ТЛ: сюжет.

Мета. Формувати уміння простежувати сюжет епічного твору, поглиблювати навички аналізу художнього твору, переказу та виразного читання; сприяти вихованню почуття патріотизму, активної життєвої позиції.

Цілі.

Учні знатимуть:

зміст запропонованих для вивчення уривків; зміст літературознавчого поняття сюжет;

Учні вмітимуть:

переказувати і коментувати зміст повісті; визначати тему твору та її провідні мотиви; пояснити роль художніх засобів, діалектизмів та архаїзмів; дати письмову зв’язну відповідь на запитання „Що хотів сказати автор повісті „Захар Беркут” своїм сучасникам, нам?”;

планувати роботу на уроці, проводити рефлексію в кінці уроку.

Тип уроку. Комбінований урок.

Обладнання: ілюстрації до повісті „Захар Беркут” (роботи Г.Якутовича, учнівські малюнки); підготовлені учнями картки із запитаннями за змістом твору; роздавальний матеріал.

Методи, прийоми та форми роботи: випереджувальне завдання, бесіда, виразне читання, самостійна робота учнів (твір-роздум), „вибери ознаку” (робота у парах), конкурс, робота з ілюстраціями.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (Графічне зображення настрою).

2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.

– Ви прочитали вдома повість Івана Франка „Захар Беркут”. А чи зрозуміли автора? Напишіть твір-мініатюру „Що хотів сказати автор повісті „Захар Беркут” своїм сучасникам, нам?”

Озвучення напрацювань, взаємооцінювання.

ІІ. Цілевизначення та планування.

1. Оголошення цілей уроку вчителем.

2. Самостійне планування з подальшим узгодженням із класом.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Перевірка домашнього завдання.

• Конкурс на кращого знавця тексту.

Запитання, підготовлені учнями вдома, складаються у скриньку, учні по черзі витягають папірці із записаними на них запитаннями, відповідають. Щоб уникнути повторень, учитель може відібрати запитання перед уроком.

• Аналіз дібраних заголовків, робота з ілюстраціями.

–  Прочитайте назви, які ви дали розділам повісті, визначте мікротеми кожної із частин.

–  Яку частину вам було найцікавіше читати? Чому?

–  Можливо, відчували якісь труднощі під час читання? З чим це пов’язано? (Очевидно, труднощі будуть пов’язані із особливостями мови твору – використанням діалектизмів, архаїзмів. Учитель пояснить, що вживання цієї лексики допомагає створити історичне тло та місцевий колорит).

– Які слова ви виписали у свої словнички? Чи знайшли тлумачення їхнього значення? (З’ясування значення незрозумілих слів вестиметься упродовж подальшої роботи з твором).

–  Розгляньте роботу Г.Якутовича. Який епізод ілюструє вона?

–       Які ескізи титульних сторінок ви намалювали? Поясніть свій задум.

2. Бесіда на осмислення змісту твору.

– Читаючи твір, ми ставимо собі запитання. Я запитувала себе: „Яка чарівна сила (Тугар Вовк вірив, що Захар Беркут чарівник) допомогла тухолцям подолати ворога – численнішого, сильнішого, випробуваного у боях? Поміркуємо разом?

– Пригадайте, у якому стані тухольці покидали село.

– Як реагувала природа на сум людей? (Звертаємо увагу учнів на такі деталі, пригадуємо, як називається такий художній засіб: „Сторож стояв понуро, опущений, сумовитий, немов жаліючи своїх дітей… Засумувала і стара липа… Водопад… кровавим стовпом стояв над опустілою тухольською кітловиною. Ліси довкола Тухлі шептали тихо, таємничо, немов передавали собі якусь зловіщу новину. Земля… глухо стугоніла і стогнала”).

– Який настрій створює письменник за допомогою цих образів? Так, неспокою. А далі тривога посилюється: за чорною живою хмарою круків і гайворонів щезло сонце. „Мов через прорву в тамі валиться осіння повінь, так почали в кітловину валитися чорні почвари з страшенним криком”. Яка роль цього порівняння?

– Як зреагували ординці, коли побачили, що село порожнє?

– Виразно прочитайте опис пожежі (розділ VІ). Чому автор використав народнопоетичне порівняння з пеклом?

– Що, на вашу думку, символізує знищена монголами липа? Чому вона описується, як жива істота? Пригадайте, як називається такий художній засіб.

– Як сприймають пожежу тухольці? А нападники?

– Розкажіть про підготовку русичів до боротьби з ординцями.

– Як були знищені вороги?

– То завдяки чому перемогли тухольці? Можливо, їм допомогла чарівна сила Сторожа? (Підводимо дітей до думки, що, захищаючи свою Батьківщину, народ, сповнений патріотичним піднесенням, згуртований, може сам стати чарівником – виявляти надзвичайну сміливість, кмітливість, силу. Вороги ж зазнають поразки, бо їхніми вчинками керують не благородні наміри, а прагнення до завоювання).

3. Визначення елементів сюжету твору, поглиблення поняття про сюжет (Робота у парах).

–  Ви допомогли відповісти на моє запитання. Дякую. Водночас ми з вами простежили сюжет твору. Пригадайте, що таке сюжет.

–  Виберіть з-поміж запропонованих понять ті, які стосуються сюжету.

Учні отримують картки, на яких вписані літературознавчі поняття (експозиція, портрет, зав’язка, назва твору, розвиток дії, епілог, кульмінація, розв’язка, система образів-персонажів, пролог, пейзаж, екскурс у минуле). Завдання – вибрати лише ті, які є назвами елементів сюжету, розмістити їх у логічній послідовності, вмотивувати. Учитель коригує відповіді учнів.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Перечитайте ще раз написані вами на початку уроку твори-мініатюри. Можливо, ви хочете щось дописати? Що ж хотів сказати автор повісті „Захар Беркут” своїм сучасникам, нам?

Домашнє завдання.

Обов’язкове: а) прочитати відомості про сюжет, вміщені у підручнику, доповнити зроблені на уроці записи; б) дібрати цитати для характеристики образів Захара Беркута (для всіх учнів), Максима, Мирослави (за варіантами).

За бажанням: а) створити асоціативні портрети (образ птаха, рослини…) персонажів; б) підготуватися до виразного читання уривків: легенди про Морану і царя велетнів (розділ ІІ), промови Захара Беркута (розділ ІХ).

Поділитися у соцмережах:

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki