Календарно-тематичне планування уроків з української літератури в системі особистісно зорієнтованого навчання. 8 клас І семестр

8 клас, І семестр

 

СЛОВО ДО ЧИТАЧА

 

Матеріали з планування і моделювання уроків української літератури у 7-8 класах уперше були видрукувані у 2007-2008 роках у бібліотечці ж. “Дивослово”. Їх авторами є члени лабораторії особистісно зорієнтованого навчання української літератури Рівненського ОІППО (науковий керівник – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України А.М. Фасоля; керівник-організатор – завідувач кабінету рідної мови, української і світової літератур, магістр філології М.А. Піддубний). Матеріали для сьомого класу розроблялися А.М. Фасолею, О.М. Гаврилюк і О.М. Минюк (Парфенюк), планування і моделі уроків восьмого класу – результат колективної праці.

Уже з позицій сьогоднішнього дня ми щось зробили б по-іншому, щось переінакшили, змінили, доповнили чи скоротили. Однак, відгукуючись на прохання, подаємо їх майже без змін. Сподіваємося, що і в цьому вигляді пропоновані розробки допоможуть усім, хто осягає методику особистісно зорієнтованого навчання, зрозуміти її суть, вимоги до уроку літератури, його специфіку, структуру.


Планування і моделювання уроків відбувалося з урахуванням вимог ОЗОН:

  • предметний матеріал слугує засобом особистісного розвитку школяра;
  • учитель «відштовхується» від суб’єктного досвіду учня і «повертається» до нього після опрацювання предметного матеріалу (розгляду художнього твору), аби допомогти вихованцеві усвідомити особистісне значення вивченого;
  • первинним є створення учнем власного освітнього продукту (есе, запитання, діалог, асоціації з приводу певної, пов’язаної з виучуваним матеріалом, проблеми);
  • процес навчання базується на комунікативно-діяльнісній основі, діалозі учня і вчителя, учня з героєм, автором, самим собою, однокласниками;
  • домінування парно-групового навчання, застосування інтерактивних, проектних, дебатних, ігрових технологій тощо;
  • забезпечується становлення суб’єктності юного читача (не лише вироблення предметних умінь, а й оволодіння здатністю керувати читацькою діяльністю і осмислювати її, відстежувати свій шлях до читацької вершини («акме»);
  • ситуативність навчання (створення особистісно зорієнтованих ситуацій – вибору (домашніх завдань, способу опрацювання навчального матеріалу, змісту навчання та ін.), успіху, затребуваності та ін.;
  • учень набуває досвіду діяльності різноманітних видів: знаннєвого, емоційного, морального, комунікативного, творчого, управлінського, читацького, організаційного та ін.;
  • враховується стиль навчальної діяльності школяра;
  •  словесник присутній на уроці не лише як наставник, а насамперед як читач, що бесідує з юним, менш досвідченим, але рівноправним співрозмовником про важливі для обох ціннісно-смислові питання;
  •  суб’єкт-суб’єктні відносини учасників навчального процесу забезпечують умови для творчого розвитку вчителя, становлення його як суб’єкта педагогічної діяльності.

Зміст представленого матеріалу ширший за той, що ми вкладаємо у поняття “модель”. Автори прагнули, аби розробки наближалися до звичних учителеві поурочних планів.

Водночас збережено наступність і послідовність у виробленні умінь: загальнонавчальних оргдіяльнісних (цілевизначення, планування, рефлексії, оцінювання), парної і групової роботи (з уроку в урок завдання, що ставляться перед учнями, ускладнюються), опрацювання навчального матеріалу. Більшої ваги набувають самостійність, частіше застосовуються парно-групові форми роботи.

Перелік цілей для учнів сформовано на основі поурочних. Однак подано їх у вигляді таблиці, де вказується також дата контролю та його форма. Вміщена на одному аркуші паперу таблиця є зручною для копіювання і користування. Вона служить своєрідною “дорожною картою” учня і вчителя, яка дає можливість відстежувати проходження теми.

Запитання і завдання для тематичного оцінювання розроблено з урахуванням таких підходів: І рівень – запам’ятовування та відтворення (йдеться про “просте” відтворення інформації); ІІ рівень – розуміння (передбачається перевірка осмислення учнями засвоєних знань); ІІІ рівень – застосування (перевіряються уміння застосувати здобуті знання на практиці); ІУ рівень – творчий (учень створює власний творчий продукт). Уроки мають чотирьохетапну структуру, хоча, зрозуміло, вона не є догмою і надається до змін, коли цього “вимагає” навчальний матеріал.

Обсяг навчального матеріалу, пропонований перелік форм, методів, прийомів роботи подано “з надлишком”, аби вчитель, залежно від власних можливостей, особливостей школи, класу, міг вибрати найдоцільніші.

Сподіваємося, що ця публікація стане ще одним кроком на шляху до впровадження ОЗОН у практику роботи школи, розширить коло його прихильників.

Анатолій ФАСОЛЯ

Скачати календарне планування уроків з української літератури для 8 класу І семестр (файл DOC)

К А Л Е Н Д А Р Н Е   П Л А Н У В А Н Н Я

№ уроку

Зміст уроку

К-сть годин

Дата

Очікувані результати

Методи, прийоми і форми роботи

1

ВСТУП. УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ: ІСТОРИЧНІ ПІСНІ ТА ДУМИ. Вступ. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність художнього образу. Різновиди образів. Аналіз художнього твору.ТЛ: поглиблення понять про художній образ, художній твір.

1

Учні знатимуть: функції літератури як мистецтва слова, її роль у духовному житті людини; різновиди художніх образів (образ-персонаж, образ-символ, словесні, зорові, слухові образи тощо); коло проблем, які розв’язуватимуться на уроках протягом року, семестру.Учні вмітимуть:сприймати художню літературу як одну з форм духовної діяльності людини; висловлювати міркування про функції мистецтва слова; знаходити в тексті художні образи, розрізняти їх типи; аналізувати художній твір у єдності змісту і форми;планувати навчальну діяльність на семестр. Експрес-презентація творів, які будуть вивчатися у 8 класі; формування папки успіху; робота з підручником; пояснення учителя; робота в парах; „Коло думок”; „Мікрофон”.

2

Усна народна творчість. Українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими загарбниками: „Зажурилась Україна…”, „Та ой як крикнув же козак Сірко”.

1

Учні знатимуть:   назви і зміст визначених програмою пісень; історичні відомості про часи, змальовані в цих творах; національних героїв, захисників рідної землі, створених народною уявою, основну думку, провідні мотиви, художні особливості опрацьованих пісень; відведений час та коло проблем, які будуть розв’язуватися  впродовж вивчення теми; послідовність її висвітлення; дату й орієнтовні завдання для тематичної контрольної роботи; алгоритм вибору цілей із запропонованого вчителем переліку.Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати тексти, розповідати про національних героїв, які змальовані в них; висловлювати власні судження про те, за що народ увіковічнив їхні імена; створювати уявні словесні картини; визначати основну думку пісень; знаходити художні засоби та пояснювати їхню роль у народних творах; аналізувати та обговорювати запропоновані вчителем цілі; працювати у групах; проводити рефлексію та взаємооцінювання в кінці уроку Випереджувальні завдання; розповідь учителя; виразне читання; робота в парах і групах; „Незакінчене речення”.

3 – 4

Українські історичні пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту: „Ой Морозе, Морозенку”, „Максим козак Залізняк”, „Чи не той то хміль”, „За Сибіром сонце сходить”. Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою.

2

Учні знатимуть:назви і зміст аналізованих на уроці народних пісень; історичні відомості про часи, змальовані в піснях; основні відомості про оспіваних народом національних героїв та створені народною уявою образи; провідні мотиви та художні засоби мови цих історичних пісень.Учні вмітимуть:виразно читати тексти пісень, самостійно аналізувати твори народного епосу; характеризувати зображені у них образи історичних осіб, створювати їх уявні словесні портрети; висловлювати власні думки з приводу прочитаного; визначати провідні мотиви, основну думку, художні засоби мови даних історичних пісень;працювати в групах; проводити рефлексію. Розповідьучителя;випереджувальні завдання;

виразне читання;

робота в групах, метод Прес.

 

5

Маруся Чурай – легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні Марусі Чурай, що стали народними: „Засвіт встали козаченьки”, „Віють вітри, віють буйні”, „Ой не ходи, Грицю…” Їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи.

1

Учні знатимуть:зміст легенди про Марусю Чурай; назви і зміст пісень, що їй приписуються; основні думки та художні особливості виучуваних творів піснярки.Учні вмітимуть:виразно і вдумливо читати тексти пісень Марусі Чурай, аналізувати їхній зміст, образи, настрої;  пояснювати роль художніх засобів; висловлювати власне ставлення до легендарної піснярки та її творів; створювати її уявний словесний портрет;працювати в групах; проводити рефлексію та взаємооцінювання в кінці уроку. Випереджувальні завдання, розповідь учителя, виразне читання, робота в групах; „Коло думок”, „Незакінчене речення”, дискусія.

6

Українські народні думи. Героїчний епос українського народу. Морально-етична проблематика. Різновиди дум (історико-героїчні, соціально-побутові). Кобзарі та лірники (О.Вересай, Г.Гончаренко, М.Кравченко, В. та М. Литвини, В.Нечепа). Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму.ТЛ:  думи.

1

Учні знатимуть:історію виникнення українських народних дум; їх різновиди, прізвища виконавців;Учні вмітимуть: визначати тематику дум; пояснювати специфіку поетичної форми, ритму, жанрової своєрідності. Слово вчителя, повідомлення учнів, створення опорного конспекту, розповідь учнів за ОК, підготовка запитань до тексту, робота з підручником, взаємоопитування

7

“Маруся Богуславка”.Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі.

1

Учні знатимуть:зміст думи, її проблематику;Учні вмітимуть: виразно читати думу; прокоментувати проблему відповідальності життя і поведінки людини християнським,  загальнолюдським цінностям; проаналізувати образ української полонянки Марусі; пояснити причини душевної роздвоєності героїні; з’ясувати роль художніх засобів твору; висловлювати власне ставлення до порушених у думі проблем. Бесіда, робота з підручником, зі словником, слово вчителя, групова робота, постановка і розв’язання проблемного питання, прослуховування аудіозапису, слово вчителя, постановка запитань, робота з підручником.

8

“Буря на Чорному морі”. Символ гріхопадіння і порятунку через усвідомлення покаяння.

1

Учні знатимуть:зміст думи; сутність піднятих у ній морально-етичних проблем.Учні вмітимуть: виразно читати думу; дискутувати про поняття гріха і покаяння; розкрити зміст узагальненого образу “бурі на морі”; висловлювати власне судження з приводу прочитаного. Асоціювання, робота з підручником, зі словником, бесіда, постановка і розв’язання проблемного питання, написання есе.

9

Розвиток зв’язного мовлення. Усний твір-розповідь з елементами роздуму за народними думами.

1

Учні знатимуть:сутність технології РАФТ, рівень власних умінь щодо написання письмової роботи.Учні вмітимуть: висловлювати власні судження з приводу прочитаного, будувати письмову роботу на основі технології РАФТ. Бесіда, ознайомлення учнів з технологією РАФТ, написання твору, його обговорення в парах.

10

Тематична контрольна робота.„Вступ. Усна народна творчість: історичні пісні та думи”. Тести. 

1

Учні знатимуть: рівень своїх  навчальних досягнень; причини невдач (якщо такі були).Учні вмітимуть: виконувати тестові завдання різних видів і рівнів; спланувати роботу, спрямовану на покращення успішності; сформулювати значення ролі вивченого для особистісного розвитку. Виконання тестових завдань.

11

З ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ“Слово про похід Ігорів”. Історична основа Слова…”. Зміст поеми. Мовностилістичні засоби твору. Роль пейзажу в розгортанні сюжету.

1

Учні знатимуть:історію відкриття “Слова про похід Ігорів”, історичну основу та зміст твору;Учні вмітимуть: переказувати зміст, коментувати особливості сюжету твору; пояснити роль пейзажу у творі. Слово вчителя, бесіда, учнівські повідомлення, з’ясування значення незнайомих та незрозумілих слів, аналіз змісту твору.

12

Зміст поеми. Особливості композиції. Переклади й переспіви “Слова”.

1

Учні знатимуть:зміст, тему, ідею, проблематику поеми; імена перекладачів та авторів переспівів, митців, що зверталися до “Слова…”; особливості композиції пам’ятки.Учні вмітимуть: “повільно читати” художній твір; розкрити роль композиції. Прослуховування аудіозаписів, коментоване читання, з’ясування значення незрозумілих і незнайомих слів, укладання таблиці для характеристики образів твору, бесіда, розв’язання проблемного питання.

13

Образи руських князів у творі. Наскрізна ідея патріотизму. Питання авторства.

1

Учні знатимуть:риси руських князів; історію дослідження авторства твору; засоби творення образів, їх роль у творі;Учні вмітимуть: характеризувати образи поеми; готувати повідомлення і виголошувати його. Словесний настрій, бесіда, заслуховування учнівських повідомлень, групова робота, пошук відповіді на проблемне питання, метод ПРЕС.

14

Образ Ярославни. Образ Руської землі. “Слово про похід Ігорів” у мистецтві.

1

Учні знатимуть:риси характеру Ярославни; складові образу Руської землі; імена митців, що зверталися до “Слова…”.Учні вмітимуть:охарактеризувати образ Ярославни; скласти зв’язну розповідь про образ Руської землі у творі.  Обмін побажаннями, очікування, прослуховування грамзапису, аналіз поетичного твору, виразне читання, робота з ілюстраціями, заслуховування учнівських повідомлень, розв’язання проблемного питання.

15

ЗМ.  Твір-розповідь з елементами роздуму у публіцистичному стилі за „Словом про похід Ігорів” (усно і письмово). 

1

Учні знатимуть: особливості твору-розповіді з елементами роздуму у публіцистичному стилі; сутність технології “керована уява” та алгоритм її застосування; вимоги до написання твору та критерії оцінювання;Учні вмітимуть:

добирати матеріал до твору, продумувати композицію, аргументовано доводити думки; самостійно аналізувати написане.

Складання усного твору (технологія „керована уява”); самостійна робота учнів (написання твору), редагування, презентація робіт.

16

Позакласне читання. В.Малик. “Черлені щити” (Розділи 12, 13 (частини 1,2), 14 (частина 4), 15 (частини 1, 4 – 5), 16 (частини 1,2), 17 (частина 4), 18 (частини 1, 2, 6, 8, 9).

1

Учні знатимуть:зміст роману В.Малика “Черлені щити” (Вказані частини); відмінності в зображенні подій у літописі, “Слові про похід Ігорів” і виучуваному творі; риси характеру героїв.Учні вмітимуть: розкрити зміст піднятих автором роману проблем; охарактеризувати образи твору; висловити власне ставлення щодо прочитаного. Випереджувальні завдання, робота з незнайомими словами, “Незакінчене речення”, учнівські повідомлення, порушена послідовність, бесіда, відповідь на проблемне запитання, створення психологічного портрета героїв.

17

Тарас Шевченко.   “Думи мої, думи мої…” Викуп поета з неволі. Поетична творчість. Усвідомлення власної місії митця, відображення її в поезії “Думи мої, думи мої…”.

1

Учні знатимуть: цікаві факти біографії Кобзаря; тему, ідею вірша “Думи мої, думи мої…”.Учні вмітимуть: виразно читати поезію, визначати роль художніх засобів; висловити власне ставлення до прочитаного; оцінювати спільну навчальну діяльність. Бесіда, ідейно-художній аналіз поезії, прослуховування аудіозаписів, незакінчене речення, розповідь учителя, з’ясування значень незнайомих слів, виразне читання, робота з підручником, заслуховування учнівських повідомлень, робота в групах.

18

Тарас Шевченко «Минають дні, минають ночі». Роздуми поета про плинність, скороминущість життя людини на землі, осмислення власної долі.ТЛ: філософська лірика. 

1

Учні знатимуть:  зміст, ідеї, проблематику поезії “Минають дні, минають ночі…”; видові ознаки філософської лірики.Учні вмітимуть: виразно читати ліричні поезії; висловити власні міркування про життя людини, її долю, порівнювати із роздуми автора; здійснювати ідейно-художній аналіз поетичних творів. Робота в парах, бесіда, прослуховування запису пісень на слова Т.Шевченка та інших музичних творів, аналіз “Читання з позначками”, слово вчителя, розгляд ілюстрацій картин,  робота з підручником, створення кольорового “портрета” вірша.

19

Тарас Шевченко. “Мені однаково, чи буду”, “Ой три шляхи широкії…” (з циклу “В казематі”). Арешт Т.Шевченка, перебування в казематі, заслання. Роздуми поета про власне життя та долю України. 

1

Учні знатимуть: за яких обставин був створений цикл віршів «В казематі»; зміст, тему, ідею поезій “Мені однаково чи буду”, “Ой три шляхи широкії…”.Учні вмітимуть: розкрити тему та ідею поезій виразно читати вірш;  визначати роль художніх засобів твору. Учнівські повідомлення, виразне читання, прослуховування аудіозапису пісень на слова Т.Шевченка, робота з підручником, розв’язання проблемного питання, ідейно-художній  аналіз поезії, технологія “метод ПРЕС”, групова робота, незакінчене речення.

20

Особливості віршованої мови творів Тараса ШевченкаТЛ:силабо-тонічне віршування (рими, стопи, віршо­вий розмір). 

1

Учні знатимуть: зміст понять “рима”, “римування”, “віршування”, “віршовий розмір”, особливості віршованої мови Т.Шевченка.Учні вмітимуть: визначати віршовий розмір поетичних творів, риму, вид римування; самостійно аналізувати поетичні твори. Прослуховування пісень на слова Т.Шевченка, розгляд і коментування учнівських ілюстрацій, виразне читання, мозаїка.

21

Тематична контрольна робота.“Слово про похід Ігорів”.Тарас Шевченко.   “Думи мої, думи мої…”, “Ой три  шляхи широкії”, “Мені однаково чи буду”, “Минають дні, минають ночі”. Тести.

1

Учні знатимуть: рівень своїх  навчальних досягнень; причини невдач (якщо такі були).Учні вмітимуть: виконувати тестові завдання різних видів і рівнів; спланувати роботу, спрямовану на покращення успішності; сформулювати значення ролі вивченого для особистісного розвитку. Виконання тестових завдань

22 – 23

Іван Франко. “Іван Вишенський” (оглядово). Короткі відомості про письменника. Зміст поеми “Іван Вишенський”. Поняття про історичну поему.ТЛ: історична поема. Учні знатимуть:основні факти з біографії І.Франка; зміст виучуваного твору, його жанр.Учні вмітимуть: розповісти про письменника, головні віхи його життя; переказувати зміст найважливіших епізодів твору, відтворити його сюжетну канву, розкрити зміст літературознавчого поняття історична поема;самостійно сформулювати цілі уроку. „Незакінчене речення”, створення психологічного портрета письменника, бесіда, учнівські повідомлення.

24

Леся Українка. “Ви щасливі, пречистії зорі”, “Хотіла б я піснею стати…”. Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу. Відображення прагнень і мрій Лесі Українки у поетичних творах. Романтичність, волелюбність, оптимізм – основні мотиви поезій “Ви щасливі, пречистії зорі”, “Хотіла я піснею стати”.

1

Учні знатимуть: основні факти з життя Лесі Українки; чинники, що впливають на формування особистості; зміст, тему, ідею виучуваних поезій; сутність технології “повільне читання”.Учні вмітимуть: розповідати про грані особистості Лесі Українки; проводити аналогії між життям Лесі Українки і своїм; за технологічною карткою планувати навчальну діяльність; працювати в парах, малих групах; брати участь у бесіді; задавати запитання за змістом поезії та “повільно” прочитувати її. Бесіда, читання поезій, учнівські повідомлення, створення психологічного портрета, укладання понятійної таблиці, “повільне читання”, коментар епіграфа, “Мікрофон – 1”,                                      “Мікрофон – 2”, “Незакінчене речення”, “Гронування”, робота в парах і малих групах.

25

Леся Українка. “Давня весна”. Тема гармонійного єднання людини з природою у поезії.  

1

Учні знатимуть: ідейно-художній зміст, основні мотиви поезії; особливості віршованої мови твору та вимоги до виразного читання; власний рівень оволодіння діяльнісними уміннями; сутність технологій “читання із зупинками”, “читання з передбаченням”.Учні вмітимуть: виразно читати поезії; аналізувати вірші за наведеними питаннями; проводити аналогії між зображеним у творі і баченим у реальному житті; знаходити в тексті художні засоби, розкривати їхню роль. Бесіда, “читання із зупинками”, “читання з передбаченням”, перегляд ілюстрацій картин, прослуховування музичних творів, асоціювання, “Незакінчене речення”,                                      “Мікрофон – 1”, “гронування”, робота в парах.

26

Леся Українка.Давня казка”. Ідея вільної творчості, прагнення людини до свободи.

1

Учні знатимуть:зміст поеми, її тему й основну думку.Учні вмітимуть: прокоментувати зміст твору; визначати його основні мотиви та ідею; виразно читати і переказувати уривки з тексту; сформулювати власне ставлення до зображеного. Декламування, бесіда, вибіркове читання, випереджувальне завдання, „Незакінчене речення”.

27-28

Леся Українка.Давня казка”. Проблема лицарства, ролі митця в суспільстві, суті людського щастя. 

1

Учні знатимуть: проблематику поеми; риси характеру поета і Бертольдо.Учні вмітимуть: назвати основні проблеми твору; здійснювати порівняльну характеристику образів; формулювати власне ставлення до персонажів. Асоціювання, літературний диктант, складання цитатного плану порівняльної характеристики образів або укладання таблиці (робота у парах), усна зв’язна розповідь,  бесіда, метод „ПРЕС”.

29

30

Зв’язне мовлення. Письмовий контрольний твір за творчістю Лесі Українки.

1

Учні знатимуть: особливості твору-розповіді з елементами роздуму у публіцистичному стилі; вимоги до написання твору та критерії оцінювання.Учні вмітимуть: добирати матеріал до твору; продумувати композицію; логічно й образно висловлювати думки; самостійно удосконалювати написане. Обмін побажаннями”; самостійна робота учнів. 

31

Тематичне оцінювання.Іван Франко. “Іван Вишенський”. Леся Українка. “Ви щасливі, пречистії зорі”, “Хотіла б я піснею стати…”. “Давня весна”, „Давня казка”.

1

Учні знатимуть: рівень своїх  навчальних досягнень; причини невдач (якщо такі були).Учні вмітимуть: виконувати тестові завдання різних видів і рівнів; спланувати роботу, спрямовану на покращення успішності; сформулювати значення ролі вивченого для особистісного розвитку. Виконання тестових завдань

32-

33

Література рідного краю. Проблеми екології у творах письменників Рівненщини.

2

Учні знатимуть: основні відомості про життя і творчість рівненських письменників; назви, зміст, тему, основну думку творів; вивчені художні засоби; особливості виразного читання віршованих і прозових творів.Учні вмітимуть: визначати тему й ідею творів; виразно читати твори письменників Рівненщини; знаходити в текстах художні засоби, розкривати їхню роль; висловлювати власну думку з приводу прочитаного; „оживлювати” текст; проводити аналогії між зображеним у творі і баченим у реальному житті; працювати у групах, брати участь у бесіді; рефлексувати й оцінювати досягнення; презентувати результати своєї роботи. Випереджувальне завдання, технологія «Обмін побажаннями», «Мікрофон», коментування епіграфа («Незакінчене речення»), асоціативні вправи, словникова робота, «Мікрофон – 2», екологічний колаж (динамічна група), захист проектів (робота в групах), технологія «Обмін думками», спільний проект «Будь природі другом!», «вузлики в дорогу», само- та взаємооцінювання.

34

Підсумковий урок.Повторення та узагальнення вивченого за І семестр 8 класу.

1

Учні знатимуть:зміст навчального матеріалу за І семестр; які із запланованих цілей досягнуті; причину невдач (якщо такі були).Учні вмітимуть: робити висновки й узагальнення з прочитаного; висловлювати власні думки про вивчені твори, літературних героїв; проводити самоаналіз навчальної діяльності упродовж семестру. Групова робота, вікторина, есе, самоаналіз папок успіху, інсценізація, незакінчене речення.


ЦІЛІ ДЛЯ УЧНІВ

Тема Дата контролю Форма контролю Основні вимоги до знань та вмінь
Вступ. Усна народна творчість.Історичні пісні та думи. Пісні Марусі Чурай.

 

Тести Знати: коло проблем, які будуть вирішуватися упродовж семестру, вивчення теми, відведений для цього час, форму тематичної атестації; зміст та проблематику виучуваних творів (історичних пісень: “Зажурилась Україна”, “Та, ой, як крикнув же козак Сірко”, “Ой Морозе, Морозенку”, “Максим козак Залізняк”, “Чи не той то Хміль”, “За Сибіром сонце сходить”; пісень, приписуваних Марусі Чурай: “Засвіт встали козаченьки”, “Віють вітри, віють буйні”, “Ой не ходи, Грицю…”; українських народних дум: “Маруся Богуславка”, “Буря на Чорному морі”); історичні відомості про часи, змальовані в цих творах; імена національних героїв, захисників рідної землі, створених народною уявою; основну думку, провідні мотиви, художні особливості опрацьованих творів; зміст легенди про Марусю Чурай; напам’ять “Засвіт встали козаченьки”; різновиди дум, прізвища виконавців; зміст літературознавчих понять художній образ, художній твір, дума;рівень своїх  навчальних досягнень, причини невдач (якщо такі були).Уміти: називати і відрізняти різні типи образів; виразно і вдумливо читати тексти, аналізувати їхній зміст, образи, настрої, пояснювати роль художніх засобів; висловлювати власне ставлення до прочитаного; визначати тематику дум; пояснювати специфіку поетичної форми, ритму, жанрової своєрідності; спланувати роботу, спрямовану на покращення успішності.
З давньої української літератури. „Слово про похід Ігорів”.Світ української поезії.Т. Шевченко. Тести Знати: коло проблем, які будуть вирішуватися упродовж вивчення теми, відведений для цього час, форму тематичної атестації; зміст, тему, основні мотиви, художні особливості виучуваних творів (“Слово про похід Ігорів” невідомого автора; “Думи мої, думи мої…”, “Ой три шляхи широкії…”, “Мені однаково, чи буду…” (з циклу “В казематі”), “Минають дні, минають ночі…” Т.Шевченка); історію відкриття “Слова про похід Ігорів”; гіпотези авторства; засоби творення образів поеми, їх роль у творі; зміст міфологічних сюжетів та образів, до яких звертається автор “Слова…”; особливості виразного читання поетичних творів; напам’ять “Мені однаково, чи буду…”, “Думи мої, думи мої…” (фрагмент) Т.Шевченка; зміст літературознавчих понять філософська лірика, силабо-тонічне віршування (рими, стопи, віршовий розмір).Уміти: виразно і усвідомлено читати виучувані твори; переказувати і коментувати сюжет „Слова…”;  аналізувати образи руських князів, автора, Ярославни, образ Руської землі; розкрити значення символічно-міфологічних образів; схарактеризувати фольклорні мотиви поеми; висловлювати власні міркування про актуальність твору в наш час;  аналізувати філософську лірику Т.Шевченка в контексті його біографії; висловлювати власне судження з приводу порушених проблем; спланувати роботу, спрямовану на покращення успішності.
Світ української поезії.І.Франко, Леся Українка. ТестиТвір Знати: коло проблем, які будуть вирішуватися упродовж вивчення теми, відведений для цього час, форму тематичної атестації; цікаві факти біографії І.Франка та Лесі Українки; основні чинники, які вплинули на  формування їхніх характерів; зміст, тему, ідею, основні мотиви, художні особливості виучуваних творів та обставини їх написання (І.Франка “Іван Вишенський”; Лесі Українки: “Ви щасливі, пречистії зорі”, “Давня весна”, “Хотіла б я піснею стати…”, “Давня казка”);  особливості виразного читання поетичних творів; напам’ять “Хотіла б я піснею стати…”, уривок з “Давньої казки” Лесі Українки;  зміст літературознавчих понять філософська лірика, антитеза та сатира, історична поема; власний рівень оволодіння діяльнісними уміннями, рівень своїх  навчальних досягнень, причини невдач (якщо такі були).Уміти: розповісти про письменників, головні віхи їхнього життя; виразно читати поезії; переказувати зміст найважливіших епізодів аналізованих поем; відтворити сюжетну канву, визначити композиційні елементи, довести жанрову приналежність; здійснювати порівняльну характеристику образів (Поета і Бертольда), пояснювати втілені в них ідеї; порівнювати вивчені твори з творами інших видів мистецтва, інших літератур; висловити власне ставлення до прочитаного; написати творчу роботу на основі вивченого; оцінювати і планувати навчальну діяльність; спланувати роботу, спрямовану на покращення успішності; сформулювати значення ролі вивченого для особистісного розвитку.

Скачати календарне планування уроків з української літератури для 8 класу І семестр (файл DOC)

Також: