Тема. Поезія. Іван Величковський. Фігурні (курйозні) вірші (із рукописних книг „Зегар з полузегарком” і „Млеко”). Семен Климовський. „Їхав козак за Дунай” – зразок давньої любовної лірики. Світова слава пісні.
ТЛ: фігурний (курйозний) вірш.
Мета: на матеріалі поетичної спадщини І. Величковського та С. Климовського допомогти дев’ятикласникам сформувати уявлення про давню українську лірику, зокрема україномовну, її основні жанри і мотиви, поглибити вивчене про розвиток жанрів у давній українській літературі; формувати вміння висловлювати власні судження з приводу прочитаного; виховувати почуття національної і людської гідності.
Цілі.
Учні знатимуть: основні надбання поезії в давній українській літературі; зміст та ідейно-художні особливості віршів І. Величковського та С. Кли- мовського, ознаки барокової поезії в них; зміст літературознавчого поняття фігурний (курйозний) вірш, його зразки.
Учні вмітимуть: пояснювати ідейно-художні особливості фігурних віршів І. Величковського, розрізняти їхню релігійну і світську тематики; виразно і вдумливо читати вірш С. Климовського, коментувати його зміст і версифікаційні особливості; пояснити причини популярності пісні поета.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, тексти виучуваних творів, картки із зразками акровіршів і курйозних віршів, аудіозапис пісні „Їхав козак за Дунай”.
Методи, прийоми і форми роботи: „Незакінчене речення”, розповідь учителя, робота в парах, робота в четвірках, робота з підручником, технологія „ПРЕС”.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. З’ясування емоційної готовності до уроку. „Створи поетичним словом настрій” (Учні читають улюблені рядки з улюблених віршів).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.
2.1.„Незакінчене речення”: „Найбільше я люблю вірші про…”
2.2.Про що, на вашу думку, писали поети у давнину? Що вам відомо про українську поезію ХVІ-ХVІІІ століть? Кого з поетів чи піснетворців того часу ви знаєте?
ІІ. Цілевизначення і планування.
- Представлення учителем концепту теми.
- Вибір цілей із запропонованого переліку, обговорення їх у парах і визначення ключових завдань.
- Колективне планування роботи.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Розповідь учителя про віршовану літературу ХVІ-ХVІІІ ст. (Робота в парах. Учні отримують завдання подати у схемі види давньої української поезії).
Давня українська література особливо багата на поезію. Найперше тому, що з 30-х років ХVІІ ст. у навчальних закладах України теорії і практиці віршування надавали особливого значення. Поетика (піїтика) була обов’язковим предметом, і вірші складали не лише викладачі, а й спудеї тодішніх шкіл. Поезія, як і вся література того часу, була багатомовною. Писали вірші церковнослов’янською, українською книжною і народною мовами, а також польською, латинською, російською і навіть грецькою мовами. Серед найбільш відомих ліриків варто назвати імена Івана Величковського, Семена Климовського, Феофана Прокоповича, Севастіана Кленовича та Лазаря Барановича.
Серед найпоширеніших були історичні вірші, в яких відбилася найвизначніша в житті українського народу подія середини ХVІІ ст. – народно-визвольна війна 1648-1654 рр. Так, перша блискуча перемога над шляхтою під Жовтими Водами оспівується у вірші „Висипався хміль із міха”, в якому невідомий автор славить розум і військовий талант гетьмана Б. Хмельницького, захоплено говорить про сміливих козаків і презирливо-сатирично про лякливих ворогів – „куркоїдів”, які „воліли утікати”.
До другого провідного роду поезії відносять лірику. Її поділяли на духовну (гімни Богові, Богородиці, святим) та світську (панегірики, тобто хвалебні вірші, присвячені окремим особам, та вірші з приводу подій суспільного, шкільного і родинного життя).
У важкий період Руїни гучно зазвучав голос Лазаря Барановича – видатного письменника, ректора Києво-Могилянської колегії. Цей поет глибоко проймався долею України й соромив властолюбців:
Вам до татар байдуже, б’єтеся з собою.
Хворістю Україна хворіє важкою…
Як поет-громадянин, він закликає до національного єднання:
Боже, дай людям святу, живу згоду
І по негоді подай нам погоду.
На Україні постійно гинуть. Вкраїна – це море.
Воно червоне. Хто сам – потоне, в гурті – переборе.
Роздумами про соціальну нерівність пройнята поезія Климентія Зіновієва, який постійно протиставляє бідних людей багатіям, говорить про те, що багата людина оточує себе всілякими благами на землі. За гроші багач купує царство, за гроші його в церквах поминають, і він собі „грошми спасеніє стяжевает”.
Значне місце серед світської поезії займала любовна лірика. Оскільки авторами пісень про кохання були мандрівні дяки, писарі, канцеляристи та інші грамотії з соціальних низів, то в інтимній ліриці нерідко мотиви любовної туги перепліталися з наріканням на бідність, сирітство, „злих людей”.
Улюбленими в народі були і гумористичні вірші, які здебільшого виникали в середовищі мандрівних дяків – учнів різних шкіл, бідних „спудеїв”, які у період літніх вакацій розходилися по містах і селах, щоб здобути засоби для існування під час навчання. Для створення комічних сцен мандрівні дяки використовували прийоми бурлеску і травестії. У бурлескній літературі про буденне говорилося „високим штилем”, а героїчне подавалося навмисно знижено або вульгарно. Ці люди „перелицьовували” високі біблійні образи і сюжети на свій лад, а релігійну тематику пристосовували до земних буденних потреб.
На зміну нерівноскладовій системі віршування в ХVІІ ст. приходить рівноскладова, або силабічна. Українська поезія ХVІІ-ХVІІІ ст. не позбавлена ознак барокового стилю. Та насамперед це художні твори, в яких б’ється неспокійна думка наших далеких співвітчизників, що прагнули добра і слави рідній землі, піклувалися її долею, майбутнім.
- Презентація учнівських схем про види давньої української поезії.
- З’ясування змісту поняття курйозний (фігурний) вірш.
3.1.Зорове сприйняття учнями курйозних віршів.
(Дев’ятикласники розглядають картки із надрукованими на них зразками фігурних віршів).
– Як ви думаєте, чому ці вірші названі саме так?
– Що вони вам нагадують за формою?
3.2. Робота з підручником.
Прочитайте про цей жанр поезії у підручнику. Чи справдились ваші припущення? Що нового ви дізналися про курйозний вірш? Хто є теоретиком курйозного віршування в українській літературі?
4. Аналіз творчого доробку І. Величковського.
4.1. Виразне читання курйозних віршів поета.
– Чим вони вам цікаві?
– Чи можна їх вважати бароковою поезією?
4.2. Самостійне читання учнями за хрестоматією інших віршів І. Величковського.
– Визначте, які з них мають релігійну тематику, а які – світську. Що вони „розказали” вам про їх автора?
– Деякі вірші поета є справжніми афоризмами. Випишіть одне мудре висловлювання з них. Зачитайте його один одному в „четвірці”. До якого висновку ви дійшли?
(І. Величковський тяжів до філософського осмислення навколишнього світу і людини в ньому).
4.3. Спираючись на матеріал підручника (с. 80), доведіть, що І.Величковський – найяскравіший представник української барокової поезії.
5. Ідейно-художній аналіз поезії С. Климовського ”Їхав козак за Дунай”.
5.1. Прослуховування пісні в аудіозаписі у виконанні квартету „Явір”.
– Ви почули пісню, яка стала народною, навіть більше – зажила світової слави. Що, на вашу думку, забезпечило їй таку популярність? А що відчували ви, слухаючи пісню?
5.2. Скориставшись технологією „ПРЕС”, обґрунтуйте належність поезії до любовної лірики.
– Якою постає дівчина в цій пісні?
– Охарактеризуйте збірний образ козака. Доведіть, що в цьому образі виведено морально-етичний взірець людини тих часів.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Доведіть або спростуйте таку думку літературної критики: „Українська поезія ХVІ-ХVІІІ ст. відзначається багатством тематики і жанрів”. Відповідаючи, використайте складену на уроці схему „Види віршованої літератури”.
2. “Незакінчене речення”: „На мою думку, українська барокова поезія цінна для нас тим, що…”
3. Взаємооцінювання в парі.
Домашнє завдання.
Обов’язкове. 1. Опрацювати тести і завдання, подані до теми у підручнику (с. 82-83). 2. Прочитати за хрестоматією уривки драми Ф. Прокоповича „Владимир”.
За бажанням. 1. Знайти у відповідній літературі чи в мережі Інтернет інформацію про одну з ознак барокових творів – орнаментальність – і підготувати невелике повідомлення (7-10 речень). 2. Підготувати повідомлення про вертеп.