Мета: продовжити знайомство з легендами та міфами українців; формувати вміння виразно читати і переказувати їх; розвивати образне мислення учнів, уяву; виховувати допитливість, інтерес до народної творчості, шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків.
Цілі.
Учні знатимуть: зміст виучуваних легенд; визначення поняття легенда; коло проблем, які будуть вирішуватися на уроці, очікуваний рівень навчальних досягнень; назви читацьких умінь;назви і зміст оргдіяльнісних умінь: цілевизначення, планування, рефлексія, оцінювання.
Учні вмітимуть: розповісти про виникнення легенд; переказувати їх, тлумачити зміст; уявляти прочитане, розповідати про враження; пояснити роль і місце реального і фантастичного в житті людини; розрізняти реальне і фантастичне у виучуваних творах;
пояснити значення уяви й емпатії у сприйнятті фольклорних творів; розкрити сутність понять цілевизначення, планування; вибрати з цілей вивчення теми ті, що стосуються уроку.
Тип уроку. Урок формування і вдосконалення вмінь і навичок.
Обладнання: “кошик знань”, різні видання народних легенд, ілюстрації до творів, відеоролик “Дивна загадка Карпат”, аудіозапис легенди “Як виникли Карпати”.
Методи, прийоми, види, форми роботи: парне читання, читання у ролях, парний переказ, незакінчене речення, бесіда, “мікрофон 1”, гра “Так – Ні”, віртуальна екскурсія.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (“З чим я йду”).
– Діти, чи звернули ви увагу на те, з чим я прийшла на урок?
– А для чого нам потрібен кошик на уроці?
– Як ви думаєте, що в ньому?
– У цьому кошику вміщені всі знання, уміння, думки, ідеї, почуття, які ви зможете отримати на уроці (кошик наповнений яблуками, до яких прикріплені конверти із написами “Знання”, “Уміння”, “Ідеї”, “Почування”).
– Для того, щоб наш урок був ефективним і ви отримали певні знання, виробили вміння і показали високий результат навчальної діяльності (адже ви хочете бути успішними?), запишіть на смужках паперу, що лежать на ваших партах, той настрій, із яким ви будете працювати.
2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань (гра “Так – Ні”).
Учитель зачитує твердження, учні після самостійного осмислення вибирають картку, що означає згоду або незгоду з озвученим твердженням.
– Сонце приносить радість і тепло.
– Риби плавають лише в річках.
– Собаки вміють літати.
– Перли можна знайти в горах.
– Карпати розташовані в Україні.
3. Актуалізація опорних знань (усні відповіді на запитання):
– Що таке реальність?
– Що таке фантастика?
– Які фантастичні твори ви знаєте? Наведіть приклади.
– Що таке легенда?
ІІ. Цілевизначення та планування.
1. Вибір цілей уроку із загального переліку.
2. Колективне планування діяльності.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Читання (з позначками) статті підручника про легенди.
3. Опрацювання легенд, передбачених темою уроку.
“Як виникли Карпати”
1. Віртуальна екскурсія до Карпат (демонстрація відеоролика “Дивна загадка Карпат”).
2. Створення учнями легенди про виникнення Карпат, зачитування.
3. Бесіда:
– Доведіть, що ваш твір – легенда.
– Що є фантастичним у вашому творі?
– Чи бажали б ви послухати справжню легенду про створення Карпат?
4. Прослуховування аудіозапису легенди (учні стежать за текстом).
5. З’ясування значення незрозумілих слів.
6. Бесіда за змістом прослуханої легенди:
– Чи передбачали ви таку історію створення Карпат?
– То чому така назва гір?
– Доведіть, що цей твір – легенда?
– Якими уявилися вам Карпо, Силун? Знайдіть у тексті і зачитайте ті риси, які притаманні їм. Які з них імпонують вам?
– На кого б ви хотіли бути більше схожими: на Карпа чи Силуна? Чому?
– Чому пану дано таке імення “Силун”?
7. Вправляння у виразності читання: парне читання.
8. Бесіда.
– Що дало вам знайомство з цією легендою?
– Які легенди ще б хотілося вам прочитати?
– А чи бажали б ви самі створювати легенди?
“Чому в морі є перли і мушлі”
1. Вступна бесіда.
– Чи доводилося вам бувати на морі?
– Уявіть, вам запропонували здійснити екскурсію до підводного царства. Намалюйте словесну картину того, що ви побачили на морському дні.
– Перли? Які вони? Опишіть. А мушлі? (Демонстрація малюнків).
– А чи б хотілося вам дізнатися, чому в морі є перли і мушлі?
2. Читання легенди вчителем.
3. З’ясування значення незрозумілих слів.
4. Читання легенди “ланцюжком”.
5. Парний переказ твору, самооцінка.
6. “Незакінчене речення “: У морі є перли та мушлі, тому що…
“Чому пес живе коло людини?”
1. “Мікрофон-1”: “Чому пес живе біля людини?”
Учитель: Спробуймо знайти відповідь на це запитання в легенді.
2. Читання легенди учителем.
3. З’ясування значення незрозумілих слів.
4. Бесіда за змістом прочитаної легенди.
– Коли відбуваються події у творі?
– Це було насправді чи є вимислом людини? Доведіть.
– Чи можна цей твір назвати легендою? Чому?
– Чому пес хотів, щоб його товариш був найсильніший?
– А якого б товариша хотіли мати ви?
– На думку собаки, людина виявилася найсильнішою. У чому сила людини, на вашу думку?
– Що реальне і що фантастичне у цій легенді?
– Чому вчить ця легенда? Кому б ви порадили прочитати цей твір?
– Чи знайшли ви відповідь на питання: чому ж пес живе біля людини? Порівняйте з первинною. Чи задоволені ви своєю відповіддю?
5. Читання твору учнями в ролях. Взаємоаналіз читання.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
Рефлексія результату діяльності і почуттів.
Учитель:
– Наш урок підходить до завершення. Знайомлячись із творами, ви здобули знання, у вас виробилися певні вміння, з’явилися ідеї. Тому заглянемо до нашого кошика і спробуємо заповнити його (учні на смужках паперу записують “Після сьогоднішнього уроку я знаю…, я вмію…., я раджу…”).
– А з яким настроєм ви прийшли і залишаєте цей урок? (Учні озвучують і вкладають смужки паперу із записами до кошика).
Домашнє завдання.
Обов’язкове загальне: а) виразно читати і переказувати легенди; б) прочитати переказ “Білгородський кисіль”.
За бажанням : а) скласти власну легенду (про походження назви рідного міста, села); б) намалювати ілюстрації до легенд.
Крат Н.В.,
вчитель української мови і літератури,
м. Сарни Рівненської області