Ім’я уроку: “Народне мистецтво – це одяг нації” (Оноре де Бальзак).
Мета: ознайомити учнів зі змістом теми “Світ фантазії та мудрості”, цілями її вивчення, з колом теоретичних понять теми; допомогти зрозуміти зміст міфів, осмислити їх суть, виховувати інтерес до вивчення творів фольклору.
Цілі:
Учні знатимуть: зміст вивчених міфів, головну думку творів, імена головних язичницьких слов’янських богів, визначення поняття міф.
Учні вмітимуть: розповідати про виникнення міфів, переказувати та тлумачити їхній зміст, уявляти прочитане, розповідати про роль міфів, пояснювати місце реального й уявного в житті людей;
вибирати із загального переліку цілей найбільш значущі.
Тип уроку. Комбінований урок.
Обладнання: підручники, виставка книг – збірок давньоукраїнських міфів, картки з цілями вивчення теми, мультимедійна презентація “Давньослов’янські боги”, картки для роботи груп.
Методи, прийоми, види, форми роботи: виразне читання, “мікрофон 1”, “смайлики”, передбачення, перегляд презентації, взаємоконтроль у парах, робота в групах, укладання схеми, “порушена послідовність”, “незакінчене речення”, інсценізація.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. З’ясування та забезпечення емоційної готовності (“смайлики”).
Доброго дня, діти. Доброго вересневого дня й цікавого уроку. Чи всі прийшли сьогодні сюди з добрим настроєм? Зобразіть його у своїх зошитах у вигляді смайликів. Погляньте в зошит сусіда. Чий смайлик іще не усміхається? Намалюйте йому усмішку, і нехай від неї вам стане тепліше і сонячніше.
2. Актуалізація суб’єктного досвіду. Аналіз теми заняття і свого ставлення до неї.
Учитель:
– Немає у світі народу, який би не цікавився власною історією. Хто ми і звідки? Чому ми саме такі? Де ж шукати відповіді? Звичайно, в наук: історії, археології, релігії, етнографії… Вони покликані детально описати історію створення народу. Але є ще одна галузь людського життя, яка допомагає розкрити особливості народної душі. Це література, зокрема усна народна творчість(фольклор). У перекладі з англійської це слово означає “народна мудрість”.
Ознайомтеся з таблицею.
Роди і жанри усної народної творчості
| Епос | Лірика | Драма |
| КазкиПерекази
Легенди Народні байки Анекдоти Усмішки |
ПісніМалі фольклорні жанри (прислів’я, приказки, загадки, небилиці) | ІгриІгри-пісні
Обряди
|
– Немає сенсу пояснювати сьогодні суть кожного з жанрів фольклору: так чи інакше ви знайомі з ними із раннього віку, а на уроках літератури поглибите свої знання. А що ж дає нам вивчення фольклору?(Вивчення усної народної творчості дає змогу дізнатися, як жили наші предки в давнину, чим переймалися, як проводили дозвілля, чим допомагали одне одному, до чого прагнули і з чого сміялися).
– Протягнімо уявну ниточку зв’язку між нашими далекими предками-слов’янами й сучасними українцями. Відчуймо, як бринить вона, ця нитка, викликаючи невидиме єднання між багатьма поколіннями дітей спільного українського роду. То ж знаймося, вивчаймо наші витоки, наші першоджерела, у цьому – запорука нашого розвитку, нашої сили, духовної стійкості.
Як, на вашу думку, краще знайомитися з народним життям: із наукових довідників та енциклопедій, архівних записів чи шляхом вивчення фольклору?(Відповіді учнів. “Мікрофон 1”).
– У п’ятому класі курс вивчення української літератури починається саме з розділу “Усна народна творчість”. Перша тема – “Світ фантазії та мудрості”(учні отримують картки з цілями вивчення теми). Перед вами – цілі вивчення цієї теми. Ви ознайомитеся із розповідними(епічними) жанрами нашого фольклору – казками, легендами, переказами, міфами, дізнаєтеся, чим вони відрізняються одне від одного, прочитаєте зразки цих творів, навчитеся їх переказувати та тлумачити їхній зміст, розповідати про виникнення міфів та легенд, уявляти прочитане, виявляти реальне і фантастичне у творах, ділитися враженнями про них. Ви вивчите різновиди народних казок та особливості їхньої будови, навчитеся розповідати про прочитане з точки зору народної моралі і навіть спробуєте самостійно складати різні твори, стилізовані під жанри усної народної творчості.
Учитель пропонує обвести ті цілі, які є для учнів найбільш значущими.
– Погортайте сторінки підручника. Тема охоплює …сторінок, але яких красивих, багато ілюстрованих, зручних у користуванні, адже тут зустрінете і тлумачні міні-словники, і статті з теорії літератури. Відведено на вивчення теми 14 уроків. У кінці вивчення напишемо контрольну роботу. Запитання та завдання до неї можете подивитися на стенді “Готуйся до контрольної роботи”.
– Починаємо вивчення теми з міфів. Що ж це таке? Думаю, що ви самі можете дати визначення, використовуючи передбачення. Я назву деякі поняття, відомі вам з мультиплікаційних та художніх фільмів. Афродіта, Пріам, Зевс, Прометей, Медуза Горгона, золоте руно, Мінотавр, Дамоклів меч. А ви подумайте, з чим ці поняття пов’язані і що таке міф. (Усі ці слова відображають реалії давньогрецьких міфів. Міф – це вигадана історія, яка пояснює життя людей, богів, героїв, виникнення воєн тощо).
– Отже, давньогрецькі міфи ви знаєте непогано. А чи знаєте ви давньоукраїнські міфи? Чи чули, як звали наших давніх богів? Чи знаєте, яким уявляли світ наші предки?
Давні слов’яни мали власну релігію, яка називалася язичництвом. Не вміючи пояснити природних явищ, вони поклонялися багатьом богам, кожен з яких відповідав за певну галузь життя.
Перегляд презентації “Давньослов’янські боги”.
– Ці коротко записані історії язичницьких богів і становлять основу української міфології – особливо емоційного і поетичного виду народного мистецтва. Із невеличкою його частинкою ми ознайомимося на уроці. Запишіть ім’я уроку: “Народне мистецтво – це одяг нації” (Оноре де Бальзак).
Як ви розумієте цей вислів? (У світі є багато націй, вони різняться між собою і географічним розташуванням, і умовами проживання, і мірою розвитку господарства. Але найголовніша відмінність – у мові, культурі, мистецтві. Тільки маючи власне самобутнє національне народне мистецтво, нація має право на самовизначення).
ІІ. Цілевизначення та планування.
- Вибір цілей із загального переліку.
- Ознайомлення з планом роботи, запропонованим учителем, узгодження його з пропозиціями учнів.
- Вивчення теоретичного матеріалу за підручником.
- Робота в групах із текстами міфів.
- Звіти груп про роботу.
- Рефлексія.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Робота з підручником: читання мовчки статті підручника; взаємоконтроль у парах.
2. Опрацювання міфу “Створення світу“.
а) Читання тексту.
– Щоб зрозуміти зміст міфів, які сьогодні розглядатимемо на уроці, варто зачитати найпоширеніший варіант українського міфу про початок світу. Ось як усе починалося…
Створення світу
На початку часів світ перебував у темряві. Але Всевишній явив Золоте Яйце, в якому був ув’язнений Рід – Прародитель усього сущого.
Рід народив Любов – Ладу-матінку і силою любові зруйнував свою в’язницю, створив Всесвіт – безліч зоряних світів, а також нашу земну кулю.
Сонце вийшло тоді з лиця Його.
Місяць світлий – із грудей Його.
Зірки часті – з очей Його.
Зорі ясні – з брів Його
Ночі темні – з дум Його.
Вітри буйні – з дихання…
Так Рід породив усе, що ми бачимо навкруги, – все, що при Роді, все, що ми називаємо Природою. Рід відділив світ видимий, явний, тобто Яв, від світу невидимого, духовного – від Нові. Рід відділив Правду від Кривди.
У колісниці вогненній Рід ствердив Грім гримучий.
Бог Сонця Рa, що вийшов з лиця Рода, був стверджений у човнику золотому, а Місяць – у срібному.
З духу божого народилася птаха – Матір Сва та Сварог Небесний Отець. Сварог завершив творення світу.
…Рід став Небесним Джерелом і породив Великий Океан, з піни якого народилася Світова Качечка, а від неї народилися боги.
…Рід народив Корову і Козу. Їхнє молоко розлилося, і утворився Чумацький Шлях. Створивши камінь Алатир, Рід почав збивати це молоко – і з цього масла було створено Матір Сиру Землю.
б) Осмислення прочитаного:
– Чи зацікавив вас цей міф? Чим саме?
– Які почуття викликав?
– Про що він?
– Отже, хто, за міфом, породив усе, що ми бачимо? Перекажіть, як це відбувалося.
– А ви таким уявляли створення світу? Що ви знаєте про це? З яких джерел?
3. Робота в групах.
– А зараз попрацюємо в групах. Кожна група має прочитати “свій” міф і виконати завдання.
І група – міф “Дажбог”.
- Прочитайте виразно міф.
- Складіть за питання до тексту і задайте їх учням класу.
- Намалюйте свій варіант зображення Дажбога.
- Із матеріалів, підготовлених учителем, виберіть розповідь про Дажбога, доповніть вище сказане.
ІІ група – міф “Берегиня”.
- Виразно прочитайте текст.
- Складіть схему “Світлі та темні сили у міфі “Берегиня”.
- Опрацюйте словничок незрозумілих слів і донесіть їх значення до однокласників перед виразним читанням тексту.
- Намалюйте Берегиню.
- Допишіть речення:
– Після перемоги над силами зла Берегиню почали називати…
– На вишитих рушниках Берегиню зображають у вигляді…
– На дверях, на вікнах, на сорочках зображали Берегиню, аби вона…
– Схематичне зображення Берегині трансформувалося у тризуб, який є…
ІІІ група – міф “Неопалима купина”.
- Виразно прочитайте текст.
- “Порушена послідовність”. Завдання: розставте пункти плану у потрібній послідовності (див. додаток 3).
- Розкажіть, якими ви уявляєте чужоземних королів.
- Поміркуйте, чому чужинці злякалися квітки.
- Поясніть однокласникам, чи справді існує така рослина і як вона називається.
ІV група – міф “Зоряний віз”.
- Виразно прочитайте міф.
- Складіть невеликий діалог матері та дочки за мотивами прочитаного міфу.
- Подумайте, що у цьому міфі може бути реальним, а що – вигаданим.
- Допишіть речення: “Якби я був(була) на місці дівчини…”
- Сформулюйте головну думку твору.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Рефлексія рівня навченості та процесу праці.
– Що нового ви дізналися на уроці?
– Чи потрібні вам ці знання?
– Чи досягли ви поставленої мети?
– Як працювала ваша група?
– Продовжте речення: “Після уроку я відчуваю…, розумію…, думаю…”
2. Підсумок учителя.
– Чи можна сказати, що міфи не тільки мають пізнавальне значення, а ще й навчають чомусь? Якщо так, то чому? (Навчають доброти, уважності, умінню любити свій край, його людей, доброзичливості, щирості. Герої міфів – винахідливі та чесні перед собою та людьми).
Ім’я нашого уроку було пов’язане з висловлюванням французького письменника Оноре де Бальзака про те, що національне мистецтво є одягом нації. На основі яких міфів ми це можемо довести? (Міф про створення світу є одним зі світових варіантів цієї розповіді, але у нашому згадуються близькі українцям птахи, тварини, символи. Наш Чорнобог нагадує єгипетського бога підземного царства Аїда. Наш Сварог – давньогрецького Прометея, Перун – Зевса…Отже, у кожного народу свої герої та міфи, забарвлені національним колоритом і саме цим вони цінні та цікаві).
Домашнє завдання.
Обов’язкове загальне: вивчити теоретичний матеріал про міфи; уміти переповідати вивчені на уроці міфи та висловлювати своє враження від них.
За бажанням: а) намалювати ілюстрації до творів, вивчених на уроці; б) написати твір-мініатюру “Чому жінок називають берегинями?”; в) принести фото (або підготувати мультимедійні слайди) із зображенням морів і Карпатських гір.
Додатки до уроку
Додаток 1
Для роботи групи “Дажбог”
Сама назва Дажбог – прозора: даждь – дай і бог – багатство. Тобто Дажбог – податель добра, багатства.
Дажбог – син Сварога, бог земного достатку – врожаю жита і пшениці.
Дідух – останній сніп вижатого поля – є символом Дажбога, його духом, духом життя. Навесні Дідуха обмолочували і розсипали насіння по ниві – випускали дух Дажбога на землю, що надавало урожаєві цілющої животворної сили.
Додаток 2
Для роботи групи “Берегиня”
Словничок незрозумілих слів
Сварог – за слов’янською міфологією, Сварог є небесним ковалем, що викував Світ, покровителем ковальства та ковалів, а також опікуном ремесла, який населив Землю різними істотами, створив перших людей, став покровителем шлюбу та родини. Є винахідником плуга та жорен, навчив людей молоти зерно та пекти хліб.
Білобог – бог добра в слов’янській міфології, творець землі, світла. Уособлював добрі (“білі”) сили. Виступав у постійній боротьбі з Чорнобогом.
Чорнобог – злий бог, що приносить нещастя.
Мара – дружина Чорнобога.
Перун – божество в давньоруській язичницькій міфології, покровитель князя і дружини, бог грози, грому і блискавки.
Вирій – тепла країна, що лежить десь далеко за морями, де сонце ходить близько до землі, тому там усе тепло. В ній є багато теплих вод, у яких купаються хворі і видужують. Туди відлітають на зиму всі птахи, а також відповзають гадюки, а вертають звідти назад аж з початком весни.
Жорна – пристрій для ручного і механізованого помолу збіжжя.
Кутина – хата.
Бурдей – житло, викопане в землі; землянка.
Скніти – мучитися, жити в тяжких умовах.
Додаток 3
До роботи групи “Неопалима купина”
1) Перед вами план міфу. Завдання – відновити порушену послідовність плану.
А. Здивування чужоземних королів.
Б. Рішення чужоземців піти геть.
В. Грізна пропозиція завойовників.
Г. Початок облоги Дорогобужа.
Д. Інтригуюча відповідь захисників міста.
2) Ботаніка пояснює. Неопалима купина. Так називається це зело.
Вчені-ботаніки дослідили, що нічого надприродного в його горінні немає. Просто у спекотний день квітуча рослина виділяє ефірну олію. Отож довкола квітів скупчується невидима хмарка летких речовин. Якщо ж до верхівки куща піднести запалений сірник, то ці леткі речовини спалахують голубувато-зеленим вогнем. При цьому сама рослина залишається неушкодженою. Саме від цього і пішла народна назва “неопалима купина”. Ботаніки називають рослину прозаїчніше: ясенець. Бо листя її справді дещо нагадує листя ясена. А ще в Карпатах подекуди називають неопалиму купину червоною рутою.
Мартинюк І. І.,
вчитель української мови і літератури
Вільбівненської ЗОШ І-ІІІ ст. Острозького р-ну