СЛОВО ДО ЧИТАЧА
Матеріали з планування і моделювання уроків української літератури у 7-8 класах уперше були видрукувані у 2007-2008 роках. Їх автори, уже з позицій сьогоднішнього дня, щось зробили б по-іншому, щось переінакшили, змінили, доповнили чи скоротили. Однак, відгукуючись на прохання, подаємо їх майже без змін. Сподіваємося, що і в цьому вигляді пропоновані розробки допоможуть усім, хто осягає методику особистісно зорієнтованого навчання, зрозуміти її суть, вимоги до уроку літератури, його специфіку, структуру.
Планування і моделювання уроків відбувалося з урахуванням вимог ОЗОН:
- предметний матеріал слугує засобом особистісного розвитку школяра;
- учитель «відштовхується» від суб’єктного досвіду учня і «повертається» до нього після опрацювання предметного матеріалу (розгляду художнього твору), аби допомогти вихованцеві усвідомити особистісне значення вивченого;
- первинним є створення учнем власного освітнього продукту (есе, запитання, діалог, асоціації з приводу певної, пов’язаної з виучуваним матеріалом, проблеми);
- процес навчання базується на комунікативно-діяльнісній основі, діалозі учня і вчителя, учня з героєм, автором, самим собою, однокласниками;
- домінування парно-групового навчання, застосування інтерактивних, проектних, дебатних, ігрових технологій тощо;
- забезпечується становлення суб’єктності юного читача (не лише вироблення предметних умінь, а й оволодіння здатністю керувати читацькою діяльністю і осмислювати її, відстежувати свій шлях до читацької вершини («акме»);
- ситуативність навчання (створення особистісно зорієнтованих ситуацій – вибору (домашніх завдань, способу опрацювання навчального матеріалу, змісту навчання та ін.), успіху, затребуваності та ін.;
- учень набуває досвіду діяльності різноманітних видів: знаннєвого, емоційного, морального, комунікативного, творчого, управлінського, читацького, організаційного та ін.;
- враховується стиль навчальної діяльності школяра;
- словесник присутній на уроці не лише як наставник, а насамперед як читач, що бесідує з юним, менш досвідченим, але рівноправним співрозмовником про важливі для обох ціннісно-смислові питання;
- суб’єкт-суб’єктні відносини учасників навчального процесу забезпечують умови для творчого розвитку вчителя, становлення його як суб’єкта педагогічної діяльності.
Зміст представленого матеріалу ширший за той, що ми вкладаємо у поняття “модель”. Автори прагнули, аби розробки наближалися до звичних учителеві поурочних планів.
Водночас збережено наступність і послідовність у виробленні умінь: загальнонавчальних оргдіяльнісних (цілевизначення, планування, рефлексії, оцінювання), парної і групової роботи (з уроку в урок завдання, що ставляться перед учнями, ускладнюються), опрацювання навчального матеріалу. Більшої ваги набувають самостійність, частіше застосовуються парно-групові форми роботи.
Перелік цілей для учнів сформовано на основі поурочних. Однак подано їх у вигляді таблиці, де вказується також дата контролю та його форма. Вміщена на одному аркуші паперу таблиця є зручною для копіювання і користування. Вона служить своєрідною “дорожною картою” учня і вчителя, яка дає можливість відстежувати проходження теми.
Запитання і завдання для тематичного оцінювання розроблено з урахуванням таких підходів: І рівень – запам’ятовування та відтворення (йдеться про “просте” відтворення інформації); ІІ рівень – розуміння (передбачається перевірка осмислення учнями засвоєних знань); ІІІ рівень – застосування (перевіряються уміння застосувати здобуті знання на практиці); ІУ рівень – творчий (учень створює власний творчий продукт). Уроки мають чотирьохетапну структуру, хоча, зрозуміло, вона не є догмою і надається до змін, коли цього “вимагає” навчальний матеріал.
Обсяг навчального матеріалу, пропонований перелік форм, методів, прийомів роботи подано “з надлишком”, аби вчитель, залежно від власних можливостей, особливостей школи, класу, міг вибрати найдоцільніші.
Сподіваємося, що ця публікація стане ще одним кроком на шляху до впровадження ОЗОН у практику роботи школи, розширить коло його прихильників.
Анатолій ФАСОЛЯ, Оксана ГАВРИЛЮК, Оксана МИНЮК
Календарне планування
|
№ уроку
|
Зміст уроку |
К-ть год. |
Дата |
Очікувані результати
|
Методи, прийоми і форми роботи |
|
1 |
ВСТУП Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником. Його особливість і значення. Функції мистецтва. |
1 | Учні знатимуть:функції літератури як мистецтва слова; зміст літературознавчого поняття художній образ;коло проблем, які вирішуватимуться на уроках протягом року, семестру.Учні вмітимуть:
визначати особливості створення художніх образів у різних видах мистецтва; знаходити в тексті художні образи; за допомогою слова створювати елементарні образи; висловлювати міркування з приводу функцій мистецтва, його місця в житті людини; |
„Презентація” прочитаних улітку творів, робота у групах, ілюстрування репродукцій картин К.Білокур, І.Марчука, програвання фонозапису „Мелодії” М.Скорика, виразне читання, „деталізація”, формування „папки успіх у”, робота з підручником | |
|
2 – 3 |
ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ Суспільно-побутові пісні „Ой на горі та женці жнуть”, „Стоїть явір над водою”, „Гомін, гомін по діброві”, „Ой у степу криниченька”. Жанрово-тематичне розмаїття пісень.Їхнє ідейно-художнє багатство. Трагічний і героїчний пафос козацьких і чумацьких пісень.ТЛ: пафос твору. |
2 | Учні знатимуть:види суспільно-побутових пісень; тематику, зміст, основні мотиви, художні особливості виучуваних пісень; зміст літературознавчого поняття пафос твору;відведений час та коло проблем, які вирішуватимуться протягом вивчення теми; порядок її проходження; дату й запитання тематичної атестації; алгоритм вибору цілей із запропонованого вчителем переліку.Учні вмітимуть: розкрити, у чому полягає пафос козацьких і чумацьких пісень; пояснити, яке значення має пісня у житті українського народу; висловити особисте ставлення до народних пісень; виразно і вдумливо читати тексти, визначати провідні мотиви пісень; знаходити образи-символи, вивчені художні засоби та пояснювати їхню роль у творах;
аналізувати та обговорювати запропоновані вчителем цілі; проводити рефлексію та взаємооцінювання в кінці уроку. |
Випереджувальні завдання (дібрати висловлювання відомих людей про українські пісні, прокоментувати їх), читання з позначками (робота у парах), прослуховування аудіозаписів народних пісень, „Запорозького маршу” М.Лисенка, виконання народних пісень, ілюстрування репродукцій картин О.Мурашка, С.Васильківського, М. Дерегуса, І.Айвазовського, розповідь учителя, виразне читання, укладання таблиці (робота у групах), літературний диктант, незакінчене речення | |
|
4 |
Коломийки. “Дозвілля молоді”, “Жартівливі коломийки” — “перли розсипаного намиста”. Особливість жанру і його життєвість. Побудова, ритм коломийок. Життєствердний, гумористичний пафос. ТЛ: коломийки. |
1 | Учні знатимуть: особливості будови, ритму коломийок; тематику, зміст, основні мотиви виучуваних текстів; зміст літературознавчого поняття коломийка.Учні вмітимуть: виразно читати тексти коломийок, аналізувати їхній зміст, образи, настрої; з’ясовувати роль художніх засобів, специфічні ознаки творів; проводити рефлексію та взаємооцінювання в кінці уроку. |
Асоціювання, розповідь учителя, виразне читання; прослуховування коломийок у виконанні сучасних співаків, дослідницький метод (робота у парах). | |
|
5 |
Позакласне читання. Конкурс знавців українських пісень. | 1 | Учні знатимуть: назви і зміст 3 – 4 українських народних пісень, їхні художні особливості;Учні вмітимуть: виразно читати народні пісні, слухати та інсценізувати їх; працювати у команді для досягнення спільної мети;проводити рефлексію роботи у командах. | „Незакінчене речення”, випереджувальні завдання (підготувати кросворди, ребуси за вивченими творами фольклору), інсценізація, прослуховування фонозаписів пісень, конкурси. | |
|
6
|
ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ Іван Франко, „Захар Беркут”.Розповідь про письменника. Історична основа твору.ТЛ: історична повість. |
1 | Учні знатимуть: біографічні відомості про Івана Франка; оцінку письменника М.Коцюбинським; історичну основу повісті „Захар Беркут”; зміст літературознавчого поняття історична повість.Учні вмітимуть: словесно малювати портрет письменника; самостійно працювати із літературно-критичною статтею; розкривати історичну основу повісті; засобами виразного читання передавати своє ставлення до описуваних подій;самостійно визначати цілі вивчення теми, проводити рефлексію в кінці уроку. | Випереджувальне завдання (підготувати повідомлення про цікаві факти біографії І.Франка), коментоване читання літературно-критичної статті, читання із зупинками, усна зв’язна відповідь учнів, розповідь учителя, виразне читання | |
|
7 |
Іван Франко, „Захар Беркут”.Змалювання героїчної боротьби русичів проти монголо-татарських нападників.ТЛ: сюжет. | 1 | Учні знатимуть: зміст запропонованих для вивчення уривків; зміст літературознавчого поняття сюжет.Учні вмітимуть: переказувати і коментувати зміст повісті; визначити тему твору та його провідні мотиви; дати письмову зв’язну відповідь на запитання „Що хотів сказати автор повісті „Захар Беркут” своїм сучасникам, нам?”;планувати роботу на уроці, проводити рефлексію в кінці уроку. | Випереджувальне завдання (намалювати ескіз титульної сторінки до повісті І.Франка „Захар Беркут”), бесіда, виразне читання, самостійна робота учнів (твір-роздум), „вибери ознаку” (робота у парах), конкурс, робота з ілюстраціями | |
|
8 |
Іван Франко, „Захар Беркут”.Уславлення сміливості, патріотизму, вірності (Захар Беркут, Максим, Мирослава). | 1 | Учні знатимуть: систему образів повісті; риси характеру Захара Беркута, Максима, Мирослави. Учні вмітимуть: колективно характеризувати образ Захара Беркута; самостійно визначати риси характеру персонажів; пояснювати, які ідеї втілює автор у кожному образі; виразно читати уривки з твору;організувати роботу в малих групах; проводити рефлексію та взаємооцінку роботи у групах. | Вибіркове читання, переказування, „акваріум”. | |
|
9 |
Іван Франко, „Захар Беркут”.Осуд зради громаді заради збагачення (Тугар Вовк). | 1 | Учні знатимуть:алгоритм характеристики персонажа; риси характеру Тугара Вовка.Учні вмітимуть: складати цитатний план (таблицю) характеристики образу, самостійно характеризувати образ Тугара Вовка; обґрунтувати своє ставлення до персонажа, з’ясувати авторську оцінку; обговорювати проблему вибору людини у вирішальній ситуації;
узгоджувати свої дії (у парах) для виконання спільної мети; проводити письмову рефлексію в кінці уроку. |
Літературний диктант, складання цитатного плану характеристики образу або ланцюжка долі (робота у парах) самостійна характеристика образу, усний відгук на відповідь товариша. | |
|
10 |
ЗМ. Твір-розповідь з елементами роздуму у публіцистичному стилі за повістю Івана Франка „Захар Беркут”. | 1 | Учні знатимуть: особливості твору-розповіді з елементами роздуму у публіцистичному стилі; сутність технології “візуалізація” та алгоритм її застосування; вимоги до написання твору-роздуму та критерії оцінювання;Учні вмітимуть:добирати матеріал до твору, продумувати композицію, аргументовано доводити думки; самостійно аналізувати написане;
обговорювати та визначати спільні цілі роботи на уроці. |
Удосконалення складених удома планів, складання усного твору (технологія „візуалізація”); самостійна робота учнів (написання твору). | |
|
11 |
ТКР. Вступ. Із пісенних скарбів. Про далекі минулі часи. | 1 | Учні знатимуть:рівень навчальних досягнень, причини невдач (якщо такі були).Учні вмітимуть: спланувати роботу, спрямовану на покращення успішності; визначити нові цілі і шляхи їх досягнення. | Виконання тестових завдань. | |
| 12 | Тарас Шевченко, „Мені тринадцятий минало”, „Тополя”, „Заповіт”.Розповідь про життя і творчість. „Мені тринадцятий минало”. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі.ТЛ: контраст. | 1 | Учні знатимуть: основні події життя Тараса Шевченка; зміст поезії; зміст понять контраст, автобіографічний твір;коло проблем, які вирішуватимуться протягом вивчення теми.Учні вмітимуть: на основі наведених у підручнику матеріалів та розповіді однокласників створити психологічний портрет митця; виразно читати поезію; прослідкувати зміну емоційного стану ліричного героя; пояснити роль контрасту;планувати власну навчальну діяльність, усно відрефлексувати роботу на уроці. | Випереджувальні завдання (вибрати зі спогадів про Т.Шевченка епізод, який найбільше вразив, підготуватися до його переказу у класі); виразно-художнє читання, робота у групах, проблемне питання, незакінчене речення. | |
| 13 | Тарас Шевченко.Балада „Тополя”. Незнищенність справжнього кохання, краси, вірності.ТЛ: балада, романтичний пейзаж, метаморфози. | 1 | Учні знатимуть: зміст балади „Тополя”; зміст літературознавчого поняття балада, романтичний пейзаж, метаморфози..Учні вмітимуть: розкрити народну символіку балади „Тополя”; відтворювати словами картини, що виникали в уяві під час читання твору; пояснювати, якими художніми прийомами розкривається внутрішній світ дівчини; відтворювати почуття персонажа від першої особи;визначати цілі уроку, проводити самооцінювання. | Виразно-художнє читання, колективний аналіз твору, бесіда, складання схем, мікрофон 2. | |
| 14 | Тарас Шевченко.„Заповіт” Т.Шевченка – твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія написання. Мрія про щасливе майбутнє свого народу.ТЛ: ідея твору. | 1 | Учні знатимуть: історію створення вірша; зміст літературознавчого поняття ідея твору.Учні вмітимуть: виразно читати вірш; самостійно аналізувати поезію за поданим планом; висловлювати власне ставлення до порушених у творі проблем; засобами виразного читання передавати ставлення автора до зображеного; розповісти про значення творчості Т.Шевченка для українського народу;визначати цілі уроку, проводити взаємооцінювання. | випереджувальні завдання (підготувати повідомлення: про поезії Горація й О.Пушкіна „Пам’ятник” (тема, зміст, художні особливості); про історію створення та післяісторію „Заповіту” Т.Шевченка; створити асоціативний ряд до слова „Україна”), прослуховування аудіозапису пісні „Заповіт”, бесіда. | |
| 15 | Урок виразного читання. Конкурс на кращого декламатора улюбленої поезії Т.Шевченка. | 1 | Учні знатимуть:зміст продекламованих поезій; засоби виразного читання поетичних творів; питання власного виразного читання, над якими потрібно працювати.Учні вмітимуть: виразно читати напам’ять 1-2 поезії; називати засоби виразності та обґрунтовувати їх уживання;визначати цілі уроку, проводити взаємо оцінювання. | Виразне читання, заповнення таблиці взаємооцінювання, самостійне створення ілюстрацій. | |
| 16 | Андрій Чайковський, „За сестрою”.Біографічні відомості про письменника. Історична основа повісті „За сестрою” – героїчна боротьба українського народу проти татаро-монгольських нападників.ТЛ: героїко-романтична повість | 1 | Учні знатимуть: відомості про основні події життя А.Чайковського; зміст повісті „За сестрою”, зміст літературознавчих понять героїко-романтична повість, композиція;складові композиції повісті.Учні вмітимуть: розповідати про життя письменника; розкрити історичну основу повісті; визначати жанрові ознаки твору, елементи композиції;письмово відрефлексувати роботу на уроці. | Бесіда, усне малювання, усна зв’язна розповідь учнів, взаємні запитання до тексту (робота у парах). | |
| 17 | Андрій Чайковський, „За сестрою”.Родина Судаків. Мужність Павлуся.ТЛ: романтичний герой. | 1 | Учні знатимуть: риси характеру членів родини Судаків; зміст літературознавчого поняття гіпербола, героїко-романтичний герой.Учні вмітимуть: характеризувати героїв повісті; пояснювати роль гіперболи у творі; розкрити зв’язок історичного минулого з сучасністю;колективно планувати роботу на уроці. | Усне малювання, бесіда, створення колажу, есе, групова робота. | |
| 18 | Андрій Чайковський, „За сестрою”.Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків.ТЛ: композиція. | 1 | Учні знатимуть:риси характеру козаків-запорожців.Учні вмітимуть: визначати основні засоби змалювання образів козаків; розкривати риси характеру запорожців; обґрунтувати своє ставлення до персонажів, з’ясувати авторську оцінку; пояснити актуальність твору у наш час;письмово відрефлексувати роботу на уроці та оцінити власну діяльність. | Бесіда, усне малювання, укладання таблиці (робота у парах), мікрофон 2, творча робота. | |
| 19 | ТКР. Про далекі минулі часи (Т.Шевченко, А.Чайковський). | 1 | Учні знатимуть:рівень навчальних досягнень, причини невдач (якщо такі були).Учні вмітимуть: спланувати роботу, спрямовану на покращання успішності; визначити нові цілі і шляхи їх досягнення. | Виконання тестових завдань. | |
| 20 | Михайло Стельмах, „Гуси-лебеді летять”.Розповідь про письменника. „Гуси-лебеді летять” – автобіографічна повість про дитинство.ТЛ: автобіографічна повість. | 1 | Учні знатимуть: цікаві факти з біографії М.Стельмаха; зміст виучуваного твору.Учні вмітимуть: розказувати, що вразило в біографії письменника; виразно читати й переказувати уривки з повісті; аналізувати сюжет твору; розкрити зміст літературознавчого поняття автобіографічна повість;письмово відрефлексувати роботу на уроці. | Випереджувальне завдання (підготувати на основі спогадів повідомлення про життя М.Стельмаха), усне малювання, створення психологічного портрета письменника, бесіда. | |
| 21 | Михайло Стельмах, „Гуси-лебеді летять”. Єдність світу природи і світу дитячої душі (у вчинках, поведінці, роздумах, переживаннях). Символ образу гусей-лебедів. ТЛ: символ. |
1 | Учні знатимуть: особливості мови твору; зміст поняття символ.Учні вмітимуть: пояснювати, як у творі поєднується світ природи і світ людини; розкрити роль зорових і звукових деталей, алегоричний зміст образу лебединої зграї; висловлювати власне ставлення до прочитаного; визначити головну ідею твору; розкрити власне розуміння образу гусей-лебедів.відрефлексувати та оцінити роботу в парах. | Технологія „зіпсований телефон”, гра „відгадай”, усне малювання, бесіда | |
| 22 | Михайло Стельмах, „Гуси-лебеді летять”.“Дорослий світ” повісті. Звичаї, традиції українців. | 1 | Учні знатимуть:назви, сутність звичаїв та обрядів, які описав автор у творі.Учні вмітимуть: розповідати про звичаї та обряди; порівнювати цитати з різних текстів і робити висновки; знаходити художні засоби та пояснювати їхню роль; висловити власну думку про звичаї і традиції українського народу;відрефлексувати власну діяльність на уроці, здійснити письмове само- та взаємооцінювання | Мікрофон 2, робота у парах, заповнення таблиці, бесіда. | |
| 23 | Михайло Стельмах, „Гуси-лебеді летять”.Образ чутливого до краси хлопчика Михайлика. | 1 | Учні знатимуть:риси характеру героїв; особливості опису прекрасного у творі.Учні вмітимуть: характеризувати героїв повісті; давати оцінку їхнім учинкам, рисам характеру; через відповідні інтонації емоційно відтворювати під час читання прекрасне і потворне; дібрати цитати до характеристики образів;оцінити власну діяльність на уроці | Гронування, „світлофор”, робота у четвірках, бесіда, „щоденник подвійних нотаток”, сенкан, добір цитат. | |
| 24 | ЗМ. Письмовий твір-розповідь про вигадані події на основі прочитаного. Складання власної версії закінчення твору; продовження розповіді про пригоди Михайлика (на вибір). | 1 | Учні знатимуть:особливості твору-розповіді на основі прочитаного; вимоги до його написання та критерії оцінювання.Учні вмітимуть: добирати матеріал для розкриття теми твору, самостійно складати план, писати твір на літературну тему;спланувати власну роботу на уроці. | Редагування написаного, самостійна робота учнів (написання твору). | |
| 25 | Григір Тютюнник, “Климко”.Розповідь про письменника.Зміст І – ІІ розділів повісті “Климко”. Змалювання воєнного дитинства. | 1 | Учні знатимуть:цікаві факти із життя Григора Тютюнника; яким було життя дітей під час війни; зміст І – ІІ розділів повісті;власний рівень оволодіння діяльнісними уміннями.Учні вмітимуть:висловлювати власну думку з приводу прочитаного; порівняти життя автора із життям літературного героя;визначати цілі вивчення творчості окремого письменника, відрефлексовувати та оцінювати їх досягнення. | Незакінчене речення, учнівські повідомлення, аналіз змісту повісті, бесіда. | |
| 26 | Григір Тютюнник, „Климко”.Зміст ІІІ – УІ розділів повісті.Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних. | 1 | Учні знатимуть:морально-етичні проблеми, підняті у творі;Учні умітимуть:висловлювати власне ставлення з приводу проблем, піднятих у творі; аналізувати вчинки Климка; робити висновки про уроки повісті;
визначити власні цілі; оцінювати свою роботу. |
Бесіда, незакінчене речення, групова робота, заповнення таблиці. | |
| 27 | Григір Тютюнник, „Климко”.Образ Климка. Ідея самопожертви заради рідних і близьких. | 1 | Учні знатимуть: у чому полягає суть ідеї самопожертви;Учні вмітимуть: висловлювати власне ставлення до прочитаного; розмірковувати про значення доброти і чуйності в людському житті;
самостійно спланувати роботу з подальшим обговоренням у парах. |
Асоціювання (ключове слово “самопожертва”), бесіда, робота у групах, складання плану та характеристика образів. | |
| 28 | Художні особливості твору. Мова персонажів як засіб їх характеристики. ТЛ: художня деталь. |
1 | Учні знатимуть: зміст літературознавчого поняття “художня деталь”,Учні вмітимуть: прокоментувати роль художніх засобів для розкриття ідейного задуму автора; вживати різноманітні засоби для характеристики образів;
самостійно визначити цілі та спланувати роботу . |
асоціювання (ключове слово “майстерність письменника”), бесіда, робота у групах, незакінчене речення, ілюстрування, робота з підручником. | |
| 29 | Позакласне читання.Григір Тютюнник. «Сито, сито…» Художній аналіз тексту. | Учні знатимуть: коло проблем, піднятих у творі; зміст, тему, основну думку оповідання.Учні вмітимуть: аналізувати художнє слово письменника, характеризувати образ Ілька; висловлювати власні думки з приводу прочитаного;сформулювати власні цілі роботи на уроці. | Читання із зупинками, гронування, бесіда. | ||
| 30 | ТКР. Про далекі минулі часи (М.Стельмах, Г.Тютюнник). | 1 | Учні знатимуть:рівень навчальних досягнень, причини невдач (якщо такі були).Учні вмітимуть: спланувати роботу, спрямовану на покращення успішності; визначити нові цілі і шляхи їх досягнення. | Виконання тестових завдань. | |
| 31 | Література рідного краю.Тема дитинства у творах місцевих письменників. | 1 | Учні знатимуть: 2 – 3 прізвища письменників-земляків, що зверталися до теми дитинства; зміст 1 – 2 творів;алгоритм та критерії оцінювання навчальної діяльності.Учні вмітимуть: визначати тему, ідею опрацьованих творів, переказувати зміст ключових епізодів; характеризувати героїв; висловлювати власне ставлення до прочитаного; працювати з додатковою літературою;оцінювати спільну навчальну діяльність.
|
Випереджувальне завдання (підготувати коротку розповідь про письменника, аналіз прочитаного твору, інсценізацію уривку, ілюстрації); робота в групах, захист проекту, обмін думками, „Незакінчене речення”. | |
| 32 | Підсумки вивченого у І семестрі | Учні знатимуть: зміст навчального матеріалу за І семестр; які із запланованих цілей досягнуті, а які ні; причину недосягнення.Учні вмітимуть: робити висновки та узагальнення з прочитаного; висловлювати власні думки про вивчені твори, літературних героїв;проводити самоаналіз навчальної діяльності впродовж семестру. | Робота в групах, вікторина, есе, самоаналіз „папки успіху”. |
ЦІЛІ ДЛЯ УЧНІВ
| Тема |
Дата контролю |
Форма контролю |
Основні вимоги до знань та вмінь |
| Вступ. Із пісенних скарбів. Про далекі минулі часи. І.Франко. |
Тести |
Знати: види, зміст, основні мотиви, художні особливості вивчених пісень („Ой на горі та женці жнуть”, „Стоїть явір над водою”, „Гомін, гомін по діброві”, „Ой у степу криниченька”) та коломийок; 2 пісні напам’ять; біографічні відомості про І.Франка; зміст та історичну основу повісті І.Франка „Захар Беркут”; алгоритм характеристики образу-персонажа; особливості твору-розповіді з елементами роздуму у публіцистичному стилі; зміст літературознавчих понять художній образ, пафос твору, коломийка, історична повість, сюжет, архаїзми, діалектизми;рівень навчальних досягнень, причини невдач (якщо такі були).Уміти: визначати особливості створення художніх образів у різних видах мистецтва; пояснювати, яке значення має пісня у житті українського народу; висловлювати особисте ставлення до народних пісень; визначати провідні мотиви народних пісень, знаходити вивчені художні засоби та пояснювати їхню роль у творах; розповідати коротко про І.Франка; переказувати і коментувати зміст, визначати тему та провідні мотиви повісті „Захар Беркут”; складати план характеристики образів; характеризувати персонажів, давати власну оцінку їхнім рисам, учинкам; визначати улюбленого героя; аналізувати особливості мови твору, пояснювати роль діалектизмів; написати творчу роботу на основі вивченого; спланувати роботу, спрямовану на покращення успішності; визначити нові цілі і шляхи їх досягнення. | |
| Про далекі минулі часи. Т.Шевченко. А.Чайковсь-кий. |
Тести |
Знати: біографічні відомості про Т.Шевченка, А.Чайковського; зміст вивчених творів: „Мені тринадцятий минало”, „Тополя”, „Заповіт” Т.Шевченка; „За сестрою” А.Чайковського; напам’ять „Заповіт”; алгоритм характеристики образу твору; зміст літературознавчих понять балада, романтичний пейзаж, мотив у художньому творі, прийоми контрасту, метаморфози, ідея, героїко-романтична повість, романтичний герой, композиція, автобіографічний твір; рівень навчальних досягнень, причини невдач (якщо такі були).Уміти: розповідати про Т.Шевченка, створити психологічний портрет письменника, пояснити значення його спадщини для українського народу; виразно й осмислено читати твори, аргументовано визначати їхню тему та ідею; словесно відтворювати картини, що виникли в уяві під час прочитання твору; аналізувати мотиви, особливості композиції, визначати жанр твору; знаходити вивчені художні засоби, пояснювати їхню роль у творі; характеризувати образи за самостійно складеним планом; виявляти основні засоби змалювання персонажів; обґрунтовано висловлювати своє ставлення до подій та персонажів; написати творчу роботу на основі вивченого; спланувати роботу, спрямовану на покращення успішності; визначити нові цілі і шляхи їх досягнення. | |
| Про далекі минулі часи. М.Стельмах, Г.Тютюнник. |
Тести |
Знати: біографічні відомості про М.Стельмаха, Г.Тютюнника; зміст вивчених творів: „Гуси-лебеді летять” М.Стельмаха, „Климко” Г.Тютюнника; звичаї та традиції українського народу, описані у повісті „Гуси-лебеді летять”; зміст літературознавчих понять: автобіографічний твір, символ, художня деталь;рівень досягнення поставлених цілей, причини невдач (якщо такі були).Уміти: переказувати зміст вивчених фрагментів; проводити паралель між особистим життям автора і сюжетом твору; визначати тему та ідею, обґрунтовано висловлювати своє ставлення до подій та персонажів творів; виділяти і переказувати найбільш вражаючий епізод (аргументувати свій вибір); з’ясувати роль художніх засобів та елементів фольклору, розкрити власне розуміння образу гусей-лебедів у повісті М.Стельмаха; визначити роль художніх деталей у повісті Г.Тютюнника; написати творчу роботу на основі вивченого; спланувати роботу, спрямовану на покращення успішності; визначити нові цілі і шляхи їх досягнення. |
Також: