ТЛ: поглиблення понять про художній образ, художній твір.
Ім’я уроку: „І знову у мандри запрошують книги”.
Мета: окреслити коло проблем, які будуть розв’язуватися на уроках української літератури упродовж року, семестру; розкрити значення мистецтва слова в духовному житті людини; ознайомити учнів з різновидами художніх образів; розвивати у восьмикласників відчуття краси і сили художнього слова; розвивати образно-логічне мислення, уяву, творчі здібності; сприяти становленню літературно-художніх смаків учнів; виховувати інтерес до літератури.
Цілі.
Учні знатимуть: функції літератури як мистецтва слова, її роль у духовному житті людини; різновиди художніх образів (образ-персонаж, образ-символ, словесні, зорові, слухові образи тощо); сутність поняття єдність змісту і форми;
коло проблем, які розв’язуватимуться на уроках протягом року, семестру.
Учні вмітимуть: сприймати художню літературу як одну з форм духовної діяльності людини; висловлювати міркування про функції мистецтва слова; знаходити в тексті художні образи, розрізняти їх типи, пояснювати роль;
планувати навчальну діяльність на семестр.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, виставка книжок „І знову у мандри запрошують книги”, картки зі схемою „Образи художнього твору”, картки з текстом вірша В.Сосюри.
Методи, прийоми, форми роботи: експрес-презентація творів, які будуть вивчатися у 8 класі; формування папки успіху; робота з підручником; пояснення учителя; робота в парах; „Коло думок”; „Мікрофон”.
Випереджувальні завдання (за бажанням): представити в оригінальній формі (скажімо, рекламні ролики) кілька творів, які будуть вивчатися у 8 класі, та їхніх авторів; підготувати виразне читання в ролях поезії М.Рильського “Діалог”.
Епіграф:
“Життя коротке – література вічна…” (Гіппократ)
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (привітання з новим навчальним роком, обмін побажаннями).
2. Вступне слово учителя.
Вітаю вас, мої юні друзі, на першому уроці української літератури. Ми вирушаємо сьогодні у нову мандрівку стежками одного з найдивовижніших мистецтв – мистецтва слова. На цьому шляху ви зустрінетеся з відомими письменниками, чиї імена золотими літерами записані на скрижалях української і вселюдської культури, тож сподіваюся, що ця мандрівка буде для вас цікавою і корисною. А вірним супутником у цій подорожі стане для вас підручник з української літератури, який написали (учитель називає авторів). Погортайте його, будь ласка, і поділіться своїми першими враженнями.
3. Обмін враженнями у парах з подальшим озвученням кількома учнями.
4. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.
1) Експрес-презентація творів, що вивчатимуться у 8 класі, „І знову у мандри запрошують книги”;
2) Представлення виконаних випереджувальних завдань.
ІІ. Цілевизначення та планування.
1. Окреслення кола проблем, які будуть розв’язуватися протягом року, семестру.
Учні отримують картки, за якими визначають основні цілі вивчення літератури упродовж першого семестру, дізнаються про дати і форми проведення контрольних робіт, заповнюють анкети, де записують найважливіші цілі своєї роботи, вкладають анкети в папку успіху. Упродовж року папка поступово наповнюється матеріалами, які засвідчать досягнення школярів: творчі роботи, малюнки, кросворди, рефлексивні роботи тощо.
2. Повідомлення теми уроку, визначення його цілей.
3. Узгодження плану роботи.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Слово учителя.
„Сонце освітлює людині шлях – книжка дає їй крила”, – як завжди мудро сказав народ. Проте останнім часом з’являються інші думки:
– Навіщо у третьому тисячолітті взагалі читати, коли є такі потужні засоби масової комунікації, як телебачення, відео, комп’ютер? І чи потрібне людині техногенної епохи мистецтво, а отже, ліричні почуття, відчуття краси? Чи, можливо, краса лише в раціоналізмі?
Ця дискусія не вчорашня, вона виникла ще в 50-х роках минулого століття („Чи потрібна гілочка бузку в космосі?”). Максим Рильський відгукнувся на неї своїм „Діалогом”.
2. Виразне читання підготовленими учнями „Діалогу” М.Рильського .
Перший голос
У часи космічної ракети,
Кібернетики та інших див
За облавок викиньте, поети,
Допотопних ваших солов’їв!
Геть жбурніть симфонії та мрії,
Як ганчірку кидають за тин!
Хто мотор полагодити вміє,
Вартий більше, ніж знавець картин!
Другий голос
Ця суперечка виникла не вчора,
Може, у печерній ще добі,
Але буть додатком до мотора
Для людини мало, далебі!
Як же так убого ви живете,
Чом так занепали ви, скажіть,
Що у дні космічної ракети
Солов’я не в силі зрозуміть?
3. „Коло думок”.
Яка ваша позиція? Сформулюйте її одним реченням. Чи погоджуєтеся ви з думкою Гіппократа „Життя коротке – література вічна”? (Відповіді учнів).
4. Робота з підручником (с. 5 – 6). Самостійно опрацювати статтю підручника. Виконати завдання. (Тут і далі посилаємося на: Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література. Підручник для 8 класу. – К.: Грамота, 2008. – 384 с. У подальшому подані за підручником завдання і запитання позначаємо *.)
а) створити опорний конспект, у якому було б відображено відповіді на питання:
– Що таке образ?
– Різновиди образів.
– Роль художніх образів.
– Функції художньої літератури.
б) придумати і задати своєму сусідові 2 – 3 запитання за прочитаним.
5. Фронтальна бесіда для актуалізації опорних знань.
– Що таке художня література?
– У чому її особливість як одного з видів мистецтва?
– Чому, на вашу думку, літературу називають людинознавством?
– Дайте визначення художнього образу.
– Назвіть відомі вам види образів художнього твору.
6. Робота зі схемою„Образи художнього твору”.
Використовуючи власні знання і матеріал підручника, створити схему „Образи художнього твору”:
1. Образи дійових осіб:
а) персонаж;
б) оповідач;
в) …………….
2. Образ автора.
3. Образ природного довкілля (пейзаж).
4. образ речового середовища (інтер’єр)
5. ………………………………………..
6. ………………………………………..
7. …………………………………………
7. Поглиблення знань про аналіз художнього твору. Слово вчителя.
– Ви вже знаєте, що в художньому творі співіснують дві правди – життєва і художня, бо у ньому завжди життєвий зміст, пройшовши крізь творчу уяву письменника, втілюється у словесну художню форму. Отож зміст і форма художнього твору становлять неподільну єдність.
Ідейно-тематична основа твору виражається через змалювання характерів, типів, яким належить центральне місце у створенні картин людського життя. Все інше – описи природи, зовнішності, авторські міркування тощо – підпорядковані цьому основному завданню. Саме ж це змалювання здійснюється засобами слова. Образно кажучи, слово – одяг усіх фактів і думок; без нього немає художнього літературного зображення. А кожне слово, залежно від оточення, в яке воно потрапляє (залежно від контексту), набуває різних емоційних відтінків, і, відповідно, звучить то один, то інший звук його багатої клавіатури.
Простежимо це на прикладі вірша В.Сосюри (текст поезії роздається учням або проектується на екран):
Тихо. В повітрі ні руху.
Слів де для пісні знайду?
Падають тепло і глухо
Яблука в нашім саду.
В небі печаль журавлина.
В’януть і никнуть цвіти.
Вийду, а обрій шипшинний,
Гляну: а небо – як ти.
Хмарка пливе кучерява,
Тихо, як сон, розтає.
Сині під місяцем трави,
Вітер – зітхання твоє.
Вдаль простягаю я руки,
Слухаю, кличу і жду…
Падають тепло і глухо
Яблука в нашім саду.
Ще раз вслухаймося в останні рядки: „Падають тепло і глухо Яблука в нашім саду”. Найбільше нашу увагу привертає слово „глухо”. Воно несе у собі відтінок суму, адже ми ніколи не скажемо „глуха радість”: для нас вона, навпаки, дзвінка. Це ж слово, крім настрою, передає і звук: короткий глухий звук, породжений падінням стиглого плоду на землю. Так і вчувається коротке приглушене „гуп”, у якому поєднались і прощальне тепло літа, і ще світла, сповнена красою щедрість ранньої осені. Повторюючись в останній строфі, слово „глухо” набуває звучання печалі. Це тому, що воно потрапляє в оточення інших слів, які передають печаль ліричного героя: „слухаю”, „кличу” і „жду”. Адже все, що криється за цими словами: і слухання, і поклик, і чекання – сповнені смутку.
Ми вели спостереження лише за однією із можливостей слова, яке і є основним будівельним матеріалом у художній літературі, її першоелементом.
Будь-який художній твір – це явище мистецьке, і його слід аналізувати в єдності змісту, створеного уявою автора (зображувані події і персонажі, тема, ідея, проблематика, висловлені думки і почуття), і форми його вираження (словесні образи, композиція, порядок розміщення подій у сюжеті. Тобто з’ясувати, наскільки останні допомагають донести до читача думку автора, сприяють розкриттю характеру, образу персонажа).
Весь художній твір, всі описи, стосунки між персонажами, характеристика їх, усі мовні засоби підпорядковані прагненню письменника виразити свій ідеал, своє уявлення про вищу форму досконалості, тобто переконати читача у справедливості і красі свого ідеалу, необхідності втілювати його в житті.
Тому створений письменником світ завжди нам цікавий. Чимось він нас щоразу захоплює, і ми знаходимо в ньому щось як близьке нам і знайоме, так і нове. Можливе й те, що через мистецтво слова ми відкриваємо й самих себе, дивимося на себе мовби збоку.
У цьому й полягає покликання творців художньої літератури – письменників. Своїми творами вони запрошують нас до діалогу. Хочу побажати, щоб цей діалог був для вас цікавим і плідним.
IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. „Мікрофон”: „Що на сьогоднішньому уроці було для мене найважливішим?”
Домашнє завдання.
Обов’язкове. 1. Опрацювати вступну статтю підручника. 2. Написати твір-мініатюру „Чого я чекаю від уроків української літератури?” 3. Визначивши читацьке завдання: які почуття, переживання, думки я хочу викликати в однокласників, підготувати виразне читання пісень „Зажурилась Україна…”, „Та, ой, як крикнув же козак Сірко”.
За бажанням. 1. Оформити на окремих картках висловлювання видатних людей про українську народну пісню як епіграф до наступного уроку про ці перлини українського фольклору. 2. Підготувати повідомлення на тему „Історичні народні пісні про напади турків і татар”.