ТЛ: художня деталь.
Мета: вчити семикласників аналізувати прозові твори; розвивати вміння помічати в тексті образні вислови та “працювати” з ними; з’ясувати зміст літературознавчого поняття “художня деталь”, визначити роль таких деталей у повісті.
Цілі.
Учні знатимуть:
художні особливості твору; зміст літературознавчого поняття “художня деталь”.
Учні вмітимуть:
прокоментувати роль художніх засобів для розкриття ідейного задуму автора; вживати різноманітні засоби для характеристики образів;
самостійно визначити цілі та спланувати роботу .
Тип уроку: аналіз художнього твору.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору.
Форми, методи, прийоми роботи: бесіда, робота у групах, незакінчене речення, ілюстрування, робота з підручником.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
- З’ясування емоційної готовності (Визначення готовності до уроку за допомогою словосполучення).
- Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань (З’ясування сутності поняття “майстерність письменника”).
ІІ. Цілевизначення та планування.
- Оголошення теми уроку.
- Визначення індивідуальних цілей уроку та напрямку діяльності (робота над майстерністю автора у створенні пейзажів – 1 група; особливості портретної та мовної характеристики героїв твору – 2 група; метафоричність мови автора – 3 група).
- Планування діяльності у групах.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
- Фронтальна робота.
З’ясування змісту літературознавчого поняття “художня деталь”.
а) аналіз визначення:
Художня деталь – “така виразна подробиця…, яка особливо збуджує думку… викликає в уяві цілу картину, робить зображення дуже відчутним і яскравим” (Лесин В.М., Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів. – К.: Рад. школа, 1971. – С. 105;.
б) пошук відповіді на запитання: “Чи всяка подробиця буде деталлю?”;
в) укладання схеми на основі словесної класифікації:
“Є такі типи художніх деталей: зорова; слухова; дотикова; моторова; смислова; нюхова; психологічна”;
2. Групова робота:
а) опрацювання матеріалу підручника.
б) аналіз художньої майстерності автора (пейзажні замальовки – 1 група, портретна та мовна характеристика героїв твору – 2 і групи). Виділення у пейзажах, портретних та мовних характеристиках художніх деталей;
в) озвучення напрацювань з одночасним укладанням таблиці “Мовні особливості повісті Григора Тютюнника “Климко”:
Майстерність у створенні пейзажів |
Особливості портретних характеристик |
Особливості мовних характеристик |
ІУ. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Бесіда.
– Наскільки логічно вмотивованим, на вашу думку, є те, що куля не тільки вразила Климка, а й пробила мішечок із сіллю?
– Чому сіль із мішечка не висипалася, а “потекла”?
2. Уточнення зроблених на початку вивчення повісті записів: “Після вивчення повісті Григора Тютюнника “Климко” я зрозумів… відчув… усвідомив…”.
3. Незакінчене речення: “Найважливішим уроком для мене стало…”.
4. Перегляд виконаних ілюстрацій.
5. Прослуховування власних закінчень твору.
Домашнє завдання.
Готуватися до тематичної контрольної роботи.