Мета: ознайомити учнів зі змістом народного переказу “Білгородський кисіль”, допомогти засвоїти зміст твору, визначати його тему й головну думку; формувати вміння виразно читати й переказувати твір; розвивати інтерес та повагу до життя наших предків, до історії рідного народу; виховувати почуття патріотизму.
Цілі.
Учні знатимуть: зміст переказу “Білгородський кисіль”;
назви і зміст оргдіяльнісних умінь.
Учні вмітимуть: переказувати й коментувати головні епізоди твору, уявляти прочитане, розповісти про враження, розрізняти реальне й фантастичне у переказі, визначати його тему й головну думку;
вибрати з цілей, запропонованих учителем, ті, що стосуються уроку, визначати власні цілі уроку.
Тип уроку. Урок формування і вдосконалення вмінь і навичок.
Обладнання: підручник, картки з тестовими завданнями для перевірки знання змісту переказу.
Методи, прийоми, види, форми роботи: розповідь учителя, “незакінчене речення”, бесіда, вибірковий переказ, виразне читання.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку (обмін побажаннями в парах).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.
Бесіда.
– Ви прочитали народний переказ “Білгородський кисіль”. Скажіть, діти, а вас не здивувала назва цього твору?(1. Здивувала, адже йдеться про боротьбу з печенігами, а тут якийсь кисіль. Здивувала, тому що ми не зустрічали “їстівних” назв у героїчних розповідях про минуле. 2. Ні, не здивувала, подумалось, що у переказі буде говоритися про щось незвичайне).
– А чи зустрічали ви в народній творчості (казках, легендах)щось подібне?(Так, читали в казках про молочні ріки та кисільні береги. Це означало, що людям дуже добре і сито жилося. І вони не боялися померти від голоду).
– Вам сподобався цей твір? Чим саме?(Бо він схожий на казку. Тому що народ у цьому переказі дуже мудрий, а ми знаємо багато різних казок, де розповідається про мудрість, розум, а часом і хитрість простого народу).
– Я бачу, що ви готові до подорожі сторінками історії нашого народу, навіть якщо ці історії схожі на казку. Розробимо свій маршрут і обговоримо план нашого уроку.
ІІ. Цілевизначення та планування.
1. Повідомлення теми уроку.
2. Вибір цілей із загального переліку, можливе доповнення власними цілями.
3. Обговорення плану уроку.
План уроку
1. Коротка розповідь про героїчну минувшину нашого народу.
2. Читання окремих епізодів переказу.
3. Обговорення вражень від прочитаного вдома та в класі.
4. Бесіда за змістом переказу.
5. Інсценізація уривку переказу.
6. Відповіді на питання (можливий варіант – у парах).
7. Пояснення домашнього завдання.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Слово вчителя.
У нашого народу надзвичайна історія. Край наш чудовий і багатий. Саме тому на нього зазіхали вороги. Багато з них наближалися до наших кордонів і чекали тієї миті, коли можна буде їх перетнути, коли можна буде оточити наші міста, а потім і завоювати. Боротьба за свободу часто була жорстокою і безжалісною. Але наш народ був не тільки відважним і мужнім. Він був розумним, винахідливим у боротьбі з ворогом. Про це йдеться в легенді, яку ви читали вдома. Перевіримо, чи зрозуміли ви зміст твору.
2. Виконання тестових завдань із метою перевірки знання змісту твору (див. Додаток). Самооцінювання.
3. Виразне читання уривків переказу і бесіда за їх змістом.
Учитель: Зараз зачитаємо уривки переказу, які вам найбільше сподобались і які є найбільш вагомими у змісті твору, епізоди, завдяки яким ми побачили, що наші предки були не тільки мужні, але й кмітливі та винахідливі (діти зачитують уривки).
1-й уривок: “Облога затяглася, і був у місті голод сильний…”
2-й уривок: “І повідали люди старцю, що ранком хочуть здатися печенігам…”
3-й уривок: “Люди з радістю послухали старця…”
4-й уривок: “Тому що ми маємо їжу від землі…”
Запитання для бесіди за змістом:
– У чому виявилась винахідливість наших предків?
– Хто дав мудру пораду жителям Білгорода?
– Як ви думаєте, чому старець порадив використати саме мед та жито чи овес?
– Що переконало печенігів у непереможності жителів міста?
– Чому саме старець зумів надати слушну та винахідливу пораду?
– Як ви зрозуміли слова “Тому що ми маємо їжу від землі…”?
4. Інсценізація уривка з народного переказу “Білгородський кисіль”.
Учитель: Послухаймо розмову мудрого старця з жителями міста, відтворену учнями нашого класу.
Старець: “А скажіть, добрі люди, що то було за віче і чому всі такі сумні?”
– О, мудрий старцю. Біда до нас прийшла. Не можемо ми встояти проти печенігів. Немає нам чим рятуватися від голоду. Вирішили на віче відкрити проклятим ворогам ворота. Може, хоч так врятуємось від голодної смерті.
– Не спішіть так, я знаю: ви свято шануєте традиції та звичаї нашого міста, які зберігаються завдяки вашим батькам та прадідам. Не відчиняйте ворота ще три дні.
– І що ж буде через три дні?
– Я дам вам слушну пораду, але виконайте те, що я скажу, слово в слово.
– Кажи, мудрий старцю, все зробимо, що ти скажеш.
– Пройдіться по всіх домівках, знайдіть небагато вівса, пшениці та висівок, і нехай жінки зроблять бовтанку, з якої варять киселі. Потім налийте цю бовтанку у діжку і опустіть у перший колодязь.
– Але у нас в місті тільки один колодязь, а другого немає.
– Значить треба викопати ще один, налити у діжку луб’янець меду й опустити в другий колодязь.
– А для чого нам це робити, у людей вже й сил нема від голоду?
– Тільки так ми врятуємо наше місто і всіх людей. Нехай прокляті печеніги думають, що у нас під землею течуть медові та кисільні ріки, які можуть нас годувати ще не одне десятиліття.
– Дякуємо тобі, старче, і вклоняємося твоїй мудрості та досвіду. Ти врятуєш нас від смерті.
– Не баріться, у нас всього три дні, але навіть за три дні можна багато встигнути зробити, якщо думати про життя людей.
Учитель: І зробили люди так, як велів старець, прислухавшись до всіх його мудрих порад. Що ж трапилось далі? Продовжимо розповідь про події, що відбувалися в Білгороді, і в такий спосіб будемо вдосконалювати вміння переказувати прочитане?
Учні розповідають про те, як за порадою старця жителі міста ввели в оману печенігів і ті змушені були покинути місто, розчаровані і здивовані тим, що наш народ не можна перемогти, що якась сила береже його і надає йому наснаги.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Рефлексія почуттів і вмінь.
1.1. Бесіда.
– Яке почуття сповнює ваші душі після осмислення всього твору?
– Для чого це потрібно нам, жителям ХХІ століття?
– Чи захотілося вам прочитати інші перекази, в яких розповідається про мужність і кмітливість нашого народу.
– Чи могли ви запропонувати власний варіант порятунку міста?
– Які вміння удосконалювалися впродовж уроку? Це важливо?
– Які з поставлених цілей досягти було найважче? Чому?
1.2. “Незакінчене речення”: “Ця розповідь про незвичайний кисіль навчає…” або “Якби я зустрівся зі старцем, то сказав би йому…”
1.3. Взаємооцінювання (визначення найактивніших учнів,найцікавіших відповідей тощо).
Домашнє завдання.
Обов’язкове загальне: поміркувати над запитанням “У чому ж сила нашого народу?”
Обов’язкове на вибір: підготувати виразний усний переказ уривка; записати в зошиті 2 – 3 запитання до мудрого старця.
За бажанням: намалювати ілюстрацію до народного переказу “Білгородський кисіль”.
Додатки
Матеріали для вчителя
“Сказання про білгородський кисіль” – уривок з давньоруського літопису. Перш ніж воно потрапило в літопис, це сказання зберігалося в пам’яті людей, поступово змінювалося й доповнювалося. Згодом воно стало схоже на легенду, і вже ніхто не може сказати, де в ньому правда, а де вимисел. Проте це сказання оповідає про реальну історичну подію.
У сказанні описується облога Білгорода печенігами. Вона була тривалою, люди в місті стали голодувати й хотіли було вже здатися ворогам. Однак всі вони були врятовані завдяки мудрості однієї людини.
Місто вистояло завдяки пораді одного старця. У Київській Русі завжди свято шанували звичаї й традиції предків і знали, що всі вони зберігаються завдяки старшим. От і тут, у переказі про “Білгородський кисіль”, честь урятувати ціле місто випала поважному старцеві.
За його порадою, жителі знайшли небагато вівса, пшениці й висівок і зварили киселеву бовтанку, налили її в діжку, що потім опустили у викопаний колодязь. Іншу діжку, наповнену рідким медом, опустили в інший колодязь. Після цього городяни запросили печенізьких послів і показали їм колодязі. Посли повірили, що в місті з колодязів можна діставати кисіль і мед, і незабаром печеніги зняли облогу міста.
Тести для перевірки знання учнями змісту переказу
1. Печеніги вирішили захопити місто:
а) + Білгород;
б) Чернігів;
в) Київ.
2. Чому жителі Білгорода вирішили здатися ворогу?
а) Боялися, що місто спалять.
б) +У місті був великий голод.
в) Була зима, і всі дуже померзли.
3. Хто дав пораду жителям міста?
а) Старий воїн.
б) Князь.
в) + Мудрий старець.
4. Скільки днів старець попросив не здаватися ворогові?
а) Один день.
б) + Три дні.
в) Сім днів.
5. Із чого жінки міста вміли робити бовтанку для киселю?
а) Із гречки, пшениці та ячменю.
б) + Із вівса, пшениці та висівок.
в) Із горіхів, кукурудзи та маку.
6. Куди опустили бовтанку з вівса, пшениці та висівок?
а) У глибоку яму.
б) +У колодязь.
в) У льох.
7. Чим наповнили діжку для другого колодязя?
а) + Медом.
б) Вином.
в) Узваром із сушини.
8. Що сказали люди печенігам?
а) +”Ми маємо їжу від землі”.
б) “Нас врятують Боги”.
в) “Нам допомагає невідома сила”.
9. Князі печенізькі з приводу почутого
а) + здивувалися;
б) посміялися;
в) налякалися.
10. Народний переказ “Білгородський кисіль” вчить нас
а) + мудрості;
б) + виховує інтерес до історії нашого народу;
в) + вчить поважати і шанувати старших людей.
Паламарчук Н.М.,
вчитель української мови і літератури,
м. Здолбунів Рівненської області