Особистісно зорієнтована спрямованість навчання як шлях до педагогічного успіху (з досвіду роботи гімназії)

Виголошено в рамках роботи проблемної групи на ІІ Всеукраїнському фестивалі педагогічних ідей “Мій особистісно зорієнтований урок”

Про освіту кажуть, що вона формує образ людини. Освіченість освітлює наш життєвий шлях. Криза цінностей, дефіцит духовності зумовлює напружений пошук шляхів гуманізації життя, осмислення цінностей сучасного і майбутнього.

Вектор шкільної освіти, спрямовуючись у площину цінностей особистісного розвитку, варіативності і відкритості школи, зумовлює принципову необхідність переосмислення тих факторів, від яких залежить якість освіти: цілей, змісту, методів, форм навчання і виховання.

Метою діяльності гімназії №154 визначено обов’язкове створення таких умов навчання та виховання, за яких кожна окрема дитина отримала б невичерпні можливості для повної самореалізації закладених у ній  здібностей, неповторного таланту, впевнено почувала б себе у життєвому просторі.

У процесі модернізації освіти, на шляху до зміцнення її якості педагогічний колектив, батьківська громадськість, консолідуючи зусилля, прагнуть поєднати соціально-ціннісні та особистісно-ціннісні чинники. Визначальною ознакою гімназії, як і кожного навчального закладу, є УЧИТЕЛЬ.

Учителі виростають з учнів, вони, як і учні, різні. Справжній учитель, як художник, добирає необхідну палітру барв, як музикант, розучує етюди, створює емоційний настрій, як журналіст чи письменник, засвоює методи і прийоми письма (почерку, індивідуального стилю), розуміє, що головною педагогічною цінністю є дитина, тому вважає, що основною місією педагога є виховання, соціальний захист, збереження індивідуальності. Учитель-майстер, віртуоз, як по нотах, грає, відпрацьовує, шліфує свій урок, створюючи досконалі ритми і мелодії його.

Саме тому в нинішніх умовах розвитку суспільства, освітніх процесів так важливо використовувати інноваційні проекти. Впровадження цілісного особистісно орієнтованого навчання та виховання з метою розвитку гармонійної, духовно багатої особистості – методична тема, над вирішенням якої працюють педагоги гімназії. Педагогічний експериментодин із інноваційних проектів нашого навчального закладу.

Вивчення з 1-ого класу навчальних предметів  «Комп’ютерна азбука» та «Сходинки до інформатики» та засвоєння знань, умінь і навичок з інформатики  у наступних класах (2-8)педагогічний експеримент, який успішно пройшов апробацію в гімназії. Під час вивчення курсу відбувається   формування у молодших школярів первинних навичок роботи за комп’ютером, розуміння ними сутності застосування комп’ютера, відбувається  загальний розвиток дитини. У повсякденній навчально-пізнавальній діяльності учні отримують теоретичні знання та практичні навички свідомого використання засобів сучасних інформаційних технологій.

Показники якості навчальних досягнень учнів 2-4-х та 5-7-х класів засвідчили ефективність проведення експерименту. Вчителі, задіяні в експерименті, схиляються до  висновку:  учні, задіяні в експерименті,

– мають більш розвинену пам’ять, просторову уяву, логічне мислення та творчі здібності;

–  не відчувають страху перед комп’ютером, вільно користуються  ним;

– швидше закріплюють матеріал з інших навчальних предметів.

За результатами анкетування, проведеного психологом гімназії з учнями та їхніми батьками,  зроблено такі висновки:

а) дітям дуже цікаво на уроках інформатики;

б) задоволені батьки дітей, які при анкетуванні давали позитивні відповіді;

в) програми, запропоновані для експерименту, допомагають дітям у вивчені основних навчальних предметів (математики, української мови, природознавства, географії та ін.).

«Особистісно зорієнтоване навчання на уроках української мови та літератури» реалізація цієї програми здійснюється під керівництвом старших наукових співробітників Інституту педагогіки Академії наук України, кандидатів педагогічних наук А. М. Фасолі (у  школі ІІ і ІІІ ступенів)  та Л. О. Варзацької (у школі І ступеню). Наукова новизна дослідження полягає в апробації системи особистісно зорієнтованого навчання, яка включає модель особистісно зорієнтованого уроку української мови та літератури, модель розвитку читацьких умінь старшокласників та методику проведення інтегрованих уроків у початковій та середній школі. Найсуттєвішою вимогою в системі ОЗОН є опертя на суб’єктний досвід учня, створення ситуації діалогічності, атмосфери співробітництва, діяльнісного характеру навчання, забезпечення позитивного емоційного стану учнів упродовж навчальної діяльності.

 Підготовка і проведення уроків особистісно зорієнтованого спрямування для вчителів гімназії стало життєво необхідною потребою у  роботі з учнями. Звичним явищем у роботі вчителів стало використання інтерактивної дошки, проведення уроків-презентацій, застосування на уроках інноваційних прийомів («Мозковий штурм», «Здивуй!», «Спіймай помилку!», «Особливе завдання», «Міркуймо разом!», «мікрофон», «акваріум», робота в групах, парах, використання рольових ігор тощо).  Проведення таких уроків вимагають від учителів психологічної готовності, ґрунтовної теоретичної та практичної підготовки, вміння швидко орієнтуватися до змін у ході уроку, вміння раціонально розподіляти час, послідовно і логічно конструювати кожен з етапів уроку, мотивувати їх, визначати цілі, у співпраці та співтворчості з учнями досягати поставлених завдань . Учитель стає режисером, творцем уроку, на якому виступає в ролі актора-майстра, що тримає «глядацький зал» у емоційній напрузі. Вдячні учні стають співтворцями, співавторами уроку, на якому підвищується продуктивність праці гімназистів, поліпшується якість навчальних досягнень школярів.

Стрімкі зміни – одна з основних характерних ознак сучасного суспільства, а інновації – основа розвитку безперервної освіти з високим ступенем індивідуалізації надання навчальних послуг, невпинний рух.

Успіх інноваційного розвитку нашого навчального закладу залежить від багатьох факторів, але найважливішими з них є розуміння керівником, його підтримка учителя-новатора, інноваційних ідей, системи роботи вчителя як частини великого творчого процесу. Вчені  з учителями гімназії кожного місяця проводять зустрічі, практичні заняття,  семінари, зокрема: «Особистісно зорієнтований урок літератури. Мета, зміст, технологія уроку», «Особистістно зорієнтоване навчання. Практика впровадження», «Вимоги до особистісно зорієнтованого уроку. Форми й методи організації навчальної діяльності». На семінарах відбувається навчання з питань мотивації навчальної діяльності учнів у співпраці з учителем, актуалізації суб’єктного досвіду школярів, цілевизначення, планування. У процесі обміну думками вчителі дискутують, обговорюють теоретичні засади ОЗОН,  вирішують     методичні проблеми, реалізують практичні завдання ОЗОН.

Під час проведення та обговорення  уроків відбувається творчий обмін досвідом. Наукові керівники, здійснюючи кураторство, заохочують педагогів до творчої праці та до гарної, розумної конкуренції.

Урок української літератури в 7-А класі з теми: «Василь Симоненко. «Перехожий». Людина і зовнішній світ, людина і натовп, алегоричність образу ліричного героя» досить цікаво, своєрідно, з використанням технологій ОЗОН провів старший науковий співробітник лабораторії навчання української мови та літератури Інституту педагогіки АПН України, кандидат педагогічних наук Фасоля Анатолій Миколайович. Творча група вчителів української мови і літератури відвідала цей урок, висловила враження від такого спілкування.

Члени творчої групи спостерігали за процесом зростання  рівня зацікавленості учнів предметом українська література, набуттям гімназистами  вміннями сприймати та усвідомлювати художній текст.

На уроках рідної мови та літератури відбувається розвиток критичного, аналітичного та творчого мислення учнів, простежуються зміни в їхніх особистісних стосунках і, що найважливіше, – зміни в рівні сформованості визначальних процесів (сенсорики, психомоторики, логічного та асоціативного мислення, творчої уяви, пам’яті).  Досить помітним стало зниження рівня тривожності школярів та зростання рівня внутрішньої мотивації навчання, що, безумовно, сприяє поліпшенню результатів навчальних досягнень.

На підставі проведеного анкетування серед вчителів та учнів, моніторингу експериментальних та контрольних класів можна зробити попередній висновок, що впровадження експериментальної програми ОЗОН дає позитивні наслідки:

  • впливає на формування не просто умінь і навичок, а компетенцій користуватися засобами мови з дотриманням мовленнєвого етикету;
  • сприяє впровадженню діалогічного стилю спілкування «учень-учень», «учитель-учень»;
  •  формує соціальну компетентність, пошукову активність учнів;
  • сприяє розвитку нестандартного мислення, логіки, міркування, формуванню пошукової активності;
  • зобов’язує вчителя застосовувати інтерактивні та інноваційні технології навчання;
  • сприяє оволодінню навичками оцінювання та самооцінювання, що зменшує конфліктність навчання, створює ситуацію успіху;
  • впливає на формування позитивної Я-концепції учнів;
  • сприяє у підготовці до професійного самовизначення учнів;
  • сприяє підвищенню рівня вихованості та культури поведінки, формуванню духовного світу учнів, прилучення їх до культурних надбань народу.

Під час семінарів і круглих столів з науковцями вчителі збагачують свій методичний арсенал такими формами і методами роботи, які забезпечують перетворення учня на суб’єкт навчальної діяльності, сприяють побудові навчального процесу на діяльнісній основі, стежать за дотриманням вимог особистісно зорієнтованого навчання, побудовою навчального процесу від календарного планування до проведення конкретних уроків. На таких зустрічах панує атмосфера взаємодопомоги, зацікавленого неформального спілкування, що сприяє творчому підходу до науково-дослідницької діяльності. Творчі вчителі постійно перебувають у творчому пошуку, саме вони стають лідерами в колективі. Адміністрація гімназії, підтримуючи і розвиваючи творчі зміни, що відбуваються в педагогічній праці вчителів, створює умови, за яких творчий потенціал педагогів сягає максимального рівня.

Враховуючи сучасні соціокультурні зміни в суспільстві, адміністрація та педагогічний колектив  гімназії організовують навчальний процес так, щоб кожен гімназист навчався користуватися найсучаснішою інформацією, вмів самостійно та критично мислити, визначати проблему та знаходити шляхи її розв’язання, усвідомлювати перспективи особистого інтелектуального та культурного розвитку.

Налагоджена співпраця вчителів – предметників з учителями інформатики. Учителі інформатики дбають про технічне забезпечення процесу навчання, консультують вчителів – предметників з питань програмного забезпечення. Учителі активно впроваджують  досвід використання комп’ютерів, аудіо та відеозаписів, інтерактивної дошки на уроках української та англійської мови, математики, фізики, астрономії, хімії, біології, географії та на уроках у початковій школі.

   Ліщинська Л. С.,
учитель української мови і літератури,
директор Київської гімназії
№ 154