СУСПІЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ
Після опрацювання цієї теми ви зможете:
- пояснювати пафос козацьких і чумацьких пісень;
- коментувати висловлювання відомих людей про українські пісні;
- аналізувати зміст, образи, настрої козацьких і чумацьких пісень, коломийок;
- розповідати про художні засоби, ознаки народної пісні та коломийки;
- висловлювати власну думку про значення пісенної спадщини українців.
Пригадайте
- Що таке фольклор?
- Які пісні називаються народними? Як вони виникають?
- Назвіть види народних пісень. Якими є особливості кожного з видів? Наведіть приклади.
- Чи подобаються вам народні пісні? Чому?
Об’єднавшись у групи, вдумливо та виразно прочитайте текст української народної пісні «Ой на горі да женці жнуть». Дайте відповіді на запитання:
- Чи відображає пісня історичну подію? Чому ви так думаєте?
- Що переважає в пісні: опис події чи оцінка рис характеру персонажа? Підтвердіть словами пісні.
- Про кого йдеться в пісні?
- Хто її головний герой? Якими рисами характеру наділяє його народ?
- Як ставиться до героя пісні народ, як оцінює?
Представте свої думки класові.
ОЙ НА ГОРІ ДА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ
Ой на горі да женці жнуть,
А попід горою,
Попід зеленою
Козаки йдуть.
А попереду Дорошенко
Веде своє військо,
Веде запорізьке
Хорошенько!
Посередині пан хорунжий,
Під ним кониченько,
Під ним вороненький
Сильно дужий!
А позаду Сагайдачний,
Що проміняв жінку
На тютюн та люльку,
Необачний!
– Гей, вернися, Сагайдачний,
Візьми свою жінку,
Оддай мою люльку,
Необачний!
– Мені з жінкою не возиться;
А тютюн да люлька
Козаку в дорозі
Знадобиться!
Гей, хто в лісі, озовися!
Да викрешем огню,
Да потягнем люльки,
Не журися!
Працюємо самостійно
Прочитайте статтю і складіть 3-4 запитання до її змісту. Поставте їх своїм однокласникам.
ПРО КОЗАЦЬКІ І ЧУМАЦЬКІ ПІСНІ
У неосяжному океані народної пісенності важливе місце посідають суспільно-побутові пісні: козацькі, чумацькі, наймицькі, робітничі, кріпацькі тощо. Це ліричні твори, у яких, на відміну від епічних і ліро-епічних, на першому плані оцінка події чи явища, почуття, які вони викликають, сама ж оповідь відіграє значно меншу роль.
Соціально-побутові пісні не приурочуються до конкретних подій, як це відбувається в календарно-обрядових піснях. Їхні герої – козаки, чумаки, кріпаки, солдати, бурлаки, наймити, заробітчани – узагальнені, типові образи.
Виникнення і розвиток козацьких пісень пов’язане з історією козацтва, що сформувалося та уславилося своїм героїзмом в XV–XVI ст. у боротьбі українського народу проти соціального гноблення й іноземного поневолення. Найдавніші з таких пісень – про сутички з турецькими й татарськими загарбниками, про смерть козака на полі бою. Провідний герой козацьких пісень – відважний воїн і оборонець, мужність й звитяга якого змальовується за допомогою таких художніх засобів, як метафора, персоніфікація, паралелізм, гіпербола. Наприклад, у пісні «Гомін, гомін по діброві» захоплення героєм передається через гіперболічне зображення його умінь і величі: козака знають не тільки татари, перед ним відступають навіть природні стихії, хижі звірі. Суворий побут героя протиставляється хатньому затишку і материнським турботам: «Мене змиють дрібні дощі, а розчешуть густі терни». Про його славу й героїзм мовиться з використанням народної символіки, пов’язаної з поетичними уявленнями про мужність, міць людини (образи орла, сокола, дуба, явора). Патріотичні почуття висловлені такими поетичними символами, як червона калина, червона китайка, висока могила.
Неповторним колоритом відзначаються чумацькі пісні. Своїм походженням, як і козацькі, вони сягають далеких часів. Ще з ХУ ст. чумаки торгували рибою та сіллю. Ці товари вони везли з Чорного, Азовського морів та Дону в інші області України. У зворотній бік на південь переправляли на возах хліб, солонину, шкіру, мед, віск, тютюн. Чумацькі пісні дають багатющий пізнавальний матеріал про чумаків, особливості їхнього промислу, пригоди та переживання. За піснями, як за довідником, можна вивчати історію чумацтва: приготування і проводи у важку дорогу, зустрічі з небезпеками та ворогами, чумацький побут і щасливе повернення додому або ж загибель у дорозі. Деякими своїми мотивами ці пісні перегукуються з козацькими – виявляється подібність мандрівного життя (відірванність від домівки, труднощі та тривоги походу, згуртованість тощо).
Чи не кожна козацька і чумацька пісня мають текстові і мелодійні варіанти. Це пов’язано з тим, що народні пісні живуть протягом кількох століть, виконуються в різних місцевостях, різними людьми.
Своєю красою і довершеністю соціально-побутові пісні надихали і надихають багатьох поетів, композиторів, художників, драматургів, прозаїків, кіносценаристів. Як коштовний скарб передаються від покоління до покоління.
Працюючи в парі, оберіть одне з наведених у рубриці «дослухаймося до думки фахівців» висловлювань про українські народні пісні та прокоментуйте його, користуючись запитаннями:
• Хто автор висловлювання? Чим відома ця людина?
• Які риси української народної пісні підкреслює автор? Що найбільше вражає його в українській пісні?
• Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою української пісні? Поясніть свою думку.
Дослухаймося до думки фахівців
Я дуже люблю пісні, особливо українські… Народна пісня в своїх словах і музиці, узятих вкупі, повна почуття думки і при цьому надзівичайної простоти. Немає в ній зайвого слова, зайвої ноти. Це самородки, в яких завжди може черпати найвищий талант… Народна поетична мова завжди скупа, стиснута, завжди висловить тільки необхідне, і ні слова більше.
Художник Лев Жемчужников
Щасливі ви, що родились серед народу з багатою душею, – народу, що уміє так відчувати свої радощі і так чудово виливати свої думи, свої мрії, свої заповітні почуття. Хто має таку пісню, тому нічого турбуватися за своє майбутнє… Вірите чи ні, що ні одного народу простих пісень я не люблю так, як вашого. Під їх музику я душею спочиваю. Стільки в їх краси і грації, стільки дужого, молодого почуття і сили.
Російський письменник Лев Толстой
ВУЗЛИК НА ПАМ’ЯТЬ
Соціально-побутові пісні – це ліричні твори, де, на відміну від епічних і ліро-епічних, на перший план виступає не сама оповідь про подію чи явище, а їх оцінка, почуття, які вони викликають.
Пафос твору – емоційно-оцінювальне ставлення автора до зображуваної їм дійсності; глибока переконаність, пристрасне переживання, піднесення, викликані певною ідеєю, подією. Розрізняють пафос героїчного, трагічного, комічного і пафос утверджувальний, піднесений тощо.
Паралелізм – образне зіставлення явищ природи з подіями і явищами, взятими з людського життя. Складається паралелізм із двох частин. Образ природи являє собою своєрідний вступ до другої частини, в якій емоційно розвивається й ніби підтверджується передане з допомогою образу природи
ДОДОМУ
1. Прочитайте тексти козацьких та чумацьких пісень, уміщені в підручнику, визначте, які з них козацькі, а які – чумацькі.
2. Знайдіть в текстах пісень та випишіть у зошит приклади анафори, персоніфікації, гіперболи, паралелізму.
ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ
Гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває,
Мати сина виряджає:
«Іди, синку, пріч од мене,
Нехай тебе турки уб’ють,
Нехай тебе огні спалять,
Нехай тебе звірі з’їдять,
Нехай тебе води втоплять».
«Мене, мати, турки знають,
Вони мене не займають,
Вони мені коня дадуть;
Мене, мати, огні знають, –
Як я іду – потухають;
Мене, мати, звірі знають, –
Як я іду – убігають;
Мене, мати, води знають, –
Як я іду – то втихають».
Гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває,
Мати сина завертає:
«Вернись, синку, додомоньку,
Змию, зчешу головоньку,
Та постелю постеленьку».
«Змиють, мати, дрібні дощі,
А розчешуть густі терни;
В чистім полі травиченька –
То то ж моя й постіленька».
СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ, В ВОДУ ПОХИЛИВСЯ
Стоїть явір над водою, на воду схилився;
На козака пригодонька, козак зажурився.
Не хилися, явороньку, ще ж ти зелененький,
Не журися, козаченьку, ще ж ти молоденький!
Не рад явір хилитися, вода корінь миє!
Не рад козак журитися, так серденько ниє!
Ой поїхав з України козак молоденький, –
Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький.
Ой поїхав на чужину та там і загинув,
Свою рідну Україну навіки покинув.
Звелів собі насипати високу могилу,
Звелів собі посадити червону калину:
«Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти,
Будуть мені приносити з України вісті!»
ОЙ У СТЕПУ КРИНИЧЕНЬКА
Ой у степу криниченька,
З неї вода протікає. (2)
Гей, там чумак сиві воли пасе
Та з криниці напуває.
Воли ревуть, води не п+ють,
Бо в Крим доріженьку чують. (2)
Ой Бог знає, та Бог і відає,
Де чумаченьки ночують.
Ой ночують чумаченьки
В чистім степу при долині, (2)
Розпустили сірі воли пасти
При зеленій муравині.
Умер, умер чумаченько
Та в неділеньку вранці, (2)
Поховали того чумаченька
У зеленому байраці.
Ой прилетіла сива зозуленька,
Та все «ку-ку» та «ку-ку». (2)
– Ой подай, чумаче, та подай, голубе,
Та хоч правую руку!
– Ой рад би я, моя мила,
Хоч обидві подати: (2)
Насипано та сирої землі,
Що не можу підняти.
Репродукція картини Івана Сколоздра «Чумацький шлях».
Репродукція картини Івана Сколоздра «За світ встали козаченьки».
Пригадайте
- Які народні пісні називаються соціально-побутовими?
- Які види соціально-побутових пісень ви знаєте? Яка їх тематика?
- Що об’єднує козацькі та чумацькі пісні з іншими народними піснями?
- Які художні засоби в них використовуються?
- Що таке анафора? Що таке паралелізм? Яку роль відіграють ці художні засоби у фольклорних творах?
Об’єднайтесь у малі групи. Кожна група аналізує одну з народних пісень, прочитаних удома, і представляє класові результати своєї роботи за таким планом:
- Виразно прочитайте текст пісні.
- Визначте її вид. Свою думку обгрунтуйте.
- Розкажіть, коли могли відбуватися події, зображені в пісні.
- Поясніть, хто головний герой пісні. Як він характеризується? Аргументуйте свою думку посиланнями на текст.
- Поясніть, яку роль відіграють у пісні анафора, повтори, персоніфікація, паралелізм.
- Визначте, у чому пафос аналізованої вами пісні.
Працюємо самостійно. Розгляньте репродукції картин Сергія Васильківського «Побачення» та Івана Айвазовського «Чумацька валка».
За сюжетом однієї з них складіть коротку (не більше 5-6 речень) усну розповідь. Скористайтеся фрагментами з козацьких та чумацьких пісень. Представте свою розповідь класові.
Прочитайте у рубриці «слово письменнику» фрагмент статті М. Гоголя «Про малоросійські пісні».
Обговоріть у парах, як ви розумієте слова письменника: «Явища природи слухняно тягнуться в них [піснях] за явищами почуття». Представте свою думку класові.
Слово письменникові
Природу в них [піснях. – Авт.] ледве видно в куплеті: та проте риси її такі нові, тонкі, чіткі, що подають весь предмет; а втім, до них вдаються для того тільки, щоб сильніше висловити почуття душі, і тому явища природи покірно йдуть у них за явищами почуття. Те саме у них подається разом і в зовнішньому, і у внутрішньому світі. Часто замість цілого зовнішнього є тільки одна різка риса, одна частина його. В них ніде не можна знайти такої фрази: був вечір; але замість цього говориться про те, що буває ввечері, наприклад.:
Йшли корови із діброви, а овечки з поля.
Виплакала карі очі, край милого стоя.
Через те дуже багато хто, не зрозумівши, вважав подібні звороти нісенітницею… Явища природи слухняно тягнуться в них [піснях – Авт.] за явищами почуття.
Микола Гоголь
Додому
- Вивчіть напам’ять одну з розглянутих на уроці пісень (на вибір).
- Попросіть когось із родичів заспівати вам народну пісню. Запишіть текст цієї пісні й намалюйте до неї ілюстрацію. Влаштуйте з однокласниками виставку своїх робіт.
Пригадайте
- Що таке постійні епітети? У яких творах вони вживаються найчастіше? Наведіть приклади.
- Що таке порівняння, гіпербола, внутрішня рима, антитеза?
Об’єднавшись у пари, прочитайте текст про коломийки і «вузлик на пам+ять». Узагальніть свої думки щодо прочитаного та представте їх класові.
На західноукраїнських землях співають коломийки – дворядкові вірші, що виконуються на усталену мелодію експромтом, тобто без попереднього обдумування, як приспівки до танцю. Вважається, що назва цих пісеньок походить від Коломиї – міста на Прикарпатті. Перші записи коломийок відомі з ХVII ст., але побутували вони значно раніше.
Ці пісеньки мають двопланову будову: перший рядок – це зачин, зміст якого не завжди пов’язаний з наступним рядком. Найчастіше це образ природи, що порівнюється чи протиставляється емоційному стану або думці, висловленій у другому рядку. Обидва рядки римуються. Інколи опис якоїсь події чи думки не вкладається в одну коломийку. Тоді дві чи більше пісеньки створюють «в’язанку» коломийок.
Короткі пісеньки, що, подібно до коломийок, поєднують спів з танцем у колі, можна віднайти у фольклорі й інших слов’янських народів. Наприклад, російські „частівки” словацькі «каламийки» та «карічки», болгарські «хоро», чеські «до колечка», сербські «коло».
ВУЗЛИК НА ПАМ’ЯТЬ
Коломийки – жанр українських народних пісень, поширений у західних областях України. Це коротенькі пісні різного змісту, що виконуються за усталеною мелодією як приспівки до танцю чи без нього.
Для коломийки характерні дворядкові строфи з паралельним зображенням явищ природи і подій людського життя, використання образів-символів, постійних епітетів і метафор, антитез, гіперболізованих порівнянь, лаконізм і дотепність.
У загальному колі по черзі виразно прочитайте або заспівайте по два рядки наведених коломийок.
Обговоріть, чи сподобалися вони вам? Чому?
ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ
Ой співанки-коломийки, в’язанку з них в’яжу,
Як попросять заспівати, я ся не відкажу.
Коломийка, коломийка, весела співанка,
Не раз її над колисков заспівала мамка.
Як я стану коломийки співати, співати,
Засмієшся, і затужиш, і станеш гадати.
Ой дрібонька коломийка, дрібонька, дрібонька,
Одна мила, друга люба, третя солодонька.
Звідки мої співаночки? – питаються люди, –
В полонинах, буковинах ростуть вони всюди.
Та я собі заспіваю, тоненко засвищу,
Стільки знаю співаночок, як трави та листу.
Ой повіяв буйний вітер, повіяв, повіяв,
Та він мої коломийки по горах розсіяв.
Коломийку заспіваю, як ми веселенько,
Коломийку заспіваю, бо болить серденько.
Коли собі заспіваю, то жура щезає,
Бо то наша коломийка такі чари знає.
Ой щебече соловейко у мене на груші,
Кожен так собі співає, як йому на душі.
Я посію пшениченьку, вродиться льоночок,
Коби таки до роботи, як до співаночок.
А я годна льонок брати та годна стелити,
А я годна заспівати, та й годна робити.
Ой коби ми, подружечко, голосочки склали,
Ми би своїх коломийок не переспівали.
Ой коби ми, подружечко, голоси зложили,
Ми би своїх легіників співанками вкрили.
ЖАРТІВЛИВІ КОЛОМИЙКИ
Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці,
Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.
На причіпку молотив, у запічку віяв,
Під припічком наорав, пшениці насіяв.
Трима став на печі, черпав воду саком,
Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком.
Як ся став запалив, риби погоріли,
Попалені щупаки до лісу летіли.
Сидить сова на купині, чіпці виплітає,
А соловей в сопілочку коломийку грає.
Ой дівчино, дівчинонько, яка ти, яка ти,
За хлопцями заглядаєш, не заметеш хати.
Егей, файна дівка, файна, шкода, що лінива:
Штири днини горшки мокли, а п’ятої мила.
Та чотири легіники сіно обертали,
Миша в сіні шелеснула – вони повтікали.
Як ішов я через село, курка мене вздріла,
Якби не та паличенька, була б мене з’їла.
Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє:
На роботі замерзає, коло миски – пріє.
Ой скрипочка би не грала, якби не той смичок,
Не була би жінка бита, якби не язичок.
Коломийки заспіваймо, хай почують всюди,
Най з ледаря і п’яниці посміються люди.
Працюємо самостійно. Знайдіть в текстах коломийок і випишіть в зошити у вигляді по 2-3 приклади народних образів-символів, постійних епітетів, метафори.
Порівняйте результати своєї роботи з однокласниками.
Обговоріть, у чому полягає роль цих художніх засобів. Не забувайте наводити приклади.
Об’єднайтесь в малі групи, розгляньте репродукцію картини Михайла Миколайовича Романішина «Свято».
Пофантазуйте, про що співає, танцюючи у колі, молодь?
Результат своєї роботи представте класові.
У загальному колі спробуйте скласти коломийки на шкільні теми. Заспівайте їх перед класом.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
- Хто є головним героєм соціально-побутових пісень?
- Яким пафосом пройняті козацькі і чумацькі пісні? Чим вони споріднені?
- Що таке коломийка? Які особливості цих народних пісень?
- Які художні засоби використовуються для посилення ємоційного змісту козацьких, чумацьких пісень та коломийок?
- Чому старовинні народні пісні протягом тривалого часу продовжують виконуватися? Поясніть свою думку.
ДОДОМУ
- Вивчіть напам’ять коломийки, які вам найбільше сподобалися.
- Напишіть короткий твір-роздум «Значення пісенної спадщини українського народу».