Пропоноване читачам сайту календарно-тематичне планування уроків для ІІ семестру 5 класу розроблене на основі чинної програми з української літератури з урахуванням змін, внесених у 2014 році.
Забезпечення вимог особистісно зорієнтованого навчання обумовило необхідність:
1. Внесення змін до змісту освіти (п’ятикласники знайомляться з поняттями “читач”, “читацька діяльність”, “діалог із текстом”, видами читання, типами читачів; переліком читацьких якостей; вчаться усвідомлювати свої читацькі здібності, потреби, нахили тощо (формують образ “Я-читач реальний”, “Я-читач ідеальний”, “Я-читач бажаний”); оволодівають здатністю до саморегуляції читацької діяльності, проектування себе як читача).
2. Розширення типології уроків (у ній виокремлюються, окрім звичних для вчителя типів, – засвоєння нових знань, формування умінь; застосування знань і вмінь; узагальнення і систематизації знань, закріплення умінь; контролю знань, умінь і навичок – урок ціле- і смислевизначення щодо виучуваного матеріалу та урок оцінювання і корекції навчальної діяльності).
Дидактична мета уроків ціле- і смислевизначення щодо виучуваного матеріалу – орієнтаційно-мотиваційна. На основі ознайомлення зі змістом виучуваного матеріалу на рік/семестр/тему (подається блочно), пропонованими цілями, учні визначають власні пріоритети, смисли, бажаний рівень навчальних досягнень щодо розвитку читацьких умінь, освоєння матеріалу тощо.
Дидактична мета уроків “оцінювання і корекції навчальної діяльності” – рефлексивно-оцінювальна. Цей тип нагадує уроки контролю знань, умінь і навичок. Однак є суттєва різниця. Відрефлексовуються й оцінюються не лише предметні, а й надпредметні, зокрема оргдіяльнісні, уміння. Учитель упродовж вивчення теми (семестру, навчального року) відслідковує формування здатності учня до самоорганізації, самонавчання, формує необхідні рефлексивні й оцінні вміння. Відтак необхідним є зіставлення запланованого і досягнутого, визначення причин неуспіху чи запоруки успіху, що стане «відправною точкою” для планування наступного етапу навчання. Наголосимо, що в системі особистісно зорієнтованого навчання уроки цього типу відіграють особливу роль, адже вироблення рефлексивно-оцінювальних умінь є однією з умов розвитку суб’єктності учня-читача.
З огляду на перевантаження навчальної програми, виділити окремий урок на роботу з цілями чи проведення рефлексії і оцінки досягнення цілей можна хіба що на початку і в кінці навчального року на вступному і заключному занятті. На вступному/завершальному уроці з вивчення теми (першому/останньому уроці в семестрі) на це відводимо від 15 до 20 хвилин. Таким чином, ці уроки також стають комбінованими, оскільки мають дві дидактичні цілі: засвоєння нових знань, формування умінь + ціле- і смислевизначення щодо виучуваного матеріалу; контроль знань, умінь і навичок + оцінювання і корекція навчальної діяльності.
3. Перерозподілу годин: у межах визначеної кількості за рахунок резерву забезпечуємо час для оволодіння загальнонавчальними уміннями.
|
№ п / п |
Зміст |
К-сть год. | Дата | Цілі уроку |
| 33 | Ціле- і смислевизначення з теми «Загадки. Прислів’я та приказки. Історичне минуле нашого народу».
Загадка як вид усної народної творчості. Зміст і форма загадок. ТЛ: загадка. |
1 | Учні знатимуть: зміст і форми загадок, особливості їх виразного читання, логіку відгадування; зміст поняття загадка.
Алгоритм цілевизначення. Учні вмітимуть: відгадувати загадки; аналізувати їх будову; виразно читати загадки напам’ять; складати загадки. Сформулювати власні цілі вивчення теми з огляду на зацікавлення та рівень навчальних досягнень. |
|
| 34 | Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу, рослин, тварин).
Художні засоби в загадках. Розвиток мовлення. Складання загадок (усно і письмово). |
1 | Учні знатимуть: види загадок; художні засоби, які вживаються в них.
Алгоритм цілевизначення та планування уроку. Учні вмітимуть: розрізняти види загадок; пояснювати особливості їх будови; розкривати роль метафори в загадці; виразно читати напам’ять; складати загадки. Сформулювати цілі уроку з огляду на рівень навчальних досягнень. |
|
| 35
36 |
Прислів’я та приказки. Їхня краса й мудрість. Народне уявлення про довколишній світ. Види прислів’їв і приказок.
ТЛ: прислів’я, приказка. |
2 | Учні знатимуть: зміст прислів’їв та приказок, що вивчаються, їх види; зміст понять прислів’я, приказка; особливості виразного читання прислів’їв та приказок.
Алгоритм цілевизначення та планування уроку Учні вмітимуть: називати види прислів’їв та приказок, розрізняти їх; визначати жанрові особливості; пояснювати зміст; вживати прислів’я і приказки стосовно конкретних життєвих ситуацій; виразно читати напам’ять; пояснити, у чому полягає краса і мудрість прислів’їв і приказок. Визначати власні цілі уроку та обговорювати їх із сусідом по парті; спланувати власну та спільну діяльність. |
|
| 37 | Позакласне читання.
Конкурс на кращого знавця творів фольклору.
|
1 | Учні знатимуть: вивчені жанри фольклору, їхні особливості; зміст кількох творів;
Учні вмітимуть: виразно читати та переказувати твори; давати оцінку прочитаному; самостійно і/або з допомогою вчителя добирати необхідний до уроку матеріал; працювати у групі для досягнення спільної мети; відрефлексувати власну (спільну) діяльність на уроці. |
|
| 38
39 |
Леонід Глібов «Химерний маленький», «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?» Л. Глібов – відомий український поет і байкар. Життєствердний пафос віршів Л. Глібова. Фольклорна основа його віршованих загадок. Особливості поетичної мови.. ТЛ: акровірш, порівняння. |
2 | Учні знатимуть: окремі факти з життя Л.Глібова; зміст поетичних загадок, автором яких є байкар; особливості їх виразного читання; зміст поняття акровірш, порівняння.
Алгоритм цілевизначення та планування уроку. Учні вмітимуть: виразно читати загадки Л.Глібова; пояснювати способи їхнього відгадування. Сформулювати цілі уроку з огляду на рівень навчальних досягнень. |
|
| 40
41 |
ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ
Літописні оповіді: «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам» (подавати на основі «Повісті минулих літ» у переказі В.Близнеця). «Повість минули літ» − найдавніший літопис нашого народу. Значення літописання для нащадків. Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів. Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо. ТЛ: літопис. |
2 | Учні знатимуть: коло проблем, які мають бути вирішені протягом вивчення теми; зміст поняття “літопис”; історію створення літопису “Повість минулих літ”; зміст літописних оповідань; казкові та історичні мотиви літописних сюжетів; характерні особливості літописних оповідей;
алгоритм цілевизначення та планування діяльності протягом вивчення теми. Учні вмітимуть: окреслити коло проблем, що розглядатимуться на заняттях; пояснити значення давнього літописання; розповідати про легендарного Нестора Літописця, значення давнього літописання для нащадків; виразно читати й переповідати літописні оповіді; відповідати на запитання підручника; давати характеристику видатним історичним особам; розповісти про душевну красу і силу наших предків, любов руських князів до своєї землі як достойного прикладу для нащадків; розрізняти казкові та історичні мотиви літописних сюжетів; вирізняти з-поміж інших жанр літописної оповіді; спланувати шлях досягнення власних цілей під час вивчення теми. сформулювати власні цілі вивчення теми.
|
|
| 42 | Олександр Олесь. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий». Поезії з книги «Княжа Україна». Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів давньої України-Руси, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі.
ТЛ: віршований ритм. |
1 | Учні знатимуть: стислі відомості про Олександра Олеся; зміст виучуваних поезій із книжки “Княжа Україна”; особливості виразного читання віршів; зміст заповіту Ярослава Мудрого;
алгоритм рефлексії і планування власної діяльності. Учні вмітимуть: виразно читати поезії Олександра Олеся; визначати теми і засоби поетичної мови творів; висловлювати власні думки з приводу прочитаного; відповідати на запитання підручника; розповідати про давньоруських князів; висловлювати свої міркування про зміст заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність сьогодні; спланувати і відрефлексувати шлях досягнення власних цілей уроку. |
|
| 4344 | Олександр Олесь. «Микита Кожум’яка» – драматичний твір на тему народної казки.
ТЛ: драматичний твір і його побудова, гіпербола. |
2 | Учні знатимуть: зміст драми-казки “Микита Кожум’яка”; риси характеру головного героя; зміст поняття “гіпербола”; особливості побудови драматичного твору;
алгоритм рефлексії власної діяльності. Учні вмітимуть: виразно читати драму-казку в особах; виділяти в ній найнапруженіші епізоди; характеризувати героїв драми; розкрити своєрідність побудови твору, його жанрові особливості; пояснити роль гіперболи у казці; розповісти про зв’язок історичного минулого із сучасністю; відрефлексувати шлях досягнення власних цілей уроку. |
|
| 45. |
Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». Зміст 2, 6 розділів. Пригодницька повість сучасної письменниці. Картини звитяжної боротьби козаків за волю і Україну. Фантастичне і реальне у творі. |
1 | Учні знатимуть: зміст другого і шостого розділів;
Учні вмітимуть: переказувати найяскравіші фрагменти розділів; виокремлювати реальні і фантастичні елементи; уявляти прочитане, словесно відтворювати «побачене» і «почуте»; задавати запитання щодо змісту; сформулювати власні висновки про основні ідеї твору; |
|
| 46. |
«Таємниця козацької шаблі». Зміст розділів 7, 11. Утвердження істинних життєвих цінностей. |
1 | Учні знатимуть: зміст сьомого і одинадцятого розділів; сутність піднятих у них проблем;
Учні вмітимуть: переказувати найяскравіші фрагменти розділів; уявляти прочитане, словесно відтворювати «побачене» і «почуте»; задавати запитання щодо змісту; дискутувати про істинні і хибні життєві цінності; |
|
| 47. |
Епілог. Образ Наталки. Стосунки між дорослими й дітьми. Художні особливості мови повісті. Іронія як засіб образотворення. ТЛ: епічний твір, пригодницька повість. |
1 | Учні знатимуть: зміст літературознавчих понять «епічний твір», «пригодницька повість»;
Учні вмітимуть: характеризувати образи головних героїв; дискутувати про значення історичної пам’яті для сучасної людини, актуальність патріотизму і чіткої громадянської позиції; довести жанрову приналежність твору; |
|
| 48. |
Урок позакласного читання. Сучасні твори про історичне минуле українського народу. |
1 | Учні знатимуть: зміст творів сучасних авторів про історичне минуле українського народу;
алгоритм планування та оцінювання парної діяльності. Учні вмітимуть: виразно і детально переказувати прочитане; виділяти головну думку в ньому; висловлювати власне ставлення до прочитаного, давати йому оцінку; відрефлексувати та здійснити письмове само- та взаємо оцінювання.
|
|
| 49. | Урок літератури рідного краю. Історичні твори письменників-земляків. | 1 | Учні знатимуть: стислі відомості про письменників-земляків, цікаві факти з їхнього життя; назви та зміст 1 – 2 творів;
Учні вмітимуть: виразно читати та аналізувати твори; висловлювати власну думку про них; відрефлексовувати та оцінювати рівень володіння діяльнісними уміннями. |
|
| 50. | Урок розвитку мовлення. Усний твір-розповідь про вигадані події на основі прочитаних творів.
|
1 | Учні знатимуть: зміст поняття “твір-розповідь” та алгоритм його підготовки і написання;
алгоритм планування та оцінювання парної діяльності. Учні вмітимуть: відтворювати в уяві картини вивчених творів; складати твір-розповідь; відрефлексувати та здійснити письмове само- та взаємооцінювання. |
|
| 51. | Оцінювання реалізації і корекція навчальних цілей з теми «Загадки. Прислів’я та приказки. Історичне минуле нашого народу».
|
1 | Учні знатимуть:
алгоритм рефлексії і оцінювання результатів вивчення теми; рівень готовності до контрольної роботи, прогалини у знаннях і вміннях. Учні вмітимуть: відрефлексувати й оцінити ступінь досягнення визначених на тему цілей (загальних і індивідуальних), відкоригувати їх з урахуванням бажаного рівня навчальних досягнень; визначити причини невдач (якщо такі були), запоруку успіху |
|
| 52. |
Тематичне оцінювання. Тести. |
1 | Учні знатимуть: власний рівень засвоєння вивченого.
Учні вмітимуть: робити узагальнення; виконувати тестові завдання різних видів; сформулювати визначення ролі вивченого для особистісного розвитку; рефлексувати та оцінювати досягнення; зіставляти досягнутий рівень знань і вмінь із запланованим; визначати причини невдач (якщо такі були); робити висновки, вносити корективи у план роботи; |
|
| 53. | Ціле- і смислевизначення з теми «Рідна Україна. Світ природи».
Тарас Шевченко. «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…» С. Васильченко. «В бур’янах». Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті С.Васильченка). |
1 | Учні знатимуть: коло проблем, які мають вирішуватися протягом вивчення теми; факти про дитячі роки Т.Шевченка; зміст уривків повісті С. Васильченка «В бур’янах»;
Учні вмітимуть: самостійно ставити проблеми, які будуть вирішуватися протягом вивчення теми; розповідати про Україну часів Т.Шевченка, дитинство поета, його родину; |
|
| 54. | Тарас Шевченко. «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…». Картини довколишнього світу, природи у поезіях Т.Шевченка − інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.
ТЛ: персоніфікація, ліричний твір. |
1 | Учні знатимуть: зміст виучуваних поетичних творів; особливості виразного читання пейзажних віршів; сутність понять
«ліричний твір», «персоніфікація»; алгоритм цілевизначення та планування теми. Учні вмітимуть: виразно читати напам’ять пейзажні вірші; знаходити в них художні засоби та пояснювати їх роль; «оживлювати” текст; відтворювати настрої пейзажних поезій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом; читати напам’ять поезії «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…»; сформулювати власні цілі уроку; здійснити кольорову рефлексію роботи на уроці. |
|
| 55- 56. | Павло Тичина. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…»
Коротко про поета і край, де він народився. Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова. Мелодійність віршів П. Тичини. ТЛ: метафора, епітет. |
2 | Учні знатимуть: цікаві факти з життя поета; ідейно-художній зміст поезій; художні засоби, що допомагають відтворити красу природи; особливості виразного читання пейзажних віршів; зміст понять «епітет», «метафора»; один з віршів (на вибір) напам’ять;
алгоритм цілевизначення та планування роботи в трійках. Учні вмітимуть: виразно читати поезії (одну з них напам’ять); знаходити художні засоби, розкривати їх роль; «оживлювати» текст (усно малювати); розповідати про свої відчуття під час читання; проводити аналогії між зображеним і баченим у реальному житті; висловлювати міркування про способи вираження любові до рідної землі; пояснити роль кольору у змалюванні настрою віршів; назвати засоби творення мелодійності віршів; висловлювати міркування про способи вираження любові до рідної землі, дискутувати про це. визначити власні цілі та обговорити їх у трійках. |
|
| 57. | Урок розвитку мовлення. Контрольний письмовий твір (художній етюд про природу).
|
1 | Учні знатимуть: алгоритм підготовки до написання письмової роботи; зміст поняття “етюд”, його особливості, алгоритм написання.
Учні вмітимуть: складати художні етюди про природу; зв’язно, образно, в логічній послідовності викладати у письмовій формі свої почуття, думки. |
|
| 58. |
Євген Гуцало. “Лось” Основні відомості про письменника. Вічне протистояння добра і зла – наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні «Лось».
|
1 | Учні знатимуть: короткі біографічні відомості про письменника; зміст оповідання “Лось”, його жанрові особливості, тему, імена героїв; засоби виразного читання прозових творів;
алгоритм цілевизначення та планування теми. Учні вмітимуть: виразно читати й переказувати оповідання; визначати тему твору, його жарові особливості; розповісти про епізод, який найбільше вразив, пояснити причину; сформулювати власні цілі вивчення теми. |
|
| 59. | Є.Гуцало. “Лось”.
Співчуття, милосердя − шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань. ТЛ. Оповідання. |
1 | Учні знатимуть: риси характеру героїв; особливості опису картин природи, їх значення для розкриття ідейного задуму автора; особливості читання опису природи;
алгоритм письмової рефлексії та оцінювання роботи в трійках. Учні вмітимуть: характеризувати героїв оповідання, давати оцінку їх учинкам, рисам характеру; через відповідні інтонації емоційно відтворювати під час читання прекрасне і потворне, добро і зло; виразно читати описи природи; виділяти в описах образи й деталі, «оживлювати» текст; висловлювати власне судження про місце людини у світі природи; довести жарову приналежність твору, визначати його тему; відрефлексвати та оцінити роботу в трійках. |
|
| 60. | Максим Рильський. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…», «Люби природу не як символ…»
Основні відомості про поета. Його вміння бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови. Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям. |
1 |
Учні знатимуть: зміст виучуваних поезій, одну з них (на вибір) напам’ять); про роль образного бачення світу як важливого чинника розвитку творчих здібностей. Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати поезії; виокремлювати в них образ ліричного героя, відтворювати його емоції та почуття, порівнюючи із власним образним баченням природи.
|
|
| 61 | Урок пейзажної лірики (виразне читання пейзажної лірики). Конкурс на кращого декламатора поезії.
|
1 | Учні знатимуть: зміст 2 – 3 пейзажних поезій та відомості про їх авторів;
алгоритм письмової рефлексії та оцінювання роботи в трійках. Учні вмітимуть :виразно читати напам’ять 1 – 2 пейзажних поезій; називати засоби виразності та обґрунтовувати їх уживання; відрефлексувати та оцінити роботу в трійках |
|
| 62 |
Григір Тютюнник. “Дивак” Коротко про письменника. Зміст твору “Дивак”. Ідея неповторності і багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів – природи і людини, зображені в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи. |
1 | Учні знатимуть: цікаві факти з життя Гр. Тютюнника; зміст оповідання, що вивчається, головну ідею твору; особливості виразного читання пейзажних творів;
власний рівень оволодіння діяльнісними уміннями. Учні вмітимуть: навести цікаві приклади з життя письменника; виразно, практично застосовуючи набуті уміння, читати оповідання; висловлювати власну думку з приводу прочитаного; складати колективний план оповідання; виразно читати описи природи; довести тезу про лаконізм і точність описів природи та їх роль у розкритті ідеї твору; визначити цілі вивчення творчості окремого письменника, відрефлексовувати та оцінювати їх досягнення. |
|
| 63 | Григір Тютюнник. “Дивак”
Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, вміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.
|
1 | Учні знатимуть: художні засоби характеристики героїв твору; риси характеру Олеся, роль цього образу в оповіданні; алгоритм складання плану характеристики образу;
власний рівень оволодіння діяльнісними уміннями. Учні вмітимуть: характеризувати образ Олеся, розповідати про особливості характеру; ; висловлювати власні судження про характер хлопчика і його незвичну поведінку; скласти план характеристики цього образу; пояснити назву оповідання; обґрунтувати думку про сутність життєвого призначення кожної людини, важливість збереження індивідуальності як засобу її майбутньої самореалізації; порівняти риси героя твору з власними; написати твір про героя оповідання «Дивак» (придумати власне закінчення оповідання.); цілі вивчення творчості окремого письменника, відрефлексовувати та оцінювати їх досягнення. |
|
| 64 65 | Микола Вінграновський. «Перша колискова», «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече…».
Поезія − особливий спосіб вираження почуттів людини. Висловлення поетичною мовою любові до дитини і турботи про неї, батьківського заповіту Художні описи природи як вияв патріотичних почуттів автора. |
2 | Учні знатимуть: окремі факти з життя поета; зміст поезій та особливості осмислення в них любові до дитини, турботи про неї, батьківського заповіту”; знати засоби виразності, які потрібно застосовувати при читанні пейзажних поезій;
власний рівень оволодіння діяльнісними уміннями. Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати поезії; пояснювати образотворчу й оцінювальну роль епітетів і порівнянь у творах; аналізувати поезії за запитаннями підручника; ставити запитання до свого опонента; ілюструвати образність мови творів, багатство інтонаційних відтінків у них; коментувати художні описи при роди; пояснити зміст поняття “патріотизм”; висловлювати думки з приводу власного розуміння поняття “батьківщина”; цілі вивчення творчості окремого письменника, відрефлексовувати та оцінювати їх досягнення. |
|
| 6667 | Микола Вінграновський. «Сіроманець».
Захоплююча і драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи. Гуманізм повісті. Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції. |
2 |
Учні знатимуть: зміст окремих фрагментів повісті, її тему й ідею; Учні вмітимуть: переказати найцікавіші епізоди повісті, схарактеризувати головного героя за планом.; придумати власне закінчення твору; розповісти про значення патріотизму в житті людини, образного слова для висловлення почуттів. |
|
| 68 |
Тематичне оцінювання. Тести. |
1 | Учні знатимуть: власний рівень засвоєння вивченого;
Учні вмітимуть: робити узагальнення; виконувати тестові завдання різних видів; сформулювати визначення ролі вивченого для особистісного розвитку. |
|
| 69 | Урок літератури рідного краю. Пейзажна лірика поетів-земляків. | 1 | Учні знатимуть: стислі відомості про письменників-земляків, цікаві факти з їхнього життя; назви та зміст 1 – 2 творів;
Учні вмітимуть: виразно читати та аналізувати твори; висловлювати власну думку про них; відрефлексовувати та оцінювати рівень володіння діяльнісними уміннями. |
|
| 70 | Оцінювання реалізації навчальних цілей з 5 класу. Підсумковий урок.
Повторення та узагальнення вивченого: “Гортаючи сторінки підручника…” (Мандрівка за підручником літератури, 5 клас).
|
1 | Учні знатимуть: авторів та назви прочитаних у 5 класі творів; основні події, героїв та найважливіші описи у їх взаємозв’язках, тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам’ять; жанрові особливості вивчених творів; основні елементи виразності;
рівень готовності до контрольної роботи, прогалини у знаннях і вміннях; причини невдач (якщо такі були). Учні вмітимуть: відтворювати в уяві картини з художніх творів, що вивчалися у 5 класі; розповідати про улюбленого письменника, літературного героя; відображати в малюнках події та героїв вивчених творів; робити висновки й узагальнення; розгадувати кросворди, чайнворди, ребуси тощо; відрефлексувати й оцінити ступінь досягнення визначених на тему цілей (загальних і індивідуальних), відкоригувати їх з урахуванням бажаного рівня навчальних досягнень; визначити причини невдач (якщо такі були), запоруку успіху, робити висновки, вносити корективи у план роботи. |
Анатолій Фасоля,
кандидат педагогічних наук,
м. Київ