Виголошено в рамках роботи проблемної групи на ІІ Всеукраїнському фестивалі педагогічних ідей “Мій особистісно зорієнтований урок”
Якість вищої освіти традиційно пов’язують із забезпеченням суспільства висококваліфікованими спеціалістами. Для виконання цього завдання в рамках ринкової економіки середня і вища школа має всебічно удосконалювати навчально-виховний процес, прививати учням і студентам уміння самостійно поповнювати свої знання, творчо орієнтуватися в досягненнях науки. На методичному рівні вирішення проблеми підготовки високопрофесійних спеціалістів здійснюється пошуком формування змісту програм навчальних дисциплін, підручників, навчально-методичної літератури, пошуком прогресивних форм організації навчання учнів і студентів. Сьогодні учню і студенту необхідно не просто передавати навчальну інформацію, визначати шляхи, форми, засоби і методи отримання знань, але й спрямовувати їх самостійний науковий і творчий пошук. Це можливо забезпечити особистісно зорієнтованим навчанням при якому освітній процес стає для учня або студента особистісно значущим.
Проблеми розроблення навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін висвітлені у працях Бердникової Н.Г., Беспалько В.П., Круцило І.К., Мєдєнцева В.І., Панова М.І., Сергєєва О.В., Точиліної Т.М., Чернілевського Д.В., Шаповалової Л.А. та інших. Питання особистісно зорієнтованого навчання вивчали такі відомі психологи і педагоги як Балл Г.О., Бех І.Д., Бондаревська О.В., Кульневич С.В., Пєхота О.М., Подмазін С.І., Рибалка В.В., Сєриков В.В., Якиманська І.С., Хуторський А.В. та інші.
Бердникова Н.Г., Мєдєнцев В.І. і Панов М.І. підкреслюють, що для підвищення рівня підготовки спеціалістів слід активно здійснювати управління процесом отримання і засвоєння знань та умінь студентами через детальне розроблення і впровадження в навчальний процес сучасних і науково обґрунтованих предметних навчально-методичних комплексів, які мають виконувати не лише інформаційну, але й керівну і організаційно-контролюючу функції. Чернілевський Д.В. під навчально-методичним комплексом пропонує розуміти підсистему навчально-методичного забезпечення, яка чітко регламентує всі види навчальної діяльності учнів і студентів, значно полегшує і спрощує роботу викладача, що в комплексі сприяє інтенсифікації навчання. Бердникова Н.Г., Мєдєнцев В.І. і Панов М.І. під навчально-методичним комплексом з певної дисципліни розуміють сукупність засобів навчання, які відображають необхідний об’єм і рівень наукового змісту, дозволяють створювати і оптимізовувати як окремі форми і методи навчання, так і дидактичну систему навчання дисципліни в цілому. При цьому вони наголошують, що „комплекс” не означає просту сукупність засобів навчання, що акумулюють позитивний досвід викладання навчальної дисципліни, між елементами навчально-методичного комплексу існує складний і нерозривний зв’язок.
Концепція особистісно зорієнтованого навчання фізики базується на таких засадах:
- в умовах особистісно зорієнтованого навчання фізики людина розглядається як складна система, здатна до саморозвитку, визначається унікальність і самоцінність кожної особистості;
- процес особистісно зорієнтованого навчання фізики забезпечує розвиток особистості як цілісного біологічного і соціального утворення, стимулює самовизначення кожного учня або студента в соціальному середовищі, що обумовлює розвиток окремих якостей особистості та їх організацію, становлення особистості як суб’єкта суспільних відносин, професійну спрямованість особистості;
- в процесі особистісно зорієнтованого навчання фізики особистість учня або студента формується шляхом перетворення навчальної діяльності в систему внутрішніх властивостей і якостей. В результаті виявлення учнем і студентом особистісного змісту навчальних завдань відбувається засвоєння не лише знань і умінь, а й інтегративних характеристик особистості, на основі яких утворюється новий рівень її соціальних та індивідуальних проявів;
- особистісно зорієнтований навчальний процес будується у відповідності з потребами, інтересами і можливостями студента, забезпечує особистісний зміст його діяльності, створює умови для адаптації та інтеграції дидактичних механізмів, що визначають ефективність процесу навчання фізики;
- в особистісно зорієнтованому навчанні фізики змінюються взаємовідносини між двома компонентами процесу навчання: діяльністю учителя і викладача (цільовою дидактичною тенденцією, дидактичними засобами і системою вимог) та діяльністю учнів і студентів, які стають активними учасниками навчального процесу, що зумовлює динамічність системи особистісно-орієнтованого навчання фізики.
Таким чином, основною особливістю особистісно зорієнтованого навчання фізики є перетворення учня або студента в справжнього суб’єкта навчального процесу, який має можливість повноцінно реалізувати в ньому свою індивідуальність, свій спосіб життєдіяльності, а учитель або викладач при цьому виступає як організатор і координатор діяльності учня або студента і забезпечує його самовизначення в соціальному середовищі і збагачення системою гуманістичних цінностей.
Особистісно зорієнтований навчально-методичний комплекс з фізики є моделлю особистісно зорієнтованою навчально-виховного процесу, а його складові відображають єдину ідеологію навчання фізики. Навчально-методичний комплекс має містити комплект нормативних документів і навчально-методичних матеріалів, необхідних і достатніх для організації навчально-виховного процесу. Він являє сукупність основних документів, що визначають траєкторію діяльності учителя або викладача, описують усі види навчальної діяльності учнів або студентів та забезпечують навчально-виховний процес навчальною літературою.
Навчально-методичні комплекти для особистісно зорієнтованого викладання фізики мають чітко розкривати інформаційний зміст навчання, сприяючи отриманню знань; розкривати дидактико-методологічний зміст навчальної програми через склад, розставляння акцентів, компонування, ранжування навчального матеріалу, завдяки чому стати для учителя і викладача засобом планування, підготовки і здійснення навчання; стимулювати пізнавальну діяльність учнів і студентів, сприяти закріпленню знань, створювати мотивацію навчання, формувати уміння роботи з навчально-науковою і довідковою літературою та іншими засобами інформації; сприяти міцному та стійкому засвоєнню знань і умінь через систему вправ, завдань, повторення, систематизацію знань, організацію контролю та самоконтролю; встановлювати зв’язок з підручниками та іншими засобами наукового і навчально-методичного забезпечення; орієнтуватися на економію часу та забезпечувати регулювання і раціоналізацію праці всіх учасників навчального процесу; бути спрямованим на розвиток наукового світогляду учнів та студентів, формування їх емоційно-мотиваційної сфери, цілісного відношення до наукових знань, творчого наукового мислення.
Авторами розроблено та впроваджено особистісно зорієнтовані навчально-методичні комплекси для навчання фізики у середній та вищій школах.
Виконання завдань сучасної базової фізичної освіти у напрямі формування особистості, яка відповідає соціально обґрунтованій моделі випускника основної школи забезпечує такий склад навчально-методичного комплексу з фізики
– підручник з фізики нового покоління, створений з урахуванням теоретичних і методичних засад розроблення навчальної книги, який відповідає сучасному стану основної школи, її вимогам, враховує перспективи неперервної фізичної освіти та забезпечує освітні потреби учнів і професійні потреби учителів;
– навчальні посібники – зошити для лабораторних робіт, які є засобами забезпечення практично-діяльнісної складової навчання фізики, спрямовані на надання допомоги учням і учителям при підготовці та виконанні фронтальних лабораторних робіт, відіграють важливу роль в умовах обмеженості часу уроку і забезпечують системний підхід до здійснення продуктивних способів пізнання у процесі експериментаторської діяльності;
– навчально-методичний посібник, який містить якісні тестові завдання з фізики. Використання якісних тестових завдань забезпечує можливість регулювання і стимулювання пізнавальних дій учнів, сприяє оптимізації когнітивної функції пізнавального процесу, а також впровадженню методик масового тестування в структуру традиційного контролю знань учнів і підготовці їх до зовнішнього незалежного оцінювання;
– педагогічний програмний засіб, розроблений до конкретного підручника з
фізики у якості електронного додатку до цього підручника з урахуванням його особливостей. Зміст і структура електронного додатку мають бути спрямовані на розв’язання конкретних завдань навчально-виховного процесу, забезпечення їх індивідуалізації та адаптації до особистісних особливостей учнів, забезпечення умов для самостійної пізнавальної діяльності учнів як під час уроків, так і в позаурочний час, для здійснення учнями самоконтролю та корегування одержаних навчальних результатів;
– змістовне наповнення варіативної складової базового навчального плану
основної школи (факультативні курси та інтегровані курси за вибором), програми яких узгоджені зі змістом конкретних підручників з фізики і відповідають принципу доступності. Програми факультативних курсів та інтегрованих курсів за вибором мають враховувати потреби учнів, але при цьому пропонувати їм зміст освіти, який є значущим для суспільства. Використання факультативних курсів та курсів за вибором в основній школі дозволяє зробити навчально-виховний процес з фізики одночасно як особистісно, так й соціально орієнтованим і спрямувати учнів на подальший усвідомлений вибір фізичного, фізико-математичного або фізико-технічного профілів навчання в старшій школі;
– методичне забезпечення для політехнізації навчання фізики (тематичне планування політехнічного матеріалу за програмою з фізики), яке створює можливості для ознайомлення учнів з науковими основами сучасного виробництва, техніки і технологій, ефективного засвоєння учнями фундаментальних знань з фізики та соціального досвіду, дозволяє їм усвідомити цільове призначення освітнього процесу, забезпечує когнітивний та інтелектуальний розвиток учнів;
– методичне забезпечення для антирелігійної спрямованості навчання фізики, яке в умовах повсюдної клерикалізації українського суспільства реалізує системне поступове ознайомлення учнів з основами наукового атеїзму, забезпечує становлення прийнятної для кожної особистості світоглядної ідеології, обізнаність із сутнісними засадами релігії як моделі світосприйняття, дозволяє учням робити висновки на основі неупереджених фактів і може бути використане при вивчення будь-якого фізичного явища або процесу;
– методичне забезпечення для національно-патріотичного виховання, яке передбачає використання в процесі навчання фізики історико-наукового й історико-бібліографічного матеріалу, дозволяє розв’язати низку світоглядно-ціннісних і виховних завдань, сприяє формуванню особистості учнів. Використання історичного матеріалу забезпечує усвідомлення молоддю суті та значення наукових досліджень, дозволяє пов’язати фізичні знання і уявлення зі світом культурних цінностей, формує національну гордість та патріотизм, сприяє формуванню в учнів впевненості у тому, що становлення фізики в Україні – це поступова і наполеглива реалізація наукових ідей видатних представників української фізичної науки. Історико-науковий матеріал має також величезний філософський зміст і дозволяє продемонструвати, що як суспільний, так й науковий розвиток завжди мають діалектико-матеріалістичний характер, а проблеми фізики і філософії знаходяться у нерозривній єдності.
Навчально-методичний комплект з фізики для студентів вищих будівельних навчальних закладів складається з п’яти частин.
– перша частина – лекційний конспект – навчальний посібник, спрямований на те, щоб передати студентові певну інформацію, навчити його самостійно користуватись навчальною книгою і активізувати інтерес студента до вивчення фізики. В посібнику достатня увага приділяється питанням професійно-прикладного змісту та зв’язку навчального матеріалу з практичними і експериментально-прикладними завданнями курсу фізики, в ньому прослідковуються тісні міжпредметні зв’язки; особливої уваги приділено питанням професійної орієнтації. Лекційний конспект містить навчальну програму вивчення нормативної дисципліни “Фізика”, тематичний перелік лекцій, відповідні демонстраційні засоби і матеріали, перелік лабораторних робіт та рекомендованої літератури.
– друга частина – лекційний зошит – це індивідуальний друкований методичний засіб, що заповнюється студентом протягом лекційного заняття або під час самостійного опрацювання теоретичного навчального матеріалу. Представляє собою основу, на якій будується лекційне заняття, оскільки у лекційному зошиті для кожної лекції міститься така друкована інформація: тема лекції; загальний перелік питань, які висвітлюються під час даної лекції; порядковий номер і назва кожного питання; ключові частини означень або формулювань; виведення формул, на які недоцільно витрачати лекційний час; координатні площини або проградуйовані вісі для побудови графіків; заготовки під рисунки та пояснення до них; схеми дослідів або демонстрацій; фотографії будівельних пристроїв або обладнання; цікаві приклади та факти застосування фізичних законів, закономірностей, процесів у будівельній галузі; формулювання завдань, які студент мусить виконати самостійно або питань для самостійного опрацювання; список рекомендованої літератури; приклади тестових завдань для модульного контролю. Застосування лекційного зошиту під час лекційних занять забезпечує оптимальне використання лекційного часу та перетворення стенографічного конспекту на логічно викладену і певним чином структуровану навчальну інформацію. Користуючись лекційним зошитом, студент навчається: виділяти в друкованому та розмовному тексті головну думку, основні положення, ключові фрази, поняття тощо; структурувати матеріал за лінійною та ієрархічною схемами; аналізувати, синтезувати, індукувати та дедукувати, порівню-вати, узагальнювати, конкретизувати; набувати навичок самостійного здобування, опрацювання та використання інформації; творчо підходити до вирішення навчальних і наукових завдань та проблем.
– третя частина – зошит для практичних та індивідуальних занять – індивідуальний навчально-методичний посібник. Зошит складається з таких частин: завдань для самостійного опрацювання до кожного практичного заняття; вимог до оформлення індивідуальної роботи загалом і задач зокрема; орієнтовного розподілу задач по варіантах індивідуального завдання. Кожне заняття у зошиті містить таку друковану інформацію: тему заняття; вимоги до знань, навичок та умінь, передбачені програмою; перелік формул, законів та закономірностей, які студент повинен написати або дописати; місце для нотаток – місце для запису формул, які не внесені до основної частини, а також зауваження та пояснення викладача впродовж заняття; питання викладачу – місце для запитань, що виникли при самостійному опрацюванні теоретичного матеріалу та відповіді викладача на них; задачі, рекомендовані для розв’язування в аудиторії та для самостійного розв’язування; перелік параграфів до основних джерел зі списку рекомендованої літератури, в яких міститься шукана інформація. В кінці зошиту наведено основні фізичні сталі, зв’язки деяких позасистемних величин з основними та табличні дані, необхідні для розв’язування задач, список рекомендованих збірників задач і список рекомендованих підручників. Зошит для практичних та індивідуальних робіт виконує такі методичні функції: дозволяє більш ефективно використовувати час практичних та індивідуальних занять і оптимізовувати самостійну роботу студентів; стимулює і активізує розумову діяльність студентів; сприяє отриманню досить повного довідника із загальної фізики, що спонукає до вчасного самостійного виконання індивідуального завдання; створює умови для управління навчальним процесом з боку викладачів.
–четверта частина – лабораторний зошит – навчально-методичне розроблення, метою якої є спрощення процесу підготовки до виконання лабораторних робіт і забезпечення студента можливістю щодо ефективного та оптимального використання часу, відведеного на самостійну підготовку. Структура лабораторного зошиту така, що велика кількість матеріалу, який не підлягає для запам’ятовування, подана у повному вигляді. При цьому студент повинен письмово опрацьовувати той матеріал, який він має не лише розуміти, але й знати – це основні положення, закони, закономірності, формули та їх виведення, означення, будова та принцип дії приладів чи установок. Лабораторний зошит містить таку друковану інформацію: зміст; передмову; описання лабораторних робіт (номер, тему, мету лабораторної роботи; вказівки до виконання роботи, де міститься перелік теоретичних питань, які необхідно вивчити перед виконанням лабораторної роботи, перелік параграфів до основних джерел зі списку, в яких можна знайти необхідну інформацію; теоретичні відомості з рисунками, графіками та схемами, що мають пропущені місця для заповнення студентами; хід роботи, місце для обчислень, таблиця для занесення результатів вимірювань, місце, розкреслене під міліметровий масштаб для побудови графіків; місце для написання висновків роботи, контрольні питання та місця для відповідей на них); деякі фізичні константи та співвідношення між фізичними величинами; графік виконання лабораторних робіт; список літератури.
–п’ята частина – запитання та якісні задачі – навчально-методичний посібник, який дає можливість продемонструвати студентам, що фізика є фундаментальною дисципліною при вивченні дисциплін загально-технічного та професійного спрямування, а також сформувати у них основи креативного мислення у процесі розв’язання навчальних і професійних задач.
З психолого-педагогічної точки зору навчально-методичний комплекс для особистісно зорієнтованого викладання фізики, з урахуванням професійної-спрямованої складової має оптимізовувати процес навчання і виховання та дозволяє, по-перше, вибрати оптимальну міру керівництва навчанням орієнтуючись на особистісні риси кожного учня чи студента. По-друге, створити і управляти позитивною мотивацією навчання. По-третє, оптимально активізувати всі психічні процеси і властивості особистості – увагу, сприйняття, мислення. В четвертих. активізувати продуктивну роботу пам’яті регулярними повтореннями і подальшим опрацюванням вже відомої навчальної інформації при різних формах навчальних занять та самостійній роботі учнів і студентів.
Отже, використання навчально-методичних комплексів для особистісно зорієнтованого викладання фізики у вищих навчальних закладах дає можливість оптимізувати, інтенсифікувати і активізувати процес засвоєння учнями і студентами неперервно зростаючих обсягів актуальної навчальної і наукової інформації; забезпечити якісне практичне застосування теоретичних знань з фізики; допомогти студентам самостійно здобувати нові знання на базі сучасних телекомунікаційних засобів та доступу до світових банків знань, творчо підходити до вирішення навчальних задач; раціоналізувати працю викладачів та студентів у навчально-виховному процесі.
Література
- Бурдейна Н.Б. Навчальний комплект з фізики у будівельних вищих навчальних закладах // Теорія і методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі : Збірник наукових праць. – Кривий Ріг : Видавничий відділ НМетАУ, 2008. – С. 259-261.
- Благодаренко Л.Ю. Теоретико-методичні засади навчання фізики в основній школі: монографія / Л.Ю. Благодаренко. – К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2011. – 427 с.
- Благодаренко Л. Технологія проведення уроку фізики в системі особистісно-орієнтованого навчання // Наукові записки. – Випуск 51. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка. – 2003. – Частина 1. – С. 89-92.
- Благодаренко Л.Ю., Грищенко Г.П. Концептуальні відмінності традиційного та особистісно-орієнтованого навчання // Матеріали VІІ Всеукраїнської наукової конференції „Фундаментальна та професійна підготовка фахівців з фізики”. Укладачі: Шут М.І., Сергієнко В.П. – Київ: НПУ, 2002. – С. 28.
Л.Ю. Благодаренко, д-р пед. наук, професор
Н.Б. Бурдейна, канд. пед. наук, доцент