Вступ. Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово – першоелемент літератури.
(Особистісно зорієнтований урок української літератури у 5 класі)
Слово до читачів
Вступний урок за технологією особистісно зорієнтованого навчання відрізняється від звичного нам вступного заняття, адже вчитель звертає увагу не лише на предметну складову, а й уводить учня в систему особистісних смислів, зрозуміння себе як читача, визначення цілей читацького розвитку. Тому і тип його визначаємо як комбінований.
Особливо важливий він для п’ятикласників. Учень повинен задуматися над метою читацької діяльності, зрозуміти, що успішність читацького шляху залежить від рівня його усвідомлення. З цією метою проводимо анкетування «Для чого я вивчаю літературу?», ознайомлюємо п’ятикласників зі змістом понять «читач», «гарний читач», «діалог з автором, текстом» та ін.
Учні знайомляться із сутністю організаційно-діяльнісних умінь, на основі запропонованих визначають індивідуальні цілі на семестр. Обов’язково вказують особистісно значущі, в тому числі й читацькі.
Завершується такий урок рефлексією діяльності, в процесі якої осмислюються зрушення у внутрішньому світі юних читачів.
Мета уроку: окреслити коло проблем, які будуть вирішуватися на уроках української літератури протягом року, семестру, під час опрацювання теми; з’ясувати роль слова в житті людини; розвивати логічне та образне мислення; виховувати інтерес до літератури.
Цілі.
Учні знатимуть: коло проблем, які будуть вирішуватися під час вивчення української літератури у І семестрі; зміст поняття образне слово.
Специфіку організації навчальної діяльності у 5 класі; роль оволодіння оргдіяльнісними уміннями та їх види.
Учні вмітимуть: розповісти про роль художнього слова в житті людини.
Пояснити мету і значення оволодіння оргдіяльнісними уміннями.
Тип уроку: комбінований урок.
Обладнання: анкета «Цілі вивчення української літератури», вирізані з паперу «зернинки» й «листочки» й «пелюстки»; підручник, виставка книг.
Методи, прийоми, види, форми роботи: розповідь учителя, бесіда, поетична (або ігрова) хвилинка, коментоване читання, пошук ключових слів, творче завдання.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (Привітання з новим навчальним роком. Обмін побажаннями).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду.
Учитель: Ви тепер п’ятикласники. Стільки нових учителів! А скільки нових предметів! Українська література – це новий для вас предмет чи ні? (Відповіді учнів). А як ви думаєте, для чого потрібно вивчати літературу?(Відповіді учнів).
3. Ознайомлення з підручником.
Учні гортають підручник, кажуть, чим він подобається (або не подобається) і читають звернення до читача (с. 3).
ІІ. Цілевизначення та планування.
- Окреслення кола проблем, які будуть вирішувати упродовж року, семестру. Пояснення вчителем специфіки особистісно зорієнтованого навчання, мети і значення оволодіння оргдіяльнісними уміннями.
Учні отримують анкети, за якими визначають основні цілі вивчення літератури (обирають із пропонованого переліку найважливіші для себе) і коментують (за бажання) свій вибір, пояснюють, як планують досягати цілей. Учитель підсумує, для чого потрібне дітям уміння визначати цілі й планувати роботу.
Учитель пропонує записати одну найважливішу ціль на «зернинці», озвучити, прикріпити «зернинку» до дошки (посіяти у ґрунт) і підтримає учнів у їхніх прагненнях.
2. Бесіда.
Учитель: Бачу, що дехто з вас вирішив «стати гарним читачем». А що це означає – гарний читач? (Відповіді учнів з доповненням, за потреби, вчителя: це той, хто уважно читає, розуміє кожне слово, уміє уявляти прочитане, співпереживати з героями тощо).
Учитель: Читання часто називають спілкуванням із письменником. Як ви думаєте, чому?
Учень: Бо письменник розповідає, а читач намагається його зрозуміти.
Учитель: Спілкуючись, ми ставимо запитання, висловлюємо свої думки, вислуховуємо співрозмовників, погоджуємось чи не погоджуємось, виявляємо емоції, ставлення. І якщо читання – це спілкування з письменником, то, очевидно, потрібно «слухати» і «чути» автора, розмірковувати над прочитаним, тобто вести діалог із твором. А для чого потрібен такий діалог?
Учень: Для того, щоб ми над чимось замислилися, щоб краще зрозуміли письменника. Тоді він стає твоїм другом, а твір ніби оживає.
Учитель: Справді, спілкування з твором спонукає до міркування, допомагає нам краще зрозуміти письменника. А ще допомагає зрозуміти себе, розкрити (у першу чергу для себе) багатства власної душі.
3. Повідомлення теми уроку, визначення його цілей.
Учитель пропонує записати у зошити (можна як епіграф) слова: «Література – це інструмент – древній і вічно молодий. А слова в ній – то струни» (В. Костюченко).
Учитель: А з чим би ви порівняли слово?(Відповіді учнів).
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
- Бесіда про роль слова в житті людини.
Учитель: На початку уроку ми привіталися, обмінялися побажаннями, сказали один одному добре слово. А яка ж роль слова в нашому житті? (Відповіді учнів і доповнення вчителя).
2. Поетична хвилинка.
Учитель пропонує пригадати й виразно прочитати рядки з улюблених поезій, назвати авторів. Виразно читає уривок зі свого улюбленого твору.
АБО Ігрова хвилинка «З якого твору рядки?».
Учитель або підготовлений учень (тримаючи у руках ляльку для лялькового театру)пропонує пригадати рядки вивчених у молодших класах творів, як-от: гуморески Г. Бойка, байки Л. Глібова, поезії Т. Шевченка, Л. Костенко «Здивовані квіти», М. Рильського «Зимовий ранок» тощо).
Учні пояснюють, чим саме їм подобаються процитовані твори.
3. Робота з підручником. Читання й коментування матеріалу рубрики «Подумаймо разом» (с. 4 – 5). Визначення ключових слів у понятті «образне слово»: краса, незвичність, загадковість, багатозначність (Ці слова записуються на «листочках» і кріпляться на дошці над «зернинками». Учитель пропонує скласти своє визначення поняття, використовуючи ключові слова).
4. Творча робота.
За допомогою образного слова описати свій настрій на уроці. Озвучення та коментар напрацювань.
Учні роблять записи на «пелюстках», читають написане і кріплять пелюстки на дошці так, аби утворилася квітка.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
Бесіда.
– Що ми робили сьогодні на уроці?
– Що дізналися нового?
– Чи сподобалось працювати на уроці? Чому саме?
Домашнє завдання.
Загальне обов’язкове. 1. Підготуватися до декламації улюбленого твору (уривку з нього) української літератури. 2. Запитати у батьків, для чого, на їхню думку, потрібно вивчати літературу. Відповідь записати у зошиті.
Додаток
Анкета
«Цілі вивчення української літератури»
учня (учениці) … класу
___________________________________
Головні цілі (відзначити 3 – 5), яких я хочу досягнути у семестрі (навчальному році).
- Вивчити матеріал підручника.
- Прочитати всі твори, які ми будемо вивчати у 5 класі.
- Стати гарним читачем.
- Навчитися самостійно здобувати знання.
- Навчитися самостійно працювати з довідковою та спеціальною літературою.
- Розвивати свої здібності (вказати які).
- Навчитися правильно організовувати свою роботу: ставити цілі, складати реальний план, виконувати його й оцінювати результат.
- Навчитися уважно слухати, правильно розмовляти, аргументовано сперечатися.
- Отримати гарну семестрову (річну) оцінку з української літератури.
- Нічого не хочу.
- Свій варіант цілі.
Оксана Гаврилюк,
учитель української мови і літератури
Рівненської української гімназії,
канд. пед. наук