Мета: поглибити знання семикласників про усну народну творчість, зокрема про суспільно-побутові пісні; допомогти збагнути жанрово-тематичне розмаїття народних пісень; розвивати навички аналізу пісенних творів; виховувати естетичні смаки, інтерес до вивчення народних пісень.
Цілі.
Учні знатимуть: види суспільно-побутових пісень; тематику, зміст, основні мотиви виучуваних пісень;
відведений час та коло проблем, які будуть вирішуватися упродовж вивчення теми; порядок її проходження; дату й запитання тематичної атестації; алгоритм вибору цілей із запропонованого вчителем переліку.
Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати тексти; визначати провідні мотиви пісень;
аналізувати та обговорювати запропоновані вчителем цілі.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: фонозаписи, збірки українських народних пісень, висловлювання про українську пісню, виписані та оформлені учнями.
Методи, прийоми, форми роботи: випереджувальні завдання, програвання, розповідь учителя, виразне читання, читання з позначками.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Звучить українська народна пісня.
2. Актуалізація суб’єктного досвіду.
– Ви любите народні пісні? А ваші батьки? Чому?
– Справді, магічну силу має пісня: вона об’єднує людей, робить їх кращими, благороднішими. Про цю дивну силу пісні згадує Григір Тютюнник в оповіданні „Оддавали Катрю”: „Від цієї давньої, ущерть налитої смутком пісні, з якою виросло не одне покоління хуторян і не одне покоління пішло на той світ, у жінок бриніли сльози на віях, а чоловіки хмурилися, сумнішали очима й прохмелялися”. Сусіди, які вчора сварилися, сьогодні „плечима до пліч сиділи за столами й співали пісню, знану ще з дитинства, і були схожі на слухняних та поштивих дітей одних батька-матері. Вони то були – і не вони”.
ІІ. Цілевизначення та планування.
Оголошення концепту теми, окреслення кола проблем, які будуть розв’язуватися.
Учні записують тему уроку, епіграф: Українська пісня – геніальна поетична біографія українського народу (О.Довженко), коментують його.
Аналіз та обговорення у класі визначених учителем цілей.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
- Перевірка домашнього завдання.
Виразне декламування напам’ять (виконання соло, дуетом, гуртом) улюбленої народної пісні.
Оцінювання.
Читання та коментар виписаних учнями висловлювань про українську пісню (Див. додаток до уроку).
2. Розповідь учителя з елементами бесіди.
(Під акомпанемент ліричної мелодії учитель виразно читає слова М.Стельмаха).
– Віки мужності і звитяги, віки з шаблею в боях і за плугом на кров’ю политому полі, віки мук на невольничих торговицях і віки боротьби проти загарбників, віки надії в очах і сльози на віях, віки журби в серці і нескореної думи на чолі, грозові ночі повстань і тугою пересновані дні жіночого чекання – така наша народна пісня. Вона, як і наша доля, виростала на чорному хлібі історії. Гинули її геніальні творці, ромашка і житечко проростали з їхніх сердець, а їхні пісні розходилися по всій Україні, вростали у вічність і ставали для нащадків хвилюючою історією.
Справді, у пісні – історія нашого народу. А ще його щира душа і весела вдача. Учитель, демонструючи підбірку фольклорних видань, продовжує розповідь. Цікаво, скільки ж пісень склав наш народ? Щонайменше 500.000. А повне видання їх охопило б 200 томів по 1000 сторінок кожен том! (Радимо скористатися: Степанишин Б. Космос українського фольклору: вивчення рідного фольклору в середній школі. – Рівне, 1999). За своїм змістом народні пісні дуже різноманітні.
– Пригадайте, що таке пісня. Назвіть види пісень.
– Які з цих пісень вам відомі? Пригадайте, які пісні відносимо до календарно-обрядових. Чи доводилося вам співати їх?
– Напевно, добре відомі вам і родинно-побутові пісні – це пісні про кохання, родинні стосунки, колискові. А про що може йтися у суспільно-побутових піснях?
3. Робота з підручником. Читання з позначками (робота у парах).
Учитель пропонує прочитати статтю підручника, роблячи відповідні позначки: V – прочитане підтверджує те, що ви знаєте – – прочитане відрізняється від того, що ви знаєте; + – прочитане несе нову для вас інформацію; ? – ви натрапляєте на інформацію, про яку хочете знати більше.
Самостійне опрацювання учнями матеріалу підручника.
Аналіз читання з позначками.
4. Читання зразків суспільно-побутових пісень (робота над виразністю читання), прослуховування фонозаписів, визначення різновидів пісень, їхніх мотивів та настроїв.
5. Бесіда з метою узагальнення вивченого.
– Що об’єднує усі суспільно-побутові пісні?
– Визначте основні мотиви та образи цих пісень.
– Який настрій переважає у піснях суспільно-побутового циклу? Чому?
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Незакінчене речення: “Сьогодні на уроці я зрозумів, що…”.
2. Взаємооцінювання у парах.
Домашнє завдання.
Обов’язкове: вивчити напам’ять одну народну пісню (на вибір).
За бажанням: а) підготувати повідомлення про козаків або чумаків; б) намалювати ілюстрації до прочитаних пісень; в) поставити запитання до однієї із вміщених у підручнику пісень.
Додаток
Висловлювання про українську народну пісню
Що за милозвучність та краса ці українські пісні. Се – джерело, з якого на здоров’я ще довго будуть пити нащадки (П.Грабовський).
Українська пісня – геніальна поетична біографія українського народу. Безсмертна українська пісня – це бездонна душа України, її слава (О.Довженко).
Без пісні нема духовного життя народу. Вона народжується від невловимого поруху людської душі… Ідучи в похід, воїн бере зброю, хліб і пісню. Зброю – для бою, хліб – для життя, пісню – як душу народну (А.Малишко).
Ця нація співає плачучи. Так чинять на планеті лише українці (Боплан, Франція).
Українська пісня – це справжня поезія серця і почуття (В.Ягич, Хорватія).