Ім’я уроку. Які щасливі очі у казок! (Ліна Костенко).
Мета: закріпити знання учнів про казку як фольклорний жанр, ознайомити зі змістом казки “Про правду і кривду”, допомогти осмислити її; розвивати вміння виразно читати народну казку, висловлювати власні судження про її зміст; виховувати бажання творити добро, жити чесно.
Цілі.
Учні знатимуть: визначення поняття народна казка; тематику і різновиди народних казок, зміст виучуваної казки, особливості виразного читання.
Учні вмітимуть: уявляти прочитане, розповідати про враження, переказувати казку, ставити запитання до тексту, героїв; на основі змісту казки з’ясувати народне розуміння добра і зла та розповісти про власні погляди на ці поняття; пояснити роль фантастичних елементів у казці; характеризувати казкових героїв, давати власну оцінку їхнім рисам, учинкам; проводити аналогію із сучасним життям;
усно відрефлексувати власну діяльність на певному етапі уроку, характеризувати себе як читача.
Тип уроку. Урок формування вмінь і навичок.
Обладнання: виставка збірок народних казок, принесених дітьми; ілюстрації до улюблених казок, власної казки, вироби з каштана.
Методи, прийоми, види, форми роботи: “незакінчене речення”, передбачення, робота із заголовком, “мікрофон – 1”, словникова робота, читання в особах; спільні запитання до героїв твору; бесіда, виразне читання, метод ПРЕС, словесне малювання, “мозковий штурм”.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
- Забезпечення емоційної готовності до уроку.
– Гра “Палітра”. Завдання – визначити колір слів: небо, долина, радість, добро, зло, казка.
– Бесіда:
а) Який із цих кольорів відповідає вашому настрою? Чому?
б) У мене “казка” – голубого кольору, бо вона тісно пов’язана з мрією людини. Адже, створюючи казки, люди висловлюють свої сподівання, розуміння життя, природи, вчать певним істинам. Яким?
2. Актуалізація суб’єктного досвіду (“Незакінчене речення”: “Моя улюблена казка – … , тому що…”).
3. Актуалізація опорних знань.
Відповіді на запитання:
– Що ви знаєте про казки з початкових класів? (Казки – вид усної народної творчості (фольклору), оповідання про вигадані, фантастичні події. Є народні (складені багатьма людьми) та літературні (складені письменником) казки; про тварин, чарівні (фантастичні), побутові; казки мають будову: зачин, основна частина та кінцівка; у них є магічне число 3, чарівні предмети; тварини уособлюють риси характеру людей тощо).
– Чим подібні й чим відмінні казки та легенди? (Казки та легенди фантастичні, однак різняться обсягом, кількістю подій, будовою).
– Які особливості читання казок?
ІІ. Цілевизначення та планування.
- Вибір цілей із запропонованого переліку, доповнення власними.
Учитель: На попередньому уроці ви були творцями казки. Наступні шість уроків вивчатимете українські народні казки “Про правду і кривду”, “Мудра дівчина”, “Ох”, “Летючий корабель”, формуватиметеся як читачі. Що ви будете робити для того, аби стати гарними читачами? (Відповіді учнів). Доповніть вибрані цілі власними (якщо є).
2. Повідомлення теми уроку.
3. Ознайомлення з планом роботи на уроці.
4. Озвучення й аналіз імені уроку. Обговорення запитання “Чому Ліна Костенко вважає, що в казок щасливі очі?”.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Передбачення. Робота із заголовком.
– Казка називається “Про правду і кривду”. Як ви вважаєте, про що ми можемо дізнатися з неї? Навіщо це нам?
2. Виразне читання в особах казки “Про правду і кривду”.
3. Висловлення власних відчуттів, вражень від прочитаної казки (“мікрофон”).
4. Словникова робота. Небіж – племінник; обривок – шмат мотузки; верства – давня назва міри великих віддалей (1,06 км) тощо.
5. Бесіда за змістом казки. Учитель пропонує учням вибрати найцікавіші, на їхню думку, запитання підручника.
6. Рольова гра. Учні ставлять запитання героям казки (небожу, багатому дядькові).
7. Словесне малювання: якими я уявляю героїв казки. Озвучення напрацювань.
8. Метод ПРЕС: довести, що цей твір – побутова казка.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
- “Мозковий штурм”: мудрі поради казки “Про правду і кривду”, визначення найважливішої з них для кожного учня.
- Бесіда.
– Що найбільше сподобалося на уроці?
– Відрефлексуйте свою читацьку діяльність на уроці. Що вдалося, а над чим варто ще попрацювати? Оцініть свою роботу.
Домашнє завдання.
Обов’язкове загальне: виразно читати казку, скласти план.
Обов’язкове на вибір: переказати казку від імені одного з головних героїв (звернути увагу на інтонацію, жести і міміку).
За бажанням: а) проілюструвати казку; б) дібрати прислів’я, які характеризували б дядька й небожа; в) підготувати порівняльну характеристику дядька й небожа; г) написати творчу роботу “Як краще жити: правдою чи кривдою?”
Тиндикевич І.В.,
учитель української мови і літератури
Костопільської ЗОШК І-ІІІ ст. № 6
Рівненської області