ЯК МОТИВУВАТИ УЧНІВ ДО ЧИТАННЯ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ

Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя,
треба ввести її у світ книг.
Василь Сухомлинський

VІ Всеукраїнський фестиваль педагогічних ідей «Мій особистісно зорієнтований урок», що відбувся у Вінниці в жовтні минулого року, було присвячено цікавій та актуальній темі: «Формування читача в епоху інформаційних технологій». Вона стала предметом обговорення на методичному консиліумі, на майстер-класах та показових уроках. Учасники ознайомились із практичним досвідом колег, які працюють над проблемою залучення учнів до читання.

Науковці О. М. Куцевол , О. О .Ісаєва, У. С. Баран, А. М. Фасоля , Ж. В. Клименко, В. В. Уліщенко , Н. В. Дев’ятко, Т. П. Ткачук привернули увагу учасників до порушеної проблеми, вказали на різні способи розв’язання її. Кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри гуманітарної освіти Дніпропетровського ОІППО Антоніна Антонівна Сергієнко під час обговорення виступів наголосила: «На шляху до твору учень зустрічається з учителем. Саме від його уміння інтерпретувати текст, зацікавити ним, ненав’язливо спонукати до читання, вчити знаходити у ньому зерно добра, яке згодом проросте у дитячому серці, залежить, чи буде читати школяр і яким буде учень-читач. Учитель повинен мати у своїй методичній скарбничці такі методи і прийоми, які заохотять учнів до читання».

У наукових працях описано чимало способів, як мотивувати школяра до читання творів. Це насамперед словесні методи, а також різні прийоми мотивації з використанням ІКТ та медіатехнологій.

У пропонованій статті хочу поділитися власним досвідом заохочення школярів до ознайомлення з програмовими та позапрограмовими творами українського письменства. Зокрема часто використовую у своїй роботі прийом обговорення назви творів. Наприклад, під час вивчення творчості періоду постмодернізму в процесі підготовки до уроку позакласного читання пропоную ознайомитись із романом сучасного письменника Володимира Лиса «Соло для Соломії», попередньо провівши евристичну бесіду:

-.Вдумайтесь у назву твору: »Соло для Соломії», її автор – сучасний письменник Володимир Лис. Які слова у назві вам незрозумілі? (Що таке соло? (Соло – музичний твір для одного голосу або інструмента).

-.Як ви вважаєте, про що чи про кого цей твір?( Про Соломію, вона головна героїня, на це вказує назва твору).

– Що означає ім’я Соломія? Зверніться до словника власних імен, скориставшись гаджетами (Соломія з давньоєврейської означає мир) .

– Яка епоха відображена у творі? (Не сучасність, швидше за все ХІХ-перша половина ХХ століття, тоді були поширені такі імена. Наприклад, відоме ім’я оперної співачки Соломії Крушельницької, яка жила 1872-1952 роках. Ім’я Соломія має героїня повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною». Учні можуть назвати і сучасність, бо повертаються забуті імена. Таке припущення тільки сприятиме інтризі: чиї передбачення справдяться?).

– Яким було її життя? Що перепліталось у ньому? (Життя – це злети і падіння, вірність і зрада, радість і горе, війни, розрухи і хвилини мирної праці).

– Але ж є ще у назві й прийменник для! Яку роль у заголовку виконує він? (Прийменник дає підставу стверджувати, що йтиметься про певну індивідуальність, життєву долю жінки Соломії).

Висновок. Отже, назва твору розповіла нам багато. Головною героїнею твору є миролюбна жінка Соломія, яка пройшла нелегке життя: зазнала злетів, падінь, знала радощі і печалі. Утім це було достойне життя, бо саме для неї звучить соло.

Учитель заохочує школярів прочитати цей твір і з’ясувати, чи справдились їхні передбачення. Радить запам’ятати найбільш цікаві епізоди, щоб поділитись враженнями з однокласниками, бажає у спіхів у спілкуванні з прекрасним, з мистецтвом слова.

Не менш ефективним прийомом прилучення до читання художніх творів є робота з епіграфом. Його можна використовувати на різних етапах уроку: під час мотивації учнів чи актуалізації опорних знань, а також на підсумковому етапі як пропедевтичне завдання до наступного уроку . На думку Ірини Небеленчук, способи опрацювання епіграфа можуть варіюватися залежно від його змісту. Слід також орієнтуватись на той результат, якого прагне досягти вчитель. Дослідниця рекомендує такі завдання для роботи з епіграфом:

  • вдумливе прочитання епіграфа;
  • з’ясування незрозумілих слів (можна запропонувати учням виділити їх кольором, дібрати синоніми);
  • визначення ключових слів;
  • коментування виділених слів.

Наприкінці уроку вчитель має знову акцентувати на епіграфі в контексті теми. Доцільно звертатися до епіграфа на уроці кілька разів.

Спробуємо змоделювати процес роботи з трьома епіграфами, які має твір Володимира Лиса «Соло для Соломії», скориставшись рекомендаціями І.О.Небеленчук.

  • Робота в групах. Провести роботу над трьома епіграфами до твору Володимира Лиса «Соло для Соломії».

Інструкція до виконання

  1. Вдумливо прочитайте епіграф, за потреби – кілька разів.
  2. Запишіть епіграф у зошит.
  3. З’ясуйте значення незрозумілих слів
  4. Виділіть в ньому маркером чи підкресліть ключові слова.
  5. Чому саме їх обрали ви? Якими вони є за значенням?
  6. Стисло письмово сформулюйте думки, на які зроджує епіграф.
  7. Яку проблему, на вашу думку, порушено у творі?
  8. Чи виникло у вас бажання прочитати цей твір?

Група 1» Я скинула із себе мою одежу: як мені її надягнути? Помила собі ноги: як мені їх бруднити?» (Пісня пісень, 5–3)

Прогнозований висновок

У епіграфі ключовими словами є антоніми скинути – надягнути, помити – забруднити. Ми обрали саме їх тому, що всі чотири дієслова стосуються однієї особи. Що вона робила? Знімала одяг, а потім боялася його вдягнути. Ноги вимила, а тоді боялася їх забруднити. Це метафоричний вислів про те, що головна героїня спочатку щось відкриває, демонструє: можливо, почуття, переживання, думки. Та потім вона пошкодувала про це. Можливо, вона вчинила щось негарне і прагне відновити своє чесне ім’я. Тому ,»помивши ноги», морально очистившись, вона не може знову піти на компроміс зі своєю совістю. Вважаю, що основною тут є саме  морально-етична проблема вибору між добром і злом. Епіграф спонукає до роздумів, до прочитання.     

Група 2.»Легко поламати соломину, / Навіть легше, як суху билину / Соломинка легко поломилась, / Дівчина ще легше залюбилась» (Народна пісня, почута на Поліссі).

Прогнозований висновок.

Ключовими є словосполучення поламати соломину, суха билина, легко поломилась, легко залюбилась. Художні образи соломинки і сухої билинки дають змогу уявити героїню тендітною, беззахисною. Можливо, вона не мала батьків, не знала материнської ласки і тепла. Здається, що мова у творі іде про вразливу, тонку дівочу душу, яка вперше щиро закохалась, довірилась коханому, який зрадив її.

Епіграф підводить читача до розуміння порушеної проблеми: легко образити, принизити беззахисну, чисту, довірливу людину. Інколи люди зловживають чужою довірливістю, наївністю. Гадаю, що у творі йдеться про незахищеність щирої душі. Мене зацікавив цей твір, я прочитаю його неодмінно.

Група 3. «Що ж можеш ти, надламана тростинко?»(Євген Маланюк).

Прогнозований висновок.

Ключовими в епіграфі є слова можеш і надламана. Володимир Лис в одному зі своїх інтерв’ю каже : «Я взяв епіграфом до твору слова Євгена Маланюка і ними я хотів показати ,що насправді може надламана долею тростинка – жінка». Отже, можна припустити, що цей твір про жінку вразливу, витончену й водночас сильну духом.

Слово вчителя. Чи справдяться ваші передбачення? Про це ми дізнаємось, коли прочитаємо твір Володимира Лиса «Соло для Соломії». Приємних Вам хвилин спілкування з його героями!

Ефективною мотивацією прочитання твору є також прийом прогнозованого читання. Застосовую його здебільшого з учнями 5-6 класів з, щоб зацікавити дітей художнім текстом, активізувати їхню увагу, навчити висловлюватися з приводу прочитаного, здійснювати разом з однокласниками пошук, робити відкриття нових творів, імен. Це сприяє читацькій активності. А ще учнів потрібно здивувати перед знайомством з автором твору. Прогнозоване читання робить сприйняття тексту проблемним,. Діти приміряють на себе роль співавторів твору, що сприяє кращому засвоєнню змісту прочитаного.

Проводжу роботу з прогнозованого читання так:

  • читаю учням незнайомий текст;
  • під час читання роблю зупинку і пропоную дітям передбачити, що буде далі;
  • слухаю учнівські відповіді, які можуть суперечливими;
  • продовжую читати, ознайомлюючи школярів ііз авторським варіантом розвитку подій.

Інколи прогнози учнів не збігаються з авторським баченням, і це викликає різні почуття, але завжди робить урок цікавим та інтригуючим. Вступаючи в діалог з однокласниками та вчителем, діти вибудовують свій образ твору, зіставляють його з текстом, перевіряючи вірогідність власних інтерпретацій. Проілюструю методику роботи з прогнозованого читання на прикладі оповідання Наталі Дев’ятко »Стара яблуня», що його вивчаємо як літературу рідного краю..

!-й етап. Читання першого уривка з твору.

Вечір .Марічка ніяк не може заснути, бо у вікно шкрябала гілка старої яблуні. Дівчинка не боялась нічних шурхотів, навіть великого чорного собаку. Але зараз їй було страшно. Вона любила ласувати яблуками, тому без кінця лазила на дерево по плоди, але бабуся сварилась, щоб дівчинка не лазила туди взутою, бо можна пошкодити кору дерева, заведуться шкідники і яблуня загине. От через ті яблука все і трапилось…

2-й етап. Пауза. Завдання: передбачити наступні події.

3-й етап.. Бесіда. Передбачення подальшого розвитку подій.

  • Діти, що могло трапитись через оті яблука, якими так любила ласувати Марічка?
  • Дівчинці вночі захотілось яблука, вона вийшла в сад, а там великий чорний собака, і вона його злякалась.
  • Хтось вночі заліз у сад і обірвав яблука, а Марічка тоді плакала.
  • Дівчинка полізла на яблуню і впала, забилась, довелось викликати лікаря. Марічка зрозуміла, що на яблуню лазити не можна.
  • Її подружка попросила яблук, а дівчинка не дала, тоді дівчатка посварились, от тому через яблука все і почалось.

? Цікаво, чи справдяться ваші передбачення, діти? Продовжуємо слухати оповідання…

Такий прийом є, на мою думку, ефективнішим під час роботи зі змістом твору, ніж просто відповіді на запитання, адже ті емоції, які при цьому переживають діти, відчуваючи свою причетність до твору, істотно поліпшують і рівень запам’ятовування прочитаного, і спроможність аналізувати його.

Готуючи десятикласників до вивчення новели «Момент» Володимира Винниченка, використовую прийом інтриги. Він допомагає учням зрозуміти , як автор поєднує реалістичне змалювання дійсності і філософський контекст твору. Для цього стисло й доступно знайомлю їх з натуралістичною філософією Ніцше. Далі формулюю завдання: прочитати новелу «Момент», підтвердити власну позицію »:Я-частинка природи чи Homo sapiens?», дібравши відповідні цитати з тексту.

На наступному уроці учні дають розлогі обґрунтування власної думки(інтерактивна вправа «Займи позицію»).

Мотивувати учнів до читання художніх творів можна також, використовуючи різні прийоми , запозичені з рекламних технологій..

Літературна реклама – це процес донесення інформації про художній твір від учителя до учня з метою підвищення інтересу до його прочитання.

Є певні вимоги до створення такої реклами:

– зображення(картинку, малюнок, значок, схему тощо) слід розміщувати по центру екрана чи аркуша, воно повинне займати більшу половину площі, бути яскравим, без дрібних написів;

– картинка повинна ілюструвати основну думку, ідею;

– перший вислів потрібно ставити над зображенням, , він повинен містити заклик , спонукання, привертати увагу;

– текст реклами лаконічний, розміщений під ілюстрацією

Різновидом реклами є технологія ненав’язливого навіювання, завдання якого, не даючи прямої вказівки до дій, спонукати людей виконувати певні дії, цікавитися певною інформацією, вважати щось актуальним і потрібним. З цією метою використовую соціальні мережі».

Наприклад, я маю на меті привернути увагу школярів до творчості Ліни Костенко. Для цього продовж певного періоду розміщую на своїй сторінці її поезії, спостерігаю за діями учнів. Спочатку вони тільки наслідують мої дії , копіюють і поширюють у мережі дописи, що є на моїй сторінці. Потім вступають у спільноту шанувальників творчості Ліни Костенко, розміщують на власних сторінках самостійно обрані твори. Результат- на уроках вивчення поезій Ліни Костенко школярі демонструють обізнаність із тематикою творчості, легко визначають жанри, проблематику, більшість учнів уже декламують аналізовані вірші. Згодом виникає ідея провести вечір поезії за творчістю Ліни Костенко.

Інколи з метою мотивації до прочитання твору використовую прийом анонсу , створений у програмі PowerPoint. Анонсую переважно тему наступного уроку .

Реквізити анонсу:

  • дата проведення уроку;
  • твір, що вивчатиметься;
  • привабливий заголовок;
  • фото обкладинки або ілюстрації до твору;
  • інформаційний блок.

Заголовок має бути інтригуючим, а інформаційний блок легко сприйматись. Дуже зручно для швидкого створення анонсу мати кілька шаблонів , щоб підставити потрібні дані та світлини. Безперечно, прочитавши цікавий анонс, діти захочуть ознайомитись із самим твором.

Ефективним прийомом мотивації до прочитання книжки є створення сторінки героя твору у соціальній мережі. Школярі одержують таке завдання заздалегідь. У добу цифрових технологій цей прийом є цікавим і зрозумілим для учнів.

Нині надзвичайно популярною стала сучасна форма книжкової реклами – буктрейлер. Це короткий відеоролик за мотивами книжки. Основне його завдання – яскраво і образно розповісти про видання, заінтригувати читача, спонукати до читання.

Як же створити буктрейлер? Великих труднощів немає, потрібно тільки вміти працювати зі спеціальними програмами, додержуючись таких етапів:

  1. Обрати книгу для реклами.
  2. Створити сценарійт до буктрейлера (продумати сюжет і написати текст). Сюжет – це основа вашого відеоролика, те, з чого він буде складатися. Важливо внести інтригу і вибудувати сюжет таким чином, щоб читачеві неодмінно захотілося дізнатися, що ж буде далі. А для цього треба прочитати твір. Відеоролик має бути довгим не довшим ніж на 3 хвилини, це оптимальний час, щоб утримати увагу глядача – потенційного читача.
  3. Дібрати картинки, відсканувати ілюстрації , зняти власне відео або ж знайти відео за тематикою в Інтернеті.
  4. Записати озвучений текст, якщо це передбачено за сценарієм. Для запису і редагування звуку можна використовувати програму Sound Forge.

5.Для роботи з відео потрібно вибрати програму. Початківцям можна використовувати програму Windows Movie Maker. За її допомогою можна обробляти відеофайли з цифрової відеокамери, створювати із зображень слайд-шоу, додавати до відео заготовки, титри, звук, вирізати необхідні фрагменти і склеювати їх, створюючи при цьому ефектні переходи між ними.

На сторінках мого блогу(http://krivorotenko.blogspot.com/) або в ютубі можна ознайомитись з різними видами буктрейлерів: мальованим скрайбінгом, анімаційним скрайбінгом, аплікаційним скрайбінгом, онлайн-скрайбінгом та відеороликами-буктрейлерами на твори Л. Ворониної «Таємне товариство боягузів» (https://youtu.be/iMjx4yUKQgg), Григорія Косинки «В житах» (http://youtube.com/watch?v=4cFKkfDyHGQ) , Емми Андієвської »Говорюща риба» (https://youtu.be/IPsTRtSCamg), Галини Яценко «Я з тої раси, що карки не гне» (https://youtu.be/KFPlagP92I0), Ліни Костенко »Чайка на крижині» та ін.

Насамкінець зауважу, що найбільшим мотиватором читання художніх творів є особистість вчителя, який сам любить читати , захоплено ділиться враженням від прочитаного з учнями , який при нагоді наводить приклади ситуацій, описаних у творі, для аргументації свого твердження . У такого вчителя учні читають.

 Ольга Криворотенко,
учитель української мови та літератури
КЗ Ганнівський НВК
Верхньодніпровського району
Дніпропетровської області