для уроку з літератури рідного краю. А ще у мене виникло бажання вивчити вірш Петра Петровича напам’ять. Приємно, що і ви із задоволенням обрали самі вірші для того, щоб вивчити напам’ять. Прошу до виступу митців художнього слова.
6. Заслуховування виступів групи “Митці художнього слова”. (“Ліричні хвилини”). Виразна декламація віршів переможцями конкурсів читців художнього слова та вмотивування, чому саме цей вірш дитина обрала).
Моя земля – моє Полісся
Мій рідний край – моє Полісся.
Моя земля – свята земля.
Дзвенить у серці вічна пісня,
Краса поліська ти моя.
Земля моя! Краса калинова,
Синьоокі льони, мов озера стоять.
А ліс загадковий і пісня казкова,
І в синьому небі(а в синьому небі)
Лелеки летять.
А в небі лелеки летять і летять!
Тобі я вклоняюсь уклінно,
Землі такої не знайду.
Життя мого, життя у ній коріння,
Тебе до серця пригорну.
Моя земля – моє Полісся!
В красі казковій розквітай.
Дзвенить, дзвенить у серці вічна пісня
Поліська земле – рідний край.
Звягельська наша земля
Земля батьків квітучого Полісся,
Древлян далеких городищ свята.
У віках краса оспівана піснями.
У сяйві наша Звягельська земля.
У сяйві Звягельська земля.
Земля – колиска Лесі Українки.
У ясен світ зійшла її зоря,
У житті за волю нас благословляє
Правдиве й горде слово Кобзаря.
Правдиве слово Кобзаря.
Твої, земля, до обрію простори,
Мов рушники, лежать хліба, льони,
А ліси шумлять! Случ рідна, світла доля,
Ми України дочки і сини,
Твої ми дочки і сини.
Шумлять ліси
Шумлять ліси у рідному Поліссі.
Чудовий край – земля поліщуків.
Над лісом сонце – золота окраса,
Льони синіють поряд на узліссі
Вмивають роси крони і траву.
Краями вишиваних рушників
Живе в душі з дитинства мрія наша
Зустріти в лісі мавку чарівну.
Приспів:
Край збережім єдиний, неповторний,
Чарує ліс нас дивною красою.
Деревце кожне й квітку лісову.
Звучить пташина музика дзвінка.
Нам будуть вдячні діти та онуки
Поріднений із долею людською –
За цю красу безмежно чарівну.
Одвічна казка й доля лісова.
7. Бесіда
Учитель(Після невеличкої паузи).
– Які почуття охоплюють Вашу душу?
– Який вірш найбільше запам’ятався? Чому?
А зараз послухаймо разом з автором наших літературних критиків, які мали домашнім завданням дослідити, до яких засобів вдається письменник, щоб передати нам красу рідної землі(епітети, повтори, звертання, зменшувано-пестливі слова, окличні речення) та які художні образи використовує, плекаючи ідею твору та розкриваючи тему.
8. Виступ групи “Літературні критики” з ідейно-художнім аналізом поезій(за планом, який завжди використовуємо).
Учитель. Мені залишається додати, що поезія Петра Фатенка насичена іменниками – номінізована(наприклад: земля, сонце, край, кручі, ліси, льони…, а слово Полісся у своїй 1 збірці(демонструю) він використав 47 разів.
9. Створення психологічного портрета письменника. Ось він, автор віршів, які щойно ми опрацювали. Як ви думаєте, які риси характеру притаманні цій людині? (Відповіді учнів).ж
10. “Передбачення”. Як ви думаєте, якою може бути мелодія до віршів поета? Чому? (Відповіді учнів).
Почуймо співану поезію у виконанні самого автора, бо він, як ви знаєте із опрацьованої вдома біографії, великий артист, Заслужений працівник культури України, кавалер ордена “Звягель”, а про своїх соратників він сам розкаже.
11. Виконання пісень автором.
12. Розповідь поета про себе та відповіді на питання дітей.
ІУ. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1.”Незакінчене речення”, “Мікрофон”. (Продовжити одне із речень).
Я ЗАПАМ’ЯТАВ…
МЕНЕ ЗАЦІКАВИЛО…
МЕНІ СПОДОБАЛОСЬ…
2.Оцінювання діяльності учнів на уроці.
Найкраще на уроці працювали…
Їм допомагали…
3.Заповнення анкет.
1).Чи задоволений ти результатом своєї роботи, процесом уроку? Чому?
2) Чи досягнув ти поставленої мети?
3) Постав собі оцінку за роботу на уроці.
4) Склади резюме уроку (2-3 речення).
Домашнє завдання.
Обов’язкове. Скласти опитувальник за матеріалом уроку із 6 запитань.
За бажанням. 1. Намалювати ілюстрації до віршів, які звучали на уроці, вклеїти їх у читацький щоденник чи зошит.
2. Один із віршів вивчити напам’ять.
3. Скласти власний вірш про рідну землю.
4. З’ясування емоційного настрою в кінці уроку.
Над нашою Поліською землею від віршів Петра Петровича зійшла райдуга, яка з’єднала 2 куточки української землі: Новоград – Волинську і Черкаську. То ж хай такими місточками буде поєднана вся Україна. А ви, друзі мої, пригадайте символіку кольорів, подумайте, чи досягли ви поставлених цілей і підніміть у правій руці папірець відповідного кольору, а у ліву візьміть той, на якому ви писали цілі на початку уроку. Дякуємо нашому гостю за візит. А для творця найкраща дяка, якщо його пам’ятають і твори звучать.
Я так люблю тебе, Полісся,
Як промінь сонця навесні,
Твої ліси, поля і ріки,
Що творять радість на Землі.
У мене наче дві родини,
Як два крила, що я люблю.
Одне – це Черкаси,
А друге – Звягель, де живу.
І якби складно не було,
Люблю обидві сторони,
Бо вони спільні і єдині,
Одної матері Землі.
Неля Миколаївна Шостак-Тюфанова,
учитель української мови та літератури
НВК “Гімназія імені Лесі Українки – школа І ступеня”