Тема. “Роксолана”. Зміст ІХ та Х розділів. Розкриття характерів героїв повісті.
Мета: продовжити ознайомлення зі змістом повісті; вдосконалювати вміння переказувати твір, аналізувати образи, коментувати прочитане; виховувати інтерес до внутрішнього світу героїв, історичної прози.
Цілі.
Учні знатимуть: зміст твору; риси характеру героїв.
Учні вмітимуть:переказувати сюжет, коментувати прочитане.
Тип уроку. Урок закріплення знань, умінь, навичок.
Обладнання: портрети Роксолани та Сулеймана, ілюстративний матеріал, картки оцінювання.
Методи, прийоми і форми роботи: робота в групах, «Мікрофон 1», читання в ролях, робота із запитаннями, бесіда, словникова робота.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
- З’ясування емоційної готовності (графічне зображення настрою).
- Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань:
- А який настрій був у вас після прочитання ІХ розділу повісті «Роксолана»? Чому саме такий? (“Мікрофон 1”).
ІІ. Цілевизначення та планування.
- Представлення концепту теми.
- Вибір цілей із загального переліку та визначення власних.
- Узгодження плану роботи.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
- Перевірка домашнього завдання:
1) З’ясування значень незнайомих слів.
2) Укладання переліку запитань, що виникли у ході читання (Відповідь на них дається у ході аналізу твору).
3) Читання в ролях уривків, які найбільше запам’яталися чи сподобалися.
4) Захист ілюстрацій до твору.
2. Опрацювання змісту ІХ розділу
І зачалася боротьба невольниці з паном трьох частин світу
– Розкрийте зміст назви розділу. Чому “боротьба”? Боротьба за що?
– Яку роль відіграє епіграф розділу?
Вислід кождої боротьби непевний…
Для того в жаднім положенню не трать
надії, що виграєш.
“Настя-хатун”
– Настя не погоджується, аби її несли до нових помешкань. Вона відчуває “якийсь дивний сором вчорашньої невільниці”. Спробуйте іншими словами передати почуття дівчини.
“Молитва”.
-Про що молилася Настя? Якими словами? Про що свідчить ця молитва? Як характеризує дівчину?
“Ранок”
– Що відчуває Настя наступного ранку після розмови із султаном?
– Як вона сприйняла своє нове становище?
– Прокоментуйте сприймання Насті: і кімнати, і посудини з парфумами тепер у неї кращі, аніж були в її пані.
– Прочитайте уривок:
“…упала на коліна й довго молилася. Щира молитва заспокоїла її. Сіла до столу… думаючи про Сулеймана…”
Про що молилася Настя? Якими словами? Що вона думала про Сулеймана?
“Переживання Сулеймана”
– Що відчуває могутній султан наступного ранку?
– Перечитайте портрет Насті:
“Образ молодої чужинки таки стояв перед ним. Ось-ось стоїть, мов жива: волосся золотисте, очі легко сині. Личко біле як сніг з такими відтінком, як у першого пуп’янка рози, а таке лагідне, як у його матері, що все боїться за нього. І притім так само енергійне!..”
Чому портрет героїні автор подає аж тут? Чому робить очима Сулеймана? Як сприйняття зовнішності Насті характеризує молодого султана?
– Сулейман пробує з’ясувати, “чим його властиво взяла за серце та чужинка з далекої країни”. А як думаєте ви? Чи є відповідь на це запитання у тексті твору?
– Автор ще раз подає портрет Насті очима Сулеймана. Прокоментуйте його:
“Ще раз і ще раз уявляв собі її. Мала біле, як квіт ясмину, личко і великий спокій у нім, і великі очі. А говорила так спокійно і розумно, якби належала до найвище освічених улемів ісламу. Так бодай здавалося йому… ”
– Прокоментуйте закінчення ІІІ частини розділу.
“Розмова з монахом”
– Як зреагувала Настя , почувши рідну мову?
– У чому полягав задум султана?
– Під час розмови з монахом Настя відчуває зародження нової і несподіваної для неї думки: вона повинна допомогти своєму краєві, своєму народові. “Не знала… що викликало в ній заграву нової думки – таку міцну, що аж рукою прислонила очі. Чи викликав її старий султанський палац… у котрім кожда кімната була кров’ю злита? Чи далекі дзвони в галицькій землі? Чи стан невольниці, перед якою стояла доля й давала їй владу від синього Дунаю до Базри і Багдада, і до кам’яних могил фараонів? Чи молодість, запліднена стрілою думки?..
– Знаю, знаю, – крикнула несподівано… Вона в тій хвилі відчувала, що провадить не тільки дуже тяжку боротьбу з паном трьох частей світу, але ще тяжчу боротьбу з собою. Відчувала, що боротьба з могутнім падишахом зарисовується на тлі ще більшої боротьби – в її власнім нутрі так, як зарисовується велика битва військ на полях, де в землі бореться за своє існування страшним, невблагальним боєм кождий корінець і кожда стебелинка…”
Як цей епізод розкриває вдачу Насті?
“Іти на Афон”
– Настя хоче піти на Афон і Богоматері в Іверській іконі “висповідатися зі своїх спокус і просити поради”. Про які спокуси йдеться? Якої поради хоче просити Настя?
– Які риси Насті проявляються під час розмови з султаном?
– Чи можемо ми на основі змісту розділу визначити, чим же закінчилася боротьба невольниці з паном трьох частин світу?
Х
У парку Ільдіз-Кіоску
– Прокоментуйте епіграф розділу:
Дивний єсть зв’язок мужчини з жінкою, а ім’я йому таємниця. Глибінь тої таємниці пізнала тільки церква. І тому не розв’язує її та й називає тайною.
Чи справедливі ці слова стосовно Насті і Сулеймана?
– Поклін Насті під час зустрічі з Сулейманом був “рівний, спокійний і поважний”. Чому саме такий? Як це характеризує героїню?
– Прочитайте портрет Насті:
“…найбільше вражіння робила вона сама: її великі спокійні очі, й має статично-спокійне обличчя, і ціла постава. Щось тепле й дуже живе било з її на око спокійного обличчя. З очей видніла якась думка, що так оживляла її личко… Молодий султан відчув інстинктом любові, що то нова думка відродила її …”
Чи мав рацію султан? Чи можете ви сформулювати суть думки, що так змінила Настю?
– Що зробила б Настя (уже Аль Хуррем), якби отримала владу? Як поставився до її бажань Сулейман? Як їх розцінюєте ви?
– Сулейман погодився, аби Настя поїхала на Афон. Однак вона не прийняла такої жертви. Чому?
– Перша посада, яку “дала” Роксолана, стосувалася вчителя Абдуллаги. “Як же багато їх роздавала вона потому, – пише О.Назарук. – А все робила з одним таємним заміром і так витривало, як тільки робить жінка – жінка, котра любить або ненавидить…” Як сказане стосується Роксолани? Вона любила чи ненавиділа?
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
- Рефлексія вражень від уроку (“Незакінчене речення”: “Після сьогоднішнього уроку я відчуваю… розумію… думаю…”).
- Аналіз навчальної діяльності (усно, фронтально):
- Чи досягли ви поставлених цілей?
- Як це вам вдалося?
- Якщо не вдалося, то чому?
Домашнє завдання.
Обов’язкове. 1. Дочитати повість. 2. Записати враження від прочитаного. 3. Відзначити незнайомі слова, запитання. 4. Укласти перелік запитань, що виникли в ході читання. 5. Скласти план ХІ розділу.
За бажанням: 1. Дібрати висловлювання про кохання відомих людей. 2. Написати творчу роботу «Лист до Роксолани».