Що людину повертає з чужини? (за поемою М. Вороного «Євшан – зілля»)

Урок української літератури у 6 класі

 Що людину повертає з  чужини?

(за   поемою М.  Вороного «Євшан – зілля»)

Мета: ознайомити учнів зі змістом твору, сприяти розвитку навичок вдумливого, виразного читання; розвивати логічне та образне мислення, вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки; виховувати патріотизм, почуття вірності Батьківщині.

Цілі:

Учні знатимуть:

  •  зміст поеми, її історичну основу;
  •  риси характеру головного героя;
  •  рослинні символи України.

Учні вмітимуть:

  •  характеризувати образ юнака-половця;
  • формувати власне ставлення до прочитаного;
  • добирати цитати з твору для підтвердження своїх думок.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: портрет М.Вороного, ілюстрації «Рослини-символи України», підручник, аудіозапис пісні «Євшан- зілля» у виконанні гурту «Транс-формер».

Методи, прийоми, форми роботи: бесіда, стилізація літопису, метод «Незакінчені речення», робота в парах, гронування.

Епіграф уроку

Людина завжди має знати, звідки вона пішла в життя

(О. Довженко).

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

  1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

«Побажання на урок»

2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

3. Робота з епіграфом уроку.

4.Гронування: ключове слова «Батьківщина».

Які асоціації виникають, коли ви чуєте це слово?

Батьківщина

5. Повідомлення теми, завдань уроку.

– Сьогодні ми з вами поговоримо про те, що ж повертає людину  з чужини на рідну землю. У вас є цілі уроку. Прочитайте і доповніть, про що ви  хотіли  ще дізнатися, чого навчитися, як?

ІІ. Цілевизначення та планування

  1. Самостійне формування цілей уроку (Загальні цілі надруковані на аркушах, потрібно дописати з іншої сторони власні цілі).

2. Узгодження  плану роботи, внесення до нього змін.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. На партах у вас  у конвертиках полин. Візьміть у долоньки цю рослину, потріть її і відчуйте її аромат.

Як ви думаєте, навіщо нам на уроці полин?(відповіді дітей).

–         Бачу, що ви усі прочитали поему, знаєте зміст твору, а чи звернули ви увагу на епіграф до твору? Звідки ці слова?(відповіді) А зараз я вам зачитаю легенду?

–         Стилізація. Літопис .(Читання легенди).

 М. Вороного вразила легенда Галицько-Волинського літопису, за якою полонений хлопчик забув свій рід , мову ,  народ, і посланці батька нічим не змогли оживити його пам’ять, крім пахощів чарівного євшан-зілля, що росте на його батьківщині.

– То про що ж поема М. Вороного ? Запишіть  у зошит.

  1. 2.     Робота зі змістом твору

 Бесіда.

1. Давайте відшукаємо у пролозі рядки. У яких автор висловлює надію, що українці , збайдужілі до рідного краю , можуть повернутися додому?

2. З якою метою Микола Вороний використовує легенду у своєму творі?

3. Чому половецький хан посилає до сина саме гудця? Гудець – хто це такий?

4. Що робив гудець, щоб нагадати малому хану рідний край?

5. Яка колискова пісня?  Зачитайте  слова, який це художній засіб? Для чого його використано?

6.Перечитайте ті рядки , у яких  лунає спів про звитягу половців. Як він звучить? Чим відрізняється від колискової?

7. Чим можна пояснити ту обставину , що ханський син став «за рідні уважати» чужий край і його звичаї?

8.Чому ханський син залишився байдужим до розповіді про горе батька і до пісень?

9. Коли згадав юнак рідний край?

10.Мене, як читача, вразив епізод, у якому гудець для того, щоб дістати зілля,  розірвав сорочку. Як ви думаєте, чому розірвав?

11. Пригадайте засоби виразного читання . Прочитайте рядки, в яких поет звертається до сучасників. Чи справедливі його застереження? ( Повернутися до епіграфа уроку)

12. До чого закликає автор?

13. Як епіграф до поеми допомагає розкрити головну думку твору?

3.Робота в парах (на аркушиках надруковані завдання )

І варіант.  Скласти характеристику юного половця.

ІІ варіант. Відтворити ланцюжок, за яким відбувається повернення сина додому

(Слово-струнний інструмент- колискова пісня-євшан-зілля, бачить, слухає, нюхає)

ІІІ варіант . Довести актуальність поеми для сьогочасної України.

4. Озвучення напрацювань

5. Такого народу, як половці, нині немає, як ви думаєте чому? А нам з вами треба задуматися про те , чи не зникне й Україна?

Нині багато українців виїжджає на чужину. І з тугою згадують вони калину , що росте на їхньому дворі, ( вивішуються рослини-символи), соняшник, що чекає біля батьківської хати, барвінок, що стелеться під ноги,  верба …, м’ята …, чорнобривці …

6. Прослуховування пісні «Євшан-зілля» у виконанні гурту «Транс-формер», на дошку проектуються слайди ) .

IV.Рефлексивно-оцінювальний етап.

– Яка буде наша Україна залежить і від вас, хоча ви і малі.

1. «Незакінчене речення»:

«Урок допоміг мені зрозуміти, що…»

«Для себе я зрозумів (ла) ……»

« Де ж того євшану взяти, того зілля – привороту, що на певний шлях направить …»

2.Чи досягнули ми поставлених цілей?

3. Взаємооцінювання (виставити собі оцінку за критеріями картки самооцінювання).

Домашнє завдання.

Обов’язкове. На вибір: 1. Написати есе «Що могло б стати євшаном повернення для сучасних українців?» 2. Написати можливе продовження твору М.Вороного.

За бажанням:

а) підготувати інсценізацію уривка, що найбільше запам’ятався;

б) написати можливе продовження твору М.Вороного.

Самчук Ірина Титівна, вчитель Гощанської гімназії