Тетяна Дудіна – філолог, літературознавець, редактор, автор підручників і посібників з читання для молодшої і середньої загальноосвітньої школи. “Українська література для 6 класу” (науковий керівник проекту, автор методичного апарату професор, доктор педагогічних наук О. Пометун; співавтор А. Панченков) (“А.С.К.”, 2006 р.) – переможець Республіканського конкурсу на кращий підручник, рекомендована Міністерством освіти і науки України для використання в школах країни.
“Українська література для 7 класу” (“Шкільний світ”, 2007 р.) побачила світ лише на сторінках часопису “Українська мова та література” (число 29-32, 1-й семестр та число 45-47, 2-й семестр).
Однак закладені в них ідеї і сьогодні (а може, сьогодні як ніколи раніше) затребувані й актуальні. У цьому відвідувачі сайту можуть переконатися, познайомившись з матеріалами підручника для 7 класу, які ми сьогодні починаємо публікувати.
А. Фасоля,
канд. пед. наук,
м. Київ
Вступ.
ЛІТЕРАТУРА – МИСТЕЦТВО СЛОВА
Після вивчення цієї теми ви зможете:
· висловлювати свої міркування з приводу функцій мистецтва та його місця в житті людини;
· пояснювати місце художньої літератури серед інших видів мистецтва;
· називати та пояснювати функції літератури як мистецтва слова
Працюємо разом
За літо ви змінились, подорослішали, отже почніть новий навчальний рік з нового знайомства між собою. Назвіть своє ім’я і представтесь однокласникам, продовжуючи речення: „Я очікую від уроків літератури в цьому році…” назвіть 2-3 своїх очкування. Обговоріть, чи співпали ваші очікування. Чи вони були різними? Чому так сталося?
Пригадайте
1. Які книжки ви прочитали влітку? Хто їх автори? Які твори справили на вас найбільше враження і чому?
2. Яка, на вашу думку, роль книжки в історії розвитку світової науки і культури? Поясніть вашу думку.
3.Що таке мистецтво та які види мистецтва вам відомі? Яке його місце в житті людини?
Працюємо самостійно
Прочитайте текст і сформулюйте відповіді на питання:
1) як визначають мистецтво автори підручника? Чи погоджуєтесь ви з таким визначенням? Чому?
2) у чому подібність і в чому відмінність літератури та інших видів мистецтва?
3) якими є функції літератури як мистецтва слова?(Функція – роль, обов’язок кого-небудь, чого-небудь).
Обговоріть свої відповіді у загальному колі.
ХУДОЖНІЙ ТВІР ЯК ЯВИЩЕ МИСТЕЦТВА
З давніх давен люди намагалися осягнути життя й відтворювати його різними способами: випалювали на дощечках й ліпили з глини силуети тварин, рослин, людей, малювали предмети на папері чи полотні, передавали свої почуття звуками музичних інструментів, словом спочатку в усній, а потім писемній формі. Так виникло мистецтво. В кожному з існуючих видів мистецтва свій засіб відображати життя, створювати його художній образ: у архітектурі і скульптурі – пластичні маси, у живописі – лінії та фарби, у танці й пантомімі – людське тіло, у музиці – звук, у літературі – слово, у театрі й кіно – сценічні картини та гра акторів. Отже, мистецтво – це відображення дійсності в художніх образах, за допомогою яких митці у своїх творах створюють нове ірреальне (уявне) життя, подібне реальному.
Художня література – один із найпоширеніших видів мистецтв. Її ще називають мистецтвом слова або красним письменством, бо відтворює картини людського життя образним словом.
Слово стає образним тоді, коли не лише називає щось, а й узагальнює, (наприклад, знаходить спільне між, скажімо, людиною і сонцем, що так само «втомлюється» за день і «сідає» відпочити), викликає певні почуття та переживання або виражає оцінку, ставлення до названого явища, тобто має певну емоційність.
Слово і образ в художній літературі – поняття нероздільні, взаємопов’язані. Вони сприймаються не тільки розумом, а й почуттями, й цим мова художньої літератури відрізняється від мови наукової.
В той же час художній образ це не копія чи фотографія якоїсь особи чи явища. Письменник створює новий світ і показує його в русі й конкретних деталях на основі знання дійсності, людини, осмислення та оцінки життєвих явищ, їх узагальнення. Про щоб не розповідав, щоб не описував він у своєму творі: предмети, події, природу, людину – то все про людей і для людей. Тому художня література має людинознавче призначення. До того ж і відтворення невидимого – людських міркувань, почуттів, переживань, переконань, – всього внутрішнього світу людини, – найбільш доступне за допомогою слова лише такому виду мистецтва, як література.
Отже, художня література впливає на розум людини, на її почуття, спонукає до міркувань, співпереживань, допомагає глибше пізнати дійсність, виховує, людину, надає їй знання та естетичну насолоду (Естетична насолода – насолода від прекрасного, довершеного). Вона зберігає, накопичує й передає з покоління в покоління моральні та духовні цінності, впливає на розвиток загальної культури суспільства, становлення духовної особистості людини, нації.
Сучасні теоретики літератури оцінюють можливості мистецтва слова дуже високо: «Художня література – перша серед рівних по своєму значенню та впливу на суспільство й людину мистецтв». Міфологічні, фольклорні, літературні сюжети та мотиви часто виступають основою творів інших видів мистецтва – живопису, скульптури, музики, театру, естради, кіно.
Працюємо разом
За допомогою уявного мікрофона закінчить речення: «Художню літературу називають мистецтвом слова, тому що…»
Вузлик на пам’ять
Художня література – це словесний вид мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність (художній світ) за естетичними законами (законами краси).
Художній світ літературного твору – це створений уявою майстра слова ірреальний (видуманий) світ, у якому живуть і діють персонажи твору.
Художній твір має зміст і форму, що перебувають у нероздільній єдності. Зміст твору складається з сюжету, теми, ідеї. Художня форма твору – це його будова (композиція) і мовне оформлення.
СЛОВО ПИСЬМЕННИКУ
Працюємо разом
Прочитайте лист сучасного українського письменника, лауреата премії ім. Т.Г.Шевченка Валерія Шевчука.
Працюючи в парах, оберіть одне з питань та обговоріть:
1. Як, на думку письменника, пов’язані художня література та інші види мистецтва? Підтвердить відповідь прикладами з тексту.
2. Яке місце в житті людини посідає мистецтво? Підтвердить відповідь прикладами з тексту.
3.Чи погоджуєтесь ви з думкою В.Шевчука, що серед інших видів мистецтв „перед веде таки література”? Чому?
Шановні семикласники!
Автори підручника запросили мене взяти віртуальну участь у проведенні першого уроку з української літератури у новому навчальному році, висловити своє бачення місця художньої літератури поміж інших видів мистецтв, відповісти на ваше запитання: чи є у неї якісь переваги перед іншими?
То ж давайте поміркуємо разом.
Художня література поміж інших видів мистецтв займає особливе, можна сказати, універсальне місце, тобто всебічне. І справді, погляньте, як література вбирає в себе інші мистецтва.
Коли казати про музику, то вона, значною мірою, присутня в художньому творі. Наприклад, поезія має ритмічну структуру, як і музика, і стає основою для творення пісні. Має поезія і внутрішнє з’єднання з музикою: творить систему настроїв, емоцій, а через ритмове наповнення – художню структуру, яку ще звуть художнім тілом (формою). Чи присутня музика в прозі? Безсумнівно, бо й художня проза знає свою ритміку, настроєві пасажі, звукові піднесені чи притишені ряди і так само, як музичний твір та поезія, складає свою художню структуру. Чи з’єднується з музикою драматургія? Це кожен знає, бо музика супроводжує не лише співні жанри (опера, оперета, музична комедія), але й драматичні. При творенні дійства на сцені не раз присутній буває оркестр, хор, використовується сольний спів; творяться свої ритми і при декламації.
Перейдемо до образотворчого мистецтва. Світ барв неодмінно присутній у художньому творі: є тут описи природи (пейзажі), сцени із життя, зокрема батальні чи звичаєві, емоційна наладнаність через систему кольорів, відтак і кольорова наповненість, емоційна наладнаність знову-таки через систему кольорів – і все це віддається через слово. А коли говорити про драматургію, то художник-декоратор неодмінно присутній при творенні вистави.
Сказане свідчить, що й театр поєднує в собі різні мистецтва: музику й образотворче, також ужиткове, що витворює світ речей, але основа основ вистави літературна – п’єса: драма, трагедія, комедія та інші жанри.
І нарешті наймолодше з мистецтв – кіно. Основа його також літературна, через що один із жанрів – кіносценарій. Але й кіно, як і театр, навіть більшою мірою, використовує поетику і способи бачення світу іншими мистецтвами: музику, якою супроводжується дійство, образотворче для творення живих картин природи, світу речей і людей; кіно часто використовує пісню, присутній значною мірою тут і театр, бо театральна вистава й кінофільм близькі поміж себе: там і там діють виконавці дійства – актори.
Як бачимо, всі мистецтва між собою взаємопов’язані і вбирають у себе різні засоби творення, але перед веде таки література, бо головне її завдання – з’явлення хай і ілюзорної, але уподібненої до справжньої, дійсності з усією її різноманітністю. Тим то живий світ, у якому живемо, тісно поєднується із естетичним, який його узагальнює, осмислює, відтворює – на своєму рівні. І без такої сполуки не можемо уявити собі цивілізації, яку створила людина. А коли б вилучили мистецтво з життя, світ став би сірий, опростився б, а водночас був би менш зрозумілий та цікавий.
(Факсимільний підпис) Валерій Шевчук
Перевірте себе
1. Якими є функції мистецтва в житті людини та людства в цілому?
2. У чому полягає роль мистецтва в житті людини?
3. Що таке художня література? Чим вона відрізняється від літератури взагалі?
4. Що таке художній твір? Які його особливості?
5. Яким є місце літератури серед інших видів мистецтва?
6. Які функції літератури як мистецтва слова ви знаєте?
Додому
1. Візьміть інтерв’ю у своїх батьків чи інших дорослих, сформулювавши 2-3 запитання на тему: «Роль художньої літератури в моєму особистому житті».
2. Прочитайте уривки зі статті Івана Франка «Теорія і розвій історії літератури», визначте найбільш цікаві та неочікувані для вас думки чи положення (2-3), поставте до них запитання та запишіть їх. На наступному уроці запропонуйте ці запитання однокласникам.
ЩО ТАКЕ ЛІТЕРАТУРА?
У найширшому розумінні цього слова література – це зібрання усіх духовних плодів чи то одного народу (національна література), чи то більшої групи народів (слов’янські літератури, германська, латиноамериканська, скандинавська), або ж усього людства (всесвітня література), складених у мові. Це може бути зібрання переказів, споминів, дослідів, досвідів, вигадок та пісень, що передаються з пам’яті з вуст до вуст (усна словесність) чи закріплених письмом. Виразних меж між усною словесністю й письмом немає, одне переходить у друге.
Таким чином, під літературою розуміємо всі витвори людського слова взагалі. Сама література розкладається на літературу наукову, присвячену потребам людської пам’яті (історія) та людським дослідам над природою, і літературу так звану «красну», присвячену потребам людського чуття або фантазії.
Цікаво, що в старі часи виразної різниці між літературою науковою і красним письменством не було: твори філософські, ба навіть закони, граматики й лікарські рецепти бували писані віршами…
ЩО ТАКЕ НАЦІОНАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА?
Кожна національна література – це своєрідний сплав свого, місцевого, оригінального з присвоєним, чужим, перейнятим із довговікових міжнародних відносин. Коли ми втішаємо себе пригодами казкових героїв, фантастичними картинами заклятих замків, життям небувалих звірів та народів, коли незрозумілий нам характер називаємо сфінксом, примху – химерою, оманну дорогу – лабіринтом, то в усьому цьому проступають сліди фантазії й культури давніх єгиптян, вавілонців, асирійців. У кожній літературній появі, а особливо при з’явленні нової літературної течії, помічається своєрідно-національне, яке зв’язане з загально-міжнародним; оригінальний зміст у міжнародній формі, і національні форми, в які відлито міжнародний зміст.
Тетяна Дудіна,
філолог, літературознавець,
м. Київ