Суспільно-побутові пісні. Жанрово-тематичне розмаїття пісень. Їхнє ідейно-художнє багатство (особистісно зорієнтований урок у 7 класі)

Мета: поглибити знання семикласників про усну народну творчість, зокрема про суспільно-побутові пісні; допомогти збагнути жанрово-тематичне розмаїття народних пісень; розвивати навички аналізу пісенних творів; виховувати естетичні смаки, інтерес до вивчення народних пісень.

Цілі.

Учні знатимуть: види суспільно-побутових пісень; тематику, зміст, основні мотиви виучуваних пісень;

відведений час та коло проблем, які будуть вирішуватися упродовж вивчення теми; порядок її проходження; дату й запитання тематичної атестації; алгоритм вибору цілей із запропонованого вчителем переліку.

Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати тексти; визначати провідні мотиви пісень;

аналізувати та обговорювати запропоновані вчителем цілі.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: фонозаписи, збірки українських народних пісень, висловлювання про українську пісню, виписані та оформлені учнями.

Методи, прийоми, форми  роботи: випереджувальні завдання, програвання, розповідь учителя, виразне читання, читання з позначками.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Звучить українська народна пісня.

2. Актуалізація суб’єктного досвіду.

– Ви любите народні пісні? А ваші батьки? Чому?

– Справді, магічну силу має пісня: вона об’єднує людей, робить їх кращими, благороднішими. Про цю дивну силу пісні згадує Григір Тютюнник в оповіданні „Оддавали Катрю”: „Від цієї давньої, ущерть налитої смутком пісні, з якою виросло не одне покоління хуторян і не одне покоління пішло на той світ, у жінок бриніли сльози на віях, а чоловіки хмурилися, сумнішали очима й прохмелялися”. Сусіди, які вчора сварилися, сьогодні „плечима до пліч сиділи за столами й співали пісню, знану ще з дитинства, і були схожі на слухняних та поштивих дітей одних батька-матері. Вони то були – і не вони”.

ІІ. Цілевизначення та планування.

Оголошення концепту теми, окреслення кола проблем, які будуть розв’язуватися.

Учні записують тему уроку, епіграф: Українська пісня – геніальна поетична біографія українського народу (О.Довженко), коментують його.

Аналіз та обговорення у класі визначених учителем цілей.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Перевірка домашнього завдання.

Виразне декламування напам’ять (виконання соло, дуетом, гуртом) улюбленої народної пісні.

Оцінювання.

Читання та коментар виписаних учнями висловлювань про українську пісню (Див. додаток до уроку).

2. Розповідь учителя з елементами бесіди.

 (Під акомпанемент ліричної мелодії учитель виразно читає слова М.Стельмаха).

– Віки мужності і звитяги, віки з шаблею в боях і за плугом на кров’ю политому полі, віки мук на невольничих торговицях і віки боротьби проти загарбників, віки надії в очах і сльози на віях, віки журби в серці і нескореної думи на чолі, грозові ночі повстань і тугою пересновані дні жіночого чекання – така наша народна пісня. Вона, як і наша доля, виростала на чорному хлібі історії. Гинули її геніальні творці, ромашка і житечко проростали з їхніх сердець, а їхні пісні розходилися по всій Україні, вростали у вічність і ставали для нащадків хвилюючою історією.

Справді, у пісні – історія нашого народу. А ще його щира душа і весела вдача. Учитель, демонструючи підбірку фольклорних видань, продовжує розповідь. Цікаво, скільки ж пісень склав наш народ? Щонайменше 500.000. А повне видання їх охопило б 200 томів по 1000 сторінок кожен том! (Радимо скористатися: Степанишин Б. Космос українського фольклору: вивчення рідного фольклору в середній школі. – Рівне, 1999). За своїм змістом народні пісні дуже різноманітні.

– Пригадайте, що таке пісня. Назвіть види пісень.

– Які з цих пісень вам відомі? Пригадайте, які пісні відносимо до календарно-обрядових. Чи доводилося вам співати їх?

–  Напевно, добре відомі вам і родинно-побутові пісні – це пісні про кохання, родинні стосунки, колискові. А про що може йтися у суспільно-побутових піснях?

3. Робота з підручником. Читання з позначками (робота у парах).

Учитель пропонує прочитати статтю підручника, роблячи відповідні позначки: V – прочитане підтверджує те, що ви знаєте – – прочитане відрізняється від того, що ви знаєте; + – прочитане несе нову для вас інформацію; ? – ви натрапляєте на інформацію, про яку хочете знати більше.

Самостійне опрацювання учнями матеріалу підручника.

Аналіз читання з позначками.

4. Читання зразків суспільно-побутових пісень (робота над виразністю читання), прослуховування фонозаписів, визначення різновидів пісень, їхніх мотивів та настроїв.

5. Бесіда з метою узагальнення вивченого.

– Що об’єднує усі суспільно-побутові пісні?

– Визначте основні мотиви та образи цих пісень.

–       Який настрій переважає у піснях суспільно-побутового циклу? Чому?

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Незакінчене речення: “Сьогодні на уроці я зрозумів, що…”.

2. Взаємооцінювання у парах.

Домашнє завдання.

Обов’язкове: вивчити напам’ять одну народну пісню (на вибір).

За бажанням: а) підготувати повідомлення про козаків або чумаків; б) намалювати ілюстрації до прочитаних пісень; в) поставити запитання до однієї із вміщених у підручнику пісень.

Додаток

Висловлювання про українську народну пісню

Що за милозвучність та краса ці українські пісні. Се – джерело, з якого на здоров’я ще довго будуть пити нащадки (П.Грабовський).

Українська пісня – геніальна поетична біографія українського народу. Безсмертна українська пісня – це бездонна душа України, її слава (О.Довженко).

Без пісні нема духовного життя народу. Вона народжується від невловимого поруху людської душі… Ідучи в похід, воїн бере зброю, хліб і пісню. Зброю – для бою, хліб – для життя, пісню – як душу народну (А.Малишко).

Ця нація співає плачучи. Так чинять на планеті лише українці (Боплан, Франція).

Українська пісня – це справжня поезія серця і почуття (В.Ягич, Хорватія).