Тема: Розвиток мовлення. Навчальний стислий письмовий переказ уривку з повісті Б.Харчука “Планетник” із творчим завданням.
Мета:формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння переказувати розповідний текст, доповнюючи його власними міркуваннями; сприяти збагаченню словникового запасу школярів; виховувати культуру мовлення, естетичні смаки.
Цілі.
Учні знатимуть:
сутність технології „деталізація” та алгоритм її застосування; вимоги до написання переказу із творчим завданням та критерії оцінювання.
Учні вмітимуть:
добирати матеріал для розкриття теми твору, самостійно (у парах) аналізувати та вдосконалювати написане.
Тип уроку. Урок розвитку зв’язного мовлення.
Методи, прийоми, форми роботи:„Незакінчене речення”,бесіда,„деталізація”, письмовий докладний переказ, взаєморедагування.
Обладнання:тлумачний словник.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
- Забезпечення емоційної готовності до уроку (Розказати про настрій через асоціативний образ).
- Актуалізація суб’єктного досвіду.„Незакінчене речення”: „Сьогодні на уроці я очікую від себе… від учителя…”
ІІ. Цілевизначення та планування.
- Самостійне визначення учнями цілей уроку, узгодження із цілями, визначеними учителем.
- Узгодження плану роботи.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
- Читання тексту учителем.
Учитель виразно читає уривок із повісті Б.Харчука „Планетник” від слів „Вони ішли, не шукаючи дороги, – навпростець” до „– Спробуй! – почув юнак тільки його голос” (с. 210 – 211).
2. Бесіда.
– Чи сподобався вам цей уривок? Чим саме?
– Які істини відкрив дід Капуш юнакові? Запишіть.
Учні виписують на дошку та в чернетки цитати:
Небо й земля – не добрі й не злі. Вони – досконалі.
Б’є грім, молотить град, а ти плекай свій нарцис, не забувай, чий ти син.
Кожна людина… з кореня добра і зла.
Людина недосконала, щоб жити і вдосконалюватися – піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності.
Матері не вибирають. ЇЇ любити – закон і совість.
Шукай пізнання у трьох коренях – у землі, з якої піднявся, у небі, до якого прагнеш, і в самому собі, у своїй душі.
3. Укладання „словничка художніх засобів”.
– Що ви побачили, почули, слухаючи текст? Знайдіть слова, які „оживляють” його. Як називаються такі художні засоби?
|
Метафори |
Порівняння |
Епітети |
| Село і поля пливли у срібному мареві; камінь білів; червоніли сосни; місяць і зорі світилися у річці, в озері й у вікнах сільських осель; срібліли роси; | Камінь, що був схожий на велике млинове колесо; вони стояли на камені, як влиті у ясну ніч. | Мерехтливі зірки, карячкуваті сосни |
4. Написання переказу на чернетці.
5. Виконання творчого завдання. „Деталізація”.
– Уявімо, як юнак повертається додому. Що він бачить? (Небо. Яке воно? Землю. Яка вона?) Що відчуває? (Відтворіть роздуми юнака). Запишіть те, що уявили, відчули.
6. Читання учнями складених творів.
7. Обмін враженнями від прочитаного.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
– Що нового я навчився, зумів, зрозумів?
Домашнє завдання.
Обов’язкове: а) написати переказ із творчим завданням у зошиті; б) прочитати оповідання Є.Гуцала „Сім’я дикої качки” .