Урок української літератури в 6 класі
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА 6-Б КЛАСУ
Класний колектив згуртований, активний, дружний, учнi пiдтримують один одного, умiють допомагати, є активними учасниками членами шкiльноi органiзацii „Соняшник”.
За типами темпераменту можна виділити 7 холериків, що складає 35%, 7 флегматиків (35%), 3 меланхоліки (15%) та 3 сангвініки (15%).
За станом здоров’я – 6 учнів мають проблеми із зором, 2 учнів – судинні хвороби та 3 учнів мають проблеми з поставою. Лівопівкульних у класі можна виділити 16 учнів – це 80%, а правопівкульних – 4 учнів, що становить 20%.
За переважаючим каналом сприйняття: 8 учнів (40%) належать до візуалів, 5 учнів (25%) – до аудіалів та 7 учнів (35%) – до кінестетиків. Велику кількість інформації можуть сприймати та запам`ятовувати 11учнів – це 55%. За часом збереження сенсорну пам`ять мають 7 учнів (35%), короткочасну – 5 учнів (25%) та довготривалу – 8 (40%).?? Бондарчук Юлія, Лавренюк Ірина, Ольшанська Ольга, Фуркало Сергій, Ничупорук Діана, Хилько Дарія, Бортник Роман, Юзьков Владислав – це учнi (8, що становить 40%), якi вмiють самостiйно працювати, виявляти активнiсть, зосереджувати увагу. Також у класi є учнi, якi не можуть органiзувати себе через невмiння використовувати свої можливостi, потребують постiйного педагогiчного контролю, їм важко зорієнтувати увагу на уроці – Сокирко Олександр, Левицький Антон, Куць Ольга, Шевчук Іван (4, що становить 20%). Виконання розумових операцій ґрунтується на образній формі мислення у 14 учнів (60%) та на понятійній формі – у 6 учнів (40%). Лiдерами в класi є Хилько Дарiя, Гречинська Веронiка, Бортник Роман, Зубрицький Iгор, Бущенко Михайло.
– Учні визначають цілі уроку за допомогою вчителя, аналогічно щодо планування роботи на уроці, активно рефлексують.
– Уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, виділяти головне сформовані на достатньому рівні.
– За місяць експерименту (з 1 вересня) учні стали більш упевненими в собі. Переважна більшість учнів (до 80%) обговорюють хід роботи, уміють аналізувати отримані результати, досягнення намічених цілей, участь кожного у спільній діяльності, осмислюють свої відчуття, порівнюють їх з почуттями й міркуваннями однокласників.
Ознайомлення з проектом уроку
-У класі 20 учнів. У більшості – 80% – сформовані читацькі уміння, монологічне та діалогічне усне та писемне мовлення, учні вміють задавати запитання й відповідати на них, складати простий план.
Стан успішності: Високий рівень:35%,
Достатній рівень45%,
Середній рівень20%.
Усе, що в меті, конкретизовано в цілях. Забезпечую діалогічність на уроці і представляю себе як читача .На словесному, вербальному рівні я присутня як читач. Учу дітей бути читачами, зіставляти, відчувати, образно говорити, образно мислити, ставити цілі. Враховуючи, що більшість дітей кінестетики і візували, я добирала завдання розвивального характеру, на розвиток логічного мислення, завдання пошукового характеру. Деякі учні мають певні психологічні особливості, нерішучі, тому всі учні будуть працювати в парах.
– Урок вибудований на принципах особистісно зорієнтованого навчання.
– Планую показати втілення ідеї відданості Батьківщині, своєму народові у творі М.Вороного «Євшан-зілля», тому що це бачиться цікавим і мені, й учням. Людина має завжди пам`ятати, любити свою Батьківщину, свій народ, землю, де народилась і виросла.
Тема уроку: Микола Вороний. «Євшан-зілля». Історична основа твору. Ідея відданості Батьківщині, своєму народові.
-Ім`я: «Можна все на світі вибирати ,сину,вибрати не можна тільки Батьківщину»
– Місце уроку у розділі: «Література 20 століття».
– Характеристика змісту навчального матеріалу: Навчальний матеріал даного курсу є розвивальним, вступом до ґрунтовнішого вивчення мистецтва слова в старших класах. Зокрема, передбачено вироблення в учнів естетичних основ і практичних навичок аналізу художнього твору.
– Що найголовніше, найважливіше в темі: Історія і народ, доля народу і доля людини, Довженкове «сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє».
– «Надзавдання уроку»: Змусити задуматись над тим, чому людина не має права бути безбатченком, чому має пам`ятати, звідки вона пішла в життя, де її коріння.
– Мета уроку: ознайомити учнів із життєвим шляхом М.Вороного, змістом твору «Євшан-зілля» та його історичною основою, співвіднести давноминулі події, описані в поемі з сучасністю, літературознавчими поняттями «ліро-епічний твір», «поема»;розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, висловлювати спостереження, виразно і вдумливо читати твір, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці, пошану до рідного народу, країни.
– Конкретизація мети в цілях: Учні знатимуть: зміст та історичну основу твору;визначення понять «поема», «ліро-епічний твір»,художні особливості твору. Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати уривки поеми, визначати своє ставлення до рідного народу, країни.
– Планую застосувати таку форму як робота з епіграфом, яка буде дієвим засобом осмислення теми та змісту твору. Така форма роботи, як аналіз імені, пов`язана з формуванням і формулюванням цілей, завдяки цьому учні матимуть загальне уявлення про тему, її важливість, бажані результати. Застосування прийому рольової гри сприятиме розвитку монологічного і діалогічного мовлення школярів. Метод бесіди передбачає знання змісту, отже, умінню працювати з текстом – «відпрацювання» умінь виразного, вдумливого читання дасть змогу в кінці уроку створити цілісний «виразний портрет» поеми. Виконання завдання з теорії літератури дослідницько-пошукового характеру сприяє розвитку навичок самостійної роботи учнів. «Незакінчене речення» спонукає заглибитися в себе, формувати власні судження. Така форма роботи, як розгадування кросвордів, завжди цікава дітям. Вона сприяє розвитку логічного мислення, уваги, пам`яті.
– Планую показати роботу учнів у парах, уміння рефлексувати, як можна організувати діалог на уроці, співробітництво учителя й учня.
– Найцікавішим вважаю 3 етап уроку «Опрацювання навчального матеріалу».
– На 1 і 2 етапи – 7 і 8 хвилин, 3 – 25, 4 – 5.
– Власною новацією вважаю завдання на рефлексивно-оцінювальному етапі, спрямоване на вироблення рефлексивних умінь: осмислення й формування особистісного смислу вивченого.
– Прогнози: Учні 6-б класу рухливі, активні, відкриті до роботи. Вважаю урок особистісно зорієнтованим, тому що на ньому переважатиме індивідуальна та парно-групова роботи, є опертя на суб`єктний досвід учнів, мають місце партнерські стосунки, співробітництво між учителем і учнями.
Микола Вороний. «Євшан-зілля». Особливості літературного твору. Ідея відданості Батьківщині, своєму народові.
Мета: ознайомити учнів із життєвим шляхом Миколи Вороного, змістом твору «Євшан-зілля» та його історичною основою, літературознавчим поняттями «ліро-епічний твір», «поема»; співвіднести описані в поемі давноминулі події з сучасністю;
розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, розповідати про враження, спостереження, виразно і вдумливо читати твір, визначати особливості літературного твору; впливати на виховання почуття патріотизму, національної свідомості, виховувати пошану до рідного народу, країни.
Цілі:
Учні знатимуть: зміст ,тему, головну думку, визначення понять «поема», «ліро-епічний твір».
Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати уривки поеми, визначати особливості літературного твору, визначати своє ставлення до прочитаного, до рідного народу, країни.
Ім`я уроку: «Можна все на світі вибирати ,сину, вибрати не можна тільки Батьківщину» .
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Миколи Вороного, підручник, роздатковий матеріал.
Методи, форми, прийоми роботи: узгодження цілей, рольова гра «Я-поет», евристична бесіда, робота з текстом, «кубування», «незакінчене речення», виконання завдання з теорії літератури, розгадування кросворда.
Оформлення дошки: портрет Миколи Вороного, цілі уроку, ім.`я уроку, визначення ліро-епічного твору, кросворд.
Випереджувальне завдання: прочитати твір, записати свої враження, скласти перелік запитань до твору ( автора).
Хід уроку
- 1. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Учитель: Доброго дня, дорогі гості, любі діти! Приємно бачити вас такими красивими, зосередженими, схвильованими. Діти, скажіть, будь ласка, якими ви хочете бути на цьому уроці? (Відповіді дітей). І я бажаю вам бути старанними, уважними, активними, щоб наш урок був цікавим і плідним!
2. Актуалізація суб`єктного досвіду й опорних знань.
Учитель: Діти, які асоціації викликає у вас слово «євшан-зілля»?
Народознавча довідка.
Євшан-зілля – різновид полину, що росте в південних степах, має сильний і водночас приємний аромат. А ось ,що писав поет про євшан-зілля.
Євшан-зілля, євшан-зілля
Що росте на Україні,
У трояндах, у ромашках,
У волошках в житі синіх.
Там настоюються чари
На гіркому чебреці,
Вип’єш ти цього узвару
І позвуть місця близькі.
Ти його степів дитина,
Ти його ланів плуга,
Це для тебе Україна
Зготувала свій узвар.
З половецької давнини
Міф зберігся у віках,
Що любов до Батьківщини
Зілля збуджує в серцях
ІІ. Цілевизначення і планування.
- Повідомлення імені уроку .
- Запишіть у зошитах число, класна робота, ім.`я уроку.
- Що ви відчули ,коли прочитали вислів, що став іменем уроку?
Учитель: Сьогодні будемо говорити про те, що людина має завжди пам`ятати, звідки вона пішла в життя, де її коріння і чому не має права бути безбатченком.
І допоможе нам у роботі твір М.Вороного «Євшан-зілля».Цілі нашого уроку такі:
– ознайомитись з життєвим шляхом М.Вороного, змістом, головною думкою його твору «Євшан-зілля», визначати особливості літературного твору, визначати власне ставлення до прочитаного, до рідного народу, країни.
– Подумайте і за бажанням доповніть представлені цілі власними.(Озвучують?!)
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
А). Озвучення результатів виконання випереджувального завдання. (Учнівські враження від прочитаного, запитання до тексту твору).
Б). Рольова гра «Я-поет».
В). Робота з епіграфом. Визначення його ролі.
– Діти, уважно прочитайте епіграф до твору. Як ви думаєте, чому М. Вороний взяв як епіграф до свого твору слова з давнього літопису? (Автор створює атмосферу давнини, загадковості. Літопис переносить нас у минуле. )
– Знайдіть у тексті твору рядки співзвучні епіграфу…Як ви думаєте, чому епіграф співзвучний з цими рядками?(Бо в епіграфі відбито головну думку).
Г).Робота з текстом.
– Бачу, ви уважно читали твір, тому легко справитесь із наступним завданням:
Розділіть текст на основні частини…-У яких уривках переважає розповідь про події, а в яких роздуми, переживання ліричного героя?.. Гаразд.-У вас на аркушах виписані уривки твору, прочитайте їх у правильній послідовності …
Д).Довести твердження ,спираючись на текст.
– Відшукай у пролозі рядки, у яких автор висловлює надію, що українці, збайдужілі до рідного краю, можуть ще повернутися до національних коренів. «І воно живить надію.
Певну віру в ідеали
Тим, котрі вже край свій рідний
Зацурали, занедбали…..»
– Знайдіть у тексті пояснення тій обставині, що ханський син став «за рідні уважати» чужий край і його звичаї. «Оточив його почотом
І розкошами догідно-
І жилось тому хлоп`яті
І безпечно і вигідно.»
– Які слова і вислови передають страждання осиротілого батька?
«Зажурився, засмутився…
Вдень не їсть, а серед ночі
Плаче бідний і зітхає
Сну не знають його очі.»
– Хан дає настанови гудцеві.
«Ти піди у землю Руську…
Відшукай там мого сина»
– Хан передбачає відповідь сина на прохання повернутися.
«А як все те не поможе,
Дай йому євшана-зілля,
Щоб понюхавши згадав він
Степу вільного привілля»..
– Гудець співає пісні…лунає спів про звитягу половців
«Про славетнії події –
Ті події половецькі,
Про лицарськії походи –
Ті походи молодецькі!
А пісня ніжна ,колискова:
«Наче лагідна молитва
Журно пісня та лунає».
– Син залишився байдужим і до розповіді про горе батька, і до пісень
«Він сидить німий ,байдужий».
– Настрій хлопця змінився, коли він відчув запах євшан-зілля
«Твар поблідла у небоги,
Затремтів, очима блиснув
І зірвавсь на рівні ноги.»
Г). Евристична бесіда.
– Хто у творі одночасно названий і соколом, і вовком, і чарівником?(гудець)
– Чому хан посилає саме судця?
– Що нагадувало страшну хуртовину, «страшні Перуна громи»?(пісня гудця)
– Кого половецький юнак назвав коханою?(волю)
– Коли юнак згадав усе? (Відчувши аромат євшан-зілля).
Ж).Визначення художніх особливостей твору.
– Що нагадують вам ці рядки: (Учитель зачитує): 1. «І пішов гудець в дорогу. Йде він три дні і три ночі, на четвертий день приходить в Київ…»
– Якому літературному жанру притаманні ці рядки? (Фольклору, казці).
2. – А ці рядки з яких народних творів: «Пісня вільного народу:
Про славетнії події –
Ті події половецькі,
Про лицарськії походи…» (Історичних народних піснях).
– Для чого автор використовує казкові і народні мотиви?( щоб нагадати про власну історію).
3.Знайдіть у тексті епізод найбільшого напруження сил, від слів «і схилилася на груди…» Який розділовий знак стоїть у кінці речення? (знак оклику).І? (три крапки).Чому? (незакінчена думка). А що буде далі? Загибель? Від чого?… Від порожнечі душевної, пустки серця .Що ж призвело до душевної пустки? (Бо забув свій рідний край, свій народ, родину).
– Діти, кому належать ці слова? Певному герою чи самому авторові? Чому?…Отже, вони стосуються і тих людей, які покинули з різних причин свою країну і тих, хто живе на своїй землі .Але має порожню душу, порожнє серце.. Як це? (не поважає батьків, не шанує традиції, звичаї, нехтує мовою).Що чекає таких людей? (- Загибель духовна)
3. Подивіться, як закінчується твір. – Чому поезія закінчується риторичним питанням: «Де ж того євшану взяти,
Того зілля –привороту,
Що на певний шлях направить –
Шлях у край свій повороту?!» (Багато українців виїхало за кордон, дехто забув про те, хто вони, звідки). Що може бути тим євшаном для українців?.. (Зберегти пам`ять про власну історію, любити свою землю ,шанувати історію, мову, любити батьків.)
І). «Незакінчене речення».
“Твір М.Вороного змушує замислитися…”
«Я думаю, це твір про…
Ї). Визначення літературознавчих понять. – У вас на партах на аркушах виписані ознаки епічних і ліричних творів, оберіть ті з них, які характерні для твору «Євшан-зілля».Учні вибирають, записують до зошитів визначення.
– Який же твір ми називаємо ліро-епічним? (Відкриваю записане на дошці визначення: ліро-епічним називається твір, що має розгорнутий сюжет, написаний у формі вірша, з яскраво вираженими почуттями -захоплення, радості, тривоги.)
– Гаразд. Розгадайте кросворд і дізнайтеся жанр твору М. Вороного «Євшан-зілля».
1. Євшан-зілля є символом пробудження історичної….(пам`яті)
2. Прізвище автора «Євшан-зілля»?(Вороний)
3. Твір має ознаки ліричного й… епічного твору.
4. Князя, у якого перебував хлопець, звали (Володимир).
5. Своїм твором автор звертається до… українців.
– Тож, до якого жанру відноситься цей твір? (поема).
И). «Кубування». (На гранях куба записано запитання. Завдання учнів – дати
на них відповідь).
– Як називаються початкові строфи твору «Євшан-зілля»?
– Кому вони адресовані?
– Кого в народі називають безбатченком?
– Який настрій перемагає у поемі: туга, безнадія, відчай, оптимізм, віра, надія? Якщо віра, то у що? Якщо надія,то на кого?
– Чи потрібне євшан-зілля сучасним українцям? Чому?
– Символом чого є євшан-зілля?
– Які вам відомі інші українські символи?
4. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Усна саморефлексія . Аналіз досягнення цілей.
Що дав вам сьогоднішній урок? – Що вас най більше вразило у змісті поеми?
– Чи справдилися ваші сподівання щодо уроку?
Учитель: Куди б не їхав ти і де б не був, завжди пам`ятай і знай: тебе люблять. Чекає твого повернення рідна земля, батьківська хата, мама і тато.Тобі не потрібно євшан-зілля,бо в твоєму серці живе пошана до історії і національних традицій,почуття особливої гордості українця!
5. Домашнє завдання.
Обов`язкове загальне: сформулювати і записати в зошити тему та ідею твору.
Обов`язкове на вибір: 1) виконати завдання з теорії літератури: знати визначення ліро-епічного твору 2) написати творчу роботу «Ми – доньки і сини своїх батьків».
За бажанням: створити ілюстрації до твору.
Олена Владиславівна Ульянова,
учитель української мови та літератури
Новоград-Волинської загальноосвітньої
І-ІІІ ступенів школи №10
художньо-естетичного профілю