ТЛ: сюжет.
Мета. Формувати уміння простежувати сюжет епічного твору, поглиблювати навички аналізу художнього твору, переказу та виразного читання; сприяти вихованню почуття патріотизму, активної життєвої позиції.
Цілі.
Учні знатимуть:
зміст запропонованих для вивчення уривків; зміст літературознавчого поняття сюжет;
Учні вмітимуть:
переказувати і коментувати зміст повісті; визначати тему твору та її провідні мотиви; пояснити роль художніх засобів, діалектизмів та архаїзмів; дати письмову зв’язну відповідь на запитання „Що хотів сказати автор повісті „Захар Беркут” своїм сучасникам, нам?”;
планувати роботу на уроці, проводити рефлексію в кінці уроку.
Тип уроку. Комбінований урок.
Обладнання: ілюстрації до повісті „Захар Беркут” (роботи Г.Якутовича, учнівські малюнки); підготовлені учнями картки із запитаннями за змістом твору; роздавальний матеріал.
Методи, прийоми та форми роботи: випереджувальне завдання, бесіда, виразне читання, самостійна робота учнів (твір-роздум), „вибери ознаку” (робота у парах), конкурс, робота з ілюстраціями.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (Графічне зображення настрою).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.
– Ви прочитали вдома повість Івана Франка „Захар Беркут”. А чи зрозуміли автора? Напишіть твір-мініатюру „Що хотів сказати автор повісті „Захар Беркут” своїм сучасникам, нам?”
Озвучення напрацювань, взаємооцінювання.
ІІ. Цілевизначення та планування.
1. Оголошення цілей уроку вчителем.
2. Самостійне планування з подальшим узгодженням із класом.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
- Перевірка домашнього завдання.
• Конкурс на кращого знавця тексту.
Запитання, підготовлені учнями вдома, складаються у скриньку, учні по черзі витягають папірці із записаними на них запитаннями, відповідають. Щоб уникнути повторень, учитель може відібрати запитання перед уроком.
• Аналіз дібраних заголовків, робота з ілюстраціями.
– Прочитайте назви, які ви дали розділам повісті, визначте мікротеми кожної із частин.
– Яку частину вам було найцікавіше читати? Чому?
– Можливо, відчували якісь труднощі під час читання? З чим це пов’язано? (Очевидно, труднощі будуть пов’язані із особливостями мови твору – використанням діалектизмів, архаїзмів. Учитель пояснить, що вживання цієї лексики допомагає створити історичне тло та місцевий колорит).
– Які слова ви виписали у свої словнички? Чи знайшли тлумачення їхнього значення? (З’ясування значення незрозумілих слів вестиметься упродовж подальшої роботи з твором).
– Розгляньте роботу Г.Якутовича. Який епізод ілюструє вона?
– Які ескізи титульних сторінок ви намалювали? Поясніть свій задум.
2. Бесіда на осмислення змісту твору.
– Читаючи твір, ми ставимо собі запитання. Я запитувала себе: „Яка чарівна сила (Тугар Вовк вірив, що Захар Беркут чарівник) допомогла тухолцям подолати ворога – численнішого, сильнішого, випробуваного у боях? Поміркуємо разом?
– Пригадайте, у якому стані тухольці покидали село.
– Як реагувала природа на сум людей? (Звертаємо увагу учнів на такі деталі, пригадуємо, як називається такий художній засіб: „Сторож стояв понуро, опущений, сумовитий, немов жаліючи своїх дітей… Засумувала і стара липа… Водопад… кровавим стовпом стояв над опустілою тухольською кітловиною. Ліси довкола Тухлі шептали тихо, таємничо, немов передавали собі якусь зловіщу новину. Земля… глухо стугоніла і стогнала”).
– Який настрій створює письменник за допомогою цих образів? Так, неспокою. А далі тривога посилюється: за чорною живою хмарою круків і гайворонів щезло сонце. „Мов через прорву в тамі валиться осіння повінь, так почали в кітловину валитися чорні почвари з страшенним криком”. Яка роль цього порівняння?
– Як зреагували ординці, коли побачили, що село порожнє?
– Виразно прочитайте опис пожежі (розділ VІ). Чому автор використав народнопоетичне порівняння з пеклом?
– Що, на вашу думку, символізує знищена монголами липа? Чому вона описується, як жива істота? Пригадайте, як називається такий художній засіб.
– Як сприймають пожежу тухольці? А нападники?
– Розкажіть про підготовку русичів до боротьби з ординцями.
– Як були знищені вороги?
– То завдяки чому перемогли тухольці? Можливо, їм допомогла чарівна сила Сторожа? (Підводимо дітей до думки, що, захищаючи свою Батьківщину, народ, сповнений патріотичним піднесенням, згуртований, може сам стати чарівником – виявляти надзвичайну сміливість, кмітливість, силу. Вороги ж зазнають поразки, бо їхніми вчинками керують не благородні наміри, а прагнення до завоювання).
3. Визначення елементів сюжету твору, поглиблення поняття про сюжет (Робота у парах).
– Ви допомогли відповісти на моє запитання. Дякую. Водночас ми з вами простежили сюжет твору. Пригадайте, що таке сюжет.
– Виберіть з-поміж запропонованих понять ті, які стосуються сюжету.
Учні отримують картки, на яких вписані літературознавчі поняття (експозиція, портрет, зав’язка, назва твору, розвиток дії, епілог, кульмінація, розв’язка, система образів-персонажів, пролог, пейзаж, екскурс у минуле). Завдання – вибрати лише ті, які є назвами елементів сюжету, розмістити їх у логічній послідовності, вмотивувати. Учитель коригує відповіді учнів.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
– Перечитайте ще раз написані вами на початку уроку твори-мініатюри. Можливо, ви хочете щось дописати? Що ж хотів сказати автор повісті „Захар Беркут” своїм сучасникам, нам?
Домашнє завдання.
Обов’язкове: а) прочитати відомості про сюжет, вміщені у підручнику, доповнити зроблені на уроці записи; б) дібрати цитати для характеристики образів Захара Беркута (для всіх учнів), Максима, Мирослави (за варіантами).
За бажанням: а) створити асоціативні портрети (образ птаха, рослини…) персонажів; б) підготуватися до виразного читання уривків: легенди про Морану і царя велетнів (розділ ІІ), промови Захара Беркута (розділ ІХ).