Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Види мистецтва. Художня література як мистецтво слова.
(Особистісно зорієнтований урок української літератури у 5 класі)
Мета: допомогти учням усвідомити роль художньої літератури в житті людини; розкрити зміст понять мистецтво, види мистецтва, художня література, фольклор, літопис; розвивати образне мислення школярів; виховувати гармонійну творчу особистість.
Учні знатимуть: назви видів мистецтва; зміст понять фольклор, літописи, художня література;
форми оцінювання емоційного стану; назви оргдіяльнісних умінь: цілевизначення, планування, оцінювання.
Учні вмітимуть: визначити спільне й відмінне між творами фольклору й художньої літератури, називати види мистецтва; відрізняти художню творчість від інших видів діяльності людини;
пояснити мету і значення оволодіння загальнонавчальними уміннями.
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, слайд-презентація “Краса навколо нас”, виставка книг.
Методи, прийоми, види, форми роботи: розповідь учителя, бесіда, поетична хвилинка, прослуховування музичних творів, перегляд фотопрезентації; робота з підручником.
Епіграф. Митці покликані народом для того, аби показувати світові насамперед, що життя прекрасне (Олександр Довженко).
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
- Забезпечення емоційної готовності до уроку.
– Ознайомлення з формами оцінювання емоційного настрою, готовності до уроку (графічно, кольором, певною частиною мови тощо).
– Графічне визначення емоційної готовності до уроку (“Символи”: сонечко, хмаринка, дощ, веселка тощо).
- Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.
– Усна відповідь на запитання: “Що ви відчуваєте, коли бачите щось красиве? У чому можна побачити красу?“
– Перегляд учнями фотопрезентації “Краса навколо нас”.
– Бесіда:
а) Що ви побачили? Які види мистецтва були представлені?
б) А що відчули?
в) Як ви думаєте, для чого мистецтво людям?
г) Як ви розумієте епіграф уроку? (Учитель пропонує прочитати епіграф до уроку, порівняти слова О. Довженка з міркуваннями учнів).
- Повідомлення теми уроку.
ІІ. Цілевизначення та планування.
- Пояснення змісту понять, що називають оргдіяльнісні уміння: цілевизначення, планування, оцінка тощо.
- Ознайомлення учнів із цілям уроку, визначеними вчителем.
- Ознайомлення з планом роботи.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Бесіда:
– Художню літературу називають мистецтвом слова. Як ви думаєте, чому? (Відповіді учнів, доповнення вчителя).
- Чим художня література відрізняється від інших видів мистецтва?
- А що спільного й відмінного між творами наукової і художньої літератури?
- А для чого потрібно вивчати літературу? Що про це думаєте ви? А ваші батьки?
2. Слово вчителя (або опрацювання учнями статті в підручнику).
– А як же виникла література? Ще змалечку дитина чує ніжну колискову, мудру казку, цікаві загадки, дотепні прислів’я і приказки. Усе це – твори фольклору. Література кожного народу бере початок саме з усної народної творчості. А творило її не одне покоління людей. Скажімо, хтось склав казку, переповів іншому. Якщо розповідь подобалась, її переказували, часом щось змінювали, доповнювали. І починала казка мандрувати від однієї людини до іншої, із уст в уста (звідси й назва – усна народна творчість).
Коли ж виникло письмо, освічені люди почали записувати, що відбувалося щороку, – так виникли літописи. Найдавніший літопис нашого народу – “Повість минулих літ”.
Демонструються збірки творів фольклору, літописи, книги відомих учням письменників.
Талановиті люди – письменники – розкривають нам красу світу в слові. У своїх творах вони не тільки передають читачам думки й почуття, а й пробуджують в них власні.
3. Поетична хвилинка.
– На уроках читання в молодших класах або й самостійно ви вивчали твори художньої літератури напам’ять. Продекламуйте улюблену поезію або рядки з неї, поясніть, чому обрали саме цей твір.
Учні декламують улюблені твори і пояснюють, у чому їхня краса, які почуття пробуджують вони.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
Бесіда:
- Повернімося до епіграфа уроку. Чи змінилася ваша думка про мистецтво взагалі і літературу зокрема порівняно з початком уроку?
- Які висновки ви зробили після цього уроку?
- Що зацікавило?
- Про що хотілося б дізнатися більше?
Відповідно до того, які відповіді дадуть учні на останні два запитання, учитель запропонує домашнє завдання.
Домашнє завдання.
Обов’язкове загальне: опрацювати матеріал підручника.
Обов’язкове на вибір: а) підготувати коротке усне повідомлення про виникнення усної народної творчості, її жанри; б) самостійно створити образ сонця, дощу, веселки тощо за допомогою різних видів мистецтва.
Гаврилюк О.В.,
учитель Рівненської української гімназії,
канд. пед. наук