Календарно-тематичне планування
уроків української літератури для 5 класу
Пропоноване читачам сайту календарно-тематичне планування уроків для 5 класу розроблене на основі нової програми з української літератури.
Урахування вимог особистісно зорієнтованого навчання обумовило необхідність:
1. Внесення змін до змісту освіти (п’ятикласники знайомляться з поняттями “читач”, “читацька діяльність”, “діалог із текстом”, видами читання, типами читачів; переліком читацьких якостей; вчаться усвідомлювати свої читацькі здібності, потреби, нахили тощо (формують образ “Я-читач реальний”, “Я-читач ідеальний”, “Я-читач бажаний”); оволодівають здатністю до саморегуляції читацької діяльності (управлінським циклом), проектування себе як читача).
2. Розширення типології уроків (у ній виокремлюються, окрім звичних для вчителя типів, – засвоєння нових знань, формування умінь; застосування знань і вмінь; узагальнення і систематизації знань, закріплення умінь; контролю знань, умінь і навичок – урок ціле- і смислевизначення щодо виучуваного матеріалу та урок оцінювання і корекції навчальної діяльності).
Дидактична мета уроків ціле- і смислевизначення щодо виучуваного матеріалу – орієнтаційно-мотиваційна. На основі ознайомлення зі змістом виучуваного матеріалу на рік/семестр/тему (подається блочно), пропонованими цілями, учні визначають власні пріоритети, смисли, бажаний рівень навчальних досягнень щодо розвитку читацьких умінь, освоєння матеріалу тощо.
Дидактична мета уроків “оцінювання і корекції навчальної діяльності” – рефлексивно-оцінювальна. Цей тип нагадує уроки контролю знань, умінь і навичок. Однак є суттєва різниця. Відрефлексовуються й оцінюються не лише предметні, а й надпредметні, зокрема оргдіяльнісні, уміння. Учитель упродовж вивчення теми (семестру, навчального року) відслідковує формування здатності учня до самоорганізації, самонавчання, формує необхідні рефлексивні й оцінні вміння. Відтак необхідним є зіставлення запланованого і досягнутого, визначення причин неуспіху чи запоруки успіху, що стане «відправною точкою” для планування наступного етапу навчання. Наголосимо, що в системі особистісно зорієнтованого навчання уроки цього типу відіграють особливу роль, адже вироблення рефлексивно-оцінювальних умінь є однією з умов розвитку суб’єктності учня-читача.
З огляду на перевантаження навчальної програми, виділити окремий урок на роботу з цілями чи проведення рефлексії і оцінки досягнення цілей можна хіба що на початку і в кінці навчального року на вступному і заключному занятті. На вступному/завершальному уроці з вивчення теми (першому/останньому уроці в семестрі) на це відводимо від 15 до 20 хвилин. Таким чином, ці уроки також стають комбінованими, оскільки мають дві дидактичні цілі: засвоєння нових знань, формування умінь + ціле- і смислевизначення щодо виучуваного матеріалу; контроль знань, умінь і навичок + оцінювання і корекція навчальної діяльності.
3. Перерозподілу годин: у межах визначеної кількості за рахунок резерву забезпечуємо час для оволодіння загальнонавчальними уміннями.
Досвід реалізації цих підходів членами лабораторії особистісно зорієнтованого навчання української літератури Рівненського ОІППО представлено у посібнику “Формування суб’єктності учня-читача в умовах особистісно зорієнтованого навчання. Планування та моделювання уроків української літератури у 5 класі. І семестр” (Рівне, 2013). Моделі занять, розроблені словесниками, також з’являться на сайті.
На чому хотілося б наголосити?
1. Особистісно зорієнтований урок має свою дидактичну структуру, яка “виступає у вигляді… загального алгоритму уроку” (П. Підкасистий): мотиваційний етап, де відбувається емоційне налагодження співпраці, актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань учнів; етап цілевизначення і планування (учні оволодівають уміннями ставити цілі і планувати свою читацьку діяльність); етап опрацювання навчального матеріалу (предметна і загальнонавчальна діяльність, що перемежовується рефлексивною після окремих етапів), рефлексивно-оцінювальний етап (аналіз і оцінювання процесу, результату діяльності і пов’язаних із цим почуттів, співвіднесення досягнутого і запланованого, визначення особистісних смислів вивченого, оцінювання свого читацького розвитку).
Перелік методів, прийомів, видів учнівської діяльності зазначається у методичній підструктурі заняття, яка є динамічною, що забезпечує учителеві можливість творчого підходу до планування і проведення заняття. Рухливими є межі і між макроетапами (скажімо, учитель актуалізує суб’єктний досвід на прикладі нового навчального матеріалу; проведення рефлексії й оцінювання результатів навчальної діяльності може бути домашнім завданням та ін.).
2. Увага вчителя спрямовується на діалогічне прочитання тексту, роботу із суб’єктним досвідом школяра, його читацький саморозвиток.
3. З точки зору сучасних підходів до розуміння сутності навчального процесу, в ньому беруть участь два суб’єкти: учень і вчитель. І лише учитель-суб’єкт здатний сформувати такого ж суб’єкта учня. А для цього він повинен наділити власну діяльність особистісними смислами. Важливо пам’ятати, що лише учитель-читач може сформувати успішного читача-учня. Перший крок до цього – формулювання свого читацького надзавдання, забезпечення діалогічності уроку літератури: спільного пошуку відповідей на значущі для обох – учителя і учня – ціннісно-смислові питання. І, звичайно ж, присутність на уроці літератури насамперед в якості читача, словесне означення своєї читацької позиції.
…Учителі Рівненщини пропонують своє бачення шляхів формування учня-читача. Будемо вдячні за відгуки і побажання.
Анатолій Фасоля,
кандидат педагогічних наук,
науковий керівник лабораторії
особистісно зорієнтованого навчання
української літератури Рівненського ОІППО
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
уроків української літератури
5 клас І семестр
| № | Зміст | К-ть год. | Дата | Цілі уроку | Методи, прийоми, види, форми робіт |
| 1 | Ціле- і смислевизначення з курсу української літератури 5 класу.
Вступ. Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово – першоелемент літератури. ТЛ: образне слово. |
1 | Учні знатимуть: коло проблем, які будуть вирішуватися під час вивчення української літератури у І семестрі; зміст понять образне слово, читач, уміти читати, читання;
специфіку організації навчальної діяльності у 5 класі; роль оволодіння організаційно-діяльнісними уміннями та їхні види. Учні вмітимуть: розповісти про роль художнього слова в житті людини; пояснити мету і значення оволодіння оргдіяльнісними уміннями. |
Розповідь учителя, бесіда, поетична (або ігрова) хвилинка, коментоване читання, пошук ключових слів, виконання творчого завдання. |
|
| 2 | Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Види мистецтва. Художня література як мистецтво слова.
|
1 | Учні знатимуть: назви видів мистецтва; зміст понять фольклор, літописи, художня література;
форми оцінювання емоційного стану; назви оргдіяльнісних умінь: цілевизначення, планування, оцінювання. Учні вмітимуть: визначити спільне й відмінне між творами фольклору й художньої літератури, називати види мистецтва; відрізняти художню творчість від інших видів діяльності людини; пояснити мету і значення оволодіння загальнонавчальними уміннями. |
Розповідь учителя, бесіда, поетична хвилинка, прослуховування музичних творів, перегляд фотопрезентації; робота з підручником.
|
|
| 3 | СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ
Ціле- і смислевизначення з теми “Міфи, легенди, перекази, народні казки”. Первісні уявлення про всесвіт і людину в міфах “Про зоряний Віз”, “Берегиня”, “Дажбог”, “Неопалима купина”.
|
1 | Учні знатимуть: зміст виучуваних міфів, ідеї творів, імена головних язичницьких слов’янських богів, визначення поняття міф.
Учні вмітимуть: розповідати про виникнення міфів, переказувати та тлумачити їхній зміст, уявляти прочитане, розповідати про виховне значення міфів, пояснювати роль реального і уявного у житті людей; вибирати із загального переліку цілей найбільш значущі. |
Виразне читання, “мікрофон 1”, “смайлики”, передбачення, перегляд презентації, взаємо-контроль у парах, робота в групах, укладання схеми, “порушена послідовність”, “незакінчене речення”, інсценізація. | |
| 4 | Реальні та фантастичні елементи людської поведінки в легендах “Як виникли Карпати”, “Чому в морі є перли і мушлі”, “Чому пес живе коло людини?”. | 1 | Учні знатимуть: зміст виучуваних легенд; визначення поняття легенда;
коло проблем, які будуть вирішуватися на уроці, очікуваний рівень навчальних досягнень; назви читацьких умінь; назви і зміст оргдіяльнісних умінь: цілевизначення, планування, рефлексія, оцінювання. Учні вмітимуть: розповісти про виникнення легенд; переказувати їх, тлумачити зміст; уявляти прочитане, розповідати про враження; пояснити роль і місце реального і фантастичного в житті людини; розрізняти реальне і фантастичне у виучуваних творах; пояснити значення уяви й емпатії у сприйнятті фольклорних творів; розкрити сутність понять цілевизначення, планування; вибрати з цілей вивчення теми ті, що стосуються уроку. |
Парне читання, читання у ролях, парний переказ, “незакінчене речення”, бесіда, “мікрофон 1”, гра “Так – Ні”, віртуальна екскурсія.
|
|
| 5 | Народні перекази: “Білгородський кисіль”. Мужність, відвага, винахідливість наших предків у боротьбі з ворогами.
|
1 | Учні знатимуть: зміст переказу;
назви і зміст оргдіяльнісних умінь. Учні вмітимуть: переказувати й коментувати окремі епізоди твору, уявляти прочитане, розповісти про враження, розрізняти реальне й фантастичне у переказі; вибрати з цілей, запропонованих учителем, ті, що стосуються уроку, визначати власні цілі уроку. |
Розповідь учителя, “незакінчене речення”, бесіда, вибірковий переказ, виразне читання | |
| 6 | Народні перекази: “Прийом у запорожці”, “Ой Морозе-Морозенку”.
Лицарство та відвага запорозьких козаків. ТЛ: міф, фольклор, легенда. Переказ. |
1 | Учні знатимуть: зміст переказів; зміст літературознавчих термінів: міф, фольклор, легенда, переказ.
Учні вмітимуть: переказувати й коментувати окремі епізоди твору, уявляти прочитане, розповісти про враження, створювати “дерево козацької слави”; з цілей вивчення теми вибирати ті, що стосуються уроку, визначати власні цілі уроку, оцінювати свою роботу. |
Розповідь учителя, “незакінчене речення”, “мікрофон 2”, робота з таблицею “ЗХД”, гронування, самооцінюваннябесіда, вибірковий переказ, виразне читання.
|
|
| 7 | Література рідного краю. Легенди мого краю. | 1 | Учні знатимуть: зміст легенд про походження назв населених пунктів Кореччини, особливості виразного читання прозових творів.
Учні вмітимуть: сприймати народні легенди як одну із форм духовної спадщини рідного краю, виразно читати легенди, осмислювати їхній зміст, ставити запитання до тексту; визначати цілі уроку, рефлексувати й оцінювати досягнення. |
Слово вчителя, бесіда, робота у парах, “незакінчене речення”, виразне читання, “поділися враженням”, передбачення.
|
|
| 8 | Розвиток мовлення. Складання казок (усно і письмово). | 1 | Учні знатимуть: вимоги до складання казки, критерії оцінювання творчої роботи.
Учні вмітимуть: колективно і самостійно складати казку; планувати роботу; аналізувати досягнення цілей, відрефлексовувати власну роботу на уроці. |
Слово вчителя, бесіда, словникова робота, самостійна робота (складання казки).
|
|
| 9 | Народні казки
Тематика і різновиди народних казок. Перемога правди над кривдою в казці “Про правду і кривду”. |
1 | Учні знатимуть: визначення поняття народна казка; тематику і різновиди народних казок, зміст виучуваної казки, особливості виразного читання.
Учні вмітимуть: уявляти прочитане, розповідати про враження, переказувати казку, ставити запитання до тексту, героїв; на основі змісту казок з’ясувати народне розуміння та розповісти про власні погляди на добро і зло; пояснити роль фантастичних елементів у казці; характеризувати казкових героїв, давати власну оцінку їхнім рисам, учинкам; проводити аналогію із сучасним життям; усно відрефлексувати власну діяльність на певному етапі уроку, характеризувати себе як читача. |
“Незакінчене речення”, передбачення, робота із заголовком, “мікрофон – 1”, словникова робота, читання в особах; спільні запитання до героїв твору; бесіда, виразне читання, словесне малювання, “мозковий штурм”.
|
|
| 10 | Уславлення мудрості, кмітливості людини у казці “Мудра дівчина”. Побудова казки. | 1 | Учні знатимуть: зміст казки “Мудра дівчина”, особливості її побудови, виразного читання.
Учні вмітимуть: розповідати про враження, переказувати казку від імені дійових осіб, створювати словесні портрети казкових героїв, ставити запитання до тексту, героїв; на основі змісту казки коментувати народне розуміння добра і зла; давати власну оцінку рисам та вчинкам персонажів; проводити аналогію із сучасним життям; усно відрефлексувати власну діяльність у кінці уроку. |
“Квітка побажань”, “передбачення” (робота із заголовком), “незакінчене речення”, словникова робота, “словникова мозаїка”, самостійне формулювання запитань, розповідь (переказ) від імені героя, виразне читання, метод ПРЕС, словесне малювання. | |
| 11 | Реальне й фантастичне в казці “Летючий корабель“. Повчальний зміст казки.
ТЛ: народна казка. |
1 | Учні знатимуть: зміст поняття народна казка; зміст казки “Летючий корабель”, особливості її побудови й виразного читання.
Учні вмітимуть: уявляти прочитане; переказувати казку; давати власну оцінку рисам та вчинкам героїв; ставити запитання до тексту створювати словесні портрети казкових героїв; пояснити роль фантастичних елементів у казці; усно відрефлексувати власну діяльність на певному етапі уроку. |
Читання в особах, словникова робота, гра “Пароль”, “незакінчене речення”, робота в парах, передбачення, словесне малювання, бесіда.
|
|
| 12 | Українська народна казка “Ох”. Фантастичне й реальне в казці.
|
1 | Учні знатимуть: зміст казки, особливості її виразного читання.
Учні вмітимуть: виразно читати казку, засобами виразного читання передавати настрій твору; осмислювати зміст; висловлювати ставлення до описаних у казці подій. самостійно визначати власні цілі та узгоджувати з цілями, визначеними вчителем. |
Асоціювання, бесіда, читання із зупинками, словесне малювання.
|
|
| 13 | Повчальний зміст казки “Ох”. | 1 | Учні знатимуть: основну думку казки.
Учні вмітимуть: виразно читати й переказувати уривки з казки, аналізувати ситуації, змальовані в ній; ставити запитання до героя казки; розкривати основну думку твору, аргументовано висловлювати власні міркування щодо прочитаного, відрефлексовувати власну діяльність. |
Візуалізація, “порушена послідовність”, бесіда, робота в парах, ПРЕС, “незакінчене речення”.
|
|
| 14 | Позакласне читання. Казки моєї родини. | 1 | Учні знатимуть: зміст народних казок, їх різновиди; складові частини казки, відмінність між народними та літературними казками.
Учні вмітимуть: виділяти головне в прочитаному, аргументовано висловлювати власну думку, визначати тему та головну думку твору, оцінювати поведінку персонажів; визначати цілі уроку, відрефлексовувати свою діяльність. |
“Незакінчене речення”, слово вчителя, бесіда, робота в групах, випереджувальні завдання, інсценізація, укладання “квітки цінностей”, “ти мені – я тобі”, “дерево очікувань”, гра “Хто відгадає?”
|
|
| 15 | Оцінювання і корекція навчальної діяльності з теми “Міфи, легенди, перекази, народні казки”. | 1 | Учні знатимуть: алгоритм рефлексії й оцінювання результатів вивчення теми; рівень готовності до контрольної роботи, прогалини у знаннях і вміннях.
Учні вмітимуть: відрефлексувати й оцінити ступінь досягнення визначених на тему цілей (загальних й індивідуальних), відкоригувати їх з урахуванням бажаного рівня навчальних досягнень; визначити причини невдач (якщо такі були), запоруку успіху. |
Бесіда, вікторина, самоаналіз “папки успіху”.
|
|
| 16 | Контрольна робота. Міфи, легенди. Народні казки. Тести. | 1 | Учні знатимуть: власний рівень засвоєння вивченого.
Учні вмітимуть: робити узагальнення; виконувати тестові завдання різних видів; сформулювати значення ролі вивченого для особистого розвитку; рефлексувати та оцінювати досягнення. |
словесний настрій, виконання тестових завдань, бесіда, незакінчене речення.
|
|
| 17. | Ціле- і смислевизначення з теми “Літературні казки”.
Іван Франко-казкар. Дитинство письменника. Збірка “Коли ще звірі говорили”. ТЛ: літературна казка. |
Учні знатимуть: факти про дитячі роки І.Франка; зміст 2 – 3 казок зі збірки “Коли ще звірі говорили”; визначення поняття літературна казка; коло проблем, які будуть вирішуватися протягом вивчення теми, на уроці, очікуваний рівень навчальних досягнень.
Учні вмітимуть: розрізняти народну і літературну казку; розповідати про дитинство письменника, про І. Франка-казкаря; виразно переказувати одну з прочитаних казок; виділяти головну думку у творі; уявляти прочитане, розповідати про враження, ставити запитання до тексту, персонажів, автора; обґрунтовувати власне ставлення до подій і персонажів; вибирати із запропонованого переліку особистісно значущі цілі; з допомогою вчителя визначати цілі діяльності на тему, урок. |
“Незакінчене речення”, виразне читання, читання за ролями, запитання до вчителя, до учнів, експрес-презентація творів, робота з підручником, уявна екскурсія, похвальні листи, самооцінюван-ня і взаємо-оцінювання, літературна вікторина, рольова гра, “мікрофон”, есе, робота в парах, випереджувальні завдання. |
||
| 18. | Іван Франко. “Фарбований Лис”. Зміст казки.
Головні і другорядні персонажі. |
Учні знатимуть: зміст казки; імена головних і другорядних персонажів; алгоритм складання плану характеристики персонажа;
види планування. Учні вмітимуть: уявляти прочитане, розповідати про враження, ставити запитання до тексту, персонажів, автора; виразно читати казку у дійових особах; самостійно виділяти головну думку твору; розрізняти головних і другорядних персонажів; розрізняти літературну і народну казку; пояснити особливості літературної казки; скласти колективний план діяльності. |
Передбачення, “незакінчене речення”, читання із зупинками, бесіда, читання в ролях, створення ілюстрацій.
|
||
| 19. | “Фарбований Лис”. Образ Лиса Микити, риси його характеру. Засудження нечесності, користолюбства.
ТЛ: Інтонація читання. Мова автора і мова персонажів (дійових осіб). |
Учні знатимуть: зміст понять мова автора, мова персонажа, інтонація читання;
види планування. Учні вмітимуть: уявляти прочитане, розповідати про враження, ставити запитання до тексту, персонажів, автора; виразно читати й переказувати казку у дійових особах; характеризувати образ Лиса; дати оцінку таким рисам характеру людини, як хвалькуватість, лицемірство, зазнайство; складати характеристику персонажа; скласти колективний план діяльності. |
Словесне малювання, “мозковий штурм”, робота в групах, рольова гра, сенкан, метод ПРЕС, гра “чарівний конверт”, “незакінчене речення”.
|
||
| 20. | Василь Королів-Старий. “Хуха-Моховинка”. Короткі відомості про письменника. Наскрізний гуманізм його фантастичних казок. Образи фантастичних істот.
Добро і зло в казці “Хуха-Моховинка”. |
Учні знатимуть: зміст казки; трактування “нечистої сили” у фольклорі та авторське тлумачення;
алгоритм вироблення умінь самостійно формулювати цілі уроку. Учні вмітимуть: виразно читати казку та переказувати її; уявляти прочитане, розповідати про враження, ставити запитання до тексту, персонажів, автора; давати оцінку описуваним подіям; розрізняти персонажів – носіїв добра і зла; оцінювати вчинки персонажів із позицій гуманізму; самостійно сформулювати цілі уроку. |
Виразне читання, робота із словником, бесіда, робота у парах і четвірках, проблемне питання, інтерактивні прийоми “намалюй в уяві”, “я – логік”, “вірю – не вірю”, “займи позицію”.
|
||
| 21. | Світлий, життєствердний погляд на світ у казці “Хуха-Моховинка”.
Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. ТЛ: портрет.
|
Учні знатимуть: зміст поняття портрет; особливості “прочитання” літературного портрета;
алгоритм вироблення умінь самостійно формулювати цілі уроку. Учні вмітимуть: уявляти прочитане і словесно відтворювати його; розповідати про враження, ставити запитання до тексту, персонажів, автора; коментувати прояви добра і зла у вчинках героїв казок і в сучасному житті; знаходити описи зовнішності фантастичних істот, аналізувати їх; виразно читати літературний портрет; самостійно сформулювати цілі уроку. |
Бесіда, робота з підручником, виразне читання, “розплутай нитки”, робота у парах, “павутинка”, “літературна дуель”, “снігова куля”, перегляд уривку мультфільму, проблемне запитання, “мозковий штурм”.
|
||
| 22. | Василь Симоненко. “Цар Плаксій та Лоскотон”.
Цікава сторінка з життя митця. Різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотона. ТЛ: віршована мова, рима, строфа.
|
Учні знатимуть: окремі факти з життя поета; зміст виучуваної казки; визначення понять віршована мова, рима, строфа; особливості виразного читання поетичних творів;
алгоритм проведення рефлексії в кінці уроку. Учні вмітимуть: уявляти прочитане, розповідати про враження, ставити запитання до тексту, персонажів, автора; виразно й осмислено читати казку; пояснити особливості віршованої казки; розрізняти прозову й віршовану мову; висловлювати особисте ставлення до зображуваного, проводити аналогії з сучасним життям; обґрунтувати значення для людини та її життя оптимістичного погляду на світ, уміння керувати своїми емоціями; усно відрефлексувати власну та колективну діяльність на уроці. |
Слово вчителя, психологічний тренінг, передбачення, “навчаючи – учусь”, читання з коментуван-ням, спостере-ження над мовою твору, робота в парах, інсценізація казки, пошуки аналогій, “мікрофон”, гронування.
|
||
| 23. |
Василь Симоненко. “Цар Плаксій та Лоскотон”. Характеристика дійових осіб твору. Значення назви казкової країни, імен героїв. |
Учні знатимуть: основні риси характеру дійових осіб;
алгоритм проведення рефлексії в кінці уроку. Учні вмітимуть: визначити основні риси характеру дійових осіб твору; пояснити роль назви казки та імен героїв для розкриття ідеї твору; усно відрефлексувати власну та колективну діяльність на уроці. |
Слово вчителя, “вірю – не вірю”, парне читання, рольова гра (запитання до персонажів казки), створення ілюстрацій, “буриме”, слово медсестри і психолога.
|
||
| 24. |
Галина Малик. “Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії”. Зміст твору. |
Учні знатимуть: зміст повісті-казки “Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії”.
Учні вмітимуть: уявляти прочитане, розповідати про враження, ставити запитання до тексту, персонажів, автора; переказувати твір, читати уривки з нього за ролями. |
Словесний настрій, “незакінчене речення”, укладання переліку ключових слів, читання за ролями, гра-діалог, робота у парах. |
||
| 25. |
Морально-етичні проблеми в казці: добро і зло, відповідальність за свої вчинки, вміння долати перешкоди на шляху до мети. |
Учні знатимуть:
тему твору; підняті морально-етичні проблеми. Учні вмітимуть: визначати тему повісті та морально-етичні проблеми, коментувати їх; обговорювати проблему відповідальності людини за свої вчинки. |
Бесіда, захист власних малюнків, робота у малих групах.
|
||
| 26. |
Елементи незвичайного в повісті. Символіка країни Недоладії та її мешканців. Своєрідність композиції твору. Особливості його мови. |
Учні знатимуть: у чому полягає своєрідність композиції; особливості мови твору, його жанр.
Учні вмітимуть: пояснити особливості жанру, композиції твору, розкрити символіку образів; характеризувати героя, який найбільше сподобався; аналізувати особливості мови, роль художніх засобів; пояснювати функцію діалогів у творі; написати продовження пригоди Алі та її нових друзів або інсценізацію твору, давши їй свою назву. |
Робота в групах, у парах, метод ПРЕС.
|
||
| 27. |
Позакласне читання. Сучасні українські літературні казки. Утвердження перемоги правди над злом у казці В. Шевчука “Панна квітів”.
|
Учні знатимуть: цікаві факти із життя В.Шевчука; зміст казки “Панна квітів”; основну думку твору.
Учні вмітимуть: виразно читати та переказувати уривки з казки; створювати словесні портрети казкових героїв; давати власну оцінку їхнім рисам, учинкам; усно відрефлексувати власну та колективну діяльність на уроці |
Виразне читання, переказування, словесне малювання, бесіда, укладання таблиці (робота в парах), “перевтілення”, “незакінчене речення”.
|
||
| 28. |
Література рідного краю. Людина і природа у творчості Євгена Шморгуна. Збірка “Мова зела”
АБО
Чарівний світ природи ( за казкою Любові Пшеничної “Квіткая”) |
Учні знатимуть: відомості про письменника, зміст розглянутих творів.
Учні вмітимуть: самостійно і (або) з допомогою вчителя добирати необхідний до уроку матеріал; виразно читати, переказувати прочитане, давати йому власну оцінку; відрефлексувати власну діяльність на уроці. |
Розповідь учителя, виразне читання, обмін думками “незакінчене речення”, метод ПРЕС, робота в парах.
Слово вчителя, бесіда, порушена послідовність, “передбачення”,”незакінчене речення”, “вільне письмо”, робота в парах, метод ПРЕС, випереджувальні індивідуальні завдання. |
||
| 29. | Виразне читання.
Конкурс на кращого оповідача українських народних і літературних казок.
|
Учні знатимуть: засоби виразного читання; власний рівень володіння уміннями виразного читання, проблеми, над вирішенням яких потрібно працювати, шляхи усунення недоліків.
Види рефлексії та оцінювання. Учні вмітимуть: виразно читати й переказувати казку; відтворювати в діалогах вдачу персонажів; провести усну рефлексію та оцінити результати власної діяльності на уроці. |
“Незакінчене речення”, “передбачення”, парна робота, конкурс оповідачів, створення ілюстрацій до казки (самостійно), “мікрофон”, робота в групах, рольова гра. |
||
| 30. |
Розвиток мовлення. Інсценізація казки. |
Учні знатимуть: перелік ролей учасників підготовки інсценізації (режисер, бутафорист, актор, сценарист, музичний оформлювач тощо); критерії оцінювання рівня роботи;
алгоритм підготовки, організації, здійснення, рефлексії й оцінювання групової діяльності. Учні вмітимуть: спланувати, організувати підготовку інсценізації і її проведення; відрефлексувати й оцінити групову і власну діяльність. |
Бесіда, робота в групах, інсценізація, оцінювання, “незакінчене речення”, робота з художнім текстом.
|
||
| 31 |
Оцінювання і корекція навчальної діяльності з теми “Літературна казка”. |
Учні знатимуть: зміст навчального матеріалу за І семестр; які із запланованих цілей досягнуті, а які ні; причину недосягнення/запоруку успіху.
Учні вмітимуть: робити висновки й узагальнення з прочитаного; висловлювати власні думки про вивчені твори, літературних героїв; самостійно або з допомогою вчителя проводити рефлексію досягнення цілей семестру, характеризувати власний читацький розвиток; коригувати навчальні дії, планувати подальшу програму і її досягнення. |
Літературний диктант, бесіда, метод ПРЕС, повідомлення учнів, незакінчене речення. |
||
| 32 |
Контрольна робота. Літературні казки. Тести. |
Учні знатимуть: власний рівень засвоєння вивченого;
алгоритм рефлексії та оцінювання вивчення теми. Учні вмітимуть: робити узагальнення; виконувати тестові завдання різних видів; сформулювати значення ролі вивченого для особистого розвитку; написати творчу роботу на основі вивченого; рефлексувати та оцінювати досягнення. |
Виконання тестових завдань. |
ЦІЛІ ДЛЯ УЧНІВ
|
Тема |
Дата контролю |
Форма контролю |
Основні вимоги до знань та вмінь |
| “Міфи і легенди українців. Народні казки”
|
|
Тести | Знати: назви видів мистецтва; зміст виучуваних українських міфів і легенд (“Як виникли Карпати”, “Чому в морі є перли і мушлі”, “Про зоряний Віз”, “Чому пес живе коло людини?”, “Берегиня”, “Дажбог”, “Неопалима купина”); народних переказів (“Білгородський кисіль”, “Прийом у запорожці”, “Ой, Морозе-Морозенку”), українських народних казок (“Про правду і кривду”, “Мудра дівчина”, “Про Жар-Птицю та Вовка”, “Летючий корабель”), їх тематику, різновиди; особливості побудови казок та їх виразного читання;
зміст понять образне слово, фольклор, літописи, художня література, міф, легенда, народна казка; специфіку організації навчальної діяльності у 5 класі; зміст понять “читач”, “читання”, “уміти читати”; роль оволодіння організаційно-діяльнісними уміннями та їх види (цілевизначення, планування, організація і здійснення діяльності, її рефлексія, оцінювання) і зміст; форми оцінювання емоційного стану та готовності до уроку; види, алгоритм рефлексії та оцінювання вивчення теми; власний рівень засвоєння вивченого, причину невдач (якщо такі були), запоруку успіху. Уміти: розповідати про роль художнього слова в житті людини та його специфіку, початки словесного мистецтва; відрізняти художню літературу від інших видів мистецтва; розповідати про виникнення міфів, легенд і переказів, переказувати їх, тлумачити зміст; уявляти прочитане, розповідати про враження, ставити запитання; на основі змісту казок з’ясувати народне розуміння та розповісти про власні погляди на красиве й потворне, добро і зло, смішне і страшне; розрізняти реальне і фантастичне у виучуваних творах; пояснити роль фантастичних елементів у казці; характеризувати казкових героїв, створювати їх словесні портрети; висловлювати власне ставлення, давати оцінку прочитаному, рисам, учинкам героїв; відтворювати в діалогах вдачу персонажів; робити узагальнення; формулювати значення вивченого для особистісного розвитку; пояснити зміст, мету і значення оволодіння оргдіяльнісними уміннями; відобразити емоційний стан та готовність до уроку; назвати цілі вивчення теми, вибрати з них ті, що стосуються конкретного уроку; усно відрефлексувати власну і колективні діяльність на певному етапі уроку та оцінити її результати. |
| “Літературні казки” |
|
Тести | Знати: факти про дитячі роки І.Франка; зміст 2 – 3 казок зі збірки “Коли ще звірі говорили”; зміст казки “Фарбований Лис”; імена головних і другорядних героїв; біографічні відомості про В. Королева-Старого; зміст казки “Хуха-Моховинка”; особливості трактування “нечистої сили” у фольклорі та авторське тлумачення; героїв казок – носіїв добра і зла; окремі факти з життя В. Симоненка; зміст казки “Цар Плаксій та Лоскотон”; основні риси характеру дійових осіб;
зміст повісті-казки Г. Малик “Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії”; тему твору; підняті морально-етичні проблеми; у чому полягає своєрідність композиції; особливості мови твору, його жанр; зміст 2–3 сучасних українських літературних казок; засоби виразного читання прозових та поетичних творів; алгоритм складання плану характеристики персонажа; зміст понять літературна казка, мова автора, мова персонажа, інтонація читання, портрет, прозова мова, віршована мова, рима, строфа, життєве призначення людини; перелік читацьких умінь і якостей. Уміти: розрізняти народну і літературну казку; виразно читати й переказувати прочитані казки; уявляти прочитане, розповідати про враження, ставити запитання до тексту, персонажів, автора; обґрунтовувати власне ставлення до прочитаного; самостійно виділяти головну думку у творі, визначати його тему; розрізняти головних і другорядних персонажів, характеризувати їх; складати простий план літературної казки; пояснити роль портрета у художньому творі, оцінювати вчинки персонажів з позицій добра і зла; пояснити особливості віршованої казки; розрізняти прозову й віршовану мову, пояснювати їх відмінності; написати творчу роботу на основі вивченого; пояснити особливості жанру, композиції, мови вивчених творів, символіку образів; самостійно формулювати цілі уроку; брати участь в обговоренні запропонованого вчителем плану на урок, подавати пропозиції щодо його доповнення або зміни; відрефлексувати свою читацьку діяльність. |
Скачати календарно-тематичне планування уроків української літератури для 5 класу (І семестр)