Мета: ознайомити учнів зі змістом народних переказів “Прийом у запорожці” та “Ой Морозе-Морозенку”; з’ясувати значення літературного поняття переказ; формувати вміння виразно читати й переказувати твір; виховувати інтерес та повагу до життя наших предків, до історії рідного народу.
Цілі.
Учні знатимуть: зміст переказів “Прийом у запорожці”, “Ой Морозе-Морозенку” та літературознавчого терміна переказ.
Учні вмітимуть: визначати тему й головну думку вивчених творів, переказувати й коментувати окремі епізоди , уявляти прочитане, розповісти про враження, створювати “дерево козацької слави”;
із цілей вивчення теми вибирати ті, що стосуються уроку, визначати власні цілі уроку, оцінювати свою роботу.
Тип уроку. Урок формування вмінь і навичок.
Обладнання: виставка книжок про козаків “Не вмирає наша слава”, картки з цілями, портрет Морозенка, інших козаків, записи козацьких маршів, пісень, які звучать на перерві.
Методи, прийоми, види, форми роботи: розповідь учителя, “незакінчене речення”, “мікрофон 2”, робота з таблицею “ЗХД”, гронування, самооцінювання, бесіда, вибірковий переказ, виразне читання.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
- З’ясування емоційної готовності учнів до уроку(обмін побажаннями в парах).
- Перевірка домашнього завдання.
– Озвучення міркувань про те, у чому сила українського народу. (“Мікрофон 2”).
– Зачитування запитань до старого мудреця. (Якщо запитань дуже багато, можна створити робочу групу, яка їх систематизує, обере учня-мудреця, який озвучить усі відповіді).
Учитель: Гарно ви сказали про силу українського народу. Але ворогів було так багато, що виникла потреба у постійних захисниках наших земель. Багато відважних селилося за дніпровськими порогами, щоб першими зустріти ворога і не пропустити його на землі України. Їх називали запорожцями. Що вам про них відомо, а що хотіли б дізнатися?
3. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.
– Пропонуємо заповнити таблицю “Знаю. Хочу дізнатися. Дізнався”.
|
Знаю |
Хочу дізнатися |
Дізнався |
(Діти озвучують те, що вже знають про Запорозьку Січ).
ІІ. Цілевизначення та планування.
- Визначення цілей.
– А що ще хочете дізнатися про козаків, запишіть у графі “Хочу дізнатися”(Учні озвучують, доповнюючи цілями із загального переліку до теми).
2. Складання інформаційного грона. Ключове слово: “козак” (вільна людина, хоробрий чоловік, чесний, відданий Батьківщині, ставний парубок, відважний воїн, завзятий захисник, учасник визвольної боротьби, заступник скривджених).
3. Оголошення теми уроку.
– А хто з вас міг би стати справжнім козаком? (Відповіді учнів).
– А чи змогли б насправді стати, дізнаємося на сьогоднішньому уроці, опрацювавши переказ “Прийом у запорожці” (повідомляється і записується тема уроку).
III. Опрацювання навчального матеріалу.
- Читання переказу “Прийом у запорожці” вчителем.
- Словникова робота.
Курган – насип над стародавньою могилою. У старі часи – високий земляний насип при дорозі, на кордоні і т. ін. Горб, гірка, що нагадують насип.
Комиш – очерет.
Могила – місце поховання і насип, горбик на ньому. Братська могила.
Курінь – окрема частина Війська Запорозького, а також житло для неї.
Розторопний – який відзначається спритністю; моторний, меткий.
Уплітати – швидко, із задоволенням їсти.
Чура – діал. джура.
3. Бесіда для з’ясування емоційного враження.
– Чи сподобався твір?
– Який епізод вразив найбільше? Чим саме?
4. Бесіда за змістом твору.
– Яке найперше випробування отримував хлопець?
– Чим тоді займаються самі козаки?
– Чому деякі хлопчаки починали плакати?
– А кого ж приймали у товариство? (Розторопних, сильних духом.)
– Хто із ваших однокласників зміг би бути козаком?
5. Читання переказу “Ой Морозе-Морозенку” кращими читачами класу.
Учитель: Козаки були відважними захисниками, у цьому ми ще раз переконаємося, прочитавши ще один переказ про Нестора Морозенка. (Учні читають твір, з’ясовуючи значення незрозумілих слів).
Словничок
Лицар – воїн із важким озброєнням і спорядженням, справедливий захисник істини.
Шляхта голопуза – польське військо.
Сваволя – необмежена влада, відсутність законності, справедливості.
Безправ’я – відсутність прав.
Чернь простолюдна – простий народ, козаки.
Найманці – той, хто найнявся на роботу до приватного власника; найманий робітник, особа, спеціально завербована для участі у спільних насильницьких діях.
Вощина – воскова основа стільника, а також видобутий із неї неочищений віск. Штучно зроблений восковий лист із витиснутими на ньому з обох боків шестикутними денцями, на яких бджоли будують комірки.
Хитрий єзуїт – член католицького чернечого ордену, який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами; підступний, лукавий.
6. Бесіда за змістом.
– Чи можемо ми Морозенка назвати відважним? (Так. Він скрізь був першим).А лицарем? Чому?
– Як звали Морозенка, коли він прийшов на Запоріжжя? (Станіславом Морозовицьким).
– За що його полюбив Богдан Хмельницький? (Морозенко мав неабиякий розум, читав великомудрі книги).
– Як ставилися до Морозенка прості козаки? (Брали з нього приклад і за ним ішли без боязні на ворога).
– А вороги? (Боялися).
– Як загинув Морозенко?(Від зрадницької кулі).
– Що означав сильний дощ після поховання Морозенка? (Сльози всієї України-неньки).
7. Створення “дерева козацької слави”.
Слово вчителя.
Славна історія нашої землі. Є у кого повчитися мужності, терпимості. Пригадайте імена славних козаків (Дмитро Байда-Вишневецький, Іван Підкова, Петро Конашевич-Сагайдачний, Іван Сулима, Іван Сірко, Іван Мазепа, Петро Калнишевський, Данило Нечай, Нестор Морозенко) і запишіть їх на окремому “листочку”. Створімо “дерево козацької слави”, на якому будуть з’являтися нові “листочки” з іменами відомих козаків, інформацію про яких ви знайдете самостійно або на уроках історії. А в кінці семестру з’ясуємо, хто з нас найбільше прочитав історичних книжок (учні прикріплюють листочки на дереві-схемі).
8. З’ясування змісту літературознавчого поняття переказ.
– Які види усної народної творчості ми вже вивчили?
– Чи можна сьогодні вивчені твори віднести до якогось із цих жанрів? Чому?
– Ознайомлення з поняттям “переказ“ (читання й коментар статті підручника).
IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
Учитель. Повернімося до таблиці “ЗХД”. З’ясуймо, що ми дізналися нового на уроці (відповіді учнів). Оцініть свою роботу самостійно. Хто, на вашу думку, заслуговує найвищого бала? Чому?
Критерії оцінювання (у кожного учня на роздруківці).
- Я заповнив таблицю “ЗХД”.
- Виразно читав переказ.
- Розумію літературознавчі поняття.
- Правильно відповідав на поставлені питання.
- Створив “дерево козацької слави”.
- Виконав домашнє завдання.
За кожний вид роботи – від 0 до 2 балів.
Усього – … балів
Додаткове завдання (записати, що конкретно виконав ще.)
Домашнє завдання.
Обов’язкове загальне: прочитати перекази і розповісти батькам про те, як запорожці приймали хлопців у козаки, та про славного козака Нестора Морозенка; підшукати легенди про походження назв населених пунктів Рівненщини.
Обов’язкове на вибір: підготувати виразний усний переказ уривка; читати в ролях переказ “Прийом у запорожці”.
За бажанням: намалювати ілюстрації до народних переказів, підготувати повідомлення про козаків, доповнити “дерево козацької слави”.
Додатки
Матеріал для вчителя
У четвертому класі на уроках читання (читанка “Чиста криниця” за редакцією Кочуби С.С.) у розділі “Не вмирає наша слава” учні вивчають твори Антона Лотоцького “Про Січ Запорозьку і про запорожців”, “Про козацького отамана Івана Підкову” та інших гетьманів. На уроках позакласного читання та виховних годинах розповідають про визначні постаті української історії, використовуючи матеріал літературно-художнього видання “Герої України в казках та легендах” за редакцією Волосевич О.А.
У п’ятому класі на уроках історії заплановано вісім годин на вивчення теми “Козацька Україна”, де учні дізнаються більше про виникнення українського козацтва та Запорізької Січі на острові Мала Хортиця, про битви козаків, про визначних діячів тієї доби.
Літературознавчий словник
Фольклор – народна творчість.
Міф – стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот.
Легенда – народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою.
Переказ – більш або менш вірогідна розповідь про минуле, яку передають звичайно в усній формі.
Історична довідка
Нестор Морозенко (Станіслав Морозовицький) (р. н. невідомий – 1649) – полковник корсунський, сподвижник Богдана Хмельницького, за походженням з галицького шляхетського роду. Навчався у Краківському та Падуанському університетах. Відзначився у битвах на Поділлі разом із загонами М. Кривоноса, під Пилявцями тощо. Загинув під час облоги Збаража. Герой відомої української історичної пісні “Ой Морозе-Морозенку…”
Стасюк С.Я.,
учитель української мови і літератури
ЗОШ № 8 м. Рівне