Тема. Володимир Дрозд. “Білий кінь Шептало”. Проблема знеособлення людини в суспільстві.
Мета: розкрити алегоричність образу коня Шептала; вдосконалювати вміння учнів визначати тему, ідею, проблеми художнього твору, характеризувати образ-персонаж; бачити красу зображеного; висловлювати власну думку з приводу прочитаного; утверджувати неповторність кожної людської особистості та її право на внутрішню свободу.
Цілі.
Учні знатимуть:зміст оповідання; сутність піднятих проблем; у чому полягає алегоричність образу коня Шептала; основні риси персонажа; тему та ідею оповідання.
Учні вмітимуть: визначати й формулювати проблеми твору; аналізувати окремі фрагменти на основі запитань і завдань; висловлювати ставлення до прочитаного; давати власну оцінку вчинками героя та піднятим проблемам; визначати тему та ідею твору.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет В.Дрозда; тексти оповідання; схема-опора характеристики персонажа; фотоілюстрації коней; пам’ятки “Етапи групової діяльності”.
Методи, прийоми і форми роботи: асоціювання, незакінчене речення, мікрофон 1, метод ПРЕС, робота в парах і групах, бесіда, робота з текстом.
Оформлення дошки: портрет В.Дрозда, епіграф:
Називай рабом і калікою кожного,
хто ненормально реагує на свободу і неволю.
В.Фолкнер
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
- З’ясування емоційної готовності до уроку (Кольоровий настрій).
- Актуалізація опорних знань та суб’єктного досвіду:
а) асоціювання: ключові слова – воля, неволя. Використати слова, що означають природні явища, кольори, звуки, почуття, квіти, тварин, людей, птахів);
б) саморефлексія (“Незакінчене речення”: “Для мене воля – це…, а неволя – …);
в) обговорення представлених результатів.
ІІ. Цілевизначення та планування.
1. Представлення концепту уроку.
Учитель. Воля здавна цінувалася, неволі людина прагнула позбутися. Однак в оповіданні В.Дрозда “Білий кінь Шептало” герой діє не завжди у відповідності з цими принципами. Чому між волею і неволею Шептало обрав друге, з’ясуємо в ході розмови.
2. Визначення цілей учнями в парах на основі логічного членування теми уроку:
Проблема1 знеособлення2 людини в суспільстві3.
3. Корекція учнівських цілей вчителем.
4. Колективне планування діяльності.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. З’ясування емоційного враження від прочитаного (із застосуванням елементів методу ПРЕС):
Читаючи оповідання, я
відчував…
захоплювався…
дивувався… бо…
думав…
не розумів…
запитував…
2. З’ясування змісту незрозумілих слів.
3. Обговорення епіграфа.
4. Формулювання проблемного питання: “У чому полягає піднята автором проблема знеособлення людини в суспільстві?”
5. Робота зі змістом оповідання:
1) Спільна діяльність учителя й учнів:
- Прочитайте уривок від початку оповідання і закінчуючи словами “…Тільки зачекай, напою”;
- Як характеризує Шептала його ненависть до табуна, гурту і прагнення бути самотнім?
- Прокоментуйте фразу: “…гостро тхнуло потом, він гидливо підібрав губи…”;
- У чому полягала особливість стосунків коня й конюха?
- Кому належать слова: “Бо він, Шептало, кінь особливий, кінь білий, а коли й попав у це бригадне стовпище, то завдяки злому випадку, химерам долі. Справжнє місце йому не тут, хтозна, де він опиниться завтра. І Степан це розуміє”? Прокоментуйте їх.
- Як Шептало ставиться до Степана? Чим викликане таке ставлення?
- Підсумуйте: яким постає білий кінь у цьому епізоді?
2) Організація групової роботи:
а) об’єднання в групи;
б) аналіз пам’ятки “Організація групової роботи”:
Пам’ятка “Організація групової роботи”
|
в) робота у групах над запропонованими запитаннями і завданнями:
І група:
- Прочитайте уривок від слів “Думка про роботу…” і закінчуючи словами “…і спішно переходив на чвал”.
- Дайте відповіді на запитання і виконайте запропоновані завдання:
- Шептало не любить будь-яку роботу чи тільки певну? Як ви до цього ставитесь?
- Чому Шептало хоче виправдати конюха? Які аргументи він для цього шукає? Як це характеризує білого коня?
- Відстежте етапи духовного зламу Шептала *епізод від слів “Ще коли його, молодого й гордого…” і до кінця абзацу;
ІІ група:
- Прочитайте уривок від слів “Степан вийшов з конюшні…” і закінчуючи словами “… його повільно засмоктував глибокий, як прірва, відчай”.
- Дайте відповіді на запропоновані запитання і виконайте завдання:
- Чому саме “подорож до колодязьного корита” найбільше гнітила Шептала?
- Як узгоджується прагнення волі й самостійності зі словами Шептала: “І як цей Степан терпить? Я навів би порядок. Водопій – то водопій, нічого витанцьовувати, ніби в цирку”;
- Про яку обмеженість коней роздумує Шептало?
- У чому полягала суть “тихої, непомітної боротьби”, яку вів Шептало? Це справді була боротьба?
- Зіставте думки Шептала про конюха “…нас з тобою таких тільки двоє” з його цитованою оцінкою Степана і такими словами: “Степан – всесильний, милостивий і злий”. Зроби висновок.
- У чому полягала “тремтлива ілюзія волі та влади”? Прокоментуйте появу у вислові поняття “влада”;
- Чому ласкаве й закличне іржання Шептала викликало лють Степана?
ІІІ група:
- Прочитайте уривок від слів “На косогорі Шептало зупинився…” і закінчуючи словами “…помчав через гусячу царину у лугову синь”.
- Дайте відповіді на запропоновані запитання і виконайте завдання:
- Чиїми очима подано опис вечора? З’ясуйте роль цього пейзажу;
- Прокоментуйте фразу “Шептало бездумно, із звичною покірністю ступив кілька кроків за босим хлопчаком і раптом із болісною ясністю, як ніколи досі, відчув свою неволю”;
- Чому саме “поблажливо-зверхній дотик” хлопчикового пужална став “останньою краплею” для терплячого й покірного Шептала?
ІV група:
- Прочитайте уривок від слів “Незабаром форкання коней…” і закінчуючи словами “…шкодуючи, що втолив спрагу”.
- Дайте відповіді на запропоновані запитання і виконайте завдання:
- Розкажіть про відчуття волі, яке охопило Шептала на лузі;
- Якими художніми засобами скористався автор, щоб передати почуття білого коня?
- Наведіть 4 – 5 підтверджень, що “це були найкращі хвилини Шепталового життя”
V група:
- Прочитайте уривок від слів “Раптом небо напнулося…” до кінця оповідання.
- Дайте відповіді на запропоновані запитання і виконайте завдання:
- Яку гірку правду відкрив для себе Шептало?
- З якими протилежними почуттями сприймає герой грім і блискавку? Що перемагає і чому?
- Які два шляхи подальшої поведінки були у нього? Який із них обрано і чому? Як ви ставитесь до цього вибору?
- Якими аргументами кінь обґрунтовує своє повернення до Степана?
- Кому належать слова про “нерозумну блуканину ” Шептала. Прокоментуйте їх.
3) Представлення напрацювань представниками груп у формі зв’язної розповіді (у ході розповіді даються відповіді на поставлені запитання).
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Укладання переліку піднятих в оповіданні проблем:
а) духовного каліцтва і рабства;
б) ілюзорного сприйняття світу, самообману;
в) втрати внутрішньої свободи, власного “Я”;
г) свідомої відмови від боротьби за самоствердження.
2. Формулювання теми та ідеї твору.
3. З’ясування алегоричності образу Шептала.
4. Відповідь на проблемне питання проблемного питання: “У чому полягає суть піднятої автором проблеми знеособлення людини в суспільстві?” Для відповіді на нього пропонується розглянути проблемні питання:
- Шептало – раб і каліка?
- Чи була в білого коня можливість зберегти своє “Я”?
- Хто винен у духовному каліцтві Шептала?
- У чому полягає суть проблеми знеособлення людини в суспільстві?
5. Формулювання власного ставлення до проблеми волі, використовуючи як зразок слова матері Терези:
Життя – це шанс. Скористайся ним.
Життя – це краса. Милуйся нею.
Життя – це мрія. Здійсни її, –
Домашнє завдання.
Обов’язкове. Відрефлексувати рівень навчальних досягнень на основі представленого на с. 362 переліку. 2.
За бажанням.Написати есе “Знеособлення людини в суспільстві – це неминучість?”